Органи управління акціонерними товариствами

Господарські функції і права акціонерного товариства як суб’єкта права у правовідносинах реалізують його органи управління. Акціонерне товариство є суб’єктом господарювання із найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено тим, що акціонерне товариство є об’єктом і суб’єктом права колективної власності акціонерів, права на частки якої можуть вільно передаватися ними іншим особам.

З урахуванням такої особливості колективної власності світова теорія акціонерного товариства (компанії, корпорації) виробила три основні принципи організації управління товариством.

Перший принцип - це розмежування правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій колективного власника і функцій централізованого управління діяльністю товариства. Цей принцип втілює організацію і виражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив його загальні збори. Це орган влади й управлінської компетенції всіх акціонерів товариства.

Другий принцип - централізація керівництва поточною діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи, якими закон, за загальним правилом, визначив правління товариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть бути передбачені інші органи, наприклад, рада директорів. Це виконавська управлінська влада в товаристві, яка складається з посадових осіб. Посадовими особами органів управління акціонерного товариства визнаються голова та члени ради товариства (спостережної ради), голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії.

Третій принцип - вищий і постійний поточний контроль акціонерів за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційно розділені.

Основним нормативним актом, що регулює питання управління акціонерним товариством, є Закон України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI (з наступними змінами та доповненнями).

Він передбачає обов’язковість створення таких органів управління товариством.

• вищого органу - загальних зборів;

• наглядової ради (акціонерних товариств з кількістю акціонерів - власників простих акцій - 10 осіб і більше);

• виконавчий орган (правління, дирекція) (рис. 1.1).

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше ЗО квітня наступного за звітним року. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. Вони можуть вирішувати будь- які питання діяльності акціонерного товариства.

До виключної компетенції загальних зборів відносять:

• визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;

• внесення змін до статуту товариства;

• прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

• прийняття рішення про зміну типу товариства;

• прийняття рішення про розміщення акцій;

Рисунок 1.1 - Органи управління акціонерним товариством

• прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

• прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;

• прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;

• затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

• затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства;

• затвердження річного звіту товариства;

• розподіл прибутку і збитків товариства;

• прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов’язкового викупу акцій;

• прийняття рішення про форму існування акцій;

• затвердження розміру річних дивідендів;

• прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;

• обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради;

• прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;

• обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

• затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

• обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;

• прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства;

• прийняття рішення про виділ та припинення товариства, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

• прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);

• затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;

• обрання комісії з припинення діяльності акціонерного товариства;

• вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно зі статутом товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України “Про акціонерні товариства”, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій - 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій - 9 осіб і менше за відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

• затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;

• підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

• прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства;

• прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством акцій;

• прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;

• прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;

• обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

• затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

• прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

• обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства;

• обрання реєстраційної комісії;

• обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. Якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом;

• визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів;

• визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів та мають право на участь у загальних зборах;

• вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;

• вирішення питань, віднесених до компетенції наглядової ради у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;

• визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок взяття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;

• прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

• прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

• надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій.

Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління

поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім

питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора).

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства - до 100 осіб може запроваджуватися посада ревізора або обиратися ревізійна комісія, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства - більше 100 осіб може обиратися лише ревізійна комісія.

Члени ревізійної комісії в акціонерних товариствах обираються лише шляхом кумулятивного голосування з фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з юридичних осіб - акціонерів. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх складу простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Статутом акціонерного товариства можуть бути передбачені додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також додаткові повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора).

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період.

Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):

• член наглядової ради;

• член виконавчого органу;

• корпоративний секретар;

• особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

• члени інших органів товариства.

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.

Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим законом, іншими актами законодавства, статутом, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).

Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.

Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках, передбачених цим законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.

1.3