3.3. Моделювання фінансово-економічного стану комерційного банку при формуванні антикризової стратегії його діяльності

Для вирішення проблеми стабілізації діяльності банківської сис- теми необхідно формувати антикризові стратегії індивідуально для кожного окремо взятого банку. Одним з етапів формування антикри- зової стратегії є моделювання фінансово-економічного стану банків- ської установи.

Діяльність комерційного банку слід розглядати в контексті прос-

тору діяльності, який через такі свої прояви, як рівень інфляції, еколо- гічні катастрофи, зміни податкового законодавства, економічні санк- ції, нові технологічні винаходи тощо сприяє успішному розвитку бан- ку або просуванню його до банкрутства. Отже, схематично можна ви- значити проміжок функціонування банку на всіх етапах розвитку між двома протилежними позиціями – граничною небезпекою (К – катаст- рофа, банкрутство) та граничною досконалістю (І – ідеалом).

Для комерційних банків строго детермінованого строку функціо- нування не встановлено, але існують такі обмежувальні характеристи- ки, як величина капіталу [1], рівень прибутків та збитків тощо, які в сукупності формують границі небезпеки та досконалості.

Процес просування банків у бік можливого банкрутства чи в бік

досконалості супроводжується використанням ресурсів. Визначення

граничних станів для комерційних банків є важливим, оскільки дає змогу виявити орієнтири проблемності.

Для з’ясування суті та значення граничних станів діяльності ко- мерційних банків доцільно зосередити увагу на природі банку як об’єкта експерименту. Комерційний банк як складна система характе- ризується комплексним поєднанням соціальної, технічної, фінансової, правової та інших складових.

Його діяльність не може бути строго віднесена до однієї предме- тної галузі, хоча соціальна складова роботи банку відіграє більш сут- тєву роль, оскільки банківська система обслуговує економічні потреби суспільства.

Для об’єктів суспільних наук функції фундаментальних гранич-

них обмежень виконують домовленості, зафіксовані в законах, угодах, нормах та нормативах.

Слід зазначити, що пошук кількісних значень для банків вимагає звернення до результатів досліджень Р. Акоффа та Ф. Емері [1] з при- воду природи ідеалів та цілеспрямованих до ідеалу систем. Як було доведено, цілеспрямовані системи, що прямують до ідеалу, повинні мати мету. Досягнення кожної наступної цілі наближує систему до ідеалу, сам ідеал вважається недосяжним.

Значна кількість показників, якими характеризується діяльність комерційних банків, маючи обмеження лише на мінімум, але не маю- чи обмеження на максимум, добре ілюструє це твердження. Це, безпе-

речно, показники прибутковості, загальної ліквідності, покриття капіталом депозитів тощо. Більшому числовому значенню показників буде відповідати спрямування до нескінченності.

У той же час частина таких показників, як, наприклад, показники структури активів, пасивів, капіталу, залучених коштів мають матема- тичне обмеження верхньої границі на рівні одиниці – частина не може бути більшою за ціле.

Таблиця 3.7

Кількісні критерії фінансово-економічної стабільності комерційних банків

Критерії Розрахункова формула Частка високоліквідних активів у загальних активах ВА/А Частка робочих активів у загальних активах РА/А Частка дебіторської заборгованості в загальних активах ДЕБ/А Частка основних фондів у загальних активах ОФ/А Частка інших активів у загальних активах ІнА/А Частка кредитів у загальних активах Кр/А Співвідношення прибутку і резервів до кредитів (Пр+Р)/Кр Співвідношення кредитів до загальних зобов’язань Кр/З Співвідношення капіталу до активів, зменшених на резерви Кап/(А-Р) Адекватність капіталу Кап/А Частка статутного фонду в капіталі банку Сф/Кап Співвідношення капіталу до зобов’язань банку Кап/З Частка зобов’язань до запитання до загальних зобов’язань Ззап/З Частка строкових зобов’язань у загальних зобов’язаннях Строк/З Частка міжбанківських кредитів у загальних зобов’язаннях МБК/ З Частка бюджетних коштів у загальних зобов’язаннях Б-т/З Частка субординованого боргу в загальних зобов’язаннях Суб/З Частка цінних паперів власного боргу в загальних зобов’язаннях ЦП/З Частка інших зобов’язань у загальних зобов’язаннях ІнЗ/З Поточна ліквідність ВА/Ззап Загальна ліквідність А/З Прибутковість активів ROA

