3. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товариств

Акціонерна форма інвестиційної діяльності зазнає державного регулювання як і будь-яка інша форма інвестування. Однак державне регулювання порядку створення, функціонування і припинення діяльності акціонерних товариств має свої особливості.

в) акумулюванням цими товариствами великих капіталів за рахунок залучення коштів численних інвесторів — акціонерів і (меншою мірою) облігаціонерів; г) відокремлення в АТ капіталу власності від капіталу функції, що означає здійснення управління справами АТ не всіма власниками акцій, а переважно професіоналами-менеджерами, з яких формується виконавчий орган товариства часто-густо на засадах трудового договору (контракту);

Д) тяжінням АТ до монополізму; е) наявність у АТ статусу інституціонального емітента цінних паперів.

.В Україні державне регулювання підприємницької діяльності здійснюється: на законодавчому рівні — Верховною Радою України, яка приймає нормативні акти вищої юридичної сили, що визначають правовий режим власності, правові засади та гаранти підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання'; Президентом України в межах йото компетенції (зокрема шляхом прийняття указів економічного характеру з неврегульованих законами питань у порядку, передбаченому Перехідними положеннями Конституції); Кабінетом Міністрів України у встановлених ст.

Крім основних функцій (формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних; здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законо-

' Див.: Ст. 92 Конституції України. Див.: Там само.— Розділ XV «Перехідні положення».

3 Див.: ВВР України.- 1996.- № 51.- Ст. 292; 1998.-№ 10.- Ст. 36.

4 Див.: ДІБП.- 1997.- № 5.- С. 54-57.

5 Див.: Ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

дявства України з питань випуску та обігу цінних Пяпеоів в Україні, розроблення пропозицій щодо їоїо вдосконалення), дкцпфр:

•встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск;

• встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації

про їх випуск;

•видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;

• здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

• встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;

• встановлює порядок і видає дозволи на

здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

•встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного

законодавства України;

• роз'яснює порядок застосування чинного законодавства про цінні папери* (що має забезпечити оперативність і уніфікованість усунення суперечностей та невідповідностей в діючих нормативних актах);

«приймає акти законодавства у формі рішень Комісії, які не підлягають державній реєстрації (що

Див.: Ст.

е виключенням із загального режиму реєстрації нормативних актів, встановлених Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств і відомств та інших органів державної виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р. № 493/92, затвердженим на його підставі Кабінет том Міністрів України відповідним Положенням Указом Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів») від 27 червня 1996 р. № 468/963 та ін.

Виконуючи покладені на неї завдання та функції, ДКЦПФР користується досить значними правами,' наданими їй відповідно до ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України», в т. ч.:

• робити висновки про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного чинним законодавством;

• встановлювати обов'язкові нормативи достатності власних коштів та інші показники і вимоги, що обмежують ризики від операцій з цінними паперами в ході здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, інших видів професійної діяльності на ринку цінних паперів (за винятком банківських операцій);

• виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію спеціальних дозволів (ліцензій), виданих ДКЦПФР, анульовува-ти дію таких дозволів (ліцензій) у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів ДКЦПФР;

• зупиняти всі операції щодо банківських рахунків відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу, у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді випуску в обіг або розміщення не

' Див. Голос України.— 1992.— 8 жовтня.

2 Див. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 Р-№ 731 // Урядовий кур'єр.— 1993.— 18 лютого.

Див.: Урядовий кур'єр.— 1996.—4 липня. 138

зареєстрованих відповідно до чинного законодавств на цінних паперів або діяльності на ринку цінний паперів без спеціального дозволу (ліцензії);

• здійснювати контроль за достовірністю інформації, Що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам;

• проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій;

• надсилати емітентам та іншим учасникам ринку цінних паперів, обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

• надсилати матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушен ня;

• надсилати матеріали до органів Антимонополь-ного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

• накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їхніх співробітників; при цьому можливість застосування санкцій закон пов'язує з випадками порушення законодавства, а також захистом прав інвесторів2, серед яких значна питома вага належить акціонерам.

Виконання ДКЦПФР важливих функцій щодо регулювання ринку цінних паперів в Україні пов'язане з покладенням на акціонерні товариства обов'язків щодо:

•виконання рішень і розпоряджень ДКЦПФР, Що приймаються в межах її компетенції і стосують-

ся акціонерних товариств (пункти 10, 13 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»);

• не перешкоджати представникам ДКЦПФР у здійсненні ними (самостійно або разом з представниками інших відповідних органів) перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності АТ (п.

• обов'язкової попередньої реєстрації в ДКЦПФР випуску акцій і облігацій (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»);

• подання до ДКЦПФР інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу (призначені для розміщення серед заздалегідь не-визначеного кола осіб (ч. 2 ст. 22 того ж Закону),

• інформувати (протягом двох днів) ДКЦПФР та фондову біржу (з відповідною публікацією в офіційній газеті фондової біржі) про зміни, що відбулися в його (АТ) господарській діяльності та впливають на вартість цінних паперів або розміру доходу від них (ст. 25 того ж Закону);

• у разі здійснення АТ як виключної діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів отримати на це дозвіл в ДКЦПФР (ст. 27 того ж Закону);

• отримати дозвіл на реєстрацію власників іменних акцій, що випускаються АТ, якщо останнє бажає здійснювати таку реєстрацію, а кількість його акціонерів не перевищує встановленої ДКЦПФР межі — 500 осіб';

•доручити ведення реєстру власників іменних акцій і облігацій АТ реєстратору, якщо кількість акціонерів перевищує зазначену цифру (межу) і укласти з реєстратором відповідний договір, умови якого затверджуються загальними зборами акціонерів2;

Див.: Ч. 1 ст. 9 Закону «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. —1998. — № 15. — ст. 67; п. 3.1 і п. 3.2 Порядку видачі дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 79 від 23 червня 1998 р. //Д1БП.— 1999.- № 4.-С. 45—54.

Див.: — Ч. 1 і 2. ст. 9 Закону «Про Національну депозитарну систему, та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»

пмпускати цінні папери відповідно до вимог, «становлених ДКЦПФР (ст. 27 Закону України