Розділ VIII НАГЛЯДОВА РАДА АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Стаття 51. Створення наглядової ради акціонерного товариства

1. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

2. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.

3. Порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також договором, що укладається з членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. Такий цивільно-правовий договір може бути або сплатним, або безоплатним.

4. Член наглядової ради, який є представником акціонера — юридичної особи або держави, не може передавати свої повноваження іншій особі.

Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.

1. HP або спостережна рада (СР), як цей орган іменується в деяких актах законодавства (зокрема ГК — ч. 2 ст. 89, Законі ПББД [22] — ст. 39, Положенні про спостережну раду [44]) виконує в AT складні функції, серед яких: захисна (захист прав акціонерів товариства), контрольна (у визначених статутом AT

межах контролює діяльність ВО), регулівна (регулювання діяльності ВО та самого AT шляхом прийняття внутрішніх нормативно-правових актів — положень AT відповідно до вимог Закону ПАТ, зокрема п.

2. За загальним правилом, HP є необов’язковим органом, за винятком передбачених законодавством випадків. В останніх обов’язковість формування НР/СР пов’язана або а) з наявністю в AT значної кількості акціонерів—власників простих акцій (10 і більше осіб відповідно до ч. 2 коментованої статті; згідно з ч. З ст. 46 Закону ПГТ [25] створення HP є обов’язковим для AT, яке налічує понад 50 акціонерів; з огляду на відмінність положень Закону ПАТ і Закону ПГТ [25] див. коментар до розд. XVII Закону ПАТ, який містить прикінцеві та перехідні положення), або

б) з процесами корпоратизації та приватизації (п. 4 Указу Президента України про корпоратизацію підприємств [41], Положення про спостережну раду, затверджене постановою КМУ від 19 липня 1993 № 556 [44], п. 9.3 Типового статуту відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, яке не підлягає приватизації [79], п. 9.3 Типового статуту відкритого акціонерного товариства, що утворене шляхом приватизації майна державного підприємства [80]), або в) зі специфікою діяльності (банківська, спільне інвестування тощо) AT і пов’язаним з цим спеціальним регулюванням (статті 37 і 39 Закону ПББД [22], статті 14 і 17 Закону ПІСІ [ЗО]).

Відтак, у разі відсутності вищезгаданих обставин, які свідчать про обов’язковість формування HP, питання щодо доцільності створення цього органу вирішують: а) на стадії заснування AT {на етапі установчих зборів) — його засновники; б) у процесі функціонування AT — його 33. Відсутність у товаристві HP зумовлює необхідність вирішення питання щодо виконання повноважень HP іншим органом AT, яким за правилами ч. 2 коментованої статті є 33 AT, крім повноважень HP з підготовки та проведення останніх.

3. На локальному рівні (шляхом включення певних положень до статуту AT або положення про його HP), але з врахуванням відповідних вимог Закону ПАТ (статті 51—-56) мають бути врегульовані питання щодо порядку роботи HP, виплати винагороди та відповідальності членів HP. Крім того, з кожним членом HP має підписуватися цивільно-правовий договір, а) умови якого мають бути затверджені 33 (п. 17 ч. 2 ст. 33), який б) може бути оплатним чи безоплатним і в) повинен підписуватися головою колегіального ВО, або одноосібним ВО, або уповноваженою 33 особою.

4. Частина 4 коментованої статті містить заборону щодо пе- редання повноважень членом HP, який є представником акціонера — юридичної особи (в тому числі органів місцевого самоврядування, їх виконкомів) або держави, іншій особі. А отже, члени HP, які є акціонерами — фізичними особами, можуть передавати свої повноваження, пов’язані з членством у HP, іншим особам. Такий висновок, що випливає з аналізу коментованої статті, має бути підкріплений відсутністю заборон щодо такого передоручення або виконання обов’язків члена HP (як посадової особи — в значенні п. 15 ст. 2 Закону ПАТ) певними особами. Вказані заборони можуть бути передбачені як актами законодавства (в ч. 1 ст. 62 Закону ПАТ), так і локальними документами AT (статутом або положенням про HP, що враховує інтереси конкретного AT). Наприклад, на локальному рівні доцільно заборонити передоручення щодо участі в засіданнях HP особі з конфліктом інтересів (яка, скажімо, є членом HP чи ВО підприємства-конкурента і може використати своє членство в HP одного товариства на користь іншого).

Виконання обов’язків члена HP може бути оплачуваним (абз.

Стаття 52. Компетенція наглядової ради

1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

2. До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;

2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;

4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;

5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;

6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством Інших, крім акцій, цінних паперів;

7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;

8) обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу;

9) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

10) прийняття рішення про відсторонення голови виконавчого органу від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства;

12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених цим Законом;

13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті ЗО цього Закону;

15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 35 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 34 цього Закону;

16) вирішення питань про участь товариства у промислово- фінансових групах та інших об’єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;

17) вирішення питань, передбачених частиною четвертою статті 84 цього Закону, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;

18) прийняття рішення про вчинення значних празочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону;

19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;

20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

22) надсилання в порядку, передбаченому статтею 65 цього Закону, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій відповідно до статей 64 і 65 цього Закону;

23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом акціонерного товариства.

3. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.

1. Виконуючи комплекс функцій {див. коментар до попередньої статті), HP повинна володіти значними повноваженнями, більша частина яких (з огляду на важливість для AT цього органу) закріплюється Законом ПАТ (зокрема ч. 2 коментованої статті), а деякі з них — можуть закріплюватися в статуті AT, положенні про HP та/або рішеннях 33 (у тому числі щодо передан- ня останніми на розгляд HP деяких питань, що належать до їх компетенції, крім тих, що віднесені до категорії питань їх виключної компетенції).

2. На рівні закону (насамперед ч. 2 коментованої статті) визначається перелік питань, що належать до виключної компетенції HP і, відповідно, не можуть передаватися виконавчому чи будь-яким іншим органам, що створюються в AT, крім вищо-

го органу — 33, які можуть вирішувати будь-які питання (за винятком пов’язаних з їх скликанням і проведенням). Оскільки HP хоч і є постійно діючим органом, але форма її роботи — засідання, які проводяться періодично, то, відповідно, сформовано перелік питань виключної компетенції HP: це важливі для AT та його акціонерів питання, які, однак, не потребують повсякденних рішень (тобто безпосередньо не стосуються поточної діяльності AT, пов’язаної, наприклад, з матеріально-технічним забезпеченням його господарської діяльності, реалізацією виготовленої продукції, виконанням робіт, наданням послуг тощо), а стосуються:

1) затвердження, в межах компетенції HP, положенъ, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства [крім принципів/кодексу корпоративного управління AT, оскільки затвердження цього локального акта належить до виключної компетенції 33 відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ);

2) підготовки порядку денного 33, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових 33 (відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону ПАТ);

3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових 33 на вимогу акціонерів або за пропозицією БО (відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону ПАТ);

4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій. Прийняття рішення про анулювання викуплених акцій Законом ПАТ віднесено до виключної компетенції 33 (п. З ч. 2 ст. 33), оскільки це рішення пов’язане зі зменшенням СК та внесенням відповідних змін до статуту AT, що також належить до виключної компетенції 33 (пункти 2, 7 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ). Отже, рішення HP про анулювання акцій можна розглядати як попереднє, що потребує відповідних рішень 33, або як таке, що приймається на підставі таких рішень; разом з тим, питання щодо продажу раніше викуплених акцій не пов’язане зі зміною СК чи внесенням змін до статуту AT і не належить до виключної компетенції 33;

5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій (наприклад облігацій);

6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів (відповідно до умов емісії останніх);

7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених Законом ПАТ (див. коментар до ст. 8);

8) обрання та відкликання повноважень голови і членів БО;

9) затвердження, умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами БО, встановлення розміру винагороди останніх;

10) прийняття рішення про відсторонення голови ВО від ви конання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови БО;

11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів AT (наприклад комітетів HP, служби внутрішнього аудиту/внутрішнього аудитора, корпоративного секретаря —- відповідно до ст. 56 Закону ПАТ);

12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених ч. З ст. 40 Закону ПАТ (у разі передання повноважень реєстраційної комісії реєстратору або депозитарію відповідно до укладеного договору);

13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг (має відповідати вимогам статей 75 і 76 Закону ПАТ);

14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, встановленого ч. 2 ст. ЗО Закону ПАТ (див. коментар до ст. ЗО);

15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення 33 відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону ПАТ і мають право на участь у 33 відповідно до ст. 34 Закону ПАТ (див. коментар до статей 34 і 35);

16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб (якщо ці питання пов’язані з внесенням змін до статуту AT, зменшення його СК, що згідно з пунктами 2 і 7 ч. 2 ст. 33 належить до виключної компетенції 33, то має бути відповідне рішення 33);

17) вирішення питань, передбачених ч. 4 ст. 84 Закону ПАТ, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення AT (проте в ч. 4 ст. 84 йдеться лише про прийняття HP рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання, якщо AT, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів; у решті випадків реорганізації йдеться про підготувку та винесення HP відповідних рішень на затвердження загальних зборів AT — ч. 2 ст. 83, ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст. 85, ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 87);

18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених ч. 1 cm. 70 Закону ПАТ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності AT, — див. коментар до ст. 70);

19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій (це тягне відповідні наслідки для AT, а саме: у разі якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань у повному обсязі перед іншими кредиторами, AT як боржник зобов’язане відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону ПВПБ [24] звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство);

20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг (див. коментар до ст. 8 Закону ПАТ);

21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів і затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг (необхідність прийняття таких рішень виникає у разі коли AT самостійно не веде такий реєстр, що зазвичай пов’язано зі значною — понад 150 осіб — кількістю акціонерів у товаристві);

22) надіслання в порядку, передбаченому ст. 65 Закону ПАТ, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій відповідно до статей 64 і 65 Закону ПАТ (див. коментар до цих статей);

23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції HP згідно із законом (наприклад ст. 19 Закону ПІСІ [ЗО], ст. 39 Закону ПББД [22]).

