12.1. Поняття та функції права Співтовариства з конкурентної політики

Гармонізація законодавства держав-членів ЄС у сфері захисту конкуренції та становленн я конкурентног о права на рівні Євро - пейського Співтовариства, перш за все, зумовлені провідною метою Співтовариства — створення м Внутрішнього ринку Спів- товариства, яки й передбачає вільний рух між державами-члена - ми товарів, послуг і капіталу, пересування осіб (ст.  14(2) Договору про  Співтовариство) .

У Договорі про Співтовариство неодноразово наголошується, що діяльність Співтовариства, спрямован а на досягненн я цілей, проголошени х у ст. 2 Договору  про Співтовариство, має базу- ватися на принцип і  відкритої ринково ї економік и з вільною конкуренціє ю (ст. 4 Договору про Співтовариство). Відповідно до цього одним із напрямів діяльності Співтовариства визна - чається створення системи, яка б гарантувала забеспечення кон - куренції у межах Спільного ринк у Співтовариства.

Можн а зробити висновок ,  шо конкурентн а політика Спів- товариства окрім того, що виконує звичайну притаманну кон - курентному праву роль  — захист добросовісної конкуренції від неправомірни х обмежен ь та спотворень , тако ж є  важливи м чиннико м у досягненн і інтегрованого Спільного ринк у Спів- товариства.

193

досягненн я  економічног о розвитку,  підвищенн я  конкуренто - спроможност і виробникі в Співтовариства не тільки на тери - торії ЄС , але і на світовій арені, забезпечення інтересів спожи - вачів*.  Одним із завдань конкурентної політики Співтовариства тако ж визнаєтьс я  посиленн я  єдності  Спільног о ринк у Спів - товариства шляхом усунення бар'єрів у торгівлі між державами - членами ЄС .

Основні положенн я про конкуренці ю викладено у Договорі про Співтовариство (ст.ст. 81—89). Ці базові норм и отримали подальшу деталізацію та тлумачення у вторинному законодавстві: Регламенті Ради   Міністрів і Європейсько ї Комісії, директив і Ради  Міністрів, Парламенту чи Європейської Комісії. Важливу роль  у розумінні конкурентни х правил Співтовариства відігра- ють рішенн я ЄСП . Незважаючи на  той факт , що конкурентн е право є однією з найрозвиненіши х та найбільш інтегрованих галузей права Співтовариства, конкурентні  норм и залишаються одним и з найскладніши х у застосуванні. Корисними , у цьому сенсі, є  Повідомленн я та Керівні Вказівки Європейської Комісії (англ.  Commission Notices,  Guidelines), в яки х детально розтлу- мачений зміст багатьох понят ь та правил конкурентного права, наводяться практичні приклади та викладено позиці ю Євро - пейської Комісії щодо порядку та процедури застосування норм конкурентного права Співтовариства. Хоча ці акти Європейської Комісії не є загальнообов'язковим и для суб'єкті в підприєм - ницької діяльності ЄС , вони є обов'язковим и для Європейської Комісії під час здійсненн я нею адміністративних процедур1 .

Конкуренці я  в межах Внутрішнього ринк у Співтовариства може бути  спотворен а як через антиконкурентн і дії держав - членів (наприклад , державні субсидії окреми м підприємствам, завдяки яки м  ці підприємств а отримуют ь конкурентн і  пере- ваги), так і через дії окремих підприємств (наприклад ,  поділ ринків ,  зловживанн я домінуючим становищем) .  Тому конку - рентне право Співтовариства спрямован е на врегулювання від-

* Сприянн я забезпеченню інтересів споживачів (через забезпечення можливос- ті споживачі в отримувати частку благ, шо створюються Європейсько ю економі - кою) як пріоритетна мета  Європейсько ї конкурентно ї політик и  визначен а у XXXII Доповіді Європейсько ї Комісії з конкурентно ї політики , с.

1  Див.: Справа T-9/92 , Automobiles Peugeot 5/1 and Peugeot SA v. Commission of the European Communitiest CF/ (1993) EC R 11-00493, параграф и 71—74: Справ а T-380/94 ,  Association  Internationale  des  utilisateurs  de fits  de filaments  artificiels et synthetiques et de soie naturelle (A/UFEASS) and Apparel,  Knitting amp;  Textiles  Alliance (АКТ) v. Commission of the European Communities CFI (1996) ECR 11-2169, парагра ф

57; Справ а T-23/99 , LR AF 1998 A/S, formerly Logstor  Ror A/S v.  Commission of the

European Communities CF! (2002) EC R 11-1705, парагра ф 360.

194

повідної діяльност і я к держав-члені в та к і окреми х підприємств . Конкурентн е прав о Співтовариств а розвиваєтьс я з а основним и

5 напрямами .

