Фінанси акціонерних товариств: сутність, функції, принципи

Фінанси акціонерних товариств - це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва, виконання фінансових зобов ’язань та матеріального стимулювання робітників.

Фінанси акціонерних товариств виконують такі функції.

• забезпечуючу;

• розподільну;

• контрольну.

Забезпечувальна функція передбачає, що підприємство має бути забезпечене в оптимальному розмірі грошовими коштами, необхідними для поточного фінансування виробництва, покриття витрат, виконання фінансових зобов’язань. При цьому оптимізація джерел грошових ресурсів є одним із головних завдань, оскільки при надлишку коштів знижується ефективність їх використання, а при дефіциті - на підприємстві виникають фінансові проблеми.

Розподільна функція фінансів акціонерних товариств тісно пов’язана із забезпечувальною і спрямована на розподіл виручки від реалізації продукції і отриманих доходів. При цьому вона функціонує так, щоб забезпечити фінансування витрат на виробництво, відрахування податків, зборів і платежів, оплату праці, соціально-економічний розвиток акціонерного товариства. Таким чином, розподільна функція використовує доходи і надходження коштів, утворення яких є наслідком функціонування забезпечувальної функції фінансів акціонерних товариств.

Контрольна функція фінансів корпорацій включає використання як стимулів, так і санкцій. Завдяки контрольній функції можливо контролювати терміни надходження ресурсів, їх обсяг, ефективність.

Фінансові відносини акціонерних товариств залежно від економічного змісту можна згрупувати за такими напрямами:

• що виникають між засновниками у момент створення корпорації з приводу формування статутного капіталу. У свою чергу, статутний капітал є первинним джерелом формування виробничих фондів, придбання нематеріальних активів;

• між акціонерним товариством і організаціями, пов’язаними з виробництвом і реалізацією продукції, виникненням знов створеної вартості. До них належать фінансові відносини між постачальником і покупцем сировини, матеріалів, готової продукції, відносини з будівельними організаціями в період інвестиційної діяльності, з транспортними організаціями при перевозі вантажів, з підприємствами зв’язку, митницею, іноземними фірмами. Ці відносини є основними в господарській діяльності, оскільки від їх ефективної організації багато в чому залежить фінансовий результат комерційної діяльності;

• між акціонерним товариством і його підрозділами: дочірніми і афі- лійованими компаніями, філіалами, цехами, відділами, бригадами з приводу фінансування витрат, розподілу і перерозподілу прибутку, оборотних коштів. Ця група відносин впливає на організацію і ритмічність виробництва;

• між акціонерним товариством і працівниками підприємства при розподілі і використанні доходів, випуску та розміщенні акцій і облігацій корпорації, виплаті відсотків за облігаціями і дивідендів по акціях, стягненні штрафів і компенсацій за заподіяну моральну шкоду, стягнення податків з фізичних осіб. Організація фінансових відносин впливає на ефективність використання трудових ресурсів;

• між акціонерним товариством і фінансовою системою держави при сплаті податків і інших платежів до бюджету, формуванні позабюджетних фондів, наданні податкових пільг, застосуванні штрафних санкцій, отриманні асигнувань з бюджету;

• між акціонерним товариством і банківською системою (інвестиційними фондами) в процесі зберігання грошей у комерційних банках та інвестиційних фондах, при отриманні і погашенні позик (інвестицій), сплаті відсотків за кредит і користуванні засобами, покупці і продажу валюти, наданні інших банківських і інвестиційних послуг;

• між акціонерним товариством і страховими компаніями. Відносини виникають при страхуванні майна окремих категорій працівників, комерційних і підприємницьких позовів;

• між акціонерними товариствами і інвесторами в ході розміщення інвестицій, приватизації та ін.

Принципи організації фінансів акціонерних товариств, що повинні забезпечити прийняття ефективних стратегічних і тактичних

фінансових рішень:

• принцип плановості, який забезпечує відповідність обсягу продажів і витрат, інвестицій потребам ринку, врахування кон’юнктури, платоспроможного попиту, тобто можливість здійснення ефективних розрахунків. Цей принцип якнайповніше реалізується при впровадженні сучасних методів внутріфірмового фінансового планування, бюджетування і контролю;

• фінансове співвідношення термінів - забезпечує мінімальний розрив у часі між отриманням і використанням коштів, що особливо важливо в умовах інфляції і зміни курсів валют. При цьому під використанням коштів слід розуміти і можливість їх збереження від знецінення при розміщенні в цінні папери та на депозитні рахунки;

• гнучкість, тобто маневрування - забезпечує можливість маневру в разі недосягнення планових обсягів продажів, перевищення планових витрат на поточну та інвестиційну діяльність;

• мінімізація фінансових витрат - фінансування будь-яких інвестицій і інших витрат повинне забезпечуватися за мінімальних витрат;

• раціональність - вкладення капіталу в інвестиції повинно мати вищу ефективність порівняно з досягнутим її рівнем і забезпечити мінімальні ризики;

• фінансова стійкість - забезпечення фінансової незалежності, тобто дотримання достатнього рівня власного капіталу і платоспроможності акціонерного товариства.

Реалізація цих принципів повинна здійснюватися при розробці фінансової політики та організації системи управління фінансами акціонерного товариства. При цьому необхідно враховувати: сферу матеріального виробництва і невиробничої сфери; галузеву приналежність, тобто промисловість, транспорт, сільське господарство, торгівля і т.д.; види або напрями діяльності.

1.2