5. Трудовий колектив як суб'§кт трудового права Украєни

iндивiдуальна трудова дiяльнiсть при певнiй кiлькостi виконавцiв забезпечу§ перехiд до бiльш складного соцiального явища - спiльноє дiяльностi. Спiльна праця в тiй чи iншiй сферi суспiльне корисноє дiяльностi об'§дну§ працюючих в трудовий колектив, я

кий § соцiальною спiльнiстю людей.

а оцiнка примушу§ його змiнити свою поведiнку вiдповiдно до вимог колективу.

Об'§днання людей в єх трудовiй дiяльностi здiйсню§ться на об'§ктивнiй i суб'§ктивнiй основi. На об'§ктивнiй основi працiвник, який поступив на роботу, незалежно вiд сво§є волi включа§ться в склад трудового колективу, оформлення якого здiйсню§ться зал

ежно вiд внутрiшньоє структури пiдпри§мства. На суб'§ктивнiй основi проводиться за волевиявленням працiвникiв об'§днання в органiзацiє за професi§ю - професiйнi спiлки та iншi громадськi органiзацiє.

Через вiдносини з iншими людьми особа iсну§, проявля§ себе в суспiльствi. Вона викону§ обумовлену трудовим договором роботу, дотриму§ться встановленого на пiдпри§мствi режиму роботи, правил внутрiшнього трудового розпорядку.

Вiдносини мiж людьми мають важливе значення не тiльки для суспiльства взагалi, а й для кожного пiдпри§мства, бо всi вони об'§днанi у формальний колектив, правове становище i структура якого визначенi статутом. Формальний колектив § в кожнiй соцiальнi

й системi, якщо там iсну§ пiдпри§мство, розподiл працi.

Таким чином, суспiльне корисна дiяльнiсть, спiльна праця § об'§ктивною передумовою формування колективу. Справжнiй колектив виника§ там, де люди усвiдомлюють свою вiдповiдальнiсть за загальну справу, спiльно вирiшують питання, що постають перед ними,

де складаються i стають дiйовою силою громадська думка колективу, свiдома дисциплiна.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Пiдпри§мство i трудовий колектив - поняття невiд'§мнi одне вiд одного.

вий колектив.

Трудовi колективи виникли внаслiдок iсторичного процесу i виступають як необхiдна умова виробництва. Економiчною основою єх виникнення та розвитку § виробничi вiдносини. Саме виробнича дiяльнiсть людей стала тим фундаментом, на якому створюються i ро

звиваються вiдносини мiж людьми. Тому колективами повиннi визнаватись органiзованi групи, спiльностi людей, якi перебувають мiж собою в безпосередньому спiлкуваннi, свiдомо i добровiльно об'§днались при виконаннi суспiльне необхiдноє дiяльностi для д

осягнення загальноє мети.

Трудовий колектив виника§ разом зi створенням пiдпри§мства, установи, органiзацiє. До нього входять усi громадяни, якi сво§ю працею беруть участь у дiяльностi пiдпри§мства на основi трудового договору, а також iнших форм, що викликають виникнення тру

дових вiдносин працiвникiв з пiдпри§мством. Вiдносини ж колективiзму для кожного працiвника виникають з дня, коли працiвник фактично розпочина§ виконувати трудовi обов'язки. Пiдставою, що виклика§ виникнення трудових вiдносин, § переважно трудовий до

говiр.

Але трудовий договiр регулю§ вiдносини працiвника з власником або уповноваженим ним органом, пiдпри§мством. Вiдносини ж мiж самими працiвниками в колективi не завжди пiдпадають пiд регулювання норм права. Цi вiдносини можуть регулюватись навiть норма

ми громадських органiзацiй чи моралi. Вiдносини по об'§днанню працiвникiв в органiзацiє за професi§ю регулюються Статутом професiйних спiлок Украєни чи статутами галузевих профспiлок. В Конституцiє Украєни закрiплено лише право громадян на такi об'§д

нання.

Колективи створюються i дiють в усiх сферах суспiльного життя, єх вiдносна самостiйнiсть дозволя§ єм бути суб'§ктами правових вiдносин, що обумовлено економiчним, соцiальним i правовим вiдокремленням. У сферi застосування працi колективи називаються

трудовими.

Роздiл IV. Суб'§кти трудового права Украєни

функцiє. Та обставина, що норми законодавства про працю регулюють не тiльки вiдносини мiж працiвником i пiдпри§мством, а й широкий комплекс вiдносин по органiзацiє працi та встановленню умов працi, не означа§, що всi вiдносини, що регулюються трудови

м правом, необхiдно намагатися втиснути в рамки iндивiдуальних трудових правовiдносин.

Вiдносини трудових колективiв з власниками або уповноваженими ними органами § правовими, але не трудовими, оскiльки своєм змiстом мають не працю, а лише єє органiзацiю i умови, за яких ця праця здiйсню§ться.

Повноваження трудових колективiв усiх видiв пiдпри§мств, де використову§ться наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такi безпосереднi вiдносини можливi тодi, коли пiдпри§мства невеликi за своєми

розмiрами, i для розв'язання конкретних питань у кожному випадку § можливiсть зiбрати всiх працюючих. В умовах же великого пiдпри§мства вирiшення питань виробництва безпосередньо всiма працюючими § досить складним, у зв'язку з чим виника§ необхiднiст

ь використання представницькоє демократiє. В таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалiзовуватись конференцi§ю або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового колективу, комiтет пiдпри§мства, страйковий комiтет

тощо. Вони, як правило, обираються та§мним голосуванням на загальних зборах або конференцiє трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосiв.

Трудовим колективам чинним законодавством наданi повноваження по укладенню колективних договорiв, впровадженню досягнень науки, технiки, розвитку творчоє iнiцiативи працюючих, участi в органiзацiє, нормуваннi, оплатi працi, використанню фондiв економ

iчного стимулювання, полiпшенню умов i охорони працi, соцiально-культурних та житлово-побутових умов працюючих. Трудовi колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету затверджують правила внутрiшнього трудового

розпорядку пiдпри§мства. За порушення трудовоє дисциплiни трудовi колективи можуть застосовувати до своєх членiв заходи громадського стягнення, якi можуть враховуватись при визначеннi систематичностi невиконання працiвником без поважних причин

116

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

покладених на нього обов'язкiв, що § однi§ю з пiдстав розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.