Коефіцієнтний аналіз є доволі простим, доступним і легко реалі- зується на практиці, але він не є оптимальним методичним підходом до вирішення проблеми комплексного аналізу фінансово-економічної стабільності банку. Та, незважаючи на використання обмеженої кіль- кості аналітичних показників, за допомогою яких можна проаналізу- вати публічну та конфіденційну фінансову звітність банку, такий ана- ліз виступає діючим інструментом оцінки фінансового стану і дає змогу завчасно розпізнати характер і суттєвість змін та спрогнозувати їх вірогідний розвиток.

Із наведеного переліку критеріїв оберемо ті, що мають норматив- ні та економічно обґрунтовані обмеження.

Таблиця 3.8

Критерії фінансово-економічної стабільності банків та їх нормативні значення

Критерії

Позначення Розрахункова формула Нормативне значення Частка високоліквідних активів у загальних активах

К1

ВА/А

Не менше 0,2 Частка робочих активів у загальних активах

К2

РА/А

Не менше 0,7 Частка кредитів у загальних активах К3 Кр/А Не менше 0,6 Співвідношення кредитів і загальних зобов’язань

К4

Кр/З

Не менше 0,9 Адекватність капіталу К5 Кап/А Не менше 0,08 Співвідношення капіталу до зобов’язань банку

К6

Кап/З

Не менше 0,5 Частка строкових зобов’язань у загальних зобов’язаннях

К7

Строк/З

Не менше 0,5 Частка міжбанківських кредитів у загальних зобов’язаннях

К8

МБК/ З

Не більше 0,2 Поточна ліквідність К9 ВА/Ззап Не менше 0,4 Прибутковість активів К10 ROA

На підставі розглянутих критеріїв було проведено аналіз показ- ників фінансово-економічної стабільності за вибіркою дванадцяти найбільших банків України, активи яких за результатами 2003-

2005 років складають більше 55 % активів банківської системи.

Проведені розрахунки (за даними звітності найбільших банків

України) дають такі результати (табл. 3.9).

Значення показників, що характеризують

Таблиця 3.9

фінансово-економічну стабільність банків на 01.01.2007

Банки Показники К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 ПриватБанк 0,075 0,890 0,852 0,944 0,097 0,108 0,490 0,108 0,316 0,015 Райффайзенбанк

Аваль

0,098

0,789

0,783

0,885

0,116

0,131

0,424

0,271

0,387

0,012 УкрСиббанк 0,058 0,832 0,814 0,894 0,089 0,098 0,234 0,544 0,594 0,003 Укрсоцбанк 0,168 0,742 0,724 0,813 0,110 0,123 0,401 0,245 0,623 0,016 Укрексімбанк 0,064 0,779 0,750 0,832 0,099 0,109 0,298 0,444 0,442 0,020 Ощадбанк 0,266 0,403 0,385 0,455 0,155 0,183 0,217 0,093 0,488 0,013 ОТП банк 0,053 0,887 0,877 0,958 0,085 0,093 0,179 0,567 0,260 0,029 Надра 0,052 0,755 0,704 0,808 0,129 0,148 0,478 0,312 0,396 0,018 Фінанси та кредит 0,061 0,853 0,811 0,896 0,095 0,105 0,648 0,196 0,619 0,014 Брокбізнесбанк 0,060 0,731 0,701 0,832 0,157 0,186 0,632 0,198 0,494 0,009 Укрпромбанк 0,083 0,856 0,854 0,997 0,143 0,167 0,760 0,128 1,058 0,008 Усього по групі 0,094 0,774 0,750 0,847 0,116 0,132 0,433 0,282 0,516 0,014

Із обраних критеріїв розрахуємо інтегральний коефіцієнт (табл.

