- 1972. -№2.-С. 25. 162 Див.: ухвала судової колегiї Верховного Суду України у справi П. Практика судiв
162
Див.: ухвала судової колегiї Верховного Суду України у справi П. Практика судiв України в кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 131;
у справi К. - Там само.
-С. 132.Нв ВИЗНаЮТЬСЯ В СуДОIМЙ,iIйЙМИявЧ>СТIЖIIМПОВОДЗIЮНням iгдатним довести до <ажбиї1iї<в>iiiяення статевих
звязкiв, розiрвання шлюбу, одявгiiIгiiiЙ>Й> побоїв та iншi
незначнi дiї (вiдмова взяти шЛюбтойЮї .г
Частиною 1 ст. 99 КК Уiфаїни даяЙйiїЙЮнаеться злочином яку тих випадках, коли потяиавйi -позбавив себе
життя, так само як i в тих випадках, коли вiн намагався це
зробити, але за незалежних вiд нього обйтаВян.залишився
живим..
Обовязковими ознаками злочину, що передбачений ч. I
ст. 99 КК України, у певнi наслiдки жорстокого поводження винного - самогубство чи замах на нього - i причинний
звязок мiж дiями винної особи i цими наслiдками.
Не може бути жорстоким поводження з потерпiлим, якг
що вчинюються стосовно нього правомiрнi дiї - притягнення до вiдповiдальностi, погроза викрити його злочиннi дiї,
вимагання не порушувати громадський порядок, поводити
себе гiдно тощо.
Доведення до самогубства - злочин, як правило, необережний. Але вiн може бути й умисним (умисел непрямий, побiчний). Якщо ж винний бажав довести потерпiлого до самогубства, то це вже буде вбивство чи замах на
вбивство, якi квалiфiкуються за ст. 17 та ст. 94 чи 93 КК
України.
Частина 2 ст. 99 КК України передбачає вiдповiдальнiсть за доведення до самогубства або до спроби вчинити
самогубство внаслiдок систематичного цькування чи наклепу в тих випадках, коли потерпiлий не був у матерiальнiй або iншiй залежностi вiд винного.
Вiдповiдальнiсть за доведення до самогубства настає з
шiстнадцяти рокiв.
Карається доведення до самогубства за ч. I ст. 99 КК
України позбавленням волi на строк до пяти рокiв, а за ч. 2
ст. 99 КК України - позбавленням волi на строк до трьох
рокiв.
164
3. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВЯ
ЗЛ. Загальна характеристика злочинiв
проти здоровя особи
Злочинами проти здоровя iiазиваютьйi суспiльно
вебезпечиiаiiвiинсйi чийсобережнi дЯГ(йбо бездiяльнiсть), спрямованi па заподiяная шкоди здоровю ївшої
особи.
Спрямоваййми на заподiяння шкоди здоровю визнаються лише тi злочини, безпосереднiм головним обуктом
яких у здоровя iншої особи (потерпiлого). Такими не вважаються злочини, заподiяння шкоди здоровю при яких у
додатковим наслiдком i здоровя длй них е додатковим
обуктом. Такi, наприклад, злочини, що передбаченi ст. 69,
71, 86, 135, 142, 166, 189 190, 206, 209, 215 КК України.
Обуктом усiх злочинiв проти здоровя у здоровя iншої
певної особи незалежно вiд його стану та аномалiй. Кримiнально-правоваохорона здоровя має унiверсальний характер.