3. Принцип включення вищезазначених питань до виключної компетенції HP (менш значний, ніж для питань виключної компетенції 33, рівень важливості для AT, але достатньо високий, аби вони не належали до кола повноважень ВО — як органу, що має забезпечити поточну діяльність AT і повністю складатися з осіб, які виконують свої обов’язки на підставі трудового договору відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону ПАТ і можуть не бути акціонерами товариства або їх представниками). Відтак, питання виключної компетенції HP (за загальним правилом) можуть вирішуватися лише 33 AT за ініціативою 33 або у

разі відсутності в товаристві HP (у передбачених ч. 2 ст. 51 Закону ПАТ випадках). Виняток передбачено лише щодо пов’язаних з організацією та проведенням 33 AT питань, які мають вирішуватися ВО, якщо інше не передбачено статутом AT (абз. 2

ч. 2 ст. 51 Закону ПАТ).

4. Виконання членами HP (як посадовими особами цього органу) покладених на цей орган повноважень зумовлює необхідність отримання інформації, необхідної для прийняття HP рішень з питань, що належать до її компетенції. У зв’язку з дим ч. 4 коментованої статті закріплює право членів HP на доступ до інформації про AT та його діяльність у межах, визначених Законом ПАТ і статутом АТ. Так, відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону ПАТ протокол засідання колегіального ВО надається для ознайомлення члену HP на його вимогу.

Стаття 53. Обрання членів наглядової ради

1. Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність.

Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій, якими володіє акціонер.

2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства.

3. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.

Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається його статутом.

4. Одна й та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово.

5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.

6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.

До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 ■— не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 осіб — не менше ніж дев’ять осіб.

11-9-931

7. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.

8. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством.

Від імені товариства договір підписує особа, уповноважена на те загальними зборами.

У договорі з членом наглядової ради товариства може бути передбачена виплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Дія договору з членом наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень.

Виконання повноважень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку, визначених законом. Виконання повноважень члена наглядової ради особами, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства.

1. Коментована стаття встановлює низку вимог до осіб, які можуть бути обрані членами HP. Одна з таких вимог стосується особи претендента: він має бути фізичною особою з повною дієздатністю (остання визначається за правилами ЦК).

На відміну від положень ст. 46 Закону ПГТ [25], ч. 1 якої передбачає можливість формування HP лише з числа акціонерів товариства, коментована стаття такої вимоги не встановлює. Більше того, передбачає право акціонера мати будь-яку (але таку, що залежить від кількісного складу HP і результатів голосування на 33) кількість представників у наглядовій раді з покладенням на нього (акціонера) тягаря визначення порядку діяльності свого представника/представників у HP. Проте рішенням 33 може бути встановлена залежність членства у HP від кількості акцій, якими володіє акціонер (наприклад, закріплення в статуті права акціонера мати свого представника у HP за умови, що акціонер володіє не менш як 5 відсотками простих акцій, а кількості представників — пропорційно кількості — у вигляді цілого числа — простих акцій, якими володіє акціонер, але не більше трьох представників).

Разом з тим, Закон ПАТ не уточнює положення ч. 1 коментованої статті щодо такої залежності: чи стосується вона лише представників акціонера, чи поширюється й на випадки, коли

сам акціонер як фізична особа претендує на членство в HP і, крім цього, бажає участі в ній ще й своїх представників, розраховуючи на наявність у нього значної кількості або навіть більшості голосів. Відсутність у Законі ПАТ заборони щродо такої комбінації дозволяє дійти висновку про її припустимість.

З метою забезпечення незалежності HP у Принципах корпоративного управління [71] (п. 3.1) міститься рекомендація щодо доцільності включення до складу цього органу незалежних членів, тобто осіб, не пов’язаних ні з AT, ні з його акціонерами (як правило, це питання може вирішувати лише AT з відповідною фіксацією у своєму статуті та рішеннях 33, оскільки Закон ПАТ не передбачає включення будь-яких осіб до складу HP без їх обрання у встановленому порядку).

2. Дійсність повноважень членів HP пов’язується з моментом затвердження відповідного рішення 33 AT (згідно з ч. З ст. 45 Закону ПАТ рішення 33 товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування, який підписується лічильною комісією і має оголошуватися на 33, під час яких проводилося голосування; після закриття 33 підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом AT).