ІКфс = К1 / 0,2 + К2 / 0,7 + К3 / 0,6 + К4 / 0,9 + К5 / 0,08 +

+ К6 / 0,5 + К7 / 0,5 + 0,2 / К8 + К9 / 0,4,

(3.1)

де ІКфс – інтегральний критерій фінансово-економічної стабільності банків;

Кі – критерії оцінки фінансово-економічної стійкості банків.

До інтегрального критерію на першому етапі не включаємо кри- терій прибутковості, оскільки він не має нормативного значення (або за нормативне візьмемо середнє по групі).

При цьому, виходячи з принципів врахування всіх критеріїв фі-

нансово-економічної стабільності банку, що включені до формули,

значення інтегрального показника для стабільного банку має бути не менше 9, для нестабільного банку значення наближається до 0.

Значення інтегрального коефіцієнта за період з 01.01.2004 по 01.01.2007

Таблиця 3.10

Період

Приват-

Банк Райффай- зен Банк Аваль

УкрСиб-

банк

Укрсоц-

банк

Укрексім-

банк

Ощадбанк

ОТП банк

Надра

Фінанси та кредит

Брок-

бізнесбанк

Укрпром-

банк

Усього по групі 01.01.2007 11,61 11,13 9,64 11,98 9,62 13,83 8,74 10,94 11,46 13,04 15,58 11,60 01.10.2006 11,28 9,37 8,77 11,14 8,53 15,70 8,67 8,82 11,54 11,65 14,38 10,89 01.07.2006 11,24 10,24 8,27 11,45 8,95 14,30 8,60 8,59 11,60 10,29 14,89 10,77 01.04.2006 11,11 11,73 9,46 10,87 9,45 14,53 9,07 9,59 11,88 12,82 17,72 11,66 01.01.2006 12,70 12,86 10,02 12,36 10,36 17,07 8,77 10,79 13,03 12,26 17,77 12,54 01.10.2005 11,98 11,23 10,64 11,77 10,13 12,88 8,29 9,82 11,70 13,61 16,50 11,69 01.07.2005 12,52 12,27 11,91 11,77 10,04 17,38 9,21 10,57 11,33 14,12 18,26 12,67 01.04.2005 12,87 11,88 12,11 14,11 10,47 23,86 9,62 11,81 11,72 16,43 18,19 13,92 01.01.2005 10,93 10,86 12,42 15,78 11,48 13,92 10,42 10,94 10,23 13,15 20,25 12,76 01.10.2004 12,65 11,86 11,45 14,71 9,06 38,27 10,08 10,86 10,53 11,05 11,30 13,80 01.07.2004 9,76 11,28 10,69 11,25 9,79 22,41 9,03 7,78 8,92 8,79 11,10 10,98 01.04.2004 10,69 9,77 9,13 12,40 9,09 23,26 7,15 6,94 9,87 10,14 10,10 10,78 01.01.2004 10,82 9,08 9,24 10,79 9,57 24,18 7,11 8,57 8,99 8,96 12,67 10,91 01.10.2003 9,43 9,93 9,63 9,91 9,84 23,74 8,11 7,95 11,49 8,34 12,06 10,95 01.07.2003 7,99 9,67 8,96 10,39 8,63 10,25 9,99 10,05 12,38 9,53 13,67 10,14 01.04.2003 9,29 9,65 8,89 11,23 8,98 10,45 10,20 10,15 8,99 9,53 12,56 9,99 01.01.2003 8,93 9,36 8,53 10,95 8,68 10,17 9,99 10,03 8,87 9,53 11,94 9,73

Банки, що були включені до вибірки, мають значення інтеграль- ного показника вище за граничний рівень, і лише банк “Надра” в окремі періоди мав нижче значення.

Для оцінки фінансово-економічної стабільності банку важливе зна- чення має не тільки значення показників, що її характеризують, а й ана- ліз відхилень значень критеріїв від нормативних значень.

