Розділ VII ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 32. Загальні збори акціонерного товариства
1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
2. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше ЗО квітня наступного за звітним року.
До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 22 частини другої статті 33 цього Закону.
Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону.
Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
3. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на їх організацію, підготовку та проведення можуть бути відшкодовані за рахунок коштів товариства, якщо загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, буде прийнято рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення загальних зборів.
1. Управління AT здійснюється за допомогою органів (загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган), вищим з яких є загальні збори (33), оскільки: 1) у них можуть брати участь усі акціонери (власники простих акцій — з правом голосу, власники привілейованих акцій — без права голосувати за рішення порядку денного таких зборів, крім передбачених ст. 26 Закону ПАТ випадків, з якими пов’язується право таких акціонерів голосувати за прийняття загальними зборами рішень з певних питань); 2) цим органом приймаються рішення стратегічного плану діяльності AT, у тому числі формуються інші органи AT і зазвичай обирається/змінюється їх склад (у разі наявності в товаристві наглядової ради обрання/відкликання членів колегіального виконавчого органу, його голови чи одноосібного виконавчого органу здійснюється наглядовою радою відповідно до п.
8 ч. 2 ст. 52, абз. 1 ч. 5 ст. 59 Закону ПАТ).2. Наявність серед питань виключної компетенції загальних зборів таких, що мають прийматися за результатами фінансо-
во-господарського (звітного) року зумовлює необхідність скликання дих зборів раз на рік (так звані річні загальні збори). При цьому Закон ПАТ закріплює термін їх проведення (не пізніше ЗО квітня наступного за звітним року), який має забезпечити оперативність прийняття рішень з вищезазначених питань, зокрема тих, що повинні обов'язково включатися до порядку денного річних загальних зборів і передбачені пунктами 11, 12, 22 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ: затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора).
Питання, що стосуються наглядової ради/HP і передбачені пунктами 17 і 18 ч. 2 ст. 33 Закону ПАТ (обрання членів HP, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами HP; прийняття рішення про припинення повноважень членів HP), відповідно до абз. З ч. 2 коментованої статті потребують вирішення раз на три роки. Відтак, встановлюється термін дії HP певного складу та можливість його зміни/переобрання HP (з урахуванням результативності діяльності HP у цілому та окремих її членів). Проте у разі коли кількість членів HP істотно зменшується (становить менше половини її кількісного складу), AT протягом трьох місяців має скликати позачергові 33 для обрання решти членів HP, а в разі обрання членів HP шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу HP (ч. 7 ст. 53 Закону ПАТ).
Лише річні загальні збори визнаються черговими, а решта — позачерговими з відповідними наслідками (щодо порядку, строків їх скликання, відшкодування пов’язаних з їх скликанням і проведенням витрат).
3. За загальним правилом витрати на скликання та проведення 33 покладаються на AT (це стосується насамперед річ- них/чергових 33, а також скликання 33 у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5 ч.
1 ст. 47 (на вимогу ВО — у разі порушення провадження про банкрутство або необхідності вчинення значного правочину; на вимогу РК/ревізора; в інших випадках, встановлених законом або статутом AT). Витрати, пов’язані з проведенням 33 з ініціативи HP і на вимогу акціоне- рів/акціонера, які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства (пункт 4 ч. 1 іч. 6 ст. 47 Закону ПАТ), можуть бути відшкодовані за рахунок коштів AT — за умови, якщо скликаними у зазначених випадках 33 приймається рішення про відшкодування документально підтверджених витрат на організацію, підготовку та проведення таких 33.
Проте Закон ПАТ залишає без відповіді питання порядку відшкодування таких витрату разі наявності рішення суду про зобов'язання товариства провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру (абз. З ч. 7 ст. 38). Оскільки в цьому випадку акціонер/акціонери вимагали не проведення позачергових 33, а включення до порядку денного 33, про скликання яких вже було повідомлено, окремого питання/питань, а відмова задовольнити дану пропозицію була визнана судом безпідставною, витрати мають покладатися на AT, що {в особі своєї HP, до виключної компетенції якої належить вирішення згаданих питань, — п. 2 ч. 2 ст. 52) спричинило скликання позачергових 33 за рішенням суду. Питання щодо відшкодування витрат, пов’язаних зі скликанням таких 33 (як і судових витрат) може вирішуватися згідно з положеннями ст. 63 про відповідальність членів HP (як посадових осіб), котрі голосували за безпідставну відмову включити вищезгадану пропозицію акціонера/акціонерів до порядку денного 33).
Стаття 33. Компетенція загальних зборів
1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
2. До виключної компетенції загальних зборів належить:
1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
5) прийняття рішення про розміщення акцій;
6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;
7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;
8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;
10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;
11) затвердження річного звіту товариства;
12) розподіл прибутку і збитків товариства;
13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
14) прийняття рішення про форму існування акцій;
15) затвердження розміру річних дивідендів;
16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;
19) обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
21) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;
22) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);
23) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;
24) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;
25) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
3. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
4. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань.
1. Наявність у 33 статусу вищого органу AT зумовлює можливість вирішення на них будь-яких питань, що стосуються діяльності AT.
2. Разом з тим, Закон ПАТ закріплює досить значний перелік питань виключної компетенції 33 (рішення з яких не можуть прийматися іншими органами AT), з огляду на їх вирішальне значення для AT і його акціонерів. До кола таких питань насамперед належать визначення основних напрямів діяльності AT (зазвичай вони фіксуються в його статуті, а також внесення змін до статуту AT. Із внесенням відповідних змін до статуту AT пов’язана низка інших питань виключної компетенції 33, у тому числі прийняття рішення про: анулювання викуплених акцій (п. З ч. 2 ст. 33); про зміну типу AT (п. 4); розміщення акцій (п. 5); збільшення статутного капіталу AT (п. 6); зменшення статутного капіталу AT (п. 7); дроблення або консолідацію акцій (п. 8).
Крім того, виключно загальними зборами AT приймаються рішення з питань:
затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган, ревізійну комісію/ревізора AT, а також внесення змін до них (п. 9 ч. 2 ст. 33) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом AT (п. 10) (зокрема, затвердження деяких документів/положень віднесено до компетенції HP AT згідно з п. 1 ч. 2 ст. 52 Закону ПАТ);
затвердження річного звіту AT (п. 11); розподіл прибутку і збитків AT (п. 12); прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій (п. 13);
прийняття рішення про форму існування акцій (п. 14); затвердження розміру річних дивідендів (п. 15) (стосується простих акцій, оскільки права власників привілейованих акцій, зокрема щодо розміру дивідендів, визначаються в статуті AT — п. 7 ч. 2 ст. 13, ч. З ст. ЗО Закону ПАТ);
прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів (п.
16);рішення щодо HR обрання членів HP, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами HP (п. 17); про припинення повноважень членів HP (п. 18);
рішення щодо РК/ревізора: обрання голови та членів РК/ревізора, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень (п. 19); затвердження висновків РК/ревізора, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень (п. 20);
рішення щодо припинення AT шляхом реорганізації та ліквідації: про виділ і припинення товариства (крім передбаченого
ч. 4 ст. 84 Закону ПАТ випадку, з яким пов’язується можливість прийняття відповідного рішення HP), про ліквідацію AT, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу (п. 21); прийняття рішення за наслідками розгляду звітів виборних органів управління (HP, ВО) та РК/ревізора (п. 22);
затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства (п. 23) (внутрішній документ AT, зразки для розробки якого можуть бути затверджені рішенням ДКЦПФР «Принципи корпоративного управління» [71]);
обрання комісії з припинення AT (п. 24) (стосується випадків припинення AT у зв’язку з реорганізацією — поділом, злиттям,
приєднанням, перетворенням — статті 105—108 ЦК; статті 83, 84, 85, 87 Закону ПАТ);
вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції 33 згідно зі статутом або положенням про 33 AT (п. 25).
3. Встановлена ч. З коментованої статті заборона щодо пере- дання повноважень з вирішення питань, які належать до виключної компетенції 33, є загальним правилом. Так, в AT з одним акціонером повноваження 33, передбачені коментованою статтею та внутрішніми документами AT, здійснюються акціонером одноосібно (ч. 2 ст. 49 Закону ПАТ).
4.
Перелік питань виключної компетенції 33 може бути розширений не лише статутом і положенням про 33 AT, а й законом. Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону ПАТ умови договору з реєстратором або депозитарієм товариства, що передбачають передання повноважень лічильної комісії останнім, мають затверджуватися 33 товариства; згідно з ч. З ст. 42 Закону ПАТ простою більшістю голосів мають прийматися рішення: про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону ПАТ (ст. 70) зокрема, при вчиненні значного правочину. Законами, що визначають особливості правового становища AT з виключним видом діяльності (зазвичай фінансової) також можуть передбачатися інші питання, що належать до виключної компетенції 33 (щодо корпоративних інвестиційних фондів — ст. 15 Закону ПІСІ [ЗО], холдингових компаній —-ч. 5 ст. 5 Закону ПХК [38]).Прийняті іншими органами AT (HP чи ВО) рішення з питань, що відповідно до Закону ПАТ і статуту товариства належать до виключної компетенції 33, можуть бути визнані недійсними у судовому порядку як такі, що прийняті всупереч закону (частини 2 і 3 ст. 32 Закону ПАТ).
Стаття 34. Право на участь у загальних зборах
1. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік права власності на акції товариства, зобов’язані надати інфор-
мацію про включения його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
2. Зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, після його складення можуть вноситися особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори акціонерного товариства.
Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.
1. Реалізація права участі у загальних зборах пов’язується з включенням власника акції/акцій до переліку акціонерів, які мають право на участь у 33. Акціонер може безпосередньо сам реалізувати це право або передати його своєму представникові (представництво акціонерів на 33 має відповідати вимогам гл. 17 ЦК з урахуванням відповідних положень Закону ПАТ, зокрема статей 39 і 40). Проте прийняття 33 рішень з низки питань можуть потребувати присутності на них інших осіб, які, хоча не є акціонерами, але спроможні (як фахівці, заінтересовані особи) надати певні роз’яснення щодо доцільності прийняття відповідних рішень. Тому прийняття 33 рішень, що ґрунтуються на висновках відповідних фахівців (зокрема аудитора) чи попередніх рішеннях інших органів AT (HP, ВО, контрольного — РК/ревізора) або зачіпають інтереси колективу найманих працівників AT (трудового колективу), потребує участі у 33 представників зазначених осіб з правом так званого дорадчого голосу (можливості висловити свою позицію щодо відповідних питань порядку денного 33) без права голосувати за прийняття будь-яких рішень (якщо вказані представники не є акціонерами товариства). З огляду на це Закон ПАТ передбачає право особи, яка скликає 33, запросити для «пасивної» (тобто без права голосу) участі у них: а) представника аудитора AT; б) представника трудового колективу, який відповідно до статуту AT представляє права та інтереси трудового коллективу AT); в) посадових осіб AT — незалежно від володіння переліченими особами акціями останнього.
