Судова колегiя Верховного Суду України, розглянувши справу, зазначила, що у справi не встановлено, що Смоляков створив лишки

справi не встановлено, що Смоляков створив лишки навмисно i мав при цьому корисливу мету чи якусь iншу особисту зацiкавленiсть.

цьому, що нi iнвентаризацiйнi комiсiї, нi органи попереднього слiдства не встановили витокiв i причин утворення

лишкiв на лiсоскладi i прагнення Смолякова викрасти цi

лишки. Iз матерiалiв справи не видно, що внаслiдок дiй

Смолякова райспоживспiлцi була заподiяна не тiльки iстотна шкода, але й взагалi будь-яка шкода, або що внаслiдок

його дiй постраждали iнтереси громадян. На пiдставi викладеного Судова колегiя Верховного Суду України справу

Див.: постанова президiї Закарпатського обласного суду вiд 16 серпня

1990 р. у справi Л. - Практика судiв України в кримiнальних справах. К., 1993.-С. 155-156.

Див.: постанова президiї Волинського обласного суду вiд 17 листопада

1988 р. у справi 3. - Практика судiв України в кримiнальних справах. К., 1993.-С. 153-154; постанова президiї Київського обласного суду вiд

13 вересня 1990 р. у справi Г. - Там само. - С. 157-158.

343

дiях складу злочину.

Заподiяння посадовою особою iстотної шкоди державним, громадським або приватним iнтересам внаслiдок

зловживання нею своїми посадовими повноваженнями

утворюу склад злочину i квалiфiкууться за ст. 165 КК

України лише у випадку, коли посадова особа використовувала свої посадовi повноваження з корисливих мотивiв

або з iншої особистої заiнтересованостi.

Корисливiстю в кримiнальному правi вважається прагнення до отримання матерiальної (майнової) вигоди без

затрат власної суспiльне корисної працi.

При вчиненнi посадового злочину винна особа, дiючи з

корисливих мотивiв, прагне отримати матерiальну вигоду

за рахунок використання наданих їй по службi прав i повноважень. Для цього посадова особа може використовувати

працю пiдлеглих працiвникiв на власнiй садовiй дiлянцi, на

будiвництвi дачi, житлового будинку або використовувати

на цих роботах безоплатно машини, механiзми, що належать пiдприумству, установi тощо.

Зловживання владою або посадовими повноваженнями,

якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, квалiфiкууться за

ч.

наслiдками визнаються такi, якими внаслiдок зловживання

владою чи посадовими повноваженнями заподiянi особливо

великi матерiальнi збитки, настала смерть потерпiлих чи їм

були заподiянi тяжкi тiлеснi ушкодження, приховування

особливо тяжких злочинiв тощо. Згiдно зч.З ст. 164 КК

України заподiяння матерiальної шкоди визнається тяжкими наслiдками, якщо розмiр заподiяної шкоди у двадцять

пять i бiльше разiв перевищуу неоподатковуваний мiнiмум

доходiв громадян.

Див.: Практика прокурорского надзора при рассмотрении судами уголовньк дел. - М., 1987. - С.371. Див.: постанова Пленуму Верховного

Суду України у справi Ц. - Практика судiв України в кримiнальних

справах. -К., 1993.-С. 362-363.

344

Тяжкими також можуть бути визнанi i такi наслiдки, як

повне банкрутство пiдприумства, аварiя або катастрофа,

масовi отрууння людей, поширення епiдемiй i т. iн.

Зловживання владою або посадовими повноваженнями

при обтяжуючих обставинах може квалiфiкуватися за ч. 2

ст. 165 КК України лише за умови, що тяжкi наслiдки насталибезпосередньо вiд дiй посадової особи, тобто коли

мiж дiями посадової особи i тяжкими наслiдками, що настали, у причинний звязок.