10.1. Правові особливості спільної торговельної політики Співтовариства

Одніє ю з найважливіши х серед політи к Співтовариств а є спільна торговельна  політика щодо інших  країн (англ. common commercial policy).  Свідчення м  провідної ролі  спільної торго - вельної політик и  Співтовариств а є той факт ,  що майж е усі питанн я зовнішньої торгівлі товарами відносяться до виключ - ної компетенції Європейськог о Співтовариства (хоча держави - член и ЄС мают ь право через координаційн у процедуру  "ad hoc" брати участь у торговельних переговорах, як і проводить Європейськ а Комісія, здійснювати певні функції з адміністру- ванн я зовнішньо ї торгівлі тощо) .  Згідн о з ст.  133 Договор у про Співтовариство спільна торговельна політика  базується на єдини х  принципах ,  зокрем а  щод о  змі н  у ставка х митног о тарифу, укладення тарифни х та торговельних угод, досягненн я уніфікації у заходах щодо лібералізації та експортної політики та  щод о захист у торгівлі ,  зокрем а у випадк у демпінг у аб о субсидіювання .

Спільна торговельна політика Співтовариства бере за осно - ву митни й союз між державами-членам и ЄС (ст.ст. 25—27 До - говору пр о Співтовариство) ,  що створени й не тільки заради формуванн я та зміцненн я єдиног о Внутрішнього ринк у Спів- товариства, а й задля сприянн я розвитку торгівлі між державами- членами ЄС та іншим и державами. Він включає 2 визначальні складові:

а) усунення митних бар'єрі в між державами-членами , зокре - ма, заборон у мита на експор т й імпор т та митни х зборі в у торгівлі між ними , а також інших подібних заходів;

147

б) ведення спільної уніфікованої політики у торгівлі щодо інши х країн ,  в том у числ і застосуванн я  спільног о  митног о тарифу щодо імпорту таких країн.

Отже, заборона кількісних обмежень та будь-яких еквівалент- них заходів у торгівлі між державами-членам и ЄС є осново ю для запровадженн я таких заходів і обмежень у торгівлі з іншим и країнами.

Правовим забезпечення м спільної торговельної політики є торгове право Співтовариств а — галузь права, предмет яко ї складають відносини , що виникают ь у торгівлі з іншим и краї- нам и держав-члені в  ЄС ,  інституцій ЄС ,  інши х  країн ,  між - народних організацій, приватних осіб (резидентів та нерези - дентів ЄС). Ці відносини мають публічно-правовий характер, оскільки їх суб'єктам и (або одни м з суб'єктів) є владні струк- тури. Отже методом регулювання таких відносин є публічно- правовий метод.

Торговельні відносини на приватно-правовом у рівні, тобто, між приватним и особами-резидентам и ЄС , з одного боку, та приватним и особами-нерезидентам и ЄС — з іншого, регулю- ються міжнародни м приватни м правом.  Проте торгове право Співтовариства має завдання м у кінцевому рахунку  обслугову- вати відносини між товаровиробникам и і  торговцями-резиден - тами та нерезидентам и або втручатися у них і, таки м чином , регулювати їх у похідному порядку. Отже,  предметом торгового права Співтовариства є публічні відносини, що виникают ь у зв'язк у з приватними , договірними .

Суб'єктам и як торгового права  Співтовариства в цілому, так і торговельних  правовідносин зокрема виступають як публічні, так і приватні особи, але суб'єктни й склад власне торговельних правовідносин є, по-перше , вужчим, ніж склад правовідносин, пов'язани х з торговельними , а по-друге, має різнитися за оз - нако ю резидентства ЄС. В такому випадку, виходячи з єдності митної території ЄС , резидентом ЄС слід вважати особу, зокрема юридичну особу, місцезнаходженням органу управління яко ї є митна територія будь-якої держави-член а ЄС та фізичну особу, місцем реєстрації ії як підприємц я або місцем ії постійног о проживання .

Сферо ю дії торгового права Співтовариства є торговельні операції з товарами за участі резидентів ЄС , тобто, йдеться про зовнішн ю торгівлю у вузькому значенні, як а не охоплює тор - гівлю послугами та об'єктам и інтелектуальної власності (хоча Рада Міністрів, в принципі , вправі поширит и дію ст.  133 До - говор у  пр о  Співтовариств о  на  ці  питання ,  що  в окреми х випадках має місце).

148

інвестування, технічної допомоги, транскордонног о руху капіта- лів і платежів, цінни х паперів, транскордонно ї неплатоспро - можності (банкрутства), фінансові та страхові операції тошо. Торгов е  прав о  Співтовариств а  регулює лиш е деяк і  питанн я транскордонної економічної конкуренції на ринку товарів, оскіль- ки загалом не регулює питань конкурентного права Співтова- риства та спільної конкурентної політики, що пов'язан і з інозем- ни м елементом (наприклад ,  з дочірніми підприємствами ,  що розташован і за межам и  ЄС ,  але розглядаютьс я як учасник и конкурентни х  відноси н  н а  Внутрішньом у ринк у  Співтова - риства). Зазначені відносини належать до "змішаної" компетенції і регулюються законодавством держав-членів ЄС , а тою мірою, у якій вон и належать до компетенції Співтовариства, — відпо- відними галузями законодавства Співтовариства: конкурентни м законодавством, законодавством про компанії, фінансові послуги, інтелектуальну власність тощо. Торгове право Співтовариства регулює зазначені питанн я лиш е тоді, коли вони пов'язан і з товарним и  експортно-імпортним и  відносинами ,  наприклад , операції з товарами, що порушують право інтелектуальної влас- ності (Регламент  1383/2003)1.