Наявність у акціонера права на участь у 33 визначається за ознакою включення його до відповідного реєстру, який складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України (Законом ПНДС [32], Законом ПДРРЦП [27], Положенням про депозитарну діяльність [47] і Положенням про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів [50]).
Права на участь у 33 AT (як складова корпоративного права на участь в управлінні товариством) випливають з акцій (як іменних цінних паперів) і можуть бути реалізовані з моменту
внесення відповідного запису/змін до реєстру власників іменних цінних паперів (абз. З ч. 1 ст. 5 ЗПНДС [32]).
Відповідно до ст. 1 Закону ПДРРЦГІ [27]: система реєстру власників іменних цінних паперів — це сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім’я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів, одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів; діяльність із ведення такого реєстру (полягає у збиранні, фіксації, обробці, зберіганні та наданні даних, які складають систему зазначеного реєстру) підлягає ліцензуванню (п. 9 ст. 4 Закону ПДРРЦП [27]) як професійна діяльність на фондовому ринку і може здійснюватися: емітентом {якщо ведення власного реєстру передбачено його статутом і кількість власників іменних цінних паперів у сукупності з усіх випусків цінних паперів емітента не перевищує 150 осіб, — п. 1 гл. 6 р. З Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку [68]); реєстратором (щодо акцій, випущених у документарній формі); депозитарієм (щодо знерухомлених акцій або акцій, випущених у бездокументарній формі).
Оскільки підтвердженням права участі в 33 є включення власника акції / акцій до зазначеного реєстру, акціонер має право вимагати надання інформації про включення його до такого переліку; в свою чергу, AT або особа, яка веде облік права власності на акції, зобов’язані надати акціонеру відповідну інформацію.
2. З огляду на можливість зміни складу акціонерів (тобто власників акцій), які мають право на участь у 33 AT (власники простих акцій та власники привілейованих акцій — щодо голосування з питань та у випадках, визначених ст. 26 Закону ПАТ) передбачається положення про внесення відповідних змін до вищезгаданого переліку особою (реєстратором або депозитарієм — згідно з укладеним договором) або органом AT, якому надається це повноваження відповідно до статуту AT чи положення про загальні збори AT (може бути HP, у разі відсутності такої в товаристві — ВО або інший уповноважений на те орган/особа).
Право участі в 33 є складовою права на участь в управлінні AT (як одне з основних корпоративних прав), що визначено на рівні закону (п. 8 ст. 2, ст. 25, ч. 5 ст. 26 Закону ПАТ, ст. 167 ГК та ін.). Отже, обмеження цього права може мати місце лише у випадках, встановлених законом (наприклад, щодо власників привілейованих акцій — ст. 26 Закону ПАТ, ч. 8 ст. 6 Закону ПЦПФР [39]).
Стаття 35. Повідомлення про проведення загальних зборів
1. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, ■— акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за ЗО днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
Товариство з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за ЗО днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
2. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надсилається номінальному утримувачу, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.
3. Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариство має містити такі дані:
1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;
3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;
4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
5) перелік питань, що виносяться на голосування;
6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних збо-
Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
1. Можливість реалізації права на участь у 33 пов’язана з відповідною поінформаністю акціонера та інших заінтересованих осіб (у тому числі потенційних акціонерів), що має бути забезпечена товариством шляхом:
1) надіслання кожному акціонеру, який відповідно до складеного в установчому порядку переліку входить до кола осіб з правом голосу на 33, письмового повідомлення про проведення загальних зборів AT та їх порядок денний;
2) публікації в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів (обов’язкове для AT з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 осіб) з дотриманням встановленого строку (не пізніше ніж за ЗО днів до дати проведення 33);
3) надіслання повідомлення про проведення 33 та їх порядку денного фондовій біржі, на якій AT пройшло процедуру лістингу (стосується ПуАТ і є для них обов’язковим). Частина 1 коментованої статті встановлює вимоги щодо дати складання переліку акціонерів, які мають право брати участь у 33 і яким надсилається зазначене повідомлення: така дата визначається HP, а в разі скликання позачергових 33 на вимогу акціонерів у передбачених ч. 6 ст. 47 Закону ПАТ випадках — акціонерами, які цього вимагають, а також не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів (тобто це має бути проміжок часу, який дозволяє: якісно скласти такий перелік; повідомити в установлений строк акціонерів; реалізувати ними право на подання пропозицій до порядку денного 33; розглянути ці пропозиції та врахувати чи відхилити їх).
Вимоги до письмового повідомлення про проведення 33: 1) надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає 33 (зазвичай це HP AT), а у разі скликання 33 акціонерами — особа, яка веде облік прав власності на акції AT (особливості повідомлення власників акцій у разі їх реєстрації на імя номінального утримувача передбачено ч. 2 коментованої статті); 2) повідомлення згідно з ч. 1 коментованої статті має надсилатися у спосіб, передбачений статутом AT (проте п. 14 ст. 2 Закону ПАТ «повідомлення акціонерам»визначається як таке, що містить передбачену законом і статутом AT Інформацію і направляється
8 - 9-931
адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення); 3) обов’язкове дотримання строку направлення повідомлення — не пізніше ніж за ЗО днів до дати проведення 33;
4) має відповідати вимогам щодо змісту, встановленим у ч. З коментованої статті та ч. 1 ст. 36 Закону ПАТ.
2. Особливість повідомлення акціонерів у разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача полягає у направленні товариством повідомлення про проведення загальних зборів і порядок денний номінальному утримувачу, який має забезпечити персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує (ч. 2 коментованої статті не встановлює особливих вимог до форми та строку такого повідомлення акціонерів; відтак, мають бути забезпечені вимоги щодо такого строку, визначені у ч. 1 коментованої статті, що для номінального утримувача може бути досить складним, якщо повідомлення йому надіслано, наприклад, у передостанній день строку, передбаченого для надіслання такого повідомлення акціонерам).
3. Вимоги до змісту повідомлення зумовлені необхідністю отримання акціонерами інформації, що дозволить їм прийняти рішення про доцільність використання свого права на участь у 33 та спосіб його реалізації — або за особистою участю у 33, або шляхом надання відповідного доручення своєму представнику. У повідомленні про проведення загальних зборів AT мають бути зазначені: 1) повне найменування та місцезнаходження AT;
2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення 33; 3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у 33; 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у 33;
5) перелік питань, що виносяться на голосування; 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими їм надається можливість ознайомитися під час підготовки до 33.
Слід зазначити, що в коментованій статті відсутня вимога про включення в повідомлення про 33, в порядку денному яких є питання про зміну розміру СК, передбаченої ст. 40 Закону ПГТ [25] інформації (мотиви, спосіб і мінімальний розмір зміни статутного фонду/СФ; проект змін до статуту AT, пов’язаних зі зміною СФ; дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну кількість; відомості про нову номінальну вартість акцій; права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні; дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов’язаних зі зміною СФ), що, з одного боку, є виправданим (оскільки з прийняттям такого рішення пов’язується виникнення у не згідного з цим акціонера права вимагати від товариства викупу належних йому акцій — ст. 68 Закону ПАТ), а з іншого — не враховує
інтереси акціонерів, які згодні з подібним рішенням, але мають право знати про наслідки (для них) реалізації такого рішення. Стаття 16 Закону ПАТ, яка визначає основні засади зменшення СК товариства, також не передбачає механізмів захисту інтересів акціонерів (у разі, наприклад, якщо частина акцій викуповується з наступним їх анулюванням, але без зазначення в порядку денному 33 та надісланому акціонерам повідомленні принципу, за яким здійснюється такий викуп).
Обов’язковість проведення 33 на території України в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства (як загальне правило) закріплена не лише в абз. 2 ч. З коментованої статті, айв Законі ПГТ [25] (ч. 1 ст. 43 в ред. Закону від 10 грудня 2002 Р-), у зв’язку із зловживаннями деяких AT, які призначали проведення 33 на території інших держав з метою усунення значної більшості акціонерів-міноритаріїв від участі в таких зборах (ринкова більшість — кілька крупних акціонерів — забезпечувала наявність кворуму для проведення 33). Виняток встановлено для AT, 100 відсотками акцій яких володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації: подібні товариства мають можливість вибору місця проведення 33 — на території України чи поза її межами.
Наслідки недотримання вимог цієї статті в Закону ПАТ не передбачаються, проте у разі якщо в результаті порушення зазначених вимог від участі в 33 усунено значну кількість акціонерів, голоси яких могли вплинути на прийняття рішень з порядку денного 33, існує досить велика ймовірність визнання рішень таких 33 недійсними (абз. З п. 17 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69]).
Стаття 36. Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів
1. Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів — також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.
2. Статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100 осіб може бути передбачений
е*
інший порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватися в електронній формі або в інший спосіб, передбачений статутом.
3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім змін до зазначених документів у зв’язку із змінами в порядку денному чи у зв’язку з виправленням помилок. У такому разі зміни вносяться не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів.
1. Ефективність реалізації акціонерами свого права на участь у 33 значною мірою залежить від їх обізнаності з документами, на підставі яких мають прийматися відповідні рішення (наприклад про затвердження річного звіту AT і використання його прибутку за звітний рік). Інша річ, що не всі акціонери спроможні дати належну оцінку таким документам (відомостям, що в них містяться), однак наявність такої можливості їм має бути забезпечена. Частина 1 коментованої статті встановлює відповідний обов’язок AT: від дати надіслання повідомлення про проведення 33 до дати їх проведення надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням AT у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення 33 — також у місці їх проведення. Тому в повідомленні про проведення 33 має бути зазначено конкретне місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа AT, відповідальна за забезпечення можливості ознайомлення акціонерів з документами.
2. Закріплені у ч. 1 коментованої статті положення щодо ознайомлення акціонерів з документами, необхідними для прийняття рішення загальними зборами, стосуються AT з відносно незначною кількістю акціонерів (не більше 100 осіб). Наявність в AT більшої кількості акціонерів може утруднити, а то й унеможливити їх ознайомлення із зазначеними документами у наведений спосіб. Відтак, у ч. 2 цієї статті передбачається можливість фіксації в статуті AT з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100 осіб іншого порядку надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів (у досить популярній і прийнятній для більшості акціонерів електронній формі, або іншій — наприклад надіслання факсом на вимогу акціонера).
