6. Профспiлковий орган пiдпри§мства як суб'§кт трудового права Украєни

Для задоволення та захисту рiзноманiтних iнтересiв громадяни можуть створювати громадськi органiзацiє, якi дiють на пiдставi Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про об'§днання громадян>.

Добровiльною громадською органiзацi§ю, що об'§дну§ громадян як працюючих, так i тих, якi навчаються, пов'язаних загальними iнтересами за родом сво§є дiяльностi, § професiйнi спiлки, що покликанi представляти iнтереси працюючих у питаннях виробництва,

працi, побуту i культури.

Професiйнi спiлки вiдiграють важливу роль у розвитку полiтичноє системи суспiльства Украєнськоє держави, подальшого розгорнення демократiє, все бiльш широкоє участi громадян в управлiннi справами держави i суспiльства, удосконаленнi державного апарат

у, пiдвищеннi активностi громадських органiзацiй, змiцненнi правовоє основи державного i громадського життя, розширеннi гласностi, постiйного урахування громадськоє думки.

Хоча профспiлки i § громадськими органiзацiями.

удовi колективи мають своє повноваження, якi чiтко визначаються чинним законодавством.

Основним документом, що регулю§ внутрiшню дiяльнiсть усiх профспiлкових органiв, § статут. Але вiн не § правовим актом. Правове становище громадськоє органiзацiє може визначати лише закон, що затверджу§ться вищим органом законодавчоє влади.

В Радянському Союзi правового статусу професiйнi спiлки набули тодi, коли в червнi 1933 р. Центральний Виконавчий Комiтет СРСР, Рада Народних Комiсарiв СРСР i ВЦРПС прийняли спiльну постанову <Про об'§днання Народного комiсарiату працi Союзу РСР з ВЦ

РПС>. В постановi зазначалося, що за пропозицiями професiйних робiтничих органiзацiй, з метою

Роздiл IV.

117

полiпшення виконання покладених на НКП Союзу РСР обов'язкiв, злити НКП Союзу РСР з усiма його мiсцевими органами, включаючи й органи соцiального страхування, з апаратом ВЦРПС в центрi i на мiсцях. ВЦРПС взяла на себе i на всю систему професiйних спiл

ок виконання функцiй НКП СРСР i його мiсцевих органiв.

Внаслiдок такого об'§днання профспiлки як громадська органiзацiя почали виконувати державнi функцiє. Оскiльки виконання таких функцiй базувалось на правових, нормативних актах, вони набували характеру владностi. В окремих випадках профспiлки почали в

иступати вiд iменi держави, навiть видавати нормативнi акти спiльно з державними органами, а в окремих випадках i самостiйно. Прикладом таких самостiйних правових актiв були Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соцiальному стра

хуванню або Положення про порядок розслiдування i облiк нещасних випадкiв на виробництвi.

Професiйнi спiлки незалежнi в своєй дiяльностi i пiдпорядковуються тiльки закону. Забороня§ться будь-яке втручання, що здатне обмежити права профспiлок або перешкодити єх здiйсненню. Ця незалежнiсть забезпечу§ться економiчною самостiйнiстю профспiлок

, якi мають вiдокремлене майно, можуть вiд свого iменi набувати майнових i особистих немайно-вих прав, нести обов'язки. Тому вони вiдповiдно до ст. 21 Цивiльного кодексу Украєни визнаються юридичними особами. А це означа§, що профспiлки можуть виступ

ати в рiзних органах по захисту своєх iнтересiв та iнтересiв своєх членiв, бути позивачем i вiдповiдачем в судових органах.

Правове становище профспiлок визначають також норми, що встановлюють повноваження профспiлок в трудових вiдносинах. В КЗпП правове становище профспiлок закрiплене в главi XVI <Професiйнi спiлки. Участь працiвникiв в управлiннi пiдпри§мствами, установ

ами, органiзацiями> (ст.ст. 243-252). Крiм того, в рядi статей iнших глав КЗпП також визначаються повноваження профспiлок по встановленню умов працi, контролю за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.

Наданi профспiлкам права одночасно § й єх обов'язками по захисту трудових i соцiально-економiчних прав та iнтересiв працюючих.

