Психофізіологічні основи наукової творчості

Психофізіологічну основу наукової діяльності становить напружена сенсорно-розумова активність головного мозку вченого. Важливу роль відіграють зв’язки між півкулями. Ліва півкуля забезпечує логічне, вер­бальне мислення, розв’язання задач на основі свідомості.

Активна розумова діяльність людини супроводжується непродукти­вною напругою скелетних м’язів, що не мають прямого відношення до її виконання. В умовах психоемоційної напруги часто спостерігається мимовільне рухове збудження, а у випадку його пригнічення у людини внаслідок компенсації зростає напруга скелетних м’язів. Збільшується активність внутрішніх органів, посилюється серцева діяльність, функції системи кровообігу, підвищується артеріальний тиск. При розумовому навантаженні спостерігається інтенсивна м’язова напруга та вегетатив­ні зрушення.

Всі ці явища, що виникають при активній розумовій роботі - ком­поненти філогенетично давньої фізіологічної реакції «бойової готовно­сті», що призначена підготувати організм до наступного фізичного на­вантаження, потрібного в ситуаціях боротьби, нападу, втечі, важкої праці. У наших предків виникнення будь-якої проблемної ситуації слу­гувало сигналом до наступного фізичного зусилля. При мобілізації ви­щої нервової діяльності у сучасної людини підвищення активності м’язів втратило своє пряме біологічне призначення, але продовжує віді­гравати помітну роль у саморегуляції функціонального стану головного мозку. У свою чергу, імпульси від вегетативних відділів нервової сис­теми (від м’язів) збільшують хімічну енергію і тонізують структури го­ловного мозку, які забезпечують активну розумову діяльність.

Організм людини не може довго перебувати у такому стані без від­починку. У протилежному випадку спостерігається синдром монотонії та втоми (Ю.Э.Бриядис, А.Ж.Юревиц, 1972). Синдром монотонії - стан зниженої психічної активності, викликаний тривалим виконанням од­номанітної діяльності. У людини знижується інтерес, зростає сонли­вість, активність носить хвилеподібний характер. Причиною є пору­шення саморегуляції вищої нервової діяльності.Втома - наслідок дефіциту енергетичних ресурсів головного мозку. Вона виявляється і у зниженні психічних функцій, і у вегетативних змінах (серцебиття, ди­хання, м’язова напруга).

Стан постійної м’язової напруги внаслідок неправильного режиму розумової роботи шкідливий для здоров’я, бо викликає ряд хворобли­вих змін в організмі, серед яких порушення мозкового кровообігу та се­рцевого ритму, гіпертонія, судинні зміни.

2.