3. Надіслання акціонерам повідомлення про проведення 33 позбавляє AT права вносити зміни до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися (ви-
няток передбачено щодо змін, пов’язаних з виправленням помилок у таких документах та зі змінами в порядку денному 33 (оскільки після отримання зазначеного повідомлення чи на підставі відповідної публіка дії про проведення загальних зборів ПуАТ з кількістю акціонерів понад 1000 осіб акціонери можуть реалізувати своє право на внесення змін до порядку денного 33, передбачене ст. 38 Закону ПАТ). У такому разі можливість внесення змін обумовлюється необхідністю дотримання встановленого строку — не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення 33.
Недотримання вимог цієї статті може позбавити акціонера можливості визначити правильну для нього позицію щодо голосування за певне рішення (за його прийняття чи проти). Якщо такої можливості позбавляється значна кількість (а то й більшість) акціонерів, результати голосування не відповідатимуть їх дійсному волевиявленню, що може бути підставою для визнання рішень 33, проведених з недотриманням цих вимог, недійсними (абз. З п. 17 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69]).
Стаття 37. Порядок денний загальних зборів
1. Порядок денний загальних зборів акціонерного товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
2. Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону, ознайомитися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.
1. Оскільки 33 скликаються HP (не лише за її власною ініціативою, а й на вимогу інших органів та кваліфікованої меншості акціонерів — ч. 1 ст. 47 Закону ПАТ), порядок денний 33 має бути попередньо (до його повідомлення акціонерам) затверджений HP AT. Виняток встановлено для передбачених ч. 6 ст. 47 Закону ПАТ випадків скликання позачергових 33 на вимогу акціонерів: порядок денний таких 33 затверджується акціонерами, які вимагають їх проведення.
2. Крім передбаченого ст. 36 права ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з порядку денного, акціонеру має бути надана можливість ознайомитися з проектом/проектами рішення з питань порядку денного (за умови звернення акціонера з відповідним запитом до особи, відповідальної за ознайомлення з документами, у визначеному ст. 36 порядку).
Наслідки недотримання вимог коментованої статті Законом ПАТ не встановлюються. Однак у разі коли відсутність можливості ознайомитись з проектом рішення 33 вплинула на результати голосування (наприклад, через складність сприйняття проекту рішення пересічними акціонерами у зв’язку з його насиченістю спеціальною інформацією, що потребувала пояснень чи оцінок відповідних фахівців, яких під час проведення 33 не було надано чи надано поверхово), таке рішення, на нашу думку, може бути визнане недійсним як таке, що порушує і право акціонера на інформацію, і його законні інтереси щодо свідомого — зі знанням суті справи — голосування за прийняття чи проти прийняття відповідного рішення. Як зазначено в абз. З п. 18 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69], при вирішенні питання про недійсність рішення 33 у зв’язку з порушенням порядку їх скликання та проведення суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (безумовними підставами визнання рішення 33 недійсним за прямою вказівкою закону є: відсутність кворуму; прийняття рішення з питань, не включених до порядку денного 33, — абз. 2 п. 18).
Стаття 38. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
1. Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів.
2. Пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.
3. Наглядова рада акціонерного товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.
4. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.
Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі, якщо акціонери вносять проект рішення, що відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.
5. Рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі:
недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті;
неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.
6. Мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства надсилається наглядовою радою акціонеру протягом трьох днів з моменту його прийняття.
7. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів, згідно із статутом, про зміни у порядку денному.
Публічне товариство також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів фондовій біржі (біржам), на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
Оскарження акціонером рішення товариства про відмову у включенні його пропозицій до порядку денного до суду не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатами розгляду справи може постановити рішення про зобов’язання товариства провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру.
1. Реалізація акціонером одного з його ключових корпоративних прав — права на участь в управлінні AT відбувається і шляхом внесення ним пропозицій до порядку денного 33 після отримання відповідного повідомлення від AT, номінального утримувача акцій чи на підставі ознайомлення з відповідною публікацією про проведення 33. Такі пропозиції акціонера можуть стосуватися: 1) питань, включених до порядку денного загальних зборів AT (доповнення їх переліку, коригування, виключення з порядку денного); 2) нових кандидатів до складу органів AT (їх кількість не може перевищувати кількісного складу кожного з органів, визначеного статутом AT). З огляду на необхідність розгляду таких пропозицій, їх оцінки, прийняття відповідного рішення (врахування чи відхилення) встановлюється вимога щодо внесення зазначених пропозицій не пізніше ніж за 20 днів до проведення 33.
2. Пропозиція до порядку денного 33 AT має відповідати вимогам щодо її форми (письмова) та змісту (мають бути зазначе-
ні: прізвище/найменування акціонера, який її вносить, кількість, тип та/або клас належних йому акцій, зміст пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількість, тип та/або клас акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів AT).
3. Пропозиція вноситься та розглядається HP (у разі її наявності в AT) — тим органом, що зазвичай має скликати 33 (ч. 1 ст. 47) і вирішувати пов’язані з цим питання, які належать до виключної компетенції HP (пункти 2 і 3 ч. 2 ст. 52 Закону ПАТ). За відсутності в AT цього органу інший порядок скликання 33 має бути зафіксований в його статуті (п. 10 ч. 2 ст. 13 Закону ПАТ). Хоча згідно з ч. З ст. 52 питання, що належать до виключної компетенції HP AT, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім 33, останні (через свою специфіку як періодично — зазвичай лише один раз на рік — діючого органу) не можуть самі себе скликати у разі необхідності. Відтак, за відсутності HP відповідальним за скликання 33 та вирішення пов’язаних з цим питань (зокрема розгляду пропозицій акціонерів) може бути ВО.
Окремим випадком є ситуація, коли акціонери/акціонер, які на день подання відповідної вимоги є власниками 10 і більше відсотків простих акцій AT, ініціювали скликання 33, але HP протягом встановленого строку (10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання — ч. 2 ст. 47) не прийняла позитивного рішення (ч. 6 ст. 47 Закону ПАТ). Саме акціонери — ініціатори скликання таких зборів розглядають подані іншими акціонерами пропозиції щодо порядку денного 33, а рішення HP про відмову в скликанні позачергових 33 може бути оскаржено акціонерами до суду (у разі вирішення спору на користь таких акціонерів є підстави для покладення на AT витрат, пов’язаних з проведенням цих 33). Закон ПАТ встановлює строк для прийняття відповідальним органом (HP) чи особою/особами рішення про включення пропозицій до порядку денного 33 — не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення.
4. Доля зазначених пропозицій залежить не лише від їх обґрунтованості і прийняття відповідного рішення уповноваженим на це органом чи особою/особами, а й від частки акціонерів, які їх подають, у частині СК, сформованого за рахунок розміщення простих акцій AT: пропозиції акціонерів/ акціонера, які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного 33. Більше того, у даному випадку рішення HP про включення питання до порядку денного не вимагається; подана з дотриманням встановленого порядку (зокрема строків) пропозиція таких акціонерів вважається включеною до порядку денного 33.
Закон обмежує способи внесення запропонованих акціонерами пропозицій щодо порядку, передбачивши — як єдино можливий — включення нових питань і проектів рішень із запропонованих питань, якщо вони є: новим питанням і проектом рішення або скорегованим варіантом відмоченого до порядку денного питання та відповідного проекту рішення, і виключивши можливість внесення товариством змін до таких пропозицій акціонерів. Разом з тим, Законом ПАТ не беруться до уваги ситуації, коли врахування пропозиції акціонера щодо порядку денного виключає доцільність залишення в ньому певного питання (наприклад, акціонер /акціонери пропонує заслухати звіт HP та переобрати її склад з огляду на низький рівень ефективності діяльності HP, замість питання щодо обрання нового члена HP на місце того, хто вибув. У подібному випадку (згідно з положеннями коментованої статті) мають бути прийняті рішення з двох варіантів питань щодо наглядової ради: обрання нового члена HP і переобрання складу HP.
5. Відмова у включенні пропозицій акціонера/акціонерів до порядку денного 33 може обумовлюватися лише недотриманням акціонером: 1) строку подання таких пропозицій, встановленого ч. 1 коментованої статті, — не пізніше ніж за 20 днів до проведення 33; 2) передбачених ч. 2 коментованої статті вимог щодо змісту пропозиції, що тягне неповноту даних такої пропозиції. Отже, відмова з інших підстав є незаконною і спричиняє відповідні наслідки (зокрема передбачені ч. 7 коментованої статті).
6. HP AT, розглянувши пропозиції акціонерів щодо порядку денного 33 і прийнявши рішення про відмову в їх врахуванні, повинна у 3-денний строк (з моменту прийняття рішення) надіслати акціонеру/акціонерам, що внесли таку пропозицію, прийняте рішення з відповідним обґрунтуванням. Разом з тим, у коментованій частині не враховуються випадки: відсутності в AT HP і розгляду таких пропозицій акціонерами — ініціаторами скликання позачергових 33 (у разі коли HP не виконує, в порушення приписів п. 4 ч. 1 та ч. 6 ст, 47 Закону ПАТ, вимогу про їх скликання). Відтак, подібне рішення повинно прийматися органом чи особами/особою, які відповідно до Закону ПАТ і статуту AT мають відповідні повноваження щодо розгляду пропозицій акціонерів до порядку денного 33. Отримання подібної інформації дозволяє акціонерам, у задоволенні пропозицій яких було відмовлено, оскаржити цю відмову в судовому порядку (абз. З
ч. 7 коментованої статті).
7. Усі акціонери, які мають право участі в 33 (включені до відповідного переліку), повинні бути своєчасно (не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення 33) повідомлені про зміни у порядку денному 33. Цей обов’язок згідно з ч. 7 коментованої
статті покладається на AT, яке діє (включаючи й цей випадок) в особі уповноважених органів та осіб/особи, котрі визначаються Законом ПАТ і статутом AT, Таким чином, вимагати отримання відповідної інформації (в даному випадку — вмотивованої відмови) акціонери повинні саме від органу чи осіб/особи, що відповідно до Закону ПАТ і статуту AT має / мають повноваження на скликання 33 і розгляд поданих акціонерами пропозицій.
На ПуАТ, з огляду на його обов'язкову співпрацю з фондовою біржою/біржами (зокрема, у формі проходження процедури лістингу), покладається додатковий обов'язок: повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів ПуАТ має бути надіслано фондовій біржі/біржам, на якій це AT пройшло процедуру лістингу.
Відмова у включенні пропозиції акціонера/акціонерів до порядку денного 33 може бути оскаржена в судовому порядку. Разом з тим, реалізація акціонером свого права на оскарження зазначеної відмови не зупиняє проведення 33. Однак доля відхилених товариством пропозицій акціонера може бути вирішена позитивно, якщо суд за результатами розгляду справи постановить рішення, яким зобов'яже AT провести 33 з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру. Відсутність у Законі ПАТ спеціальних положень щодо скликання таких позачергових 33 за рішенням суду зумовлює необхідність застосування загальних положень щодо строку проведення 33, строку та змісту повідомлення, яке має бути надіслано акціонерам, тощо. Такі 33 мають проводитися за рахунок коштів AT як особи, що спричинила скликання позачергових 33 замість врахування обгрунтованих і поданих у встановленому порядку пропозицій акціонера та їх включення до порядку денного 33, що були проведені з ігноруванням зазначених пропозицій акціонера/акціонерів. Відшкодування збитків, пов’язаних з проведенням таких 33, може бути покладено на посадових осіб органу AT, з вини яких акціонерам було необ- грутовано відмовлено у включенні їх пропозицій до порядку денного, відповідно до частин 2 і 3 ст. 63 Закону ПАТ.