3. Особливості, передбачені щодо обрання членів HP, залежать від типу AT — публічне чи приватне: а) у ПуАТ таке обрання здійснюється лише шляхом кумулятивного голосування (в розумінні п. 9 ст. 2 Закону ПАТ); б) у ПрАТ може застосовуватися на вибір один з двох способів обрання членів HP (з відповідною фіксацією його у статуті такого AT): за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій (один представник від кожних 100 акцій, за умови, що кількісний склад HP — 5 осіб, а кількість простих акцій — 500) або шляхом кумулятивного голосування (коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу AT, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами) .

Наступні (4—8) частини коментованої статті встановлюють низку положень щодо членів HP:

частина 4 — відсутність обмежень щодо кількості обрань до HP і, відповідно, — строку виконання членом HP відповідних повноважень (може обиратися неодноразово); проте згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 32 не рідше ніж раз на три роки до порядку денного 33 обов’язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 і 18 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ (п. 17 — обрання членів HP, затвер-

11*

дження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно- правових договорів з членами HP; п. 18 — прийняття рішення про припинення повноважень членів HP), що свідчить про 3-річний строк повноважень членів HP з можливістю його подовження на наступний 3-річний строк і навіть більше — за умови, що 33 не приймуть рішення про переобрання певного члена HP у зв’язку неналежним виконанням ним своїх обов’язків;

Частина 5 — заборона одночасного виконання обов'язків члена HP, ВО та/або РК/ревізора одного й того ж AT (що стосується й випадків обрання членів ВО, РК чи ревізора AT — ч. 4 ст. 58 і

ч. 2 ст. 73 Закону ПАТ);

частина б — встановлення кількісного складу HP 33 AT з дотриманням вимог стосовно мінімальної кількості членів HP, що залежить від кількості в AT акціонерів — власників простих акцій: в AT з кількістю таких акціонерів від 100 до 1000 осіб до складу HP повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 таких акціонерів — не менше ніж сім осіб, з кількістю акціонерів понад 10 000 осіб — не менше ніж дев’ять осіб;

частина 7 — необхідність вжиття товариством відповідних заходів у разі коли кількість членів HP становить менше половини її встановленого кількісного складу, а саме: скликання протягом трьох місяців позачергових 33, на яких має бути прийняте рішення про: а) обрання решти членів HP (до кількості, визначеної у статуті AT з дотриманням вимог Закону ПАТ); або б) про обрання всього складу HP, якщо таке обрання відповідно до положень статуту AT здійснюється шляхом кумулятивного голосування.

Частина 8 — здійснення членом HP своїх повноважень на підставі договору з AT: такий договір а) має бути цивільно-правовим (п. 17 ч. 2 ст. 33 та ч. З ст. 51 Закону ПАТ); б) його умови мають затверджуватися відповідним рішенням 33 (п. 17 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ); в) бути підписаним від імені AT особою, уповноваженою на те загальними зборами; г) у ньому можуть бути передбачені виплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (однак це не виключає можливість безоплатного виконання обов’язків члена HP, що передбачено ч. З ст. 51 Закону ПАТ); д) строк дії договору має відповідати строку, на який особу обрано членом HP, з можливістю подовження чи переукладення зазначеного договору в разі наступного переобрання; припинення дії договору пов’язується з припиненням повноважень члена HP (у зв’язку з необранням на

новий строк або у разі дострокового припинення повноважень члена HP відповідно до ст. 57 Закону ПАТ}.

Разом з тим, виконання повноважень членами HP, які є державними службовцями або особами, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, мають деякі особливості стосовно порядку та/або випадків виконання таких обов'язків, що визначаються відповідними актами законодавства (зокрема законами про державну службу [10], про службу в органах місцевого самоврядування [17]).

Обов’язки члена HP (у тому числі голови цього органу) визначаються законом і локальними документами товариства (статутом AT. положенням про HP товариства, кодексом/принципами корпоративного управління) та договором, що укладається з членом HP (ч. S ст. 53). Так. відповідно до Закону ПАТ:

— член HP як посадова особа цього органу зобов’язаний: не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 62); на вимогу ревізійної комісії (ревізора) або аудитора надавати документи про фінансово-господарську діяльність товариства (ч. З ст. 62); діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства (ч. 1 ст, 63); нести відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом (ч. 2 ст. 63), а у разі якщо відповідальність згідно із ст. 63 Закону ПАТ несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством мас бути солідарною (ч. З ст. 63);

— відповідно до ст. 71 Закону ПАТ повинен повідомляти товариство про наявність у нього як голови (голови/ або члена наглядової ради) заінтересованості у вчиненні товариством певного правочину та дотримуватися інших вимог, передбачених цією статтею (в тому числі не брати участь у голосуванні з питань вчинення такого правочину, якщо рішення приймається HP), а також нести відповідальність/негативні наслідки у формі відшкодування збитків та/або моральної шкоди у разі недотримання вимог ст. 71 (ч. 2 ст. 72 Закону ПАТ).

Стаття 54. Голова наглядової ради

1. Голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про наглядову раду.

Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.

2. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду.

