2. Основнi права i свободи громадян, закрiпленi в Конституцiє Украєни, що визначають принципи правового регулювання трудових вiдносин

Конституцiя Украєни § найважливiшим правовим актом держави, основним єє правовим документом, який виступа§ стабiлiзуючим чинником, серцевиною правових положень, навколо яких розвиваються законодавчi норми, що вiдносяться до рiзних галузей права.

е з окремих положень Конституцiє, кожна єє норма може стати тi§ю ланкою, з якоє почина§ться створення конкретних норм регулювання суспiльних вiдносин або навiть правових iнститутiв.

Об'§ктом конституцiйних вiдносин § влада, суверенiтет держави, народу, права i свободи громадянина. Конституцiйнi вiдносини мають полiтичний характер, вирiшують питання влади. Правовi положення, що вмiщенi в Конституцiє, мають вищу юридичну силу.

Особливим предметом регулювання Конституцiє Украєни § закрiплення прiоритету прав i свобод людини, якi визнаються вищою соцiальною цiннiстю. Цi права i свободи визначають правове становище особи i основи правопорядку. В системi загальнолюдських цiнно

стей визначальне мiсце належить праву на працю, на якому базу§ться економiчне i соцiальне становище як суспiльства в цiлому, так i кожного його члена.

Право на працю визна§ться за кожною людиною, що означа§ можливiсть заробляти собi на життя працею, яку людина сама для себе обира§ чи на яку погоджу§ться. Держава створю§ умови для зайнятостi працездатного населення, рiвнi можли-

Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни

41

востi для громадян у виборi професiє i роду трудовоє дiяльностi, здiйсню§ програми професiйно-технiчного навчання i пiдготовки, перепрофiлювання працiвникiв вiдповiдно до єх iнтересiв i потреб суспiльства.

Праця повинна належним чином оплачуватися вiдповiдно до єє кiлькостi i якостi. Прибуток може бути одержаний i за допомогою iнших видiв дiяльностi, що не забороненi законом. Це може бути пiдпри§мницька дiяльнiсть або об'§днання з iншими особами для до

сягнення сво§є мети.

Оплата за працю ма§ бути справедливою i забезпечувати гiднi умови життя працiвнику i його сiм'є.

ти прожитковий рiвень i не може бути нижчою встановленого державою мiнiмального розмiру.

При цьому кожному громадяниновi, що ма§ виборче право, належить рiвне право доступу до зайняття державних посад, а також посад в органах мiсцевого i регiонального самоврядування.

Забороня§ться використання примусовоє працi, за винятком роботи, що визначена для певних осiб вироком суду або при уведеннi вiдповiдно до закону надзвичайного або во§нного стану.

У випадках незайнятостi з незалежних вiд особи причин єй гаранту§ться право на матерiальне забезпечення у вiдповiдностi iз законом.

Усiм, хто працю§ за наймом, гарантуються встановленi законом мiнiмальна тривалiсть щодобового вiльного часу, щотижневi вихiднi днi, святковi днi, щорiчна оплачувана вiдпустка, скорочений робочий день для певних професiй i робiт, для неповнолiтнiх, ос

iб з обмеженою працездатнiстю, а також для жiнок (одного з батькiв), якi мають малолiтнiх дiтей.

Кожний громадянин, який працю§, ма§ право на умови Йрацi, що вiдповiдають вимогам безпеки та гiгi§ни працi i не § шкiдливими для здоров'я. Умови працi, визначенi чинним законодавством, можуть доповнюватись колективними й iндивiдуальними трудовими дог

оворами, що укладаються шляхом вiльних переговорiв.

Охорона здоров'я забезпечу§ться створенням належних умов життя i працi, системою соцiально-економiчних, медико-санi-тарних i оздоровчо-профiлактичних заходiв, розширенням ме-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

режi комунальних (мунiципальних) i приватних медичних установ i пiдпри§мств, розвитком медичноє промисловостi i науки, досконалою пiдготовкою висококвалiфiкованих спецiалiстiв у галузi охорони здоров'я i державним контролем за єх фаховим рiвнем. Держ

ава створю§ умови для високоефективного i доступного для всiх медичного обслуговування, по§днання безплатних i платних форм медичноє допомоги.

Кожний ма§ право на вiдшкодування державою матерiальноє i моральноє шкоди, спричиненоє його здоров'ю чи майну екологiчними правопорушеннями, а також на компенсацiю витрат, пов'язаних з усуненням шкiдливого впливу цих правопорушень.

Гаранту§ться доступнiсть i безплатнiсть обов'язковоє освiти.

иток єє талантiв, розумових i фiзичних здiбностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свiдомого суспiльного вибору, пiдвищення на цiй основi iнтелектуального, творчого, культурного потенцiалу народу, збагачення народ

ного господарства квалiфiкованими працiвниками, спецiалiстами. Украєна визна§ освiту прiоритетною сферою соцiально-економiчного, духовного i культурного розвитку суспiльства.

В разi настання старостi, хвороби, повноє або частковоє втрати працездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд громадянина обставин вiн ма§ право на соцiальне забезпечення. Це право гаранту§ться загал

ьнообов'язковим соцiальним страхуванням за рахунок страхових внескiв державних установ, бюджетних та iнших джерел соцiального забезпечення. Пенсiє та iншi види соцiальноє допомоги повиннi забезпечувати рiвень життя людини, не нижчий прожиткового мiнi

муму.

Громадяни Украєни мають право на свободу об'§днання для здiйснення i захисту своєх прав i свобод та задоволення економiчних, полiтичних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв. Нiхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об'§днання, обмежен

ий у правах або мати переваги у зв'язку з належнiстю чи неналежнiстю до нього.

Права i свободи громадян гарантуються, охороняються i захищаються державою.

Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни