15.1.  Загальн а  характеристик а  спільно ї  політик и щод о  захист у пра в  споживачі в у Співтовариств і

Стаття  153 Договору про Співтовариство містить у собі основу для захисту прав споживачів на рівні "первинного права Спів- товариства". Співтовариство за допомогою інститутів ЄС здій- снює: 1) заходи для забезпечення високого рівня захисту прав споживачі в у Співтоваристві ;  2)  наданн я державам-члена м можливості приймати норми,  спрямовані на забезпечення більш високого  рівня  захисту прав споживачів,  ніж закріплени й у законодавстві Співтовариства; 4) прийняття до  уваги необхід- ності захисту прав споживачів при визначенні інших напрямів політики та діяльності Співтовариства.

Спільна політика Співтовариства у сфері захисту прав спо - живачів переслідує такі цілі: високий рівень захисту здоров'я, безпеки та економічних інтересів споживачів; сприяння їх правам на інформацію, освіту та організацію з метою забезпечення їх інтересів;  врахування  вимог  із захисту  інтересів   споживачів при визначенні та запровадженні інших напрямів політики та діяльності  ЄС.

Узагальнюючи на цій основі положення інших актів Спів- товариства, можна дати таке визначення права Співтовариства з захисту споживачів  —   це   сукупність спеціально  створених правил та принципів, які регулюють відносини між  спожива- чами та продавцями продукту у Співтоваристві з приводу захисту прав споживачів, які було порушено внаслідок придбання не- якісної продукції, товару, послуги.

Дефініція "споживач " не має єдиного формулювання у праві Співтовариства. Все ж, можна відокремити такі спільні ознаки цього поняття: а) суб'єктом є фізична особа, яка укладає договір, як правило,  не у комерційних та професійних цілях (виклю- ченням є відносини з надання туристичних послуг, коли під- приємець споживає туристичні послуги у бізнес-турі); б) суб'єк - том є особа, яка безпосередньо споживає продукт, що займає кінцеву сходинку у економічному процесі1. Крім того, у праві

1   Див.

251

Співтовариства термін "споживач"  застосовується до особи, якій заподіяна шкода неякісним продуктом (товаром, послугою).

Понятт я "продукт"  в законодавстві  Співтовариства  є теж неоднозначним та включає:

а)  товари, у тому числі нерухоме майно, послуги, права та зобов'язанн я (Директива 2005/29);

б) майно, включаючи електроенергію (Директива 85/374);

в) продукт,  яки й  призначен о для  споживанн я  будь-якою особою, включаючи товари, роботи,  послуги, у тому числі вико- ристані та перероблені продукти (Директива  2001/95). Нарешті, термін  "товари"  визначається  як рухоме  майно ,  окрім  води, газу, електроенергії (Директива 99/44).

До напрямів спільної політики Співтовариства у сфері захисту прав споживачів  умовно відносяться: діяльність та компетенція спеціалізованих інститутів ЄС, забезпечення  безпеки продукції, як загальної, так і  окремих продуктів; вимоги до якості послуг; контрактні зобов'язання; нечесна підприємницька  практика щодо споживачів; розв'язанн я спорів за участю споживачів.