Таблиця 3.11

Комплексний показник відхилень критеріїв

фінансово-економічної стабільності за період з 01.01.2004 по 01.01.2007

Банки Показники К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 ПриватБанк 10,52 10,31 10,37 9,63 7,95 7,92 4,53 7,09 8,92 10,88 Райффайзенбанк

Аваль

10,80

8,46

10,02

9,09

8,91

8,87

7,62

10,26

10,93

13,41 УкрсСиббанк 9,89 8,54 9,25 5,55 10,65 11,18 8,85 10,33 9,33 11,42 Укрсоцбанк 10,53 6,00 8,51 7,36 8,97 10,99 6,88 11,05 11,69 9,97 Укрексімбанк 9,96 6,78 7,01 8,32 8,33 7,91 8,88 7,45 9,87 9,40 Ощадбанк 8,26 9,81 7,11 7,52 13,18 13,38 11,25 10,72 12,11 13,71 ОТП банк 12,45 7,47 7,59 6,27 8,46 8,50 10,43 6,32 11,56 13,11 Надра 10,83 7,07 7,88 7,58 10,27 10,37 7,87 5,90 11,23 11,87 Фінанси та кредит 11,55 9,91 8,79 8,52 9,62 10,10 8,93 6,52 10,90 13,32 Брокбізнесбанк 11,09 8,68 6,77 7,25 9,84 9,94 6,66 7,34 11,96 11,93 Укрпромбанк 8,63 9,27 9,35 8,92 11,12 11,63 12,01 8,22 8,54 11,38 Усього по групі 10,41 8,39 8,42 7,82 9,75 10,07 8,54 8,29 10,64 11,85

Комплексний (зведений) показник вагомості відхилень показни-

ків розрахуємо за формулою:

K К і - К мін

К макс - К і

, (3.2)

В = a К

макс

- К мін

+ a К

макс

- К мін

де Кмін, Кмакс – відповідно мінімальне та максимальне значення по-

казника для банку за період, що аналізується;

Кі – значення показника.

Із зменшенням розміру відхилень показника від максимального значення при позитивному значенні зростання показника або від міні- мального значення показника при від’ємному значенні зростання

показника коефіцієнт вагомості відхилень зменшується, а отже, стабі-

льність банку збільшується.

Згідно з дослідженнями Р. Акоффа і Ф. Емері безперервне просу- вання системи до ідеалу неможливе, якщо вона перебуває у стані кон- флікту з іншими цілеспрямованими системами. Отже, банк як цілесп- рямована до ідеалу система повинен бути або повністю ізольованим від інших банків, що в сучасних умовах неможливо, або співпрацюва- ти з іншими банками на засадах партнерства, де конкуренції належить другорядна роль. Успішно функціонуюча банківська система країни сприятиме просуванню до межі досконалості кожного окремого банку.

Цільовому стану Ц у нашій моделі буде відповідати певне управ-

лінське рішення, під яким будемо розуміти інтелектуальний капітал,

матеріалізація якого буде спрямовувати розвиток банку в напрямку досягнення межі досконалості (ідеалу). Визначення цільового стану Ц передбачає наявність чітко сформованої мети або дерева цілей. У кон- тексті запропонованої моделі мету можна задати як максимальну від- стань Ц від межі небезпеки К, або як мінімальну, доцільну від межі досконалості І.

Визначення ступеня віддалення банку від катастрофи або набли- ження до межі досконалості вимагає знання поточних станів, до кот- рих віднесемо Д – поточний і досягнутий за деякий момент часу стан, та О – стан, очікуваний у майбутньому. Цільовий, досягнутий та очі-

куваний стани є ситуативними, змінними в часі, їх монотонне набли- ження до І характеризує прогресивний розвиток, а віддалення від І або наближення до К – це регресивний стан.

Взаємні співставлення станів ілюструють можливі проблеми в ді- яльності об’єкта, їх величину, а також вказують, на вирішення яких завдань мають бути спрямовані управлінські рішення. У моделі виді- лені проблемні значення, які отримали назву розривів. Сукупність усіх можливих розривів наведено в таблиці 3.12, де кожному можли- вому ускладненню в діяльності об’єкта відповідає змістовний опис та формалізоване позначення.

Просторове зображення наглядно демонструє процес наближення

об’єкта до межі граничної небезпеки або ідеалу, досягнення поставле- ної мети. Отже, в системно-ситуаційній моделі можливе дослідження станів комерційних банків (граничного, поточного, очікуваного, ці- льового) відповідно до системи критеріїв, цілепокладання, стану сере- довища, тенденцій змін у мікро- та макросередовищі. (рис. 3.4).

