189 КК України.
пення у правильним i обгрунтованим, оскiльки вчинення
(iлькох дiянь, передбачених рiзними кримiнальноiвовими нормами, одночасно, вiдносно одного i того ж
герпiлого (чи потерпiлих), утворюу лише один злочин.
ЦI дiяння у такому випадку у лише способом, нечемною складовою частиною обуктивної сторони вчиIiня iншого, бiльш тяжкого злочину.
Рiвним чином iIективна сторона злочину (намiр) свiдчить, що особа
гне вчинити найбiльш тяжкий злочин, а iншi злочини,
вкладають його, виступають для нього процесом вчицього бiльш тяжкого злочину.
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 червня
1991 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995, - С. 173.
д
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М-,
1972.-С. 146.
10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 26 червня
i, № К.- Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiЇИХ ти цивiльних справах. - К., 1995. -С. 162.
-Л
Не має задовiльних обгрунтувань квалiфiкацiя викрадання державного чи колективного майна, поуднаного зi
знищенням цього ж самого майна. Пленум Верховного Суду України у Постановi вiд 25 вересня 1981 р. №7 (з пiзнiшими змiнами i доповненнями) <Про практику застосування судами законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна> зазначив, що розкрадання,
поуднане з умисним знищенням або пошкодженням державного чи колективного майна, яке належить пiдприумству,
установi, органiзацiї або перебуває у їхньому володiннi,
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв як розкрадання
та умисне знищення чи пошкодження такого майна.
Вказiвка у цiй постановi на <такого майна> не дає можливостi зробити категоричний висновок, про яке майно
йдеться - про тi ж самi речi, якi були викраденi злодiум, чи
йдеться про знищення або пошкодження iнших речей, крiм
тих, що були викраденi. Якщо виходити з того, що йдеться
про рiзнi речi (майно), коли, наприклад, злодiум були викраденi грошi, радiоапаратура, магнiтофон, телевiзор, а
знищено було примiщення магазину, обладнання складу чи
майстернi або iншi речi, крiм викрадених, то безперечно,
що таке дiяння утворюу сукупнiсть злочинiв i воно повинно
квалiфiкуватися як викрадання (ст. 81-84 КК України) i за
сукупнiстю i знищення державного чи колективного майна
(ст. 89 КК України). Але як належить квалiфiкувати дiяння,
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде викритий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованимможе бути висновок, що у такому випадку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Еще по теме 189 КК України.:
- Вымогательство, причинившее имущественный ущерб в крупных размерах (ч. 3 ст. 189 УК) и особо крупных размерах (ч.4 ст. 189 УК)
- 16.3. Двосторонні відносини згідно з Планом дій Україна – ЄС та „Порядком денним асоціації Україна- ЄС”. Перспективний асоційований статус України щодо ЄС
- СИДСКОЕ СРАЖЕНИЕ 189 до н.э.
- Лiсовий фонд України, згiдно з Лiсовим кодексом України, становлять всi лiси на територiї України. До
- Вимагання (ст. 189)
- Стаття 189. Вимагання
- Личный досмотр (ст. 189)
- Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
- Вымогательство, соединенное с причинением тяжкого телесного повреждения (ч.4 ст. 189 УК)
- Вымогательство, совершенное организованной группой (ч. 4 ст. 189 УК)
- 189. Роль управления в советской экономике
- §189. Согласование связки с именной частью сказуемого
- 2 ст. 107 КК України), повнiстю охоплюються ч. З ст. 86 КК України i додаткової квалiфiкацiї за перелiченими
- На Збройнi сили України покладається завдання обороняти Україну, захищати її суверенiтет, територiальну
- 1. Порядок укладання Україною міжнародних економічних договорів України
- 2 ст. 86 КК України, а в разi настання тяжких наслiдкiв -за ч. З ст. 86 КК України. Додатково
- 19 i ч. 2 ст. 162 КК України. Див.: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 26