3. У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.

1. HP як колегіальний орган має очолюватися її головою, який обирається членами цього органу з їх числа. За загальним правилом, для обрання голови HP досить простої більшості голосів від кількісного складу HP (а не від кількості присутніх на засіданні HP). Положення ч. 1 коментованої статті щодо можливості встановлення в статуті іншої кількості голосів стосується не будь-якої кількості голосів, а варіантів більшості голосів — наприклад кваліфікованої більшості (2/3, 3/4 тощо), яка й має бути визначена статутом AT або положенням про HP (у разі застосування в товаристві саме такої/кваліфікованої більшості, на відміну від простої).

Переобрання голови HP здійснюється за таким самим принципом і не пов’язується зі строком виконання ним своїх повноважень, тобто може мати місце у будь-який час за наявності відповідних підстав: за заявою голови HP; у разі виникнення обставин, що утруднюють чи унеможливлюють виконання ним своїх повноважень (тривала непрацездатність, припинення юридичної особи, представником якої є голова HP і зв’язок з якою був підставою для обрання його на цю посаду, тощо) або свідчать про неналежне виконання обов’язків голови HP. Проте відсутність в Законі ПАТ визначення як таких підстав, так і порядку організації роботи HP зумовлює необхідність врегулювання цих відносин на локальному рівні — в статуті AT, положенні про HP чи затверджених загальними зборами принципах/кодексі корпоративного управління товариства (п. 23 ч. 2 ст. 33), зразком для розробки яких можуть бути затверджені ДКЦПФР Принципи корпоративного управління [71].

2. Повноваження голови HP є традиційними для будь-якого виборного колегіального органу: забезпечення організації роботи HP; скликання засідань HP і головування на них; відкриття

33 AT; організація обрання секретаря 33 (якщо інше не передбачено статутом AT — наприклад, покладення обов'язків секретаря 33 на певну посадову особу), інші повноваження, що передбачаються статутом AT і положенням про його HP (наприклад представництво AT у судових справах за позовами товариства до члена ВО чи його акціонера).

3. За тимчасової неможливості виконання головою HP своїх повноважень їх покладають на іншу особу, якою відповідно до

ч. З коментованої статті може бути один із членів HP згідно з рішенням останньої, якщо інший порядок не передбачено статутом або положенням про HP AT (наприклад виконання повноважень голови HP його заступником, який обирається у той самий спосіб, що і голова HP).

Див. також коментар до ст. 53.

Стаття 55. Засідання наглядової ради

1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.

Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.

Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал.

Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

У засіданні наглядової ради на її запрошення з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.

2. Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.

3. На вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу.

4. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

5. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.

Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.

6. Протокол засідання наглядової ради оформляється не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання.

У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:

місце, дата і час проведення засідання;

особи, які брали участь у засіданні;

порядок денний засідання;

питання, винесені на голосування, та підсумки голосування із зазначенням прізвищ членів наглядової ради, які голосували «за», «проти» (або утрималися від голосування) з кожного питання;

зміст прийнятих рішень.

Протокол засідання наглядової ради підписує головуючий на засіданні.

7. Засідання наглядової ради або розгляд окремого питання за її рішенням може фіксуватися технічними засобами.

1. Скликання засідань HP може мати місце:

— за ініціативою голови HP;

— на вимогу члена HP;

— на вимогу: а) ревізійної комісії; б) виконавчого органу чи його члена; в) інших осіб, визначених статутом AT, які беруть участь у засіданні HP (наприклад представника профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового коллективу, якщо на засіданні HP, що скликається, мають розглядатися питання, які зачіпають інтереси трудового колективу).

У засіданні HP, крім голови та членів HP, можуть брати участь інші особи, в тому числі: а) на вимоіу HP — члени ВО та інші визначені нею (HP) особи в порядку, встановленому положенням про HP; б) на запрошення HP — представники профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового коллективу (при цьому такі представники мають право дорадчого голосу).

Оскільки HP є періодично діючим органом, у статуті AT або його положенні про HP має бути визначена періодичність проведення засідань HP з дотриманням вимог абз. 4 ч. 1 коментованої статті про необхідність їх проведення принаймні (не рідше) один раз на квартал (наприклад, статутом AT може бути встановлена періодичність один раз на місяць).

Рішення HP можуть прийматися або шляхом проведення засідань, або шляхом опитування/заочного голосування, —якщо статутом AT або положенням про його HP передбачено порядок прийняття рішень за цим способом голосування членами HP (він може бути аналогічним порядку, передбаченому ст. 48 Закону ПАТ для прийняття шляхом опитування/заочного голосування рішень 33; див. коментар до ст. 48).

2. Засідання HP визнається правомочним за умови участі в них не менше половини складу HP (загальне правило, встановлене ч. 2 коментованої статті). Однак статутом AT або положенням про його HP може бути передбачена більша кількість членів HP, необхідна для визнання її засідань правомочними (наприклад, за наявності більшості членів HP: простої — понад половину чи кваліфікованої — 2/3 чи 3/4 складу HP).