Стаття 39. Представництво акціонерів
1. Представником акціонера на загальних зборах акціонерного товариства може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави чи територіальної громади.
Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.
Представником акціонера — фізичної чи юридичної особи на загальних зборах акціонерного товариства може бути інша фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а представником акціонера — держави чи територіальної громади — уповноважена особа органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном.
2. Акціонер має право призначити свого представника постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
3. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, збе- рігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.
Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства може містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням щодо голосування. Якщо довіреність не містить завдання щодо голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд.
Акціонер має право надати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах декільком своїм представникам.
Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника на загальних зборах акціонерного товариства.
Надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах не виключає право участі на цих загальних зборах акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.
1. Дана стаття визначає:
1) вимоги до особи представника {за загальним правилом ним може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а у випадках наявності корпоративних прав у держави або територіальної громади як акціонера товариства — уповноважена особа органу, що здійснює управління, відповідно, державним чи комунальним майном згідно із Законом ПУОДВ [36] або Законом ПМС [31]);
2) заборони для деяких категорій осіб щодо здійснення ними представництва у певних випадках (стосуються, насамперед, посадових осіб органів AT та їх афілійованих осіб, які не вправі бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах);
3) тривалість представництва (ч. 2 коментованої статті);
4} вимоги/положення щодо: форми (належним чином посвідчена письмова форма довіреності); змісту; можливості надання
довіреності на представництво кільком особам; можливості та порядку відкликання та заміни акціонером свого представника; права акціонера брати участь у 33 навіть за наявності представника.
Вимоги щодо представництва акціонера на 33 є спеціальними щодо закріплених у гл. 17 ЦК положень. За наявності прогалин у Законі ПАТ чи іншому законі, який визначає особливості представництва певних осіб (наприклад держави, територіальної громади) як акціонерів у загальних зборах AT, застосовуються відповідні положення ЦК.
2. За акціонером закріплюється можливість: 1) вибору тривалості відносин представництва — на постійній основі (тобто без встановлення строку дії представництва) або на певний строк (календарний чи пов’язаний з настанням певної події — ст. 252 ЦК); 2) заміни у будь-який момент свого представника з обов’язковим повідомленням про це BO AT (що дозволяє врахувати зазначену обставину при реєстрації акціонерів/їх представників ддя участі в 33).
3. Підставою виникнення відносин представництва за коментованою статтею є довіреність (остання ґрунтується або на договорі між акціонером та його представником, або на акті органу юридичної особи—акціонера, або акті органу, уповноваженого здійснювати управління державним чи комунальним майном). Особливістю довіреності на право участі та голосування на 33 є необхідність її посвідчення реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом, іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку. Закон ПАТ не визначає наслідки недотримання цієї вимоги; на наш погляд, логічним варіантом такого наслідку була б відмова в реєстрації представника акціонера як такого, що прибув для участі в 33 (через відсутність належним чином посвідченої довіреності).
Зазначена довіреність може: 1) стосуватися взагалі (без деталізації) права представника брати участь та голосувати за прийняття загальними зборами рішень з порядку денного 33 або 2) містити конкретні завдання щодо голосування (яким чином представник має голосувати — за чи проти — за прийняття певних рішень з питань, включених до порядку денного 33). У першому випадку представник вправі вирішувати всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд, а в другому — повинен діяти в межах наданих повноважень (голосувати саме так, як передбачено вказаним у довіреності завданням щодо голосування). Закон ПАТ не передбачає наслідків перевищення представником акціонера наданих йому повноважень у процесі голосування на 33, що зумовлює застосування положень ст. 241 ЦК до таких випадків.
Положення коментованої статті щодо права акціонера надати довіреність на право участі та голосування на 33 декільком своїм представникам потребує уточнення, адже можливі ситуації, за яких акціонер видає аналогічні за змістом довіреності (щодо оосягу повноважень) кільком особам. Можливість реалізації акціонером подібного права може стосуватися різного обсягу повноважень (у разі якщо два і більше представників отри- муюють повноваження щодо голосування з різних питань порядку денного з урахуватіям їх обізнаності, кваліфікації тощо), хоча в абз. 8 ч. З ст. 40 Закону ПАТ йдеться про довіреності, надані в різний час (див. коментар до ст. 40).
Встановлене в абзацах 4 і 5 ч. б право акціонера у будь-який час замінити свого представника або взяти участь у 33 особисто, замість нього, може бути реалізоване до закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників 33 і за умови обов'язкового повідомлення про це — як зазначено в абз, 7 ч. З ст. 40 Закону ПАТ — органів AT (однак у ч. 2 ст. 39 передбачено, що про заміну свого представника акціонер має повідомити ВО товариства).
Стаття 40. Порядок проведення загальних зборів
1. Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється його статутом, а в разі, якщо він не встановлений статутом, — рішенням загальних зборів.
Головує на загальних зборах голова наглядової ради, член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.
2. Загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів.
3. Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонеру (його представнику) лише у разі відсутності в акціонера (його представника) необхідних документів, які надають йому право участі у загальних зборах акціонерів, відповідно до законодавства.
Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведен-
ня реєстрації. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.
Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. У такому разі головою реєстраційної комісії є представник реєстратора або депозитарія.
Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.
Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову в реєстрації акціонера чи його представника для участі у загальних зборах, підписане головою реєстраційної комісії, додається до протоколу загальних зборів та видається особі, якій відмовлено в реєстрації. До закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників зборів, акціонер має право замінити свого представника, повідомивши про це органи акціонерного товариства, або взяти участь у загальних зборах особисто.
У разі, якщо для участі в загальних зборах з’явилося декілька представників акціонера, реєструється той представник, довіреність якому видана пізніше.
У разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.
4. Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Про призначення таких представників товариство повідомляється письмово до початку реєстрації акціонерів.
Посадові особи акціонерного товариства зобов’язані забезпечити вільний доступ представників акціонерів (акціонера) таУабо Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
5. Хід загальних зборів або розгляд окремого питання за рішенням ініціаторів загальних зборів чи самих зборів може фіксуватися технічними засобами, відповідні записи яких додаються до протоколу загальних зборів.
1. Визначення порядку проведення 33 має здійснюватися на локальному рівні (статутом AT; положенням про 33 AT, затвердженим рішеннями 33; рішенням, що стосуються проведення конкретних 33) з обов’язковим врахуванням вимог Закону ПАТ
та з відображенням особливостей їх проведення з огляду на склад і кількість акціонерів, наявність чи відсутність HP, наявність посадових осіб, відповідальних за організацію та проведення 33, тощо.
Першою постає проблема головування на загальних зборах. За наявності у товаристві HP вибір досить широкий, а відтак — має бути конкретизоване на локальному рівні положення абз. 2
ч. 1 коментованої статті, що передбачає можливість вибору особи, яка головує на 33 (нею може бути: 1) голова HP; 2) уповноважений на таке головування член HP; 3) інша особа, уповноважена HP головувати на 33; 4) інша особа, визначена статутом чи на його підставі — положенням про 33).
2. Дата проведення загальних зборів пов’язана з датою, зазначеною у повідомленні, що надсилалося акціонерам (а у випадках, передбачених абз. З ч. 1 ст. 35, — публікувалося в офіційних органах преси та надсилалося фондовій біржі). При цьому забороняється розпочинати загальні збори раніше зазначеного в повідомленні часу, оскільки це може призвести до порушення прав акціонерів на участь у 33 (у разі, наприклад, коли збори розпочинаються за наявності необхідного для їх проведення кворуму, який було забезпечено на початку реєстрації акціонерів, але задовго — скажімо, за 1,5 години — до заявленого терміну початку 33, на який орієнтувалася більша частина акціонерів-міноритаріїв).
3. Орієнтиром для осіб (реєстраційної комісії), що відповідають за реєстрацію акціонерів (їх представників), є перелік акціонерів, які мають право на участь у таких 33, з обов’язковим зазначенням у ньому кількості голосів кожного акціонера. Складення такого переліку має відбуватися відповідно до порядку, встановленого законодавством про депозитарну діяльність (зокрема Положенням про депозитарну діяльність [47]; Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів [50]).
Проведення реєстрації акціонерів (їх представників) має забезпечувати реєстраційна комісія, призначення якої Закон ПАТ (абз. 2 ч. З коментованої статті) відносить до компетенції HP (як загальне правило), за винятком випадків скликання позачергових 33 на вимогу акціонерів відповідно до ч. 6 ст. 47 (реєстрацію акціонерів для участі у таких 33 забезпечують акціонери, на вимогу яких вони скликані). Проте у разі відсутності в AT HP (наприклад, в AT з кількістю акціонерів 9 і менше осіб) повноваження HP з підготовки та проведення 33 здійснюються або ВО, або іншою особою, визначеною статутом AT (абз. 2 ч. 2 ст. 51 Закону ПАТ). Крім того, повноваження реєстраційної комісії можуть бути передані реєстратору або депозитарію AT (згідно з укладеним договором). Реєстраційну комісію очолює її голова,
який має обиратися простою більшістю голосіп її членів до початку проведення реєстрації, а у випадку переданий повноважень такої комісії реєстратору чи депозитарію обов'язки голови виконує представник реєстратора чи депозитарію.
Єдиною підставою для відмови у реєстрації акціонера (його представника) реєстраційною комісією є відсутність у такої особи необхідних документів (що посвідчують таку особу) і свідчать про наявність у неї права/повноважень, необхідних для участі у 33 (в т.ч. довіреності для представника).
Див. коментар до ст. 39.
За результатами реєстрації акціонерів, які прибули для участі в 33, реєстраційна комісія має скласти відповідний перелік, а її голова — підписати його. Акціонер, який не зареєструвався протягом встановленого для реєстрації часу, не має права брати участь у 33. Складений реєстраційною комісією перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у 33, а також мотивоване рішення цієї комісії про відмову в реєстрації акціонера/ його представника для участі у 33 (підписане головою комісії), мають додаватися до протоколу загальних зборів.