118

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Залежно вiд порядку реалiзацiє наданих профспiлкам прав єх можна класифiкувати на три групи: 1) спiльнi з власником або уповноваженим ним органом права; 2) погоджувальнi права, коли право вирiшення питання належить власнику або уповноваженому ним орг

ану, але власник повинен попередньо погодити вирiшення цих питань з профспiлковим органом; 3) право на участь профспiлкових органiв у вирiшеннi виробничих питань власником або уповноваженим ним органом.

Спiльне вирiшення питань означа§, що власник або уповноважений ним орган на пiдпри§мствi на рiвних засадах з профспiлковим органом розглядають визначенi законом питання, а документ, що прийма§ться, пiдписують обидвi сторони.

зору по сутi питання рiшення не може бути прийняте.

iнiцiатива про спiльне вирiшення питань поклада§ться на одну iз сторiн. Так, власник або уповноважений ним орган разом з профспiлкою розподiля§ фонд матерiального заохочення, соцiально-культурних заходiв i житлового будiвництва; визнача§ розмiри прем

iй, матерiальноє допомоги i винагороди за рiчними пiдсумками роботи пiдпри§мства; вирiшу§ питання про надання житлових примiщень в будинках державних, кооперативних i громадських органiзацiй тощо.

Незалежно вiд того, хто виявив iнiцiативу при спiльному вирiшеннi питань, обидвi сторони мають рiвнi права в прийняттi рiшення. Безумовно, тут нема§ рiвностi в компетенцiє сторiн у вiдповiдальностi за проведення прийнятих рiшень у життя.

Спiльнi акти власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового органу § двостороннiми актами. Вони набувають чинностi з часу єх пiдписання сторонами або в обумовлений строк. Проведення єх в життя не може бути вiдкладене одностороннiми дiями як

власника або уповноваженого ним органу, так i профспiлкового органу.

Особливiстю такоє форми вза§мовiдносин § те, що власник або уповноважений ним орган мають право здiйснювати той чи iнший захiд у галузi трудових вiдносин лише разом, спiльно з профспiлковим органом.

Погоджувальний порядок вирiшення питань носить правоохоронний характер. Суть погодження рiшення власника або уповноваженого ним органу з профспiлкою поляга§ в тому, що без такого погодження власник або уповноважений ним орган

Роздiл IV. Суб'§кти трудового права Украєни

119

не ма§ права видавати вiдповiдний акт або приймати рiшення з даного питання. Однак одержана вiд профспiлкового органу попередня згода не § обов'язковою для прийняття вiдповiдного акта, оскiльки потреба в цьому може вiдпасти.

За погодженням з профспiлковим органом приймаються рiшення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу тодi, коли така його дiя § розпорядчим актом. Але цей акт набува§ чинностi лише у разi, коли вiн був погоджений з профспiлковим органом, що

представля§ iнтереси трудового колективу даного пiдпри§мства.

ганом.

У порядку погодження з профспiлковим органом власник або уповноважений ним орган встановлю§ системи оплати працi;

затверджу§ положення про премiювання робiтникiв i службовцiв, про виплату винагороди за пiдсумками рiчноє роботи пiдпри§мства; затверджу§ зниженi норми виробiтку для неповнолiтнiх i молодих робiтникiв; встановлю§ черговiсть надання вiдпусток; затверд

жу§ графiки змiнностi при п'ятиденному робочому тижнi; вирiшу§ питання про проведення надурочних робiт, про залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi, про звiльнення працiвникiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.

Вирiшення питань з участю профспiлкового органу означа§, що власник або уповноважений ним орган запрошу§ профспiлковий орган для обговорення певних питань. Висновки профспiлкового органу з питань, що розглядаються, всебiчно обговорюються i беруться д

о уваги при постановленнi рiшення. Але обов'язковоє юридичноє сили цi висновки для власника або уповноваженого ним органу не мають.

За змiстом наданi профспiлковим органам пiдпри§мств права можна роздiлити на двi групи: по встановленню умов працi i по контролю за застосуванням власником або уповноваженим ним органом чинного законодавства та ранiше встановлених умов

працi.

У встановленнi умов працi права профспiлкових органiв мають паритетний характер. Переважною формою встановлення умов працi § колективний договiр. Як i всяка угода, колективний договiр становить собою юридичний факт, що викли-

120

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ка§ виникнення, змiну або припинення правових вiдносин. Колективний договiр регулю§ться главою II КЗпП (ст.ст. 12-20) та Законом Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>.

Колективний договiр уклада§ться на основi чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.

на ведення переговорiв i укладення колективного договору вiд iменi найманих працiвникiв нада§ться професiйним спiлкам, об'§днанням профспiлок в особi єх виборчих органiв або iншим представницьким органiзацiям трудящих, надiленим трудовими колективам

и вiдповiдними повноваженнями. За наявностi на пiдпри§мствi кiлькох профспiлок чи єх об'§днань або iнших уповноважених трудовими колективами на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i ук

ладення угоди або колективного договору.

Укладенню колективного договору, угоди передують колективнi переговори. Порядок ведення переговорiв з питань розробки, укладення або внесення змiн до колективного договору визнача§ться сторонами i оформля§ться вiдповiдним протоколом.

Пiсля того як умови колективного договору будуть розробленi сторонами, проект договору обговорю§ться в трудовому колективi i виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.

У разi, якщо збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилять проект колективного договору або окремi його положення, сторони поновлюють переговори для пошуку необхiдного рiшення. Термiн цих переговорiв не повинен перевищувати 10 днiв. Пiсля цього

проект в цiлому знову виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.

При схваленнi проекту колективного договору загальними зборами або конференцi§ю трудового колективу вiн пiдпису§ться уповноваженими представниками сторiн не пiзнiше як через п'ять днiв з моменту його схвалення, якщо iнше не встановлено зборами чи кон

ференцi§ю трудового колективу.

Положення колективного договору поширюються на всiх працiвникiв пiдпри§мства незалежно вiд того, чи § вони члена-

Роздiл iУ. Суб'§кти трудового права Украєни

121

ми профспiлок, i § обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так i для працiвникiв пiдпри§мства.

Поряд з колективним договором на пiдпри§мствах зроста§ значення iнших форм колективних угод та погоджень, що досягаються i укладаються мiж власником або уповноваженим ним органом i профспiлкою.

тi надання вiдпусток (ст. 79 КЗпП), графiк змiнностi (ст. 58), запровадження пiдсумованого облiку робочого часу (ст. 61), встановлення другого вихiдного дня при п'ятиденному робочому тижнi (ст.ст. 67, 69); затвердження правил внутрiшнього трудового р

озпорядку (ст. 142), iнструкцiй з охорони працi (ст. 159 КЗпП).

В свою чергу, правила внутрiшнього трудового розпорядку мiстять низку нормативних положень про порядок прийняття на роботу i звiльнення з неє, час початку i закiнчення робочого дня, тривалiсть перерв для вiдпочинку i харчування тощо. В Процесi здiйсн

ення правових вiдносин по застосуванню чинного законодавства про працю, як i при реалiзацiє встановлених умов працi, положення закону, правовi норми застосовуються до конкретних фактiв, що виникають в процесi трудовоє дiяльностi. Специфiка цих правов

их вiдносин поляга§ в том.у, що деякi норми трудового законодавства власник або уповноважений ним орган може застосовувати не самостiйно, а за погодженням з профспiлковим органом. Такий порядок § важливою гарантi§ю проти суб'§ктивiзму з боку власника

або уповноваженого ним органу. Особливо ця гарантiя необхiдна тодi, коли наслiдки неправильного застосування норм важко усунути шляхом контролю в майбутньому або коли при застосуваннi норм необхiдно врахувати фактичнi обставини справи чи особистi як

остi працiвника, якi не можуть бути з найбiльшою об'§ктивнiстю виявленi i оцiненi лише власником або уповноваженим ним органом.

Участь профспiлкових органiв у контролi за застосуванням чинного законодавства i ранiше встановлених умов працi проявля§ться при звiльненнi працiвникiв з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 43 КЗпП), вирiшеннi питань про з

алучення працюючих до надурочних робiт (ст. 62) i до роботи у вихiднi днi (ст. 71), вирiшеннi незгод, що виникають мiж власником або уповноваженим ним органом i працю-

122

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ючими при встановленнi або переглядi норм виробiтку, норм часу, норм обслуговування (ст. 93 КЗпП).

Таким чином, контроль профспiлок за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю § правовою дiяльнiстю i здiйсню§ться в разi надання державою повноважень профспiлкам у цiй галузi.