Слі д  звернут и увагу ,  щ о  регулюванн я  ма є  спеціальни й характер,  коли йдеться пр о акти, як і регулюють заснуванн я спільної організації ринків у галузі рибальства та аграрних ринків (Регламент  104/2000)-, а також щодо виданих у порядку, перед- баченом у ст.  308 Договору про Співтовариство , спеціальни х правил щодо переробленої сільськогосподарської продукції.

Торгове право Співтовариства  регулює відносини тільки у сфері товарного обігу.   На відміну від торгового права митне право як окрема галузь права Співтовариства регулює відносини, пов'язан і як з товарним , так і нетоварним обігом, тобто, поши - рюєтьс я і на предмет и некомерційног о характеру.

1  Див.:  Регламент Ради Міністрів   1383/2003 про митні дії проти товарів, щодо яки х є підозра у порушенн і певних пра в інтелектуальної власності, та заходи, що запроваджуються проти товарів, які мають порушувати такі права від 22 липн я 2003 року (O.J. 2003 L196).

2 Див.: Регламент Ради Міністрів 104/2000 про спільну організацію ринків у

галузі рибальства та аграрних ринкі в від 17 грудня 1999 p. (O.J. 2000 L17).

149

Особливостям и джерел торгового права Співтовариств а є те, що тим видом  нормативного акта "вторинного права"  Спів- товариства, яки м таке регулювання здійснюється, є, як правило, регламент, тобто акт прямої дії, що не "гармонізує", як це при - таманн о директиві, норми національного законодавства держав - членів, а уніфікує  певні національні правила, або створює нові єдин і загальнообов'язков і  правила .  Щ е одніє ю особливіст ю джерел торгового права Співтовариства є специфічн і міжнародні угоди ЄС: угода про Європейськи й Економічни й Простір (ЄЕП ) з Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном, угоди про  асоціацію з "заморськими" країнами та територіями (наприклад , угода з Тунісом), угоди про "стабілізацію і асоціацію" (наприклад , з Македонією) тощо.

Структурно торгове право Співтовариства як галузь законо - давства поділяється н? експортну та імпортну підгалузі. Разом з тим , існують є окремі питання , які теж можна віднести до підгалузевого рівня у структурі, — це особливі правила регулю- вання торгівлі: щодо одних країн — більш жорстки й захисний режим, а щодо інших — режим пільговий. Крім того, діє ряд особливих правил за ознако ю специфік и товару, наприклад , щод о небезпечни х хімічних речови н (Регламен т 304/2003)1    , необроблени х  алмазі в  (Регламен т  2368/2002) 2 ,  та к  звани х "чутливих" товарів (наприклад , легкових автомобілів), ядерних матеріалів тощо.

Засади і принцип и торгового права Співтовариств а — це віддзеркалення засад і принципі в міжнародного торгового права, що їх узагальнено та закріплено у документах COT , оскільки Співтовариств о  є  повноправни м  члено м  COT .  Основним и засадами торгового права є лібералізація та обмеженн я  про - текціонізму з боку держав-члені в ЄС та інших країн і еконо - мічних угруповань (в тому числі власне Співтовариства). Правові принципи , яким и мають керуватися інститути ЄС та держави - члени ЄС у торгівлі товарами, це принцип и свободи торгівлі, взаємних поступок, недискримінації та вільного транзиту товарів. Ці правові принцип и спрямован і на пожвавлення торгівлі та прискоренн я економічни х процесів у державах-членах ЄС і на підвищення ефективності економічних відносин між приватними суб'єктами-резидентам и ЄС  та країнами, що не є членами ЄС.

1  Див.:  Регламент Європейськог о Парламенту та Ради  Міністрів 304/2003 про експор т і імпорт небезпечних хімічних речовин від 28 січня 2003 p. (O.J.

2003 L63).

2 Див.: Регламент Ради Міністрів 2368/2002, що імплементує схему сертифікації в порядк у Кімберлійського процесу для  міжнародної торгівлі необробленим и алмазами , від 20 грудня 2002 p. (O.J. 2002 L358).

150

Зокрема ,   принци п   недискримінаці ї   вимага є   запровадженн я заходів ,   згідн о  з  яким и  това р   нерезидент а   користуєтьс я   ре - жимо м  н е  гіршим ,  ні ж   това р  резидент а  (національни й  режим ) аб о  нерезидент а  іншо ї  країн и  (режи м  найбільшог о  сприяння) . Разо м  з  тим ,  слі д  зазначити ,  щ о  Співтовариств о  заснован о  н а митном у союз і  держав-членів ,  а  режи м  митног о  союзу ,  перед - бачени й   правилам и   COT ,   є   винятко м   з  режим у  найбільшог о сприяння .