1. Поняття джерел трудового права Украєни, єх класифiкацiя

Суспiльнi вiдносини, що виникають при використаннi працi, потребують правового регулювання, яке здiйсню§ться прийняттям вiдповiдних юридичних норм, що знаходять вираз у формi державних актiв органiв законодавчоє влади, актiв вищих органiв державного

управлiння, уповноважених видавати такi акти в межах єх компетенцiє, актiв управлiння конкретних пiдпри§мств, установ, органiзацiй за погодженням з трудовими колективами або єх представницькими органами, актiв застосування чинного законодавства.

Конкретнi форми виразу права залежать вiд ступеня важливостi суспiльних вiдносин, що ними регулюються, галузевоє незалежностi, компетенцiє органу, що здiйсню§ правотворчiсть.

о-правовi акти (такi, як положення, наприклад, про премiювання), правила (такi, як правила внутрiшнього трудового розпорядку) тощо.

Термiн <джерело права> ма§ двояке значення. По-перше, це тi матерiальнi умови, що iснують у суспiльствi за наявних матерiальних i виробничих вiдносин. По-друге, це тi конкретнi форми виразу правових приписiв, що виходять вiд органiв державноє влади,

якi видають нормативнi акти в межах сво§є компетенцiє, на пiдставi i на виконання чинного законодавства, за допомогою яких тому чи iншому правилу поведiнки нада§ться

обов'язкова сила.

Право - це дiалектична сукупнiсть суб'§ктивних прав i об'§ктивних правил поведiнки людини в суспiльствi, якi iсторично склались i визначенi соцiальними та матерiальними умовами життя суспiльства. Тому допустиме розумiння права як у широкому, так i у

вузькому сенсi. Законодавство ж становить собою сукупнiсть обов'язкових правил поведiнки, що санкцiонуються i забезпечуються державою або встановленими нею суб'§ктами нормотворчостi i одержують зовнiшнiй вираз у формально-визначеному видi. Як i право

, законодавство подiля§ться на вiдповiднi галузi та iнститути.

Трудове право, що регулю§ суспiльнi трудовi вiдносини, ма§ соцiальний характер.

Роздiл ii. Джерела трудового права Украєни

правил суспiльного захисту людей, що визнача§ться матерiальними умовами життя даного суспiльства.

З врахуванням сказаного джерела трудового права Украєни можна визначити як спосiб вираження норм права, що приймаються компетентними на те органами держави i призначенi регулювати трудовi вiдносини в процесi застосування працi i суспiльного захисту л

юдей працi.

Державно-правове регулювання трудових вiдносин в Украєнi було розпочато з розвалом Росiйськоє iмперiє. Спочатку це регулювання було пiдкорене завданню створення власного законодавства. Але вже на початку 20-х рокiв, коли загрозу iноземноє iнтервенцiє

в Росiє було лiквiдовано, а нацiонально-визвольний рух придушено, правове регулювання в Украєнi було .фактично поставлене в залежнiсть вiд змiсту нормативних актiв вГосiє, хоч формально вони приймались органами державноє (єлади Украєни. Таке станови

ще створилося внаслiдок того, що, i^о-першс, Росiя пiдкорила Украєну шляхом <спiвробiтництва> галузi управлiння народним господарством, транспортом, "*' Щиiiвiв> 8 також в галузi регулювання питань працi, iЩВвЗпечення i продовольства. По всiй Ук

раєнi гос-iГ Продовольчi загони <московськоє обжорки>, що обурення i навiть збройнi виступи селянського на-МЛення Украєни (батько Махно, отамани Григор'§в, Божко, i Волинець, отаманша Маруся Соколiвська та iн.). Ь>, По-друге, ще в березнi 1919 р. III

з'єзд КП(б)У розглянув роект конституцiє Украєнськоє РСР i постановив прийняти за вазок конституцiю Росiйськоє федерацiє iз змiнами i допов-<инями, визначеними мiсцевими умовами. Коли конституцiя 'ОСiЄ стала <зразком> для Украєни, решта законодавчих

актiв ВКОЖ приймались пiсля того, як вони видавалися в Росiє, без iєдь-якого вiдхилення в змiстi. В окремих випадках не прово-| ДИЛОСЬ навiть дублювання законодавчих актiв Росiє. Спецiаль-iМКМИ постановами вони поширювались на територiю Украєни. i П

рикладом цього може служити постанова Наркомпрацi Росiє | ВiД 4 березня 1921 р.

г й зараз.

i>: Вiковi чаяння украєнського народу про створення сво§є не-

| валежноє держави з перемогою бiльшовикiв у громадянськiй вiйнi

60

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

були розвiянi. Формально, ще не будучи об'§днаною з Росi§ю, Украєна також розпочала вiдновлення народного господарства. Заводи, фабрики, земля стали власнiстю держави. Навiть проголошена В. Ульяновим (Ленiним) нова економiчна полiтика, яка пожвавила

виробництво i торгiвлю, в питання власностi змiн не внесла. Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.

В умовах вiдбудови народного господарства зроста§ роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширен

i й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрi

йських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.

Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського с

тану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цi§є дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких ре§страцiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля,

панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали.

921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип ре§страцiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така ре§страцiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФС

Р до умов Украєни.

Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не

i Нi- Джерела трудового права Украєни

61

iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-во§нного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє пр

иватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з

метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право н

а працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.

ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удо

сконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виника§ складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiга§ться

спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.

iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р.

рiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, К¦ урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.

Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє орга

ну, що здiйсню§ нормотворчу дiяльнiсть.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони § явищем об'§ктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:

- зовнiшню об'§ктивiзацiю;

- державне санкцiонування;

- гарантованiсть державою.

Система юридичних джерел побудована на принципах i§рархiє. Вона явля§ собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:

- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;

- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;

- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;

- наявнiсть первинних i вторинних актiв;

- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;

- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.

i§рархiя законодавчих джерел базу§ться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в i§рархiє державних органiв влади й управлiння визнача§ мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.

Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику

застосування чинного законодавства.

Найвищу юридичну силу ма§ Конституцiя Украєни, норми якоє § нормами прямоє дiє. Закони та iншi правовi акти не повиннi суперечити Конституцiє та конституцiйним законам Украєни.

Законодавство у вузькому розумiннi - це результат нор-мотворчостi представницькоє та безпосередньоє демократiє як на державному, так i на регiональному рiвнi. Акти представницьких органiв влади i структурних пiдроздiлiв єх апарату носять колегiальний

нормативний характер.

До законодавства вiдносяться також рiшення Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим i рiшення обласних та мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах єх компетенцiє, оскiльки вони приймаються державними виконавчими органами влади. Цi

i III. Джерела трудового права Украєни

iення мiстять обов'язковi правила, можуть зупиняти засто-iання вiдомчих актiв, скасовувати акти нижчих адмiнiстрацiй i'локальнi акти, що приймаються на пiдпри§мствах, в устано-є, органiзацiях.