Психофізіологічні основи наукової творчості
Психофізіологічну основу наукової діяльності становить напружена сенсорно-розумова активність головного мозку вченого. Важливу роль відіграють зв’язки між півкулями. Ліва півкуля забезпечує логічне, вербальне мислення, розв’язання задач на основі свідомості.
Права півкуля забезпечує образне мислення, що продукує здогадки, гіпотези, цілісне охоплення умов задачі з участю підсвідомості. Роль півкуль змінюється залежно від розгортання процесу творчості. На етапах проблемної ситуації та висування гіпотез провідною є права півкуля. При формулюванні задачі та перевірці рішення на перший план виступає ліва (А.Т.Шумілін, 1989).Активна розумова діяльність людини супроводжується непродуктивною напругою скелетних м’язів, що не мають прямого відношення до її виконання. В умовах психоемоційної напруги часто спостерігається мимовільне рухове збудження, а у випадку його пригнічення у людини внаслідок компенсації зростає напруга скелетних м’язів. Збільшується активність внутрішніх органів, посилюється серцева діяльність, функції системи кровообігу, підвищується артеріальний тиск. При розумовому навантаженні спостерігається інтенсивна м’язова напруга та вегетативні зрушення.
Всі ці явища, що виникають при активній розумовій роботі - компоненти філогенетично давньої фізіологічної реакції «бойової готовності», що призначена підготувати організм до наступного фізичного навантаження, потрібного в ситуаціях боротьби, нападу, втечі, важкої праці. У наших предків виникнення будь-якої проблемної ситуації слугувало сигналом до наступного фізичного зусилля. При мобілізації вищої нервової діяльності у сучасної людини підвищення активності м’язів втратило своє пряме біологічне призначення, але продовжує відігравати помітну роль у саморегуляції функціонального стану головного мозку. У свою чергу, імпульси від вегетативних відділів нервової системи (від м’язів) збільшують хімічну енергію і тонізують структури головного мозку, які забезпечують активну розумову діяльність.
Міра фонової напруги скелетних м’язів у процесі виконання розумової діяльності визначається моторними центрами головного та спинного мозку. Хоча вона втратила своє продуктивне фізіологічне значення і має рудиментарний характер, але вимагає значних енергетичних затрат організму, тому розумова діяльність ніяк не легша від фізичної, як іноді прийнято вважати.Організм людини не може довго перебувати у такому стані без відпочинку. У протилежному випадку спостерігається синдром монотонії та втоми (Ю.Э.Бриядис, А.Ж.Юревиц, 1972). Синдром монотонії - стан зниженої психічної активності, викликаний тривалим виконанням одноманітної діяльності. У людини знижується інтерес, зростає сонливість, активність носить хвилеподібний характер. Причиною є порушення саморегуляції вищої нервової діяльності.Втома - наслідок дефіциту енергетичних ресурсів головного мозку. Вона виявляється і у зниженні психічних функцій, і у вегетативних змінах (серцебиття, дихання, м’язова напруга).
Стан постійної м’язової напруги внаслідок неправильного режиму розумової роботи шкідливий для здоров’я, бо викликає ряд хворобливих змін в організмі, серед яких порушення мозкового кровообігу та серцевого ритму, гіпертонія, судинні зміни.
2.
Еще по теме Психофізіологічні основи наукової творчості:
- Психологічні чинники наукової творчості
- Тема 6.9. Психологічні особливості наукової творчості
- Продукти творчості
- Рівень конкретно-наукової методології
- Види творчості
- З. Мотиви творчості
- Бар’єри творчості
- Механізми творчості
- Методи досліджень у психології творчості
- Традиції психології творчості у дорадянській Росії та у СРСР
- Виникнення психології творчості та основні етапи її досліджень
- Психологічне визначення творчості, труднощі її вивчення
- Етапи процесу творчості
- Зарубіжні теорії творчості
- § 15. Тактичні прийоми, засновані на даних теорії управління, наукової організації праці. Організація розслідування злочинів
- Психологічні особливості творчості особистості у різні періоди життя
- Психолого-педагогічні умови розвитку творчості дітей
- Динаміка продуктивності у науковій творчості
- Управління розвитком педагогічної творчості
- Групові методи активізації творчості