1. Регулювання     домовленостей     між     суб'єктами       підприєм- ництва. Ці питанн я розглядаютьс я у ст. 81 Договор у пр о Спів - товариство ,  як а  забороняє ,  чере з  несумісніст ь  і з  Спільни м ринко м  Співтовариства , будь-як і угоди  мі ж двом а або більш е суб'єктам и  підприємництв а  (рішенн я  асоціаці й  підприємств) , а тако ж узгоджені дії (картельн у практику) , як і можут ь впли - вати на торгівл ю між державами-членам и та мают ь своє ю мето ю або результатом запобігання , обмеженн я ч и спотворенн я конку - ренції у межах Спільног о ринк у Співтовариства .

2. Регулювання  діяльності  суб'єктів  підприємництва,   які  мають домінуюче  становище  на  Спільному ринку  Співтовариства.   Прин - ципов і положенн я викладен о у ст. 82 Договор у пр о Співтова - риство , як а адресован а підприємствам , щ о посідают ь домінуюч е становищ е на Спільном у Ринк у аб о в межах йог о значно ї части - ни. Зловживанн я домінуючи м становище м одни м аб о кільком а підприємствам и  є  заборонени м  та  визнаєтьс я  несумісни м  зі Спільни м ринко м Співтовариства ,  оскільк и вон о може вплинут и на торгівл ю між державами-членами .

3. Регулювання   концентрації суб'єктів   підприємництва.    Основ - ни м  акто м  Співтовариства ,  щ о  містит ь  правил а  здійсненн я контрол ю  з а  концентраціє ю  підприємств ,  є  Регламен т  Рад и Міністрі в  139/20041 ,  яки й  тако ж  відоми й  я к  "Регламен т  пр о концентраці ю  підприємств" .  Концентраці я  мож е  відбуватис я через злитт я  раніш е  незалежни х підприємст в або  поглинанн я одни м  іншого .  У  Регламент і  пр о  концентраці ю  підприємст в наголошуєтьс я  н а необхідніст ь проведенн я докладног о аналізу обстави н  кожно ї справи ,  та к я к  концентраці я  підприємст в є неоднозначни м  явищем ,  як е  мож е  мат и  я к  позитивні ,  та к і негативн і наслідк и дл я Спільног о ринк у Співтовариства . Лиш е концентрація , ш о може призвест и д о значног о погіршенн я ефек - тивно ї  конкуренці ї  н а  Спільном у  ринк у  Співтовариств а  аб о суттєвій йог о частині через створенн я або посиленн я домінан - тног о становища ,  визнаєтьс я несумісно ю і з Спільни м ринко м Співтовариства 2 .

4.  Регулювання     діяльності      державних    підприємств     і    під- приємств,      наділених    спеціальними     або     виключними     правами.

1 Див. : Регламент Ради Міністрів 139/2004 від 20 січня 2004 р. шодо контро - лю за  концентраціє ю між суб'єктам и  підприємницько ї діяльності (Регламент Європейськог о Співтовариства щодо концентрації ) (O.J. 2004 L24).

2 Див. : Стаття 2 Регламенту 139/2004.

195

Стаття 86 Договору про Співтовариство забороня є   приймат и державами-членам и антиконкурентні рішенн я стосовно держав- них підприємств і підприємств, наділених державою  спеціаль- ним и або виключним и правами. Так, ч. 1 ст. 86 Договору про Співтовариство зобов'язує держави-член и не застосувати нові заходи до  вказани х  підприємств , які б де-факт о чи де-юр е суперечили положенням , викладеним у ст.ст. 81—89 Договору пр о Співтовариство. Відповідно до ч. 2 ст. 86 Договору про Співтовариство діяльність підприємств, яки м доручено обслу- говування загальних економічни х інтересів, або які є моно - поліями ,  що відповідно до свого характеру є   прибутковими , підпадає під дію  конкурентни х правил Співтовариства доти, док и дотриманн я  цих  прави л  н е  перешкоджа є  виконанн ю особливих завдань, покладени х на такі підприємства .

5. Регулювання надання державної допомоги суб'єктам під- приємництва. Статті 87—89 Договору про  Співтовариство визна- чають ключові положенн я з регулювання державного втручання в економіку шляхом наданн я підприємствам державної допо - моги. Будь-яка допомога, шо надається  державою-члено м або через державні ресурси у будь-якій формі , яка спотворює або загрожує спотворит и  конкуренці ю  шляхом сприянн я  певни м підприємства м чи  виробництв у певної продукції,  вважається несумісною із Спільним ринко м Співтовариства, оскільки це негативно позначається на торгівлі між державами-членам и ЄС.