Економічна сутність та класифікація капіталу акціонерного товариства

Основою створення суб’єктів господарювання та фінансовою базою забезпечення їх функціонування та розвитку на всіх стадіях життєвого циклу виступає капітал. Він є джерелом забезпечення виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності як у період розвитку, так і подальшої діяльності підприємства.

Визначення сутності капіталу і на сучасному етапі є і залишається дискусійним. Термін “капітал” походить від латинського “capitalis”, що в перекладі означає основний, головний. З розвитком економічної думки відбувалося становлення і розвиток даного терміна. Так, меркантилісти (Т. Мен, А. Серра, А. Монкретьєн) трактували капітал як основне багатство, що представлено золотом, грошима та іншими скарбами. Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Hope, які є представниками економічної ніколи фізіократів, під капіталом розуміли землю та вкладені в неї кошти. Марксисти характеризували капітал як засіб експлуатації найманих робітників, а виробничі відносини капіталістичного суспільства як відносини з приводу розподілу додаткової вартості. Розгляд капіталу в класичній політекономії (А. Сміт, Д. Рікардо) як накопичених засобів виробництва, які призначені для подальшого виготовлення товарів, стало основою сучасного трактування даної категорії.

У сучасній науковій літературі економічного спрямування найчастіше капітал розглядається як вартість, авансована у виробництво з метою отримання прибутку.

У сучасному фінансовому менеджменті під капіталом розуміють загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальних формах, інвестованих у формування його активів.

Ураховуючи особливості створення та функціонування акціонерних товариств, під капіталом акціонерного товариства слід розуміти ресурси акціонерного товариства, що мають асоційовану природу і створюються за рахунок поєднання індивідуальних капіталів, шляхом випуску і реалізації корпоративних цінних паперів.

Акціонерний капітал має цілу низку переваг порівняно з іншими видами капіталу, а саме:

• забезпечує формування такого обсягу фінансових ресурсів, який необхідний для ефективного функціонування товариства;

• надає можливість реалізації масштабних виробничих програм та сприяє впровадженню інновацій;

• має низький рівень ризиковості;

• підвищує мобільність корпорації, що проявляється у можливості реалізувати за ринковими цінами основні виробничі фонди, устаткування, товарну продукцію та ін. і цим самим акумулювати значну суму фінансових ресурсів.

У той же час використання акціонерного капіталу супроводжується такими недоліками·.

• існування великої кількості акціонерів обумовлює існування великої кількості власників майна корпорації;

• можливе неврахування інтересів як дрібних акціонерів, так і власників великих пакетів акцій;

• незацікавленість менеджерів у результатах діяльності акціонерного товариства.

Акціонерному капіталу притаманні певні характерні риси його прояву, які можна систематизувати за такими класифікаційними ознаками.

За приналежністю акціонерний капітал поділяється на дві групи:

• власний - складається з статутного капіталу, емісійного доходу, резервного фонду, нерозподіленого прибутку, неоплаченого та вилученого капіталу;

• позиковий формується за рахунок банківського кредиту і коштів, отриманих від випуску облігацій.

Розглянемо детально складові елементи власного акціонерного капіталу.

Зареєстрований капітал - зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу, іншого зареєстрованого капіталу. Статутний капітал акціонерного товариства - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Капітал у дооцінках - сума дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів.

Додатковий капітал - це сума емісійного доходу (сума, на яку вартість продажу акцій власної емісії перевищує їхню номінальну вартість), вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал, накопичені курсові різниці, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу, та інші складові додаткового капіталу.

Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Законами можуть бути додатково передбачені також інші напрями використання резервного капіталу.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що залишається в його розпорядженні після виплати доходів власникам і формування резервного капіталу, тобто це сума прибутку, яка може бути реінвестована в підприємство. Він визначається як різниця між чистим прибутком і сумою, що спрямована на поповнення статутного капіталу, резервного фонду, нарахування дивідендів та інших виплат власникам.

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (акціонерів) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії викуплених товариством у його учасників.

У практичній діяльності до джерел формування власного капіталу відносять кошти, прирівняні до власних. До їх складу входять такі зобов’язання: поточні та довгострокові забезпечення та доходи майбутніх періодів. Поточні та довгострокові забезпечення - це нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень. Доходи майбутніх періодів - доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Що стосується позикового акціонерного капіталу, то він формується із таких статей:

• довгострокові зобов’язання - зобов’язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календарних місяців;

• поточні (короткострокові) зобов’язання - зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу.

За джерелами формування акціонерний капітал поділяється на:

• вкладений капітал - це капітал, сформований за рахунок внесків акціонерів або внаслідок конвертації боргових зобов’язань в акції. Вкладений капітал включає зареєстрований капітал (статутний капітал) та додатково вкладений капітал (емісійний дохід та інші внески понад зареєстрований статутний капітал);

• накопичений капітал - це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства. Він включає нерозподілений прибуток (непокритий збиток), резервний капітал, інший додатковий капітал.

За формами власності акціонерний капітал може бути сформований за рахунок приватного та державного капіталу.

За джерелами залучення брати участь у формуванні акціонерного капіталу можуть як вітчизняні, так і іноземні інвестори.

За об’єктом інвестування акціонерний капітал поділяється на вкладений в оборотні та необоротні активи.

8.2