<<
>>

Психофізіологічні основи наукової творчості

Психофізіологічну основу наукової діяльності становить напружена сенсорно-розумова активність головного мозку вченого. Важливу роль відіграють зв’язки між півкулями. Ліва півкуля забезпечує логічне, вер­бальне мислення, розв’язання задач на основі свідомості.

Права півкуля забезпечує образне мислення, що продукує здогадки, гіпотези, цілісне охоплення умов задачі з участю підсвідомості. Роль півкуль змінюється залежно від розгортання процесу творчості. На етапах проблемної си­туації та висування гіпотез провідною є права півкуля. При формулю­ванні задачі та перевірці рішення на перший план виступає ліва (А.Т.Шумілін, 1989).

Активна розумова діяльність людини супроводжується непродукти­вною напругою скелетних м’язів, що не мають прямого відношення до її виконання. В умовах психоемоційної напруги часто спостерігається мимовільне рухове збудження, а у випадку його пригнічення у людини внаслідок компенсації зростає напруга скелетних м’язів. Збільшується активність внутрішніх органів, посилюється серцева діяльність, функції системи кровообігу, підвищується артеріальний тиск. При розумовому навантаженні спостерігається інтенсивна м’язова напруга та вегетатив­ні зрушення.

Всі ці явища, що виникають при активній розумовій роботі - ком­поненти філогенетично давньої фізіологічної реакції «бойової готовно­сті», що призначена підготувати організм до наступного фізичного на­вантаження, потрібного в ситуаціях боротьби, нападу, втечі, важкої праці. У наших предків виникнення будь-якої проблемної ситуації слу­гувало сигналом до наступного фізичного зусилля. При мобілізації ви­щої нервової діяльності у сучасної людини підвищення активності м’язів втратило своє пряме біологічне призначення, але продовжує віді­гравати помітну роль у саморегуляції функціонального стану головного мозку. У свою чергу, імпульси від вегетативних відділів нервової сис­теми (від м’язів) збільшують хімічну енергію і тонізують структури го­ловного мозку, які забезпечують активну розумову діяльність.

Міра фонової напруги скелетних м’язів у процесі виконання розумової дія­льності визначається моторними центрами головного та спинного моз­ку. Хоча вона втратила своє продуктивне фізіологічне значення і має рудиментарний характер, але вимагає значних енергетичних затрат ор­ганізму, тому розумова діяльність ніяк не легша від фізичної, як іноді прийнято вважати.

Організм людини не може довго перебувати у такому стані без від­починку. У протилежному випадку спостерігається синдром монотонії та втоми (Ю.Э.Бриядис, А.Ж.Юревиц, 1972). Синдром монотонії - стан зниженої психічної активності, викликаний тривалим виконанням од­номанітної діяльності. У людини знижується інтерес, зростає сонли­вість, активність носить хвилеподібний характер. Причиною є пору­шення саморегуляції вищої нервової діяльності.Втома - наслідок дефіциту енергетичних ресурсів головного мозку. Вона виявляється і у зниженні психічних функцій, і у вегетативних змінах (серцебиття, ди­хання, м’язова напруга).

Стан постійної м’язової напруги внаслідок неправильного режиму розумової роботи шкідливий для здоров’я, бо викликає ряд хворобли­вих змін в організмі, серед яких порушення мозкового кровообігу та се­рцевого ритму, гіпертонія, судинні зміни.

2.

<< | >>
Источник: Дуткевич Т.В.. Загальна психологія. Теоретичний курс. [текст] навч. посіб. / Т. В. Дуткевич. - К.: Центр учбової літератури,2022. - 388 с.. 2022

Еще по теме Психофізіологічні основи наукової творчості:

  1. Психологічні чинники наукової творчості
  2. Тема 6.9. Психологічні особливості наукової творчості
  3. Продукти творчості
  4. Рівень конкретно-наукової методології
  5. Види творчості
  6. З. Мотиви творчості
  7. Бар’єри творчості
  8. Механізми творчості
  9. Методи досліджень у психології творчості
  10. Традиції психології творчості у дорадянській Росії та у СРСР
  11. Виникнення психології творчості та основні етапи її досліджень
  12. Психологічне визначення творчості, труднощі її вивчення
  13. Етапи процесу творчості
  14. Зарубіжні теорії творчості
  15. § 15. Тактичні прийоми, засновані на даних теорії управління, наукової організації праці. Організація розслідування злочинів
  16. Психологічні особливості творчості особистості у різні періоди життя
  17. Психолого-педагогічні умови розвитку творчості дітей
  18. Динаміка продуктивності у науковій творчості
  19. Управління розвитком педагогічної творчості
  20. Групові методи активізації творчості
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психокоррекция - Психологическая диагностика - Психологическая подготовка - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология личности - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Семейная психология - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -