У справi Т.

Див.: ухвала судової колегiї Верховного Суду України вiд 25 липня

1985 р. у справi Н. - Там само. - С. 168-169.

4

Див.: постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 18 грудня

1987 р.

Див.: постанова президiї Закарпатського обласного суду вiд 16 серпня

1990 р. у справi Л. - Там само. - С. 155-156.

335

Не визнаються посадовими особи, якi виконують у державних або громадських органiзацiях, установах чи на пiдприумствах не органiзацiйно-розпорядчi або адмiнiстративно-господарськi функцiї, а функцiї виробничо-професiйнi

або тiльки професiйнi (лiкарi, вчителi, адвокати та iн.). При

цьому для квалiфiкацiї дiяння вирiшальне значення має не

найменування посади чи установи (органiзацiї), а характер

обовязкiв, якi виконуу певна особа. Тому для правильної

квалiфiкацiї посадового злочину завжди необхiдно чiтко

визначити правовий статус притягуваної до вiдповiдальностi особи, коло її посадових повноважень i характер покладених на неї обовязкiв.

Лiкар, який отримуу вiд хворого винагороду за виконання своїх професiйних обовязкiв, а не за виконання функцiй

посадової особи, не може бути визнаний субуктом посадового злочину. Безпiдставно, наприклад, був засуджений за ч. 2 ст. 168 КК України С., який працював завiдуючим хiрургiчним вiддiленням районної лiкарнi i неодноразово одержував вiд оперованих ним хворих винагороду за

якiсне проведення операцiй i за пiсляоперацiйний догляд.

Судова колегiя Верховного Суду України, розглянувши

справу, вказала, що С. отримував винагороду не за виконання функцiй посадової особи, а за належне виконання

ним професiйних обовязкiв. На цiй пiдставi Судова колегiя

Верховного Суду України постановленi судовi рiшення

щодо С. скасувала i справу провадженням закрила за вiдсуг

1

НIСТЮ В ЙОГО ДIЯХ складу злочину.

Необгрунтовано були визнанi посадовими особами:

приймально-здавальник багажу на залiзничнiй станцiї,

фельдшер наркологiчного кабiнету полiклiнiки районної

лiкарнi, провiдник залiзничного вагону, оскiльки особи, що

обiймають такi посади, не надiленi органiзацiйно-розпорядчими або адмiнiстративно-господарськими повноваженнями i фактично таких функцiй не виконують.

Характерна особливiсть посадових злочинiв полягає в

тому, що вони завжди проявляються як спосiб використання наданих особi за посадою повноважень для виконання

нею покладених на неї обовязкiв. Посадова особа може

бути вiдповiдальною лише в межах наданих їй прав i покладених на неї обовязкiв.Будь-яке iнше суспiльне небезпечне дiяння, не повязане з виконанням особою своїх посадових обовязкiв або з використанням наданих їй повноважень, не може квалiфiкуватися як посадовий злочин.