Частина 3 коментованої статті також передбачає: 1) порядок заміни акціонером свого представника іншою особою або собою особисто, що може мати місце лише в межах строку, відведеного на реєстрацію учасників 33, та за умови обов’язкового повідомлення про це органів AT; 2) розв'язання питання з наявністю у одного акціонера кількох представників, які з’явилися для участі в 33 (має реєструватися той із них, довіреність якому видана пізніше; див. також коментар до ст. 39); 3) порядок визначення та реалізації повноважень щодо голосування на 33 у разі якщо акція перебуває у спільній власності декількох (такі повноваження здійснюються за згодою співвласників або їх загальним представником).
4. У ч. 4 коментованої статті (як і в ч. 4 ст. 41 Закону ПІТ [25]) передбачається можливість здійснення нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням і підбиттям його підсумків з боку: 1) акціонерів/акціонера, які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у 33, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій (це одне з так званих прав/привілеїв меншості акціонерів); 2) ДКЦПФР (про що зазначені особи мають письмово повідомити AT до початку реєстрації акціонерів). Такий нагляд здійснюється у відповідності з Положенням про контроль за реєстрацією акціонерів [48] (порядок призначення представника ДКЦПФР також визначається цим відомчим нормативно-правовим актом). Натомість на посадових осіб AT покладається обов’язок забезпечити вільний доступ представників акціонерів/акціонера та/ або ДКЦПФР для реалізації ними відповідних повноважень.
5. 33 (хід їх проведення та прийняття рішень з питань порядку денного) потребують відповідної фіксації, яка здійснюється шляхом ведення спеціального правового документа — протоколу 33 (у ньому фіксуються передбачені в ч. 2 ст. 46 Закону ПАТ відомості, в тому числі про порядок денний 33, основні тези виступів, підсумки голосування тощо). Для цього можуть бути застосовані також технічні засоби (наприклад, аудіо-, відєо- записи). Підставою застосування таких засобів для фіксації процесу проведення 33 або розгляду окремого питання порядку денного є рішення ініціаторів скликання 33 чи самих зборів, а наслідком застосування — додання відповідних носіїв інформації до протоколу 33 (а отже, можливості їх використання як доказу при розгляді конфлікту/спору, пов’язаного з прийняттям рішень такими 33).
Стаття 41. Кворум загальних зборів
1. Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства.
2. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
Для вирішення питання, право голосу з якого надається відповідно до частини п’ятої статті 26 цього Закону власникам привілейованих акцій, або питання, при розгляді якого голоси власників привілейованих акцій товариства підраховуються окремо відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 26 цього Закону, загальні збори вважаються такими, що мають кворум з таких питань, за умови реєстрації для участі у загальних зборах також акціонерів, які сукупно є власниками не менш ніж 60 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), що є голосуючими з цього питання.
1. 33 вважаються легітимними (тобто такими, що мають право приймати юридично значущі для товариства та його акціонерів рішення) за наявності кворуму — присутності на них належним чином (див. коментар до попередньої статті) зареєстрованих акціонерів, які забезпечують принаймні встановлену законом мінімальну кількість голосів, з якою закон пов’язує можливість ухвалення 33 рішень з питань порядку денного. Наявність чи відутність кворуму визначається реєстраційною комісією за результатами реєстрації (на момент її завершення) акціонерів, які мають право участі в загальних зборах.
2. Частина 2 коментованої статті встановлює дещо відмінні вимоги до кворуму 33 AT порівняно зі ст. 41 Закону ПГТ [18], згідно з якою загальні збори AT визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до
9-9-931
статуту товариства більш sue 60 відсотків голосів. Наявність кворуму відповідно до ч, 2 коментованої статті має місце за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш sue 60 відсотків голосуючих акцій (за простими акціями, а у передбачених ч. 5 ст. 26 Закону ПАТ випадках наявності у власників привілейованих акцій права голосу — й таких акціонерів).
Участь власників привілейованих акцій у 33 з правом голосу щодо зазначених у ч. 5 ст. 26 питань, включаючи й випадки прийняття рішень з питань, при розгляді яких, згідно з вимогами статуту AT, голоси власників таких акцій підраховуються окремо — залежно від класу привілейованих акцій (ч. 4 ст. 26): у таких випадках про наявність кворуму загальних зборів свідчить також реєстрація для участі у 33 акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), що є голосуючими з питання, включеного до порядку денного 33.
Відсутність кворуму 33 свідчить про відсутність у таких зборів права приймати рішення з питань порядку денного, а отже, — про незаконність прийнятих такими зборами рішень (з усіма пов’язаними з цим наслідками, в тому числі визнанням рішень таких 33 недійсними, про що зазначається в п. 18 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69]).
Стаття 42. Порядок прийняття рішень загальними зборами
1. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
2. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери — власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 26 цього Закону, — також акціонери — власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
Акціонер не може бути позбавлений права голосу.
3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше. Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань:
про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;
про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;
про звернення з позовом у разі недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину.
4. Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
5. Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2—7 та 21 частини другої статті 33 цього Закону, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абзаці другому частини третьої цієї статті.
6. Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
7. З питання, винесеного на голосування, право голосу для вирішення якого мають акціонери — власники простих та привілейованих акцій, голоси підраховуються разом за всіма голосуючими з цього питання акціями, крім випадків, передбачених статутом товариства та частиною четвертою статті 26 цього Закону.
8. У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих принаймні з одного питання, що розглядатиметься наступного дня. Повторна реєстрація акціонерів (їх представників) наступного дня не проводиться.
Кількість голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, визначається на підставі даних реєстрації першого дня.
Після перерви загальні збори проводяться в тому самому місці, що зазначене в повідомленні про проведення загальних зборів.
Кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох.
9. На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.
Коментована стаття визначає основні засади прийняття рішень 33, складовими яких є:
1) принцип голосування на 33 з питань, винесених на голосування на 33, крім проведення кумулятивного голосування: одна голосуюча акція — один голос. Відповідно до цього принципу право голосу мають: а) акціонери — власники простих акцій товариства; ay випадках, передбачених от, 26 Закону ПАТ, та кож акціонери — власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, котрі мають право на участь у 33 (тобто йдеться не про відповідне право власника акцій взагалі, а про можливість його реалізації на конкретних 33, що підтверджується включенням такої особи до переліку, складеного за результатами реєстрації акціонерів, які прибули для участі в конкретних 33};
2) заборона позбавлення акціонера права голосу (якщо він володіє таким правом відповідно до Закону ПАТ і вжив необхідних заходів, спрямованих на його реалізацію, зокрема зареєструвався для участі у 33);
3) принцип прийняття рішень 33, винесених на голосування, більшістю голосів з різними її варіантами:
а) як загальне правило — простою більшістю (тобто понад 50 %) голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій; виняток становлять передбачені Законом ПАТ і статутом ПрАТ (відповідно до вимог Закону ПАТ) випадки;
б) більша (ніж проста) кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів ПрАТ, якщо статутом останнього передбачена така вимога, яка, однак, не може встановлюватися для прийняття рішень з питань, перелік яких визначено ч. З ст. 42 (про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону ПАТ при вчиненні значного правочину);
в) обрання складу органів AT (у цьому випадку обраними вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тиху хто набрав більш як 50 відсотків голосів, — ч. 4 коментованої статті);
г) кваліфікованою більшістю голосів (загальне правило — більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості) приймаються рішення з визначених ч. 5 коментованої статті питань (це питання виключної компетенції 33, передбачені пунктами 2—7 і 21 ч, 2 ст. 33 Закону ПАТ: внесення змін до статуту товариства, а також прийняття рішення про: анулювання викуплених акцій, зміну типу товариства, розміщення акцій; зміну (збільшення чи зменшення) статутного капіталу AT; припинення AT шляхом ліквідації та реорганізації, крім передбаченого ч. 4 ст. 84 випадку, та пов’язаних з цим питань); крім того, такою кваліфікованою більшістю можуть прийматися інші рішення загальних зборів ПрАТ за умови наявності в статуті ПрАТ відповідних положень і дотримання вимог ч. З коментованої статті щодо заборони підвищення вимог до кількості голосів з певних питань).
Слід зупинитися на одній новації Закону ПАТ, а саме: принципі визначення кваліфікованої більшості голосів для прийняття окремих рішень: якщо ч. 1 ст. 42 Закону ПГТ [25] встановлюється більшість у три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах, то ч. 5 коментованої статті передбачається прийняття зазначених у ній рішень більш як трьома чвертями голосів акціонерів (а не присутніх на загальних зборах), що свідчить про підвищення вимог до кваліфікованої більшості. Таким чином, для легітимності рішень із питань, що потребують такої більшості, мають бути забезпечені присутність на 33 акціонерів, які володіють понад трьома чвертями голосів, і відповідна кількість голосів (понад три чверті голосів акціонерів) за прийняття таких рішень;
4) встановлена ч. 6 коментованої статті заборона прийняття 33 рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів, стосується й окремих питань, які маскуються формулюванням «інші питання»;
5) принцип підрахунку голосів {ч. 7 коментованої статті): як загальне правило голоси підраховуються разом за всіма голосуючими з певного питання акціями (як простими, так і привілейованими — за наявності у власників останніх права голосу згідно з ч. 5 ст, 26 Закону ПАТ), за винятком передбачених статутом товариства та ч. 4 ст. 26 випадку (щодо окремого підрахунку голосів за кожним класом привілейованих акцій);
6) принцип застосування перерви у ході загальних зборів (ч. 8 коментованої статті), що передбачає можливість, з дотриманням встановлених вимог щодо: їх кількості (не більше трьох); тривалості (не довше, ніж до наступного дня); місця проведення 33 після перерви {в місці проведення 33, зазначеному в надісланих акціонерам повідомленнях про їх проведення); відсутності вимог стосовно повторної реєстрації акціонерів/їх представників після завершення перерви навіть у разі коли вона була оголошена до наступного дня і, відповідно, — визначення кількості голосів акціонерів (визначається на підставі результатів реєстрації першого дня проведення 33);
6) принцип визначення питань, з яких проводиться голосування на загальних зборах: голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування (і, відповідно, — зазначених у надісланих акціонерам повідомленнях). З огляду на непоодинокі випадки маскування важливих для акціонерів питань під стандартним і безликим їх формулюванням як «Різне» або «Організаційні питання», що порушує права та законні інтереси акціонерів (щодо їх поінформованості стосовно суті таких питань, ознайомлення з відповідними документами,
визначення доцільності участі у 33 та голосування за певне питання), в п. 22 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69] зазначається, що рішення з таких питань повинні визнаватися недійсними.
Стаття 43. Спосіб голосування
1. Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
При голосуванні з питань, зазначених у статті 68 цього Закону, використання бюлетенів є обов’язковим.
2. Бюлетень для голосування повинен містити:
1) повне найменування акціонерного товариства;
2) дату і час проведення загальних зборів;
3) перелік питань, винесених на голосування, та проекти рішень з цих питань;
4) варіанти голосування за кожний проект рішення (написи «за», «проти», «утримався»);
5) застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) і в разі відсутності такого підпису вважається недійсним;
6) зазначення кількості голосів, що належать кожному акціонеру.
У разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора) товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидата (кандидатів).
3. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають. Акціонери мають право до проведення загальних зборів ознайомитися з формою бюлетеня для голосування в порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, якщо він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або на ньому відсутній підпис акціонера (представника).
У разі якщо бюлетень для голосування містить кілька питань, винесених на голосування, визнання його недійсним щодо одно-
го питання є підставою для визнання недійсним щодо інших питань.
Бюлетені для голосування, визнані недійсними з підстав, передбачених цією статтею, не враховуються під час підрахунку голосів.
1. Положення коментованої статті щодо способу голосування на 33 визначають:
1) можливість використання на вибір AT (як загальне правило) бюлетенів для голосування або іншого способу, передбаченого статутом AT (наприклад шляхом відкритого голосування, про який йдеться у п. 10 ч. 2 ст. 46 Закону ПАТ);
2) коло випадків обов'язкового застосування бюлетенів для голосування, а саме:
— у разі якщо AT здійснило публічне розміщення акцій (тобто йдеться про відкрите/ публічне розміщення додаткових акцій ПуАТ, оскільки у процесі заснування такого товариства застосовується лише закрите/приватне розміщення акцій, а в процесі його функціонування може застосовуватися як приватне, так і публічне розміщення додаткових акцій, — ч. 2 ст. 5 Закону ПАТ);
— у разі наявності в AT значної (понад 100 осіб) кількості акціонерів — власників простих акцій;
— при голосуванні з питань, зазначених у ч. 1 ст. 68 (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ AT, зміна його типу з публічного на приватне; вчинення AT значного правочину; зміна розміру статутного капіталу AT) і ч. 2 ст. 68 Закону ПАТ (внесення змін до статуту AT, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники котрих матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації AT; розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації AT), з якими пов’язується право не згідного з подібними рішеннями акціонера вимагати викупу товариством належних йому (акціонеру) акцій.
2. Частина 2 коментованої статті встановлює вимоги до змісту бюлетеня для голосування, який повинен містити основну інформацію, пов’язану з прийняттям рішень з питань порядку денного 33, а саме: 1) повне найменування AT; 2) дату і час проведення 33 (у разі відсутності в товаристві HP); 3) перелік питань, винесених на голосування, та проекти рішень з цих питань; 4) варіанти голосування за кожний проект рішення (написи «за», «проти», «утримався»); 5) застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером/представником акціонера (у разі відсутності такого підпису бюлетень вважається недійсним); 6) зазначення кількості голосів, що належать кожному акціонеру; у разі голосування з питань обрання членів БО, HP або РК/ревізора — ще й 7) прізвище, ім’я та по батькові кандидата/кандидаті в). Такі відомості дозволяють акцентувати увагу акціонера/його представника на питанні, щодо якого приймається рішення, визначити кількість дійсних та недійсних бюлетенів (за ознакою наявності чи відсутності на бюлетені підпису акціонера/його представника), забезпечити наявність письмового доказу участі акціонера/його представника у голосуванні та його позиції щодо винесеного на голосування рішення.
3. Текст бюлетеня має бути затверджений: HP чи органом, який відповідно до статуту AT уповноважений вирішувати питання, пов’язані зі скликанням загальних зборів, а в разі скликання позачергових 33 на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 47 Закону ПАТ, — акціонерами, які цього вимагають. Частина 3 коментованої статті згадує й про форму бюлетеня, яка також потребує затвердження, проте ні в цій статті, НІ в інших немає визначення терміна «форма бюлетеня» (оскільки сам по собі бюлетень є письмовою формою документа, то в даному випадку йдеться навіть не про її модифікацію, а про розмір, колір бюлетеня, розташування тексту, інші характерні його ознаки, тобто зразок бюлетеня). Подібне затвердження тексту та форми бюлетеня (а вірніше — його зразка) має відбутися не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення 33. За акціонерами закріплюється право на ознайомлення зі зразком бюлетеня для голосування, що відображає і його зміст, і форму. Це право може бути реалізоване в тому ж порядку, що і ознайомлення акціонерів з документами, які мають безпосереднє відношення до питань порядку денного, оголошених 33, і прийняття відповідних рішень (п. б ч. З ст. 35, ст. 36 Закону ПАТ).
4, Недійсність бюлетеня для голосування випливає з його невідповідності офіційно виготовленому товариством зразку бюлетеня та відсутності в ньому підпису акціонера/його представника. За цими ознаками визнаються недійсними і бюлетені для голосування, які містять кілька питань. Більше того, визнання бюлетеня недійсним щодо одного питання є підставою для визнання його недійсним щодо інших питань. Проте, на наш погляд, останнє положення (абз. 2 ч, 4 ст. 43 Закону ПАТ) на практиці може викликати конфлікти, що переростатимуть у спори, наприклад, у разі коли затверджений зразок бюлетеня
наявність підпису акціонера під відповіддю про
його голосування з кожного питання порядку денного, однак
сить значна з огляду на серйозність наслідків: такі бюлетені не повинні враховуватися при підрахунку голосів — за умови, що вони визнані недійсними з підстав, передбачених коментованою статтею.
Стаття 44. Лічильна комісія
1. Роз’яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів. Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. Умови договору затверджуються загальними зборами.
2. В акціонерному товаристві з кількістю акціонерів —■ власників простих акцій понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим ніж три особи. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.
1. З огляду на важливість для AT та його акціонерів процедури голосування на 33 (адже вона забезпечує не лише реалізацію акціонером права на голос, а й прийняття необхідних для товариства рішень) коментована стаття передбачає покладення пов’язаних з процедурою голосування обов’язків (роз’яснення щодо порядку голосування, підрахунок голосів та з інших питань, пов’язаних Із забезпеченням проведення голосування на 33) на спеціальний тимчасовий орган — лічильну комісію, яка обирається загальними зборами. Повноваження такої комісії можуть передаватися реєстратору або депозитарію AT відповідно до договору, умови якого затверджуються загальними зборами згідно з приписом ч. 1 коментованої статті.
2. За загальним правилом, кількісний склад лічильної комісії визначається 33, які й формують її. Виняток становлять AT зі значною (понад 100 осіб) кількістю акціонерів — власників простих акцій: у таких AT склад лічильної комісії не може бути меншим ніж три особи. З метою попередження зловживань з боку членів лічильної комісії, пов’язаних з так званим конфліктом інтересів, ч. 2 коментованої статті забороняє включати до її складу осіб, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.
Стаття 45. Протокол про підсумки голосування
1. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів.
У разі передачі повноважень лічильної комісії реєстратору
або депозитарію протокол про підсумки голосування підписує представник реєстратора або депозитарію.
2. У протоколі про підсумки голосування зазначаються:
1) дата проведення загальних зборів;
2) перелік питань, рішення з яких прийняті загальними зборами;
3) рішення і кількість голосів «за», «проти» і «утримався» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування.
3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом акціонерного товариства.
4. Протокол про підсумки голосування додається до протоколу загальних зборів акціонерного товариства.
Після складення протоколу про підсумки голосування бюлетені для голосування опечатуються лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження лічильної комісії1) та зберігаються у товаристві протягом строку його діяльності, але не більше чотирьох років.
Коментована стаття встановлює вимоги до протоколу як основного документа, що складається лічильною комісією за підсумками голосування:
1) має бути підписаний всіма членами лічильної комісії AT, які брали участь у підрахунку голосів, а у разі передачі повноважень такої комісії реєстратору або депозитарію відповідно до
ч. 2 ст. 44 — представником відповідно реєстратора або депозитарію;
2) повинен відповідати вимогам ч. 2 коментованої статті щодо змісту, а саме: обов’язковість зазначення у протоколі про підсумки голосування: дати проведення 33; переліку питань, рішення з яких прийняті 33; рішення і кількості голосів «за», «проти» і «утримався» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування;
3} фіксує підсумки голосування, а відтак, з моменту його складення рішення загальних зборів AT вважаються прийнятими (у разі наявності необхідної для цього кількості голосів); зафіксовані у протоколі підсумки голосування оголошуються на 33, на яких проводилося голосування, а після їх закриття — доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом AT;
4) додається до протоколу 33, а після складення останнього відповідно до вимог ст. 46 Закону ПАТ бюлетені голосування мають бути опечатані лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження такої комісії) та зберігатися в AT протягом строку ЙОІ'О діяльності, але не більше чотирьох років (у разі виникнення спору, пов’язаного з результатами голосування, опечатані бюлетені можуть бути важливим доказом прийняття чи неприйняття рішень з питань порядку денного таких 33).
Стаття 46. Протокол загальних зборів
1. Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.
2. До протоколу загальних зборів акціонерного товариства заносяться відомості про:
1) дату, час і місце проведення загальних зборів;
2) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
3) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
4) загальну кількість голосів акціонерів — власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного — зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання);
5) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного — зазначається кворум загальних зборів з кожного питання);
6) головуючого та секретаря загальних зборів;
7) склад лічильної комісії;
8) порядок денний загальних зборів;
9) основні тези виступів;
10) порядок голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо);
11) підсумки голосування із зазначенням результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів та рішення, прийняті загальними зборами.
Протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу.
Не менш серйозні вимоги, ніж до протоколу лічильної комісії, ставляться до протоколу 33 AT, який має:
1) складатися протягом встановленого строку —10 днів з моменту закриття 33;
2) підписуватися головуючим і секретарем загальних зборів (ці особи обираються 33);
3) скріплюватися печаткою AT і підписом голови ВО (якщо такий орган є колегіальним) або одноосібного ВО;
4) відповідати вимогам ч. 2 коментованої статті щодо змісту, який повинен містити основну інформацію: про загальні збори. [дату, час і місце проведення 33, що мають відповідати інформації, зафіксованій в повідомленні, яке надсилається акціонерам, а в передбачених ч. 1 ст. 35 Закону ПАТ випадках — фондовій біржі та опублікованій в офіційних органах преси); еідомості складеного переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах (дату його складення, відомості про акціонерів, які включені до зазначеного переліку); про акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах (зокрема, про загальну кількість голосів акціонерів — власників голосуючих акцій, а у разі якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного — зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання порядку денного 33); про кворум загальних зборів (зокрема, про кворум 33 із кожного питання — у разі якщо певні / привілейовані акції є голосуючими лише з окремих питань порядку денного); про відповідальних за проведення загальних зборів осіб — їх головуючого та секретаря (зазвичай обираються поточними 33); відомості про лічильну комісію (в тому числі її склад з врахуванням передбаченого ст. 44 Закону ПАТ порядку формування такої комісії); про порядок денний 33 (має відповідати зафіксованому в повідомленні, що надсилається акціонерам, а в передбачених
ч. 1 ст. 35 Закону ПАТ випадках — фондовій біржі та бути опублікований в офіційних органах преси); про порядок голосування на 33— відкрите, бюлетенями тощо (у ст. 43 Закону ПАТ це іменується способом голосування); зафіксовані лічильною комісією підсумки голосування із зазначенням результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів та прийняті 33 рішення.
