14.1. Загальна характеристика спільної аграрної політики Співтовариства 14.1.1. Передумов и спільної аграрної політики Співтовариства
У ст. З Договору про Співтовариство передбачається, що діяльність Співтовариства охоплює прийнятт я спільної полі- тик и щодо сільського господарства, а ст.ст. 32-38 Договору про Співтовариство щодо сільського господарства об'єднані у розділі "Політики Співтовариства". Лісабонський Договір, у разі його ратифікації, відносить сільське й рибне господарство (за винятком збереження морських біологічних ресурсів) до спіль- ної компетенції ЄС і держав-членів. Договір про Співтовариство передбачає поширенн я Спільног о ринк у Співтовариства на сільське господарство і на торгівлю сільськогосподарсько ю продукцією.
Згідно з ч. 4 ст. 32 Договору про Співтовариство функціонуванню і розвиткові спільного ринку сільськогоспо- дарської продукції має сприяти провадження спільної аграрної політики (англ. Common Agricultural Policy). Засади такої полі- тики було визначено на Стрезькій конференції у липні 1958 р. Передумовами провадження спільної аграрної політики були:а) необхідність забезпечення самодостатності Співтовариства щодо сільськогосподарської продукції помірної зони;
б) спільні культурні традиції ведення сільського господарства європейським и країнами, що спираються на сімейне госпо- дарство як основну виробничу одиницю;
в) особливості сільського господарства як традиційно дота- ційного сектора економіки, якому Договір про Співтовариство надає привілейованого значення;
г) необхідніст ь державног о регулюванн я сільськогоспо - дарського ринку для забезпечення його належного функціо - нування;
д) положення ч. 1 ст. 34 Договору про Співтовариство, згідно з якою спільна організація сільськогосподарського ринку може здійснюватися у формі організації європейського ринку, тобто ринку, що охоплює все Співтовариство.
233
14.1.2. Поняття та засад и
спільної аграрної політики Співтовариства
Спільна аграрна політика Співтовариства — це напрями ді- яльності інститутів ЄС у галузі сільського господарства. Спільна аграрна політика Співтовариства реалізується через систему інструментів підтримання цін на сільськогосподарську продук- цію і субсидіювання сільського господарства, яка складається з 3 елементів: а) доходно-ціновий: регулювання цін на сіль- ськогосподарську продукцію і підтримання доходів сільсько- господарських товаровиробників на належному рівні; б) струк- туральний: формування оптимальної господарської структури сільськогосподарського виробництва, тобто визначення переваж- них форм і методів ведення сільського господарства; в) сільський: підтримка соціального розвитку села.
Спільна аграрна політика Співтовариства проводиться на загальному і секторальному рівнях (щодо окремих видів сіль- ськогосподарської продукції). Відповідно, аграрне законодавство Співтовариства як інструмент впровадження аграрної політики тако ж диференціюєтьс я за вищезазначеним и елементам и і секторами аграрної політики, встановлюючи окремі правила у межах реалізації зазначених елементів спільної аграрної по- літики Співтовариства і спеціальні правила для окремих секто- рів — тобто ринків окремих видів сільськогосподарської про- дукції. Це призвело до утворення складної для практичного застосування системи аграрного законодавства Співтовариства, що обумовило вжиття заходів з боку інститутів Співтовариства щодо його спрощення1 . Надалі планується спростити й уніфі- кувати аграрне законодавство Співтовариства, відійшовши від секторального регулювання і встановивши загальні правила для всіх ринків сільськогосподарської продукції.