1.3. Облік майна та звітність щодо його використання при здійсненні господарської діяльності
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.
Суб'єкти господарювання відповідно до закону (ст.
145 ГК, Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати148
фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.
Питання, пов'язані із бухгалтерським обліком та фінансовою звітністю підприємств та інших господарських організацій відповідно до нових стандартів, визначається низкою нормативно-правових актів як загальної, так і спеціальної сфери дії. Так, Закон України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, в т. ч.:
розкриває зміст цих понять (згідно зі ст. 1 зазначеного Зако ну, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєст рації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користува чам для прийняття рішень; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, ре зультати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звіт ний період;
передбачає, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прий няття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових кош тів підприємства (ч.
1 ст. 2);встановлює обов'язковість ведення підприємством бухгал терського обліку, на даних якого ґрунтуються фінансова, податко ва, статистична та інші види звітності, що використовують грошо вий вимір (ч. 2 ст. 2);
визначає основні засади державного регулювання бухгатер- ського обліку та фінансової звітності (статті 6-7);
закріплює вимоги до первинних облікових документів та ре гістрів бухгалтерського обліку (ст. 9), а також вимогу щодо обо в'язковості періодичної інвентаризації активів та зобов'язань під приємства з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерсь кого обліку та звітності
та регулює інші питання.
Подання фінансової звітності здійснюється згідно з Порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, а склад та принципи підготовки фінансової звітності визна-
149
чаються стандартами бухгалтерського обліку та звітності, затвердженими Міністерством фінансів України (накази від 31.03.1999 р. № 87 та від 29.11.1999 р. № 290).
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (загальні положення) у балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства, при цьому активи визначаються як ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому; власний капітал -частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди). Активи підприємства згідно з цим Положенням поділяються на оборотні та необоротні (оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації та споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців від дати балансу, а необоротні активи — всі активи, що не є оборотними).