У разі недотримання встановлених вимог до протоколу загальних зборів, які свідчать про порушення прав та/або законних інтересів акціонерів /акціонера, останні мають право на оскарження рішень до суду (наприклад, у разі фіксації в протоколі 33 результатів голосування, що відрізняються від зафіксованих в протоколі лічильної комісії і впливають на долю рішень з питань порядку денного 33). Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень 33 мають лише ті особи, які були акціонерами на дату прийняття рішення, що оскаржується (абз. 2 п. 19 постанови Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [69]). У судовому порядку недійс-
ним може бути визнане рішення 33 товариства, а не протокол таких зборів (абз. З я. 20 вищезазначеної постанови).
Див. також коментар до от. 50 Закону ПАТ.
Стаття 47. Позачергові загальні збори
1. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:
1) з власної ініціативи;
2) на вимогу виконавчого органу — в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства;
5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.
Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.
2. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.
3. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі:
якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості простих акцій товариства;
неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.
Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надається відповідному органу управління товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття.
Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.
4. Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом ЗО днів з дати подання вимоги про їх скликання.
5. Якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.
У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.
Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці першому цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.
6. У разі якщо протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.
7. Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов’язані протягом п’яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, за запитом наглядової ради товариства.
У разі скликання загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка веде облік прав власності на акції товариства.
1. Позачергові загальні збори AT, на відміну від чергових (останні повинні скликатися відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Закону ПАТ раз на рік не пізніше ЗО квітня наступного за звітним року), скликаються у разі виникнення потреби вирішення важливих для AT або його акціонерів питань, які не були предметом розгляду на річних загальних зборах. Позачергові 33 скликаються HP (у разі її наявності в AT) або іншим органом (якщо HP в AT відсутня з огляду на незначну — менше 10 осіб — кількість акціонерів), визначеним статутом відповідальним за скликання 33 (ним може бути відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 51 Закону ПАТ виконавчий або інший орган AT). При цьому ініціатива скликання позачергових 33 може належати: 1) HP; 2) ВО (що пов’язується з порушенням провадження про визнання AT банкрутом або необхідністю вчинення значного правочину), ревізійній комісії/ревізору; 3) так званій кваліфікованій меншості акціонерів (п. 4 ч. 1 і ч. б коментованої статті закріплюють за акціонерами/акціонером. які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій AT, право вимагати скликання позачергових 33, а у разі ігнорування цієї вимоги — самим скликати такі збори). Крім того, інші випадки (зокрема, за наявності відповідної вимоги інших органів AT чи осіб) можуть бути встановлені законом (наприклад, ст. 16 Закону ПІСІ передбачається можливість скликання позачергових 33 корпоративного інвестиційного фонду компанією з управління активами чи зберігачем, які обслуговують таке AT відповідно до укладених договорів) або статутом AT (що залежить від специфіки діяльності конкретного AT).
Якщо ініціатива HP щодо скликання позачергових 33 оформляється відповідним рішенням цього органу, то вимоги інших органів та осіб щодо скликання таких 33 мають бути: оформлені у вигляді письмового документа, підписаного уповноваженою на те особою (а вимога акціонерів — всіма акціонерами, які її подають); подані до ВО на адресу за місцезнаходженням AT і відповідати встановленим вимогам щодо змісту (в такій вимозі мають бути зазначені: орган AT або призвища/найменування акціонерів, які вимагають скликання позачергових 33; підстави для скликання та порядок денний таких зборів; а у разі скликання позачергових 33 з ініціативи акціонерів — ще й інформація про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій).
2. Положення ч. 2 коментованої статті щодо прийняття протягом встановленого строку (10 днів з моменту отримання відповідної вимоги) рішення про скликання позачергових 33 на вимогу зазначених у ч. 1 коментованої статті осіб або про відмову в такому скликанні стосується не лише HP (а саме вона визначається як відповідальний за це орган), а й іншого органу, визначеного Законом ПАТ (ч. 2 ст. 51) або на його підставі — статутом AT.
3. Можливість прийняття негативного рішення (про відмову в скликанні позачергових 33) пов'язується лише з випадками, визначеними Законом ПАТ (ч. З коментованої статті), а саме у разі: 1) відсутності у акціонерів-ініціаторів позачергового скликання 33 необхідної кількості голосів за простими акціями на дату подання вимоги про таке скликання 33 (абз, 1 ч. 1 коментованої статті); 2) недотримання органом чи особою/особами, які ініціюють проведення позачергових 33, передбачених законом вимог до змісту відповідного документа (вимоги) про скликання таких зборів і зумовлену цим неповноту відомостей такого документа/вимоги.
HP (чи інший орган, визначений Законом ПАТ або на його підставі статутом AT) зобов’язана надати ініціаторам скликання по- зачергових 33 відповідь на їх вимогу про скликання таких 33 у формі позитивного або негативного рішення (з відповідним мотивуванням відмови у скликанні 33) з дотриманням встановленого строку — не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття. При цьому органу (HP чи іншому), уповноваженому приймати подібні рішення, забороняється вносити зміни до порядку денного 33, що зазначається у вимозі про скликання позачергових 33, за винятком включення до порядку денного нових питанъ або проектів рішень (наприклад, щодо значних правочи- нів, потреба у вчиненні яких виникає у зв’язку з прийняттям рішень з питань, вказаних у вимозі про скликання 33),
4. Положення частин 4 і 5 коментованої статті щодо строку проведення позачергових 33 є дещо відмінними від загальних положень, встановлених у ст. 35 Закону ПАТ щодо чергових 33: за загальним правилом позачергові 33 мають бути проведені протягом ЗО днів з дати подання вимоги про їх скликання, якщо HP (інший уповноважений на організацію проведення 33 орган AT) не приймає рішення про застосування ч. 5 коментованої статті щодо більш раннього скликання таких зборів з огляду на інтереси AT (відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 35 дата проведення чергових 33 не може передувати дню прийняття рішення про проведення 33 і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати їх проведення). Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону ПАТ перелік акціонерів, яким направляється повідомлення про проведення 33 та їх порядок денний, має бути складений на дату, встановлену HP, а у разі скликання позачергових 33 на вимогу акціонерів (ч. 6 ст. 47) — встановлену акціонерами, які цього вимагають; при цьому встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення 33 і не може бути встановлена раніше, ніж за 60 днів до дати проведення 33.
Отже, виникає питання щодо стикування зазначеної дати (складання переліку акціонерів, які мають права участі в 33), дати проведення позачергових 33, передбаченої ч. 4 (протягом ЗО днів з дати подання вимоги про їх скликання) та ч. 5 (прийняття наглядовою радою рішення про скликання таких зборів не пізніше 15 днів до дати їх проведення). На жаль, у коментованому Законі особливостей складення переліку акціонерів, які мають право участі в позачергових 33, не передбачено, що на практиці, ймовірно, спричинить конфлікти, пов’язані з формуванням даного переліку.
5. Можливість прийняття HP (або у разі її відсутності — іншим уповноваженим на це органом) рішення про скликання позачергових 33 не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення обумовлюється: а) заінтересованістю в цьому AT; б) відсутністю в порядку денному таких 33 питання про обрання членів
HP; в) покладенням на HP AT обов’язку в письмовій формі повідомити акціонерів про проведення таких зборів та їх порядок денний; г) позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного; д) неможливістю проведення повторних позачергових 33 з тих самих питань порядку денного з огляду на відсутність кворуму на 33, скликаних відповідно до ч. 5 коментованої статті.
6. За акціонерами/акціонером, які сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, закріплюється право не лише вимагати скликання позачергових 33 (п. 4 ч. 2 коментованої статті), а й самим скликати такі збори, якщо HP (у разі її відсутності — інший уповноважений на це орган) не приймає рішення про їх скликання протягом встановленого
ч. 2 строку — 10 днів з моменту отримання від таких акціонерів відповідної вимоги. Крім того, ч. б коментованої статті встановлює право акціонерів на оскарження зазначеної відмови до суду (наприклад, якщо такі акціонери не мають коштів на забезпечення скликання та проведення позачергових 33).
7. Особа, яка веде облік права власності на акції (ним може бути саме AT у разі якщо кількість акціонерів не перевищує 150 осіб), зобов’язана: а) надати на запит HP (у разі її відсутності — іншого уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів необхідні для проведення позачергових 33 відомості (зокрема перелік власників акцій AT); б) у разі скликання 33 акціонерами надіслати всім іншим акціонерам повідомлення про такі 33 та інші матеріали, пов’язані з прийняттям рішень порядку денного останніх.
Стаття 48. Загальні збори акціонерів у формі заочного голосування
1. У випадках, передбачених статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається прийняття рішення методом опитування. У такому разі проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам — власникам голосуючих акцій, які повинні в письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера — власника голосуючих акцій всі акціонери — власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери — власники голосуючих акцій.
1. Коментована стаття містить нове для AT положення щодо можливості проведення 33 у формі заочного голосування — методом опитування (Закон ПІТ [25] містить аналогічні положення щодо ТОВ і ТДВ — ч. 4 ст. 60, ч. З ст. 65). Однак така форма
10-9-Θ31
проведення 33 може бути застосована лише щодо AT з кількістю акціонерів не більше 25 осіб і лише у разі коли статутом такого AT передбачені випадки її застосування.
Заочне голосування складається з таких етапів: 1) надіслання проекту рішення, що має бути прийняте у такий спосіб, акціонерам — власникам голосуючих акцій; 2) надання акціонерами, після отримання зазначеного проекту, відповіді про схвалення чи несхвалення такого рішення у письмовій формі (проте Закон ПАТ не зазначає строк, протягом якого має бути надана така відповідь, що зумовлює необхідність закріплення відповідних положень у статуті AT); 3) рішення вважається прийнятим у разі якщо за нього проголосували всі акціонери — власники голосуючих акцій; у цьому випадку голова зборів має поінформувати в письмовій формі протягом встановленого строку (10 днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера) всіх акціонерів — власників голосуючих акцій про прийняте рішення.
Прийняття 33 рішення шляхом опитування передбачено також ст. 15 Закону ПІСІ [ЗО] і Положенням про порядок прийняття рішень з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, шляхом опитування [54], відповідно до якого:
— прийняття рішення про проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування є датою початку опитування, яке проводиться протягом ЗО календарних днів з дати його початку шляхом надіслання всім акціонерам корпоративного інвестиційного фонду (КІФ) письмових запитів (далі — Запит) з вичерпним переліком, а також стислим та чітким викладенням питань, щодо яких проводиться голосування;
— спостережна (наглядова) рада спільно з реєстроутримува- чем, що веде реєстр власників іменних цінних паперів корпоративного інвестиційного фонду (далі — реєстроутримувач), надсилають Запити за встановленою формою всім акціонерам відповідно до вищезазначеного реєстру, який складається на дату прийняття рішення про проведення 33 шляхом опитування; запити надсилаються акціонерам КІФ листом з повідомленням про вручення протягом строку, який не повинен перевищувати 5 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення загальних зборів шляхом опитування; Запити повинні містити варіанти рішень з кожного питання, викладені таким чином, щоб акціонер міг чітко зафіксувати своє волевиявлення, а також зазначення кінцевого терміну, до якого акціонери повинні надіслати до реєстроутримувача Запити з фіксацією свого волевиявлення (цей термін становить 25 календарних днів з дати відправлення Запиту); у Запиті повинен бути чітко визначений спосіб оприлюднення рішень, прийнятих шляхом опитування.
Реєстроутримувач веде окремий журнал обліку відправлених та отриманих запитів. Журнал має бути прошитий, пронумерований та засвідчений підписами керів- ника реєстроутримувача та голови спостережної (наглядової) ради;
— акціонер, отримавши Запит, має право зафіксувати своє волевиявлення у формі, передбаченій Запитом, підписати Запит і надіслати його листом або листом з повідомленням про вручення реєстроутримувачу; підпис уповноваженої особи акціонера КІФ, який є юридичною особою, повинен бути засвідчений печаткою останньої; для акціонера, який є фізичною особою, підпис має бути засвідчений в установленому чинним законодавством порядку;
— опитування вважається таким, що відбулося, якщо в ньому взяли участь акціонери, які в сукупності володіють більш як 60 відсотками акцій;
— щодо кожного з питань, зазначених у Запиті, рішення вважається прийнятим, якщо на дату, вказану в Запиті, воно схвалено необхідною більшістю акціонерів відповідно до чинного законодавства; датою прийняття рішення вважається дата проведення 33 акціонерів КІФ, вказана у Запиті;
— реєстроутримувач повинен протягом 5 календарних днів з дати прийняття рішення передати голові спостережної (наглядової) ради КІФ матеріали щодо опитування та журнал обліку відправлених і отриманих Запитів, про що складається відповідний акт приймання-передавання;
— протягом 5 календарних днів з дати передавання матеріалів щодо опитування голова та члени спостережної (наглядової) ради КІФ повинні опрацювати результати проведеного опитування і скласти опитувальний протокол, який обов’язково підписується головою спостережної (наглядової) ради та реєстро- утримувачем;
— не пізніше ніж через 10 календарних днів після складання опитувального протоколу голова спостережної (наглядової) ради повинен оприлюднити результатів опитування шляхом опублікування в одному з органів преси Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи офіційному виданні Комісії (з обов’язковим зазначенням дати проведення 33);
— матеріали щодо опитування зберігаються протягом діяльності КІФ;
— контроль за дотриманням порядку прийняття рішень, що можуть бути віднесені до компетенції 33 акціонерів КІФ, шляхом опитування здійснюється ДКЦПФР у межах компетенції, встановленої чинним законодавством.
Стаття 49. Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи
1-У разі якщо акціонерне товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення статей 33—48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.
2. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно.
Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформляється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.
3. Обрання персонального складу наглядової ради, ревізійної комісії (в разі їх створення) здійснюється без застосування кумулятивного голосування.
Легалізація AT у складі однієї особи зумовила необхідність закріплення в Законі ПАТ спеціальних положень щодо особливості проведення в такому товаристві 33, оскільки ні ЦК, ні Закон ПГТ [25] не передбачили цього. За наявності в AT лише одного акціонера потреба в 33 відпадає: всі питання, які належать до компетенції вищого органу такого AT, приймає його єдиний акціонер, але виникає питання оформлення такого рішення. Відтак, коментована стаття закріплює особливості проведення 33 в товаристві однієї особи: до такого товариства не застосовуються положення статей 33—48 Закону ПАТ щодо порядку скликання та проведення загальних зборів АТ (ч. 1); повноваження 33 такого AT, передбачені ст. 33 Закону ПАТ, статутом і внутрішніми документами такого AT, здійснюються акціонером одноосібно (абз. 1 ч. 2); рішення акціонера з питань, що належать до компетенції 33, має оформлятися ним письмово (у формі наказу) та засвідчуватися печаткою товариства або нотаріально (абз. 2 ч. 2); обрання персонального складу HP, ревізійної комісії/ревізора здійснюється без застосування кумулятивного голосування (останнє застереження, передбачене абз. З ч. 2, можна оцінити як зайве, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 2 рішення приймаються акціонером одноосібно і проблема голосування, в тому числі кумулятивного, взагалі не постає).
Стаття 50. Оскарження рішення загальних зборів
1. У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.
Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
2. Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом ЗО днів від дати ЇЇ направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.
1. З огляду на значну ймовірність (що підтверджується практикою) порушення прав та охоронюваних законом Інтересів акціонерів у процесі проведення 33 та прийняття ними рішень з порушенням встановленого законом, статутом AT або положенням про 33 AT порядку коментована стаття закріплює за акціонером право на оскарження в судовому порядку рішення 33 протягом встановленого строку (трьох місяців з дати його прийняття). Разом з тим, встановлення факту порушення порядку проведення 33 та прийняття ними рішень не тягне визнання останніх недійсними. Суд має врахувати всі обставини справи і прийняти або позитивне для акціонера-позивача рішення (задовольнити його позовні вимоги), чи негативне — відмовити у задоволення позову, що може мати місце у разі якщо допущені порушення не порушують права акціонера-позивача. Постанова Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів [68] акцентує увагу на найбільш типових випадках судового захисту прав та охоронюваних законом інтересів акціонерів, пов’язаних з порушенням встановленого порядку скликання та проведення 33 (пункти 17—22). Зокрема, нею передбачається, що:
— (п. 17) вирішуючи питання, чи є корпоративним спір, пов’язаний з визнанням недійсними рішень 33 товариства, судам необхідно враховувати суб’єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, які виникають з корпоративних відносин. Судам необхідно враховувати, що рішення 33 акціонерів та інших органів господарського товариства є актами, що спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. У зв’язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів товариства можуть бути:
порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
позбавлення акціонера товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
порушення прав чи законних інтересів акціонера товариства рішенням загальних зборів;
— (п. 18) при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення 33 господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів за прямою вказівкою закону є:
прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення 33 чи прийняття рішення;
прийняття 33 рішень з питань, не включених до їх порядку денного;
прийняття 33 рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
При вирішенні питання про недійсність рішень 33 у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття 33 певного рішення;
— (п. 19) суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення 33 товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери, які були акціонерами на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Вимоги акціонера товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в СК товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушені;
— (п. 20) не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів AT з тих підстав, що його прийнято 33 з питань, віднесених до компетенції інших органів товариства (HP, ВО тощо), оскільки ст. 98 ЦК прямо передбачено право 33 учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства (подібне право закріплено в ч. 1 ст. 33 Закону ПАТ). Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, застосуванню не підлягають. Відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство, а не його акціонери. У судовому порядку недійсним може
бути визнано рішення загальних зборів товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом за змістом ст. 20 ГК;
— (п. 21) рішення загальних зборів товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої законом; права акціонера товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у 33 тощо; при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів товариства судам необхідно з’ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке о скаржу ється;
— (п. 22) повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів у разі якщо, в порушення вимог закону, питання не було включено до опублікованого порядку денного 33 товариства або було прийняте як розглянуте щодо питань «Різне», «Організаційні питання» тощо.
При вирішенні корпоративних спорів, пов’язаних з проведенням 33, нерідко постає питання щодо забезпечення позову, про що йдеться в постанові Пленуму ВСУ про практику розгляду корпоративних спорів, відповідно до якої:
— (п. 43) заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 66 ГПК, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений ст. 67 ГПК, є вичерпним. У зв’язку з цим заборона проведення 33 акціонерів товариства фактично означає заборону товариству здійснювати свою діяльність у частині компетенції загальних зборів і порушує права акціонерів на участь в управлінні товариством. Відтак, суди не вправі: шляхом вжиття заходів до забезпечення позову в спорах про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, а також в інших спорах забороняти господарському товариству, його органам чи акціонерам проводити 33 акціонерів товариства; вживати заходів до забезпечення позову, які фактично означають заборону на проведення 33 акціонерів товариства, зокрема: реєструватися для участі у загальних зборах; реєстратору ■— надавати реєстр акціонерів на день проведення загальних зборів тощо;
— (п. 45) при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів
заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
імовірність ускладнення виконання або неможливість виконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.
2. Коментованою статтею (ч. 2) передбачаються особливості щодо випадків оскарження рішень 33 з питань, передбачених
ч. 1 ст. 68 Закону ПАТ, що пов’язані з правом акціонера — власника простих акцій вимагати обов’язкового здійснення товариством викупу належних акціонеру акцій (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ AT, зміна його типу з публічного на приватне; вчинення AT значного правочину; зміна розміру СК), якщо акціонер брав фактичну участь у 33 (зареєструвався та голосував проти прийняття такого рішення). У подібних випадках встановлений для оскарження відповідного рішення 33 строк (ЗО днів) відлічується не з дати прийняття 33 відповідного рішення, а від дати: а) отримання акціонером негативної відповіді на його вимогу про такий викуп акцій; або б) закінчення строку, встановленого ч. З ст. 69 для оплати товариством вартості зазначених у вимозі акціонера акцій.
Див. коментар до статей 68 і 69.
Еще по теме Розділ VII ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА:
- Оптимізація структури капіталу акціонерного товариства
- Органи управління акціонерними товариствами
- Поняття та класифікація акціонерних товариств
- Вартість капіталу акціонерного товариства та принципи оцінки
- Витрати акціонерного товариства та їх класифікація
- Оцінка інвестиційної привабливості акціонерних товариств
- Статутний капітал акціонерного товариства: поняття, функції, особливості формування
- Цінні папери, що емітуються акціонерним товариством, та їх характеристика
- Визначення вартості акцій акціонерного товариства
- Вплив операцій злиття та поглинання на вартість акціонерного товариства. Оцінка ефекту синергії
- Організаційно-економічні та фінансові аспекти реорганізації акціонерних товариств
- Державне регулювання діяльності акціонерних товариств
- Форми реорганізації акціонерного товариства
- Аналіз фінансового стану акціонерного товариства, його необхідність і значення
- Акціонерне товариство
- 4.1. Правовий статус акціонерних товариств
- Сутність, роль та основні завдання дивідендної політики акціонерного товариства
- Доходи акціонерного товариства: сутність, види та класифікація