i. Поняття зайнятостi населення. Правове регулювання працевлаштування громадян Украєни

Вирiшення соцiальних та економiчних проблем, якi в сучасних умовах стоять перед Украєною, значною мiрою залежить вiд того, чи будуть забезпечена кожна працездатна людина роботою, мобiлiзованi єє можливостi по пiдвищенню активностi як працiвника i гос

подаря.

Виконувана працiвником робота повинна вiдповiдати iндивiдуальним якостям людини.

'язково вiдiб'§ться на настроє працiвника, продуктивностi його працi.

Трудова i особливо творча активнiсть працiвникiв залежить також вiд єх здiбностей, нахилiв та можливостей. Формулу трудовоє активностi можна висловити як по§днання трьох чинникiв: потрiбно, можу i хочу. За вiдсутностi хоча б одного з чинникiв активна

трудова дiяльнiсть не вiдбудеться, навiть при застосуваннi до працiвника рiзних заходiв заохочення, закликаючи його до сумлiнностi, до виконання обов'язку.

Авторитарнi методи використання i управлiння робочою силою, що базувались на пануваннi державноє власностi i зрiвнялiвцi, порушили природну мотивацiю i стимули до працi. Працiвника зовсiм не цiкавили результати його працi, бо платити йому попередньо

встановлений розмiр грошовоє суми, яка результатiв працi не вiдбивала. Зате усi були забезпеченi роботою. Вважалося, що роботи вистачить на всiх. Бiльш того, промисловi пiдпри§мства постiйно вiдчували потребу в робочих кадрах. i така потреба вважалас

ь не недолiком економiки, а навпаки, перевагою, що створювала передумови розвитку i розквiту держави.

Така офiцiйна державна полiтика в сферi зайнятостi була близька i зрозумiла багатьом мiльйонам трудящих, була основою соцiального оптимiзму. Вона настiльки створювала впевненiсть у завтрашньому днi, що про нього сьогоднi можна було й не думати.

Роздiл VII.

179

Вiдсутнiсть зацiкавленостi в працi вимагала вiд держави, яка володiла усiма засобами виробництва, пошукiв рiзноманiтних стимулiв до працi, активiзацiє трудовоє дiяльностi. З цi§ю метою проводилось соцiалiстичне змагання, працiвникiв примушували брати

соцiалiстичнi зобов'язання, створювались правовi перешкоди у звiльненнi з роботи з iнiцiативи працiвника, встановлювались негативнi правовi наслiдки при частiй змiнi мiсця роботи.

Методологiчною основою усiх вживаних державою заходiв була марксистсько-ленiнська теорiя, згiдно з якою працiвник при соцiалiзмi § власником усiх засобiв виробництва, i ставлення до цих засобiв як до власних створю§ особливий вид вiдносин працiвника

з пiдпри§мством, яке виступало як роботодавець. Вважалося, що це вiдносини спiвдружностi i вза§модопо-ЛШуи. Якщо ж i виникали якiсь конфлiкти, то вони вважались ЙМйЛiДКОМ недостатньоє свiдомостi, бо соцiальна база для виникнення конфлiктiв мiж спiввл

асниками засобiв виробництва була вiдсутня.

Установка на повну зайнятiсть диктувала низьку цiну робочоє сили, що в свою чергу призводило до низькоє ефективностi працi. Пiдпри§мствам було невигiдно застосовувати дорогу i високоефективну технiку, а працiвникам - пiдвищувати свою квалiфiкацiю. Фi

зична праця залишалась основою усiх виробничих процесiв. У цих умовах i народився сумний жарт:

держава робить вигляд, що вона платить, а працiвники роблять вигляд, що вони працюють.

З переходом краєни до ринкових вiдносин стала реальнiстю загроза повнiй зайнятостi. З'явились ознаки безробiття. При цьому й першими жертвами стали далеко не найгiршi працiвники. У своєй бiльшостi це люди з вищою i середньою спецiальною освiтою, пере

важно жiнки, люди передпенсiйного вiку.

В тому, що освiченi i квалiфiкованi працiвники виявляються непотрiбними у першу чергу, нiякого протирiччя законам ринку нема§. Ринковi вiдносини вибраковують не тiльки поганих працiвникiв, а й недi§здатнi виробничi структури, де можуть бути зайнятими

i висококвалiфiкованi працiвники.

квалiфiкованих працiвникiв.

180

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Можна навiть вважати, що економiчна криза елiтних органiзацiй - це розплата за тривалi роки не завжди потрiбноє i ефективноє трудовоє дiяльностi за рахунок державноє казни.

В нових умовах господарювання стали оцiнюватись наслiдки вiдчужуваноє працi, а не кiлькiсть працюючих. Значно зменшилась потреба у робочiй силi, i це призвело до вивiльнення надлишковоє робочоє сили. Негативну роль при цьому вiдiграла i криза в еконо

мiцi, що викликала значний спад виробництва.

i хоча безробiття стало реальнiстю, квалiфiкованi кадри, як i ранiше, потрiбнi. Але саме квалiфiкованi кадри, а не взагалi робоча сила невисокоє професiйноє квалiфiкацiє.

