14.3. Правові інструменти спільної аграрної політики Співтовариства 14.3.1. Загальний огляд правових інструментів спільної аграрної політики Співтовариства

Упродовж десятиліть функціонування спільної аграрної по- літики Співтовариства було утворено систему спільної органі- зації сільськогосподарських ринків,  побудованих за галузевою ознакою3 .  Спільна організація ринку сільськогосподарської продук- ції — це особливий правовий режим, встановлений правом Спів- товариства для окремих видів сільськогосподарської продукції, яки й  передбача є  запровадженн я  єдини х дл я  всьог о  Спів - товариств а правил  виробництв а і торгівлі  ними .  Кожни й з організаційно відокремлених сільськогосподарських ринків регу- люється спеціальними правовими  приписами, які спираються на ст.  34 Договору про Співтовариство.  Специфіц і окремих

1 Див.: Об'єднан і справи 9/9 7 і 118/97, Raija-Liisa Jokeia and Laura Pitkaranta

(1998) ECR  6267.

2 Див.: Справа 107/80, Giacomo Cattaneo  Adorno v.  Commission of the European

Communities  (1981) EC R 1469.

3 Див.:  Czechowski P.,  Korzycka-Iwanow M.,  Prutis S.,  Stelmachowski  A.  Polskie prawo rolne na tie ustawodawstwa Unii Europejskiej. — Warszawa, 1999. — C. 206.

240

видів  сільськогосподарсько ї  продукції ,  що   утворюют ь свої ринки, підпорядковані механізми їх функціонування, а також важелі правового й економічного впливу.

Поміж різнорідних інструментів внутрішнього регулювання сільськогосподарських ринків у Співтоваристві важливе місце посідають1:

а) ціноутворення  на сільськогосподарську продукцію;

б) різні види обмеження обсягів  сільськогосподарського ви- робництва (зокрема, квотування виробництва окремих видів сільськогосподарської  продукції);

в) премії і доплати;

г) інтервенційні закупівлі   сільськогосподарської  продукції;

д) фінансування  складського зберігання сільськогосподарської продукції.

Що стосується регулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією з державами, які не є членами ЄС, важливе зна - чення мають також такі інструменти, як: 1) дотування експорту;

2) митна політика; 3) кількісні контингенти (обмеження імпорту);

4) нетарифні засоби охорони Внутрішнього ринку сільсько- господарської  продукції  Співтовариства.