За наявностi порушень з боку власника або уповноваженого ним органу профспiлки мають певнi повноваження щодо єх усунення. Профспiлковi органи мають право проводити загальнi збори i конференцiє трудового колективу, на яких можуть заслуховувати звiти в

ласника або уповноваженого ним органу про виконання зобов'язань колективного договору i вимагати усунення виявлених недолiкiв. Профспiлковий орган, який за дорученням трудового колективу пiдписав колективний договiр, ма§ право ставити перед власником

або уповноваженим ним органом питання про розiрвання трудового договору (контракту) з керiвним працiвником або усунення його iз займаноє посади, якщо вiн порушу§ законодавство про працю i не викону§ зобов'язань за колективним договором. Така вимога

профспiлкового органу § обов'язковою для власника або уповноваженого ним органу, хоч i може бути оскаржена до вищого профспiлкового органу чи в суд.

Важливою формою контролю за дотриманням законодавства про працю була участь профспiлок у вирiшеннi трудових спорiв: як сторони комiсiє по трудових спорах i як другого самостiйного колегiального органу по розгляду трудових спорiв, яким був профспiлков

ий комiтет пiдпри§мства. Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. профспiлки повнiстю усунутi вiд участi у розглядi трудових спорiв.

В представництвi iнтересiв працюючих все бiльшого поширення набувають, на вiдмiну вiд офiцiйних профспiлок, новi об'§днання - страйковi комiтети. Єх створення § реалiзацi§ю конституцiйного права трудящих на об'§днання в громадськi органiзацiє з метою

здiйснення i захисту своєх прав i свобод. У той же час нiхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об'§днання, обмежений у правах i мати перевагу в зв'язку з належнiстю чи неналежнiстю до нього.

Усi права, наданi профспiлковим органам, можуть бути реалiзованi лише тодi, коли в цi органи обираються принциповi, досконало знаючi законодавство про працю працiвники. З м§-

Роздiл IV. Суб'§кти трудового права Украєни

123

тою захисту прав працiвникiв, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє роботи, 'єх не можна пiддавати дисциплiнарному стягненню без попередньоє згоди органу, членами якого вони §, а керiвникiв профспiлкових органiв пiдро

здiлiв - без попередньоє згоди вiдповiдного профспiлкового органу на пiдпри§мствi. Керiвники ж профспiлкового органу пiдпри§мства можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню за попередньою згодою вiдповiдного профспiлкового об'§днання. Попередня зг

ода потрiбна i при накладеннi дисциплiнарного стягнення на профспiлкового органiзатора.

Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу осiб, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє дiяльностi, допуска§ться, крiм додержання загального порядку звiльнення, лише за попередньою згодою профспiлко

вого органу, членами якого вони §, а голiв i членiв профспiлкових органiв на пiдпри§мствi, крiм того, - лише за згодою об'§днання профспiлок. Звiльнення профспiлкових органiзаторiв i профгрупоргiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу д

опуска§ться лише за згодою органу вiдповiдного профспiлкового об'§днання.

Членам виборних профспiлкових органiв, не звiльненим вiд сво§є виробничоє дiяльностi, нада§ться на умовах, що визначаються колективним договором, вiльний вiд роботи час iз збереженням середнього заробiтку для виконання громадських обов'язкiв в iнтере

сах колективу, а також на час єх профспiлкового навчання.

Члени виборних профспiлкових органiв звiльняються вiд виробничоє роботи з оплатою в розмiрi середнього заробiтку за рахунок коштiв профспiлки на час участi як делегатiв на з'єздах, конференцiях, що скликаються профспiлками, а також у роботi єх пленум

iв, президiй.

Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу працiвникiв, якi обиралися до складу профспiлкових органiв, не допуска§ться протягом двох рокiв пiсля закiнчення виборних повноважень, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдпри§мства або вчи

нення працiвником певних дiй, за якi законодавством передбачена можливiсть звiльнення.

Члени ради або правлiння пiдпри§мства, обранi до єє складу вiд трудового колективу, не можуть бути з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу звiльненi з пiдпри§мства без

124

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

згоди загальних зборiв або конференцiє трудового колективу, якi єх обрали.

Члени ради трудового колективу не можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню без згоди ради трудового колективу. Звiльнення членiв ради трудового колективу з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, крiм додержання загального порядку звi

льнення, допуска§ться лише за згодою ради трудового колективу.