Організаційно-економічні та фінансові аспекти реорганізації акціонерних товариств

Під час реорганізації акціонерного товариства слід враховувати ряд законодавчих передумов і вимог, а саме: порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб’єктів господарювання; вимоги антимонопольного законодавства; вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо; порядок емісії акцій. Загальний порядок реорганізації підприємства подано на рис. 10.1.

Рисунок 10.1 - Порядок реорганізації акціонерних товариств

Проведення реорганізації акціонерного товариства здійснюється за рішенням власників, а в деяких випадках - за рішенням власників та за участі трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства (за рішенням суду). Одночасно з прийняттям рішення узгоджується проект реорганізаційної угоди.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України (АКУ). У зв’язку з цим, до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники АКУ. Зазначимо, що в Україні монопольним вважається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 %.

Реорганізація акціонерного товариства здійснюється на підставі прийнятого власниками відповідного рішення. Рішення оформлюється у вигляді угоди про умови проведення реорганізації (плану реорганізації), яка визначає права та обов’язки сторін у ході реорганізації, має забезпечувати оперативне її проведення і регламентує такі питання:

• призначення комісії для проведення реорганізації у складі представників підприємств, що реорганізуються;

• повний перелік та обсяг активів і пасивів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийманню-передаванню в обмін на

корпоративні права правонаступника, а також строки та порядок оформлення такого передавання;

• перелік документів фінансового та інших видів обліку, незакінчених діловодством справ, бланків суворої звітності, архівів чи описів архівів, що підлягають прийманню-передачі, а також строки передачі;

• пропорції (коефіцієнти) обміну корпоративних прав реорганізованих підприємств на корпоративні права підприємств, які є їх правонаступниками, а також суми можливих доплат (чи компенсацій);

• строки обміну акцій (свідоцтв про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства, що реорганізується, на акції (свідоцтва про внесення вкладу до статутного капіталу) акціонерів (учасників) підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акціонерами (учасниками) та інші організаційні питання, пов’язані з формуванням статутного капіталу;

• права, які надаватимуться підприємством-правонаступником власникам корпоративних прав, інших цінних паперів та спеціальних прав, емітованих підприємствами, що припиняють свою діяльність у результаті реорганізації;

• економіко-правові наслідки реорганізаційних заходів для працівників підприємств, що реорганізуються.

Угода набуває чинності з моменту затвердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з підприємств, яке підлягає реорганізації.

Перед здійсненням реорганізації проводиться поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, що потребують реорганізації, та оцінюється їх ринкова вартість, оскільки необхідно одержати реальну оцінку вартості таких підприємств з метою встановлення правильних пропорцій обміну корпоративних прав.

Основним документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний або роздільний баланс (передавальний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний - при поділі чи виділенні). Цей баланс складається за правилами, передбаченими стандартами бухгалтерського обліку. Оскільки він має силу акта приймання-передачі, він підписується директорами та головними бухгалтерами підприємства, що реорганізується, та підприємства-правонаступника.

Згідно з П(С)БО, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то покупець, починаючи з дати придбання, повинен:

• включити до звіту про фінансові результати доходи та витрати придбаного підприємства;

• відобразити в балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

Витрати, пов’язані зі злиттям та приєднанням підприємств (реєстраційні, інформаційні, консультаційні тощо), визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені. Підприємство-правонасту- пник відображає активи, зобов’язання та власний капітал об’єднаного підприємства за їх балансовою вартістю. Важливим є те, що внутрішня заборгованість і результати операцій між об’єднаними підприємствами виключаються при складанні фінансової звітності підприємства-право- наступника.

У разі придбання контрольного пакета корпоративних прав іншого підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

Придбання відображається в обліку за вартістю, яка є сумою сплачених грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо придбання здійснюється шляхом передачі інших активів або взяття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості (на дату придбання) активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого підприємства, збільшеної на суму витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням.

Якщо придбання здійснюється поетапно (наприклад, шляхом послідовного придбання акцій), то кожна операція відображається окремо за справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, а вартість окремих інвестицій поетапно порівнюється з часткою покупця у справедливій вартості активів і зобов’язань, які придбані на кожному етапі.

У роздільному балансі відображається частка майна, вимог і зобов’язань, яка передається підприємствам, що утворюються в результаті поділу чи виділення. У роздільному балансі показуються баланси новос- творених підприємств на момент початку їх господарської діяльності.

Перед складанням роздільного балансу слід провести інвентаризацію всіх майнових прав і зобов’язань підприємства, що реорганізується, з метою виявлення та списання майна, непридатного до використання, та безнадійної дебіторської заборгованості.

За загальним правилом складання роздільних балансів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподіляються пропорційно до встановленої бази для нарахування (як правило, суми основних засобів, якими наділяються підприємства, що створюються в результаті поділу або виділення). Угодою про реорганізацію може бути встановлено й інший порядок визначення пропорцій обміну корпоративних прав, розподілу майна, формування окремих статей активу та пасиву роздільного балансу, зокрема виходячи з оціночної вартості новостворюваних підприємств.

Якщо реорганізація призводить до змін організаційно-правової форми підприємства-правонаступника, форми власності, назви юридичної особи, виникає необхідність перереєстрації підприємства, яка здійснюється в порядку, встановленому для державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Для цього слід подати документи у місячний термін з моменту настання зазначених змін в органи державної реєстрації з підтвердженням опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про відповідні зміни.

Якщо форма організації бізнесу залишається незмінною, то здійснюються зміни лише в засновницьких документах у частині правонасту- пництва, розміру статутного капіталу та складу засновників. Внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції.

У разі внесення до установчих документів змін, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) суб’єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи:

• нотаріально посвідчена заява фізичної особи або копія рішення засновника юридичної особи - у разі добровільного виходу;

• рішення уповноваженого на це органу - у разі примусового виключення засновників (учасників).

До державної реєстрації новоутворених суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється реєстрація інформації про емісію акцій акціонерних товариств, які створені шляхом реорганізації. Для цього, крім стандартного набору документів, який подається при звичайній емісії, слід подати:

• нотаріально посвідчену копію договору про злиття (приєднання, поділ, виділення, перетворення);

• рішення вищих органів кожного з підприємств, які беруть участь у реорганізації;

• передатний (роздільний) баланс.

Реорганізація не може бути завершена до вирішення проблем захисту інтересів кредиторів. Законодавчі норми щодо захисту інтересів кредиторів у процесі реорганізації передбачають, що:

• перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

• новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

• порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

• уступка вимоги і перевід боргу, засновані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні бути здійснені в простій письмовій формі.

Після прийняття загальними зборами власників підприємств рішення щодо реорганізації про це слід письмово повідомити кожного з кредиторів. Вони, у свою чергу, можуть звернутися з письмовою вимогою про здійснення підприємством-боржником однієї з дій:

• забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладання договорів застави чи поруки;

• дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено угодою між підприємством, що реорганізується, та боржником.

Обґрунтування фінансових рішень щодо реорганізації акціонерних товариств має враховувати податковий аспект, який пов’язаний з необхідністю оподаткування реорганізаційного прибутку, який виникає, якщо вартість чистих активів, що передаються правонаступнику, перевищує номінальну вартість корпоративних прав, емітованих реорганізованим підприємством. Крім того, слід враховувати, що передача активів від одного підприємства до іншого не оподатковується лише в тому випадку, якщо вона здійснюється як внесок одного підприємства в статутний капітал іншого для формування цілісного майнового комплексу останнього в обмін на його корпоративні права.

10.5