I ст. 154 КК України). Предметами спекуляцiї можуть бути: 86 Див.: ухвала судової колегiї

Предметами спекуляцiї можуть бути:

86

Див.: ухвала судової колегiї Верховного Суду України вiд 28 червня

1990 р. у справi Д. - Практика судiв України в кримiнальних справах.

Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 25 червня

1982 р. <Про практику застосування судами законодавства про вiдповiдальнiсть за спекуляцiю> (зi змiнами, внесеними постановами Пленуму

вiд 23 грудня 1983 р., вiд 3 лютого 1989 р., вiд 12 жовтня 1989 р. та вiд

4 червня 1993 р.). - Постанови Пленуму Верховного Суду України в

кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 137.

287

Обовязковою ознакою спекуляцiї у скуповування товарiв або iнших предметiв, на якi встановлено державнi

роздрiбнi цiни. Не може квалiфiкуватися за ст. 154 КК

України продаж товарiв або iнших предметiв (незалежно

вiд цiни продажу), якi були придбанi не скуповуванням

їх, а одержаних, наприклад, у спадщину, за договором

дарування, як винагороду за роботу, виграних у лотерею

тощо.

Не утворюу складу злочину, передбаченого ст. 154 КК

України:

а) продаж предметiв i речей, виготовлених продавцем чи

здобутих ним iз природного стану;

б) скуповування сировини для виготовлення товарiв i

наступний їх продаж;

в) продаж викрадених речей особою, яка набула їх викраденням чи iншим чином незаконно набула їх.

Наявнiсть у дiях особи складу злочину, передбаченого

ст. 154 КК України, залежить також вiд мiсця скуповування товарiв. Згiдно з Постановою Верховної Ради

України вiд 26 сiчня 1993 р. <Про застосування статей

154, 155 Кримiнального кодексу України та статей 160

208 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення> , крiм зазначених у ч. I ст. 154 КК України пiдприумств (органiзацiй) державної торгiвлi та споживчої

кооперацiї, якi реалiзують населенню товари за державними роздрiбними цiнами, iншими пiдприумствами, якi

реалiзують товари чи iншi предмети, у належнi державi

чи споживчiй кооперацiї бази i склади, з яких товари

безпосередньо реалiзуються населенню, магазини-склади

з продажу дрiбнооптових партiй товарiв, органiзацiї i

пiдприумства, що надають послуги населенню, а також

державнi каси з продажу квиткiв на проїзд усiма видами

транспорту i каси з продажу квиткiв на вiдвiдування видовищних закладiв.

Безпiдставно, наприклад, був засуджений за ч.

КК України Ц., який протягом двох рокiв купив у громадян

i перепродав через комiсiйнi магазини два автомобiлi ВАЗ,

одержавши при цьому певну наживу. Президiя обласного

суду, розглянувши справу, вказала, що Ц. купував автомобiлi не в системi державної чи кооперативної торгiвлi, а у

громадян за договiрними цiнами, з оформленням угод через

комiсiйнi магазини. Згiдно iз законом, зазначила президiя у

своїй постановi, вiдповiдальнiсть за спекуляцiю можлива

лише за наявностi попередньої скупки з метою наживи товарiв, на якi встановлено державнi роздрiбнi цiни, на пiдприумствах торгiвлi та в iнших органiзацiях, що реалiзують

товари населенню. Отже, купiвля Ц. у громадян автомобiлiв та наступний їх продаж за завищеною порiвняно з купiвельною цiною не мiстять складу злочину, передбаченого

ч. З ст. 154 КК України.

Скуповування товарiв, як ознака спекуляцiї,у укладення

договору купiвлi-продажу (ст.