Для того, щоб наочно зобразити розташування банків у просторі,

що описаний моделлю, побудуємо графік, на якому порівняємо зна- чення інтегрального показника, що характеризує фінансовий стан, та граничний стан – межу небезпеки банку.

Характеристика можливих розривів

Таблиця 3.12

Формалізоване позначення розриву

Визначення розриву

Змістовний опис

В? = О – Д Точність прогнозу Віддалення поточного стану від прогнозного вказує

на точність прогнозу, взаємна орієнтація станів дозволяє

визначити позитивний чи негативний характер прийнятих рішень. Додатково очікуваний стан дозволить скорегувати напрямок розвитку банку в разі його негативної спрямо- ваності ще до того, як його поточний стан зіллється

із межею катастрофи

В? = Ц – Д Фактичне досягнення мети Віддалення між поточним та цільовим станами вказує на ступінь віддалення поточного стану від бажаного, відносний обсяг роботи на розмір ресурсів, необхідних для його досягнення

В? = І – Д Фактичне досягнення досконалості Віддалення між поточним станом та межею досконалості вказує на ступінь віддалення поточного стану від ідеального, відносний обсяг роботи та розмір ресурсів, необхідних для його досягнення його досконалості

В4 = І – О Очікуване досягнення досконалості Віддалення очікуваного у майбутньому стану від ідеаль- ного дає упереджуючі сигнали для вирішення майбутніх проблем досягнення досконалості

В5 = Д – К Фактичне досягнення безпеки Фактичне досягнення безпеки наочно ілюструє ймовірність банкрутства банку. У разі скорочення відстані набувають актуальності антикризові заходи з метою недопущення банкрутства та відновлювання стабільної роботи банку

В6 = О – К Упередження небезпеки Віддалення очікуваного стану від межі небезпеки вказує на упередження банкрутства, а також характеризується наступною залежністю: зближення цих станів відповідає підвищенню небезпеки, віддалення – її зниженню

В7 = Ц – О Прогнозне цілеутворення Віддалення між цільовим та очікуваним станом вказує, наскільки управлінські рішення ефективні для досягнення встановленої мети, або наскільки визначена мета виявляється реальною для виконання

В8 = І – К Обсяг маневрування Віддалення ідеалу і катастрофи дозволяє оцінити обсяг маневрування або ціну помилки. У разі незначної відстані між граничними станами неточності менеджменту можуть мати швидкий фатальний результат

В9 = І – Ц =

= Ц – К Цілепокладання Віддалення цільового стану від граничних рівнів вказує, наскільки обрана мета сприяє віддаленню від катастрофи та наближенню до ідеалу

Для побудови графіка проаналізуємо отримані значення інтегра- льного коефіцієнта та показників відхилень критеріїв фінансово- економічної стабільності.

Очікуване досягнення до- сконалості

В4 = І – Д

Ціле покладання

В9 = Ц – К

Обсяг маневрування В8 = І – К

Граничний стан досконалості фінансово-економічної діяльності комерційного банку, ідеал І

Фактичне досягнення банком мети В2 = Ц – Д

Цільовий стан функціонування банку Ц

Дійсний (фактичний) стан функціонування банку Д

Цілепокладання

В9 = І – Ц

Фактичне досягнення банком досконалості В3 = І – Д

Фактичне досягнення безпеки

В5 = Д – К

Гранично невідтворні ресурси банку

Прогнозне цілеутворення В6 = Ц – О

Гранично невичерпані ресурси банку

Упередження небезпеки В5 = О – К

Очікуваний стан функціонування банку (тенденції) О

Межа небезпеки діяльності банку (банкрутство) К

Рис. 3.4. Модель визначення фінансово-економічного стану банківської установи

Зобразимо на графіку динаміку інтегрального показника, побудо- ваного за основними критеріями фінансової стабільності, та його від- далення від межі небезпеки (межі банкрутства банку). Показники де- яких банків є непоказовими, зокрема, Ощадбанк має значні відхилення за показниками К4, К5, К6, К10, а отже, його інтегральний показник коливається в межах від 10 до 38, але вважаємо за потрібне включити його до моделі. Отже, зобразимо на графіку лише частину системно- ситуаційної моделі фінансової стабільності банку, а саме: дослідження

наближення фактичного фінансово-економічного стану банку до очіку-

ваного та його віддаленість від межі небезпеки.