3. Оскільки HP наглядає за діяльністю ВО, то цілком логічним є включення до коментованої статті положення про обов’язковість участі в засіданні HP членів ВО на вимогу HP. Це може стосуватися звітів ВО чи окремих його членів, прийняття ВО рішень, що викликали занепокоєння у HP через значну ймовірність ризику збитків для AT у разі виконання таких рішень.

4. Рішення HP (як більшість рішень 33) приймаються простою більшістю голосів, тобто простою більшістю голосів його членів, які не лише беруть участь у засіданні, а й мають право голосу (це застереження не зайве, оскільки відповідно до абз. 5

ч. 2 ст. 71 Закону ПАТ член HP як заінтересована у вчиненні правочину особа не повинен брати участь у голосуванні на засіданні HP з питання вчинення такого правочину).

Статутом AT або положенням про його HP може бути встановлена більша (ніж передбачена ч. 4 коментованої статті) кількість голосів, необхідних для прийняття її рішень (наприклад понад 60 % чи 2/3 голосів присутніх на засіданні членів HP). Запрошені особи або особи, які зобов’язані бути присутніми на засіданні HP, участі у голосування не беруть, а можуть надавати пояснення або висловлювати свою думку з питань порядку денного засідання HP, якщо вони мають право дорадчого голосу (ч. 1 коментованої статті).

5. Принцип голосування за прийняття рішень на засіданнях HP є демократичним, оскільки кожний член HP має один голос

(незалежно від кількості голосів у акціонера, представником якого він є).

З метою уникнення випадків неприйняття рішення через рівний розподіл голосів членів HP (кількість голосів «за» та «проти» прийняття рішення є однаковою) передбачається можливість надання статутом AT чи положенням про HP голові HP права вирішального голосу у разі виникнення подібної ситуації,

6. Процес засідання HP, у тому числі прийняття рішень з питань порядку денного, обов’язково фіксується в письмовому документі — протоколі засідання HP, який має оформлятися протягом встановленого строку (не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання) і містити обсяг інформації, який дозволив би визначити наявність кворуму таких засідань, правомірність прийняття ними рішень і, відповідно, — дійсність останніх. Зокрема, в таком}^ протоколі зазначаються: місце, дата і час проведення засідання; особи, які брали участь у засіданні; порядок денний засідання; питання, винесені на голосування, та підсумки голосування із зазначенням прізвищ членів HP, які голосували «за», «проти» (або утрималися від голосування) з кожного питання; зміст прийнятих рішень.

Протокол засідання HP має бути підписаний особою, яка була обрана головуючим на засіданні (зазвичай це — голова HP, а у разі його відсутності — інший член HP, обраний головуючим засідання HP).

7. Якщо оформлення письмового документа — протоколу засідання HP є обов’язковим відповідно до ч. 6 коментованої статті, то можливість застосування технічних засобів (зокрема, аудіо-, відеотехніки) для фіксації всього засідання HP або розгляду окремого питання має бути передбачена рішенням HP.

Рішення засідань HP можуть бути визнані недійсними в судовому порядку через: 1) відсутність кворуму; 2) прийняття HP рішень з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів товариства; 3) прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного засідання HP, якщо статутом AT чи положенням про HP не передбачається така можливість (у тому числі підстави для розгляду таких питань, кількість голосів членів HP, необхідних для прийняття таких рішень); 4) відсутність необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення; 5) прийняття рішення HP, склад якої істотно (понад половину) зменшився, а товариство, всупереч ч. 7 ст. 53, протягом трьох місяців не скликало позачергові 33 для обрання решти членів HP (або переобрання всього складу HP, якщо формування останнього відповідно до статуту товариства має здійснюватися шляхом кумулятивного голосування). Наведених висновків можна дійти на підставі аналізу положень Закону ПАТ (зокрема ч. З ст. 33, частин 2 і 4 ст. 55, ч. 7 ст. 53).

Крім того, можуть бути визнані недійсними рішення HP з питань, що потребують пояснень членів ВО, РК/рєвізора, якщо HP відповідні особи не були запрошені на засідання (ч. І ст. 55), що й вплинуло на прийняття відповідного рішення (наприклад, про визнання незадовільною роботи ВО та зміну його складу).