Для того щоб полегшити громадянам пiдшукання роботи, а пiдпри§мства забезпечити робочою силою, була створена державна служба зайнятостi. Єє створення було обумовлене тим, що забезпечення зайнятостi i рацiональне розмiщення трудових ресурсiв мають не

тiльки соцiально-економiчне, а й глибоке полiтико-юридичне значення.

Зайнятiсть § економiчним поняттям, оскiльки вона становить один з основних елементiв, що сприя§ розвитку економiки кожноє краєни. Одночасно зайнятiсть § й гуманiтарним поняттям, бо за єє допомогою трудящим забезпечу§ться здобуття засобiв до iснування

. Зайнятiсть § також умовою для розвитку здiбностей i особистостi людини.

Полiтико-юридичне значення зайнятостi поляга§ в тому, що <кожна людина ма§ право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi i на захист вiд безробiття> (ст. 23 Загальноє декларацiє прав людини 1948 р.).

Дiяльнiсть служби зайнятостi визнача§ться Законом Украєни вiд 1 березня 1991 р. <Про зайнятiсть населення> з наступними змiнами та доповненнями.

Вiдповiдно до ст.

ечу§ться державою шляхом проведення активноє соцiально-економiчноє полiтики, спрямованоє на задоволення єх потреб у добровiльному виборi виду дiяльностi, стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдпри§мництва.

Громадяни вiльно обирають види дiяльностi за умови, що вони не забороненi законодавством. Така дiяльнiсть може бути

Роздiл VII. Правова органiзацiя працевлаштування громадян

181

i не пов'язаною з виконанням оплачуваноє роботи. Вiльно обираються також професiя та мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не допуска§ться, за винятком випадкiв, що визначенi законодавством. Добровiльна не

зайнятiсть громадян не § пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi.

Основнi принципи державноє полiтики зайнятостi населення проявляються у забезпеченнi рiвних можливостей усiм громадянам незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, с

тавлення до релiгiє в реалiзацiє права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйноє пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних по-iб>сприяннi забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiганнi ^ЛРГВОренню нових

робочих мiсць та умов для роз-iИМННЦТВа, координацiє дiяльностi у сферi зайня-ИМКй напрямами економiчноє i соцiальноє полiтики i дбрЖЖВНОЄ та регiональних програм зайнятостi, спiвробiтництвi професiйних спiлок, асоцiацiй та спiлок пiдпри§мцiв, власн

икiв пiдпри§мств або уповноважених ними органiв у вза§модiє з органами державноє виконавчоє влади в розробцi, реа- . лiзацiє та контролi за виконанням заходiв, спрямованих на забезпечення зайнятостi населення; мiжнародному спiвробiтництвi у розв'язан

нi проблем зайнятостi населення, включаючи працю громадян Украєни за кордоном та iноземних громадян в Украєнi.

Служба зайнятостi в Украєнi утворена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 грудня 1990 р.

жавну службу зайнятостi. Цим Положенням державна служба зайнятостi визнана централiзованою структурою спецiальних органiв, утворених для комплексного вирiшення питань регулювання зайнятостi населення, професiйноє орi§нтацiє, працевлаштування i соцiал

ьноє пiдтримки тимчасово непрацюючих громадян.

Державна служба зайнятостi склада§ться з Центру зайнятостi Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни, центру зайнятостi Автономноє Республiки Крим, обласних, районних, мiжрайонних, мiських i районних у мiстi центрiв зайня-

182

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

тостi. До складу служби зайнятостi входять також центри професiйноє орi§нтацiє, навчальнi заклади професiйноє пiдготовки незайнятого населення, iнформацiйно-обчислювальнi центри, територiальнi та спецiалiзованi бюро зайнятостi, центри трудовоє реабiл

iтацiє населення.

Мiсцевi центри зайнятостi та iншi органи державноє служби зайнятостi пiдпорядковуються Мiнiстерству працi Украєни та вiдповiдним органам мiсцевоє державноє адмiнiстрацiє.

Громадяни мають право на безплатне сприяння державноє служби зайнятостi. За сприянням у працевлаштуваннi можуть звертатися усi незайнятi громадяни, якi бажають змiнити мiсце роботи, працевлаштуватися за сумiсництвом чи у вiльний вiд навчання час.

Порядок ре§страцiє, перере§страцiє та ведення облiку громадян, якi шукають роботу, i безробiтних, виплата допомоги по безробiттю, а також умови надання матерiальноє допомоги в перiод професiйноє пiдготовки та перепiдготовки визначенi Положенням, що з

атверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.

Правовi норми про зайнятiсть населення поширюються на громадян Украєни, iноземних громадян i осiб без громадянства, що постiйно проживають в Украєнi, якщо iнше не передбачено законодавством. Якщо мiжнародним договором або угодою, укладеною Украєною,

встановленi iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством про зайнятiсть, то застосовуються правила мiжнародних договорiв i угод.

Зайнятiсть населення § проблемою не тiльки нацiональною, а й мiжнародною.