Для комерційних банків існують такі обмежувальні характерис- тики, як величина капіталу, ліквідність балансу, ризиковість активів, які в сукупності формують границі небезпеки та досконалості. Отже, кількісний вираз для стану катастрофи К може бути визначений через нормативно-правові вимоги до комерційних банків. Оскільки при визначенні інтегрального показника всі коефіцієнти зважувалися на нормативне значення, то інтегральний показник для банку, що не порушує ці нормативи, має бути не менше 9. Отже, межа небезпеки в моделі – це ІКфс = 9.

Очікуваний стан банку (тенденції) визначається відповідно до си-

стеми критеріїв, цілепокладання, стану середовища, тенденцій змін у мікро- та макросередовищі. Для побудови моделі визначимо очіку-

ваний стан, виходячи з середнього значення інтегрального показника по банківській системі (рис. 3.5).

На графіку показано значення інтегральних показників одинадця-

ти банків на площині із позначеними межами небезпеки та очікуваним фінансово-економічним станом банку за період з першого кварталу

2003 по 1 квартал 2006 року.

Не всі з одинадцяти банків мають значення інтегрального показ- ника вище, ніж розрахована межа небезпеки. Можна виділити окремі періоди, які були критичними для деяких банків, що увійшли до вибі- рки. Так, в кінці 2003 на початку 2004 року значення інтегрального показника нижче критичного рівня мали такі банки: Надра, Брокбізне- сбанк, банк “Фінанси та кредит”. У 2006 році УкрСиббанк, Укрексім- банк мали значення інтегрального показника нижче межі небезпеки. Слід зазначити, що незначне відхилення межі небезпеки в окремому періоді не є критичною ознакою банкрутства, але стабільно низьке значення або значення на межі є сигналом до посилення уваги за ро- ботою банку.

Протягом 2005-2006 рр. значення інтегральних показників біль-

шості банків знаходилися приблизно на одному рівні стосовно межі небезпеки. Така ж ситуація притаманна і загальним тенденціям бан- ківської системи, що визначають очікуваний стан банку. Хоча слід за- значити, що протягом 2006 року відбулося незначне зниження грани- чного рівня очікуваного стану, і лише на початку 2007 року він почав зростати, хоча темпи його зростання були нижчими у порівнянні з 2004 роком.

25

23

21

19

17

15

13

Очікуваний

стан ба1н1ку

Межа небезпеки банку 9

7

5

01.2007 10.2006 07.2006 04.2006 01.2006 10.2005 07.2005 04.2005 01.2005 10.2004 07.2004 04.2004 01.2004 10.2003 07.2003 04.2003 01.2003

Приватбанк Райффайзенбанк Аваль Укрсиббанк Укрсоцбанк Укрексімбанк

Фінанси та кредит Ощадбанк

Брокбізнесбанк ОТП банк

Укрпромбанк Надра

Рис. 3.5. Графічне зображення динаміки фінансового стану банків у системі координат із небезпечним та очікуваним станом

Слід зазначити тенденції, притаманні окремим банкам, зокрема, Укрпромбанк протягом 2004-2006 років мав значення інтегрального показника фінансово-економічної стабільності набагато вище за очі- куваний по банківській системі рівень, передусім, через високі зна- чення показників адекватності капіталу та співвідношення капіталу та зобов’язань.

Стабільним є стан Укрсоцбанку, Приватбанку та Райффайзенбан- ку Аваль. Протягом майже всього періоду значення інтегрального по- казника їхньої фінансово-економічної стабільності знаходилися трохи вище за очікуваний рівень та змінювалися адекватно змінам у банків- ській системі.

Таким чином, отримане просторове зображення наглядно демон- струє процес наближення банків до межі граничної небезпеки або ідеа- лу, досягнення поставленої мети, що свідчить про вирішення проблеми

стабілізації діяльності банківської системи через формування антикри-

зових стратегій індивідуально для кожного окремо взятого банку.