Згідно з постановою Пленуму ВСУ про порядок розгляду корпоративних спорів:

— (п. 38) акціонери, а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням HP, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки HP товариства є його органом управління, який приймає обов’язкові для виконання рішення (що відповідає також ст. 55 Конституції України); судам необхідно враховувати, що прийняття органами товариства (в тому числі HP) рішень з питань, віднесених до виключної компетенції 33 (статті 145, 159 ЦК, ст. 41 Закону ПГТ [25]), є перевищенням їх компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними;

— (абзаци 1 і 2 п. 39) рішення HP товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред’явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси акціонера; відповідачем за таким позовом є товариство; при вирішенні спорів, пов’язаних з порядком скликання і роботи HP товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У разі їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення 33 товариства (обов’язковість повідомлення всіх членів HP про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

— (абзаци 1 і 3 п. 39) до компетенції судів не належить вирішення спорів про включення акціонера товариства до складу HP чи його виключення, оскільки зазначене належить до виключної компетенції 33 товариства; не є підвідомчими судам також спори про визнання недійсним протоколу засідання HP товариства;

— (п. 41) при розгляді справ за позовами про визнання повноважень членів (члена) HP товариства припиненими у зв’язку зі спливом строку, на який вони були обрані (призначені), судам необхідно враховувати, що такого способу захисту прав і законних Інтересів чинним законодавством не передбачено; повноваження вказаних посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів. Разом з тим, цей пункт згаданої Постанови [69] не враховує положення ч. 7 ст. 53 Закону ПАТ (який на момент прийняття Постанови не був чинним) щодо необхідності до- обрання складу HP або обрання всього складу HP, якщо він формується шляхом кумулятивного голосування, якщо кількість членів HP зменшується понад половину її складу, для чого AT протягом трьох місяців має скликати позачергові 33 (у разі невиконання цього припису Закону ПАТ виникає проблема з ле- гитимністю такої HP та прийнятих нею рішень).

Стаття 56. Комітети наглядової ради. Корпоративний секретар

1. Наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.

В акціонерному товаристві можуть утворюватися комітети з питань аудиту та з питань інформаційної політики товариства. Очолюють комітети члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.

З метою забезпечення діяльності комітету з питань аудиту наглядова рада може прийняти рішення щодо запровадження в товаристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішнього аудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається наглядовою радою і є підпорядкованим та підзвітним безпосередньо члену наглядової ради — голові комітету з питань аудиту.

Порядок утворення і діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.

2. Рішення про утворення комітету та про перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки, приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради, якщо статутом або положенням про наглядову раду не встановлено більшої кількості голосів, необхідної для прийняття такого рішення.

3. Висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.

4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами.

Робота корпоративного секретаря оплачується із загального бюджету наглядової ради.

1. Оскільки зазвичай HP с органом, що мас: а) ініціювати прийняття 33 рішень з питань стратегічного плану діяльності АТ (π. І ч. 1 ст. 47, п, 2 ч. 2 ст. 52); б) самостійно вирішувати низку важливих для AT питань (ч. 2 ст. 52); в) контролювати діяльність ВО та г) здійснювати захист інтересів акціонерів (ч. 1 ст. 51 Закону ПАТ передбачає можливість створення наглядовою радою додаткових органів (постійних і тимчасових комітетів, запровадження посад внутрішнього аудитора та корпоративного секретаря) з метою забезпечення виконання HP покладених на неї функцій та повноважень.

Комітети HP: 1) утворюються за її рішенням; 2) порядок їх створення (в тому числі перелік) і діяльності визначається статутом AT або положенням про HP; 3) формуються з числа членів HP; 4) можуть бути постійними або тимчасовими; 5) виконують допоміжну функцію (забезпечують вивчення і підготовку питань, що належать до компетенції HP); 6) вимоги до голови допоміжного органу HP встановлюються лише щодо комітетів аудиту та з питань інформаційної політики (відповідно до абз, 2

ч. 1 коментованої статті їх мають очолювати члени HP, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність AT).

Особлива увага в ч. 1 коментованої статті приділяється комітету з питань аудиту, для забезпечення діяльності якого HP вправі прийняти рішення щодо запровадження в товаристві посади внутрішнього аудитора або створення служби внутрішнього аудиту (відповідно до ст. 45 Закону ПББД [22] такий орган є обов’язковим у банках з огляду на специфіку їх діяльності та важливість здійснення внутрішнього нагляду та контролю за поточною фінансово-господарською діяльністю банку). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається HP і згідно з вимогами абз. З ч. 1 коментованої статті має бути підпорядкованим і підзвітним безпосередньо члену HP, який є головою комітету з питань аудиту (в банку така служба підпорядковується його спостережній раді).

2. Порядок прийняття рішень про утворення комітету/комітетів HP і про коло питань, вивченням та підготовкою яких буде опікуватися комітет, може визначатися статутом AT або положенням про HP з дотриманням вимоги ч. 2 коментованої статті щодо обов’язкової наявності принаймні простої більшості голосів членів HP для прийняття такого рішення з можливістю визначення в зазначених документах AT іншої більшості (скажімо 2/3 чи 80 % голосів членів HP). У разі відсутності локального ре-

гулювання цього питання діють положення, відповідно до яких вищезазначені рішення приймаються простою більшістю голосів членів HP.

3. Результати роботи комітетів HP зазвичай оформляються у вигляді висновків (за результатами вивчення певного питання), які розглядаються HP у тому ж порядку, що й рішення (див. коментар до ст. 55).

