<<
>>

Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi спонукання - головна вiдмiнна риса,

Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi

спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що

квалiфiкуються за ст. 206 КК України. Вчинення подiбних

дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:

у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи.

Наприклад,

Судова колегiя Верховного Суду України в ухвалi у справi

К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у

звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у

суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкууться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених стосункiв, а не як хулiганство.

Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiї злочинiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушкоджень. Нанесення побоїв або заподiяння тiлесних ушкоджень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими неприязненими стосунками, за загальним правилом, не можна

квалiфiкувати за ст. 206 КК України.

Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник советской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.

Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского университета, 1982. - С. 4950.

Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.

446

Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.

Див.: ухвала судової колегiї Верховного Суду України вiд 5 бермня

1985 р. у справi К. - Практика судiв України в кримiнальних справах К., 1993.-С. 189-190.

Дiї> що супроводжувались погрозами вбивством, образою, найес<йНям побоїв, заподiянням тiлесних ушкоджень,

вчиненi ь Сiмї, кварга, щодд родичiв, знайомих i викликанi особистими неприязненими стесунками, неправильними дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК

України, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини

проти особи. Такi дiї можуть квалiфiкуватись як хулiганство лише у тих випадках, коли вони одночасно були поуднанi з грубим порушенням громадського порядку i виражали

явну неповагу до суспiльства.

Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чином, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiкуватися як хулiганство за ст. 206 КК України лише утому

разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум

Верховного Суду України у постановi вiд 28 червня 1991 р.

розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв

необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,

мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.

Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених

стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учинений не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (ревнощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки

мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом тривалого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в

момент неправомiрної або аморальної поведiнки потерпiлого. Особистi неприязненi взаємостосунки можуть виникнути i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн

абопоуднанi iз заподiянням iстотної шкоди.

<< | >>
Источник: Коржанський М.И.. Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) К.: Генеза,1998.. 1998

Еще по теме Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi спонукання - головна вiдмiнна риса,:

  1. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.