<<
>>

3. Суспiльнi вiдносини, що становлять предмет регулювання трудового права Украєни

Для того щоб з'ясувати предмет певноє галузi права, необхiдно встановити, що § об'§ктом його регулювання, коло яких питань вiн охоплю§, яке мiсце, значення та роль цi§є галузi в загальнiй системi права.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

16

Проблема предмета трудового права Украєни - проблема не абстрактна.

В предметi проявляються тi сторони суспiльного життя, якi повиннi знайти вiдображення в правi, мають бути урегульованими в правовому порядку.

В основi життя людей завжди лежать потреби матерiального характеру. З метою досягнення того чи iншого результату люди вступають у вiдносини мiж собою. Це створю§ в суспiльствi рiзноманiтнi соцiально-економiчнi вiдносини - майновi, особистi немайновi,

адмiнiстративнi, трудовi, шлюбно-сiмейнi, фiнансовi та iн.

До предмета права входить не вся система суспiльних вiдносин. Оскiльки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише тi суспiльнi вiдносини, що носять вольовий характер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза

зв'язком з людиною, не може самостiйно стати предметом уваги законодавця.

Характерною особливiстю права § те, що воно вiдобража§ тiльки сучаснi суспiльнi вiдносини. Не може регулюватись минуле, бо воно § незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутн§. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.

Реалiзуючи конституцiйне право на працю, громадяни Украєни мають можливiсть вступати в рiзнi суспiльнi вiдносини щодо застосування сво§є здатностi до працi. Обгрунтованiсть такоє системи правового регулювання рiзними галузями права вiдносин по участi

в працi була в свiй час пiддана сумнiву деякими вченими, якi висловились за розширення предмета трудового права шляхом включення до нього вiдносин по участi в працi колгоспникiв. Була зроблена пропозицiя про вiднесення до предмета трудового права вс

iх правовiдносин, основним змiстом яких § суспiльнi вiдносини по працi.

Багато представникiв науки трудового права пiдтримували концепцiю <вузькоє сфери> дiє трудового права, стверджували, що ця галузь права регулю§ працю лише робiтникiв та службовцiв.

Праця в колгоспi § невiд'§мною i при цьому важливою частиною правовiд

носин по членству в колгоспi. Ця точка зору пiзнiше пiдкрiплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю, в ст. 1 яких вказувалось на те, що трудове право регулю§ трудовi вiдносини <всiх робiтникiв i службовцiв>,

а ст. З закрiплювала положення, що праця членiв колгоспiв регулю§ться статутами колгоспiв, прий-

Роздiл i. Предмет трудового права Украєни

17

нятими на основi i вiдповiдно до Примiрного статуту колгоспiв, а також законодавством Союзу РСР i союзних республiк, що вiдноситься до колгоспiв.

Громадянам нада§ться реальна можливiсть займатися працею в рiзних формах: робота на державних пiдпри§мствах, в установах, органiзацiях; робота в кооперативних промислових i сiльськогосподарських пiдпри§мствах; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; робота

на пiдставi цивiльно-правових договорiв тощо.

По§днання з працею § такою загальною особливiстю бiльшостi вiдносин, що не да§ ще можливостi визначити межi впливу норм трудового права на суспiльнi вiдносини по застосуванню працi. Ще в 50-х роках А.Пашерстник вiдзначав, що трудове право регулю§ вiд

носини по застосуванню працi громадян незалежно вiд форм власностi, з якою вона пов'язана, i галузi господарського управлiння або соцiально-культурного будiвництва, в якiй вона застосову§ться.

У застосуваннi працi при кооперативних формах власностi, в тому числi й в колгоспах, § певнi особливостi, якi знайшли сво§ вiдображення в окремих законодавчих актах, що можуть i не вiдноситись до галузi трудового права. Так виникло колгоспне право, я

ке поряд з управлiнськими вiдносинами охоплювало регулювання вiдносин по застосуванню працi тiльки в колгоспах, але не в iнших кооперативних органiзацiях i навiть не в мiжколгоспних органiзацiях, хоч працiвник залишався членом колгоспу, що входив в м

iжколгоспну органiзацiю.

З уведенням термiна <сiльськогосподарське право> для регулювання працi в сiльськогосподарському виробництвi до регулювання цi§є галузi штучно стали вiдносити працю не тiльки колгоспникiв, а й iнших працiвникiв сiльськогосподарського виробництва, напр

иклад державних сiльськогосподарських пiдпри§мств, хоч праця в цих господарствах створю§ саме трудовi вiдносини робiтникiв i службовцiв.

Праця громадян в державних сiльськогосподарських пiдпри§мствах регулю§ться трудовим правом.

Статутом колгоспу, як i статутами iнших кооперативних органiзацiй, можуть встановлюватись в межах, визначених законом, особливостi регулювання трудових вiднос

ин працюючих. Але це зовсiм не означа§, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.

Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами

.*;^гєгг^

.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

18

чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.

Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В у

мовах здобуття Украєною незалежностi нема§ потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись §диною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Зак

он Украєни <Про пiдпри§мства в Украєнi> не перешкоджа§ застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдпри§мств.

Таким чином, об'§ктом регулювання трудового права § суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступа§ праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, на

йчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.

Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулю§ й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi

передують трудовим вiдносинам. Таке передування не § обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.

В рамках трудових вiдносин працiвник вступа§ у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд.

Створюються трудовi колективи, трудящi об'§днуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдпри§мств, уста

нов, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi § похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, зас

тосуваннi цих умов i законодавства про працю.

Виробництво матерiальних благ виклика§ виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйсню§ться

Роздiл i, Предмет трудового права Украєни

19

у формi заробiтноє плати, § елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.

Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечу§ться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються. Працiвник лише замiсть заробiтноє плати забезпечу

§ться допомогою, розмiр якоє визнача§ться в залежностi вiд заробiтку, який вiн одержував ранiше.

На змiну трудовим правовiдносинам постiйно або на тривалий строк приходять пенсiйнi правовiдносини, якi також виникають залежно вiд трудовоє дiяльностi робiтникiв i службовцiв.

Таким чином, поряд з трудовими в галузi суспiльноє органiзацiє працi створюються вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по соцiальному страхуванню i пенсiйному забезпеченню трудящих, якi також вiдносяться до предмета

регулювання трудового права Украєни. Всi цi вiдносини групуються навколо трудових вiдносин, якi в данiй системi § головними.

Звiдси ми визнача§мо, що предметом трудового права Украєни § суспiльнi трудовi вiдносини, якi виникають iз застосування робiтниками i службовцями здатностi до працi в суспiльному виробництвi, вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносин

и i вiдносини по матерiальному забезпеченню робiтникiв та службовцiв в разi тимчасовоє або постiйноє втрати працездатностi.

Трудове право Украєни встановлю§ порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин робiтникiв i службовцiв, мiру єх працi i мiру винагороди за працю, правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдпри§мств, установ i органiзацiй, заохочення i д

исциплiнарнi стягнення, правила охорони працi, порядок розгляду трудових спорiв i укладення колективних договорiв.

Система правовiдносин адекватна предмету права за умови, що право правильно вiдобража§ життя. Але це не означа§, що предметом права § самi правовiдносини, хоч би тому, що предмет права незалежний вiд правових норм, а правовiдносини як фактичнi вiднос

ини, урегульованi правом, проявляються лише внаслiдок того, що iсну§ право.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

20

<< | >>
Источник: Прокопенко В. i.. Трудове право Украєни: харкiв: - Фiрма , 1998. 1998

Еще по теме 3. Суспiльнi вiдносини, що становлять предмет регулювання трудового права Украєни:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000