У справi К.

),; Н.И.Коржанский. Квалификация хулиганства. - Волгоград, 1989.

I,"! ухвала судової колегiї Верховного Суду України вiд 12 грудня

р. у справi Л.

I жовтня 1990 р. у справi К. - Там само. - С. 136-137; постанова

ВЇТ Харкiвського обласного суду вiд 14 вересня 1990 р. у справi П. ><о.-С. 139-140.

п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 червня

- Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних

iьних справах. - К., 1995. - С. 173.

Суду України вказав на те, що суди повиннi розрiзняти

хулiганство, вчинене групою осiб, i злочини, передбаченi

ст. 71 (масовi безпорядки) та ст. 187 КК України (органiзацiя або активна участь у групових дiях, що порушують

громадський порядок). Для такого вiдмежування Пленум

Верховного Суду України вказав, що дiї, передбаченi

ст. 187 КК України, не супроводжуються явною неповагою

до суспiльства, а лише порушують громадський порядок,

нормальну дiяльнiсть установ, пiдприумств i органiзацiй,

роботу транспорту або повязанi з явною непокорою законним вимогам представникiв влади- Можна зрозумiти спробу

Пленуму Верховного Суду України розмежувати цi злочини,

але дуже сумнiвно, що порушення громадського порядку,

нормальної дiяльностi установ, пiдприумств i органiзацiй,

роботи транспорту або непокора законним вимогам представникiв влади може чинитися без явної неповаги до суспiльства.

Тому занадто важко провести таке вiдмежування мiж цими

злочинами, якi мають переважну бiльшiсть подiбних ознак.

Взагалi весь процес квалiфiкацiї злочинiв, - пiдсумовуу

академiк В.М.Кудрявцев, - за своую сутнiстю полягає у

послiдовному вiдмежуваннi кожної ознаки вчиненого дiян

. 2 ",.

ня вiд ознак iнших, сумiжних злочинiв.

злочину виконують вiдмежувальну роль i призначаються

головним чином для цього. Кожна ознака злочину, описаного законом, видiляу, вiдокремлюу певний злочин вiд iнших або вiдмежовуу злочин вiд iнших правопорушень.

Найбiльш складними для вiдмежування їх вiд сумiжних,

подiбних злочинiв при квалiфiкацiї у саме тi, якi вiдрiзняються один вiд одного лише однiую ознакою. Цi вiдмежувальнi ознаки належать у рiзних складах злочинiв до рiзних

їх елементiв. Це можуть бути ознаки обукта (наприклад,

склади злочинiв уст. 81 i 140 КК України вiдрiзняються

лише ознаками обукта посягання), ознаки субуктивної

сторони (наприклад, у складах злочинiв ст. 94 i 98 КК

України), або ознаки субукта злочину (наприклад, у злочинах, передбачених ст. 56I57 КК України).

Найбiльшу складнiсть має квалiфiкацiя дiянь, якi спрямованi на один i той же безпосереднiй обукт посягання i

якi утворюють низку послiдовних, але дещо рiзних пося. гань. Так, наприклад, вiдносно працiвника мiлiцiї, народно го дружинника або вiйськовослужбовця при виконаннi ниIми обовязкiв по охоронi громадського порядку може бути

I вчинена образа (ст. 198 КК України), опiр (ст. 188 КК

України), погроза вбивством чи знищенням майна (ст. 189

\К України) або посягання на їхну життя (ст. 190 КК

/країни). Пленум Верховного Суду України у Постановi

д 26 червня 1992 р. № 8 <Про застосування судами Законодавства, що передбачає вiдповiдальнiсть за посягання на

иття, здоровя, гiднiсть та власнiстьпрацiвникiв правоохоронних органiв> також зазначив, що посягання на життя,

юровя та власнiсть працiвника правоохоронного органу

50 його близьких родичiв, скоуне безпосередньо пiсля

огрози вчинити такi дiї, утворюу один злочин i не потреуу додаткової квалiфiкацiї за ст.