4. Роль корпоративного секретаря, можливість обрання якого за пропозицією голови HP передбачається в ч. 4 коментованої статті, визначена в ній досить схематично: це особа, яка відповідає за взаємодію AT з акціонерами та/або інвесторами (маються на увазі насамперед потенційні акціонери, тобто особи, які виявили бажання чи заінтересованість у придбанні акцій, викуплених товариством, чи акцій додаткових емісій) і робота якої оплачується із загального бюджету HP.

Окремі положення, що стосуються корпоративного секретаря, містяться в інших статтях Закону ПАТ (у ч. 2 ст. 78 встановлюється його обов’язок надати акціонеру завірені копії документів, визначених ч. 1 ст. 77, протягом 10 днів з моменту надходження письмової вимоги). Більш ґрунтовні положення щодо корпоративного секретаря містяться в акті рекомендаційного характеру — затверджених ДКЦПФР Принципах корпоративного управління [71] (п. 3.1.14), однак вони потребують включення до відповідного локального документа AT — статуту, положення про HP чи власного, схваленого загальними зборами відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ, кодексу/принципів корпоративного управління товариства (затверджені ДКЦПФР Принципи [71] — лише орієнтир для AT щодо можливих шляхів регулювання на локальному рівні відповідних відносин шляхом прийняття власних принципів/кодексу корпоративного управління) .

Стаття 57. Дострокове припинення повноважень членів

наглядової ради

1. Загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.

Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються:

1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні;

2) в разі неможливості виконання обов’язків члена наглядової ради за станом здоров’я;

3) в разі набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов’язків члена наглядової ради;

4) в разі смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим.

Статутом товариства можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради.

2. У разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.

1. Виконання членом HP своїх повноважень посадової особи цього органу може тривати протягом усього строку, на який його обрано. Проте у ряді випадків, що унеможливлюють виконання таких повноважень з різних підстав (останні можуть залежати чи не залежати від члена HP), передбачається можливість прийняття 33 рішення про дострокове припинення повноважень членів HP та одночасне обрання нових членів. Випадки припинення повноважень члена HP та обрання, замість нього, нового члена HP визначаються на рівні закону (абз. 2 ч. 1 коментованої статті) та локального документа — статуту AT або положення про його HP.

Законом визначаються випадки припинення повноважень члена HP, що не потребують прийняття відповідного рішення 33 і є підставою для припинення договору з певною особою, зокрема: 1) зафіксоване у письмовому повідомленні бажання члена HP припинити свої повноваження (має бути подане товариству не менш ніж за два тижні); 2) неможливість виконання обов’язків члена HP за станом здоров’я (має бути підтверджене відповідними медичними висновками про стан здоров’я, який унеможливлює виконання цих обов’язків); 3) набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким члена HP засуджено до покарання, що виключає можливість виконання ним обов’язків члена HP (наприклад позбавлення волі або позбавлення права обіймати посади в органах управління господарських організацій); 4) смерть, визнання особи, яка є членом HP, недієздатною, обмежено дієздатною, безвісно відсутньою, померлою.

Крім того, підставами для припинення повноважень члена HP є випадки, з якими законодавець пов’язує заборону виконання обов’язків посадової особи органів AT (ч. 1 ст. 62 Закону ПАТ), але про які не згадується в коментованій статті (набуття

статусу державного службовця, обрання народним депутатом України, суддею тощо).

На локальному рівні (насамперед у статуті AT і положенні про HP товариства) можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена HP (наприклад: неповідомлення членом HP про його заінтересованість у вчиненні значного правочину, рішення щодо якого має прийматися HP або загальними зборами AT відповідно до вимог статей 70, 71; розголошення комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації товариства; зловживання службовим становищем, зокрема використання можливостей товариства у власних інтересах тощо).

2. Вибуття хоча б одного члена HP потребує обрання на його місце іншої особи. Вирішення цього питання має два варіанти, які залежать від способу голосування: звичайного (кількість голосів дорівнює кількості голосуючих акцій, що належать акціонеру на праві власності) чи кумулятивного (загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу AT, які обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами) у разі якщо обрання членів HP здійснювалося звичайним способом, обирається новий член HP замість того, хто вибув. Застосування кумулятивного голосування при обранні членів HP, склад якої зменшився, потребує прийняття рішення 33 про дострокове припинення повноважень усіх членів HP та обрання нового складу останньої.

Порушення встановленого ч. 2 коментованої статті порядку може бути підставою для оскарження: рішень 33 товариства — про обрання вибувших членів HP із застосуванням традиційного принципу голосування — одна акція — один голос, якщо статутом AT передбачено кумулятивне голосування і відповідно до ч. 2 коментованої статті має бути переобраний увесь склад HP; рішень HP, дообрання/обрання складу якої було здійснено всупереч вимогам ч. 2 коментованої статті.