Розмежування правового регулювання питань безпеки та якості харчових продуктів та продовольчої сировини в законодавстві ЄС

Законодавство ЄС чітко відмежовує питання безпеки і якості харчових продуктів та продовольчої сировини. Правове регулювання питань безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється на законодавчому рівні, додержання встановлених вимог є обов’язковим, а їх порушення тягне за собою відповідальність.

Найважливіші стандарти управління якістю до цього часу створювались на основі серії ISO 9000:2000. Разом з ISO 14000 вони відомі як «загальні стандарти систем управління». «Загальний» означає, що одні і ті ж самі стандарти можуть застосовуватись до будь-якої організації, великої або маленької компанії, що займається виробничою діяльністю або наданням послуг приватного або громадського характеру. «Система управління» відноситься до всього того, що робить організація з метою здійснення управління процесами або заходами. У відповідь на нові тенденції у сфері управління якістю, Міжнародна організація по стандартизації (ISO) обновила свої старі стандарти в 2000 році і створила серію стандартів ISO 9000:2000. Ця серія забезпечує рамкову структуру управління якістю й перевірки якості та представляє собою той компроміс по необхідних деталях системи управління якістю, який був досягнутий на міжнародному рівні.

Безпека продуктів харчування і продовольчої сировини є ключовим критерієм для втручання національних органів та установ ЄС у харчовий ланцюжок. Організаційні заходи на рівні ЄС головним чином здійснюються на рівні підрозділів, які займаються аналізом ризиків. Європейський орган з питань безпеки харчової продукції (EFSA) відповідає за питання, пов’язані з оцінкою ризиків й обміном інформацією, та Європейська Комісія, Європейський Парламент і Рада несуть відповідальність за управління ризиками. На основі оцінок ризиків, які надаються з боку EFSA та ґрунтуються на інших даних, вони можуть колективно та індивідуально приймати відповідні політичні рішення й надавати необхідні регуляторні інструменти з метою їх запровадження. Комісія виступає в ролі органу, який забезпечує дотримання положень угод Європейського Співтовариства, несе відповідальність за належне дотримання та виконання нормативно-правових актів Співтовариства щодо безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини. Як одна із служб Комісії, Бюро з питань ветеринарії та харчової продукції (FVO) відіграє важливу роль у виконанні цього завдання.

На рівні держав—членів залишено певні механізми реалізації й інструменти у тих сферах, де це є доречним для відповідних національних урядів й установ, і там, де майже немає контролю з боку EFSA та Бюро з питань ветеринарії та харчової продукції. Багато держав—членів мають окремі агенції, які відповідають за безпеку харчових продуктів, і, хоча ця вимога не є обов’язковою, повинно існувати чітке розмежування сфер відповідальності й каналів обміну інформацією.

Харчові продукти не повинні розміщуватись на ринку, якщо вони небезпечні. Харчові продукти вважаються небезпечними, якщо вони: шкідливі для здоров’я; непридатні для споживання людиною. Визначаючи небезпеку харчових продуктів, увагу слід приділяти: звичайним умовам використання харчових продуктів споживачем, а також на кожній стадії виробництва, обробки та розповсюдження, інформації, наданої споживачу, включаючи інформацію на етикетці, або іншій інформації, звичайно споживачу, що стосується того, як уникнути особливо шкідливого впливу на здоров’я певних харчових продуктів або категорії харчових продуктів.

Визначаючи шкідливість харчових продуктів, увагу слід приділяти: не тільки ймовірним негайним та/або короткостроковим та/або довгостроковим впливам цих харчових продуктів на здоров’я особи, що споживає їх у їжу, але також на наступні покоління; імовірним сукупним токсичним впливам; особливої чутливості здоров’я конкретної категорії споживачів, якщо харчові продукти призначені для цієї категорії споживачів.

Визначаючи придатності яких-небудь харчових продуктів для споживання людиною, увагу слід приділяти тому, чи прийнятні харчові продукти для споживання людиною відповідно до використання за призначенням, через причин забруднення, або через наявність сторонньої речовини, або іншого компонента, або через гниття, розкладання, або руйнування. Якщо які- небудь небезпечні харчові продукти є частиною партії, серії або вантажу харчових продуктів того самого класу або розряду, то вважається, що всі харчові продукти в даній партії, серії або вантажі також небезпечні, якщо тільки після подальшої детальної оцінки не буде доведено, що решта партії, серії або вантажу не є небезпечною.

Харчові продукти, які відповідають особливим положенням Співтовариства, що регулюють безпеку харчових продуктів, вважаються безпечними настільки, наскільки їх стосуються аспекти, охоплені особливими положеннями Співтовариства. Відповідність харчових продуктів особливим положенням, що застосовуються до цих харчових продуктів, не повинна становити перешкоду компетентним органів у вживанні відповідних заходів з встановлення обмежень у розміщенні цих харчових продуктів на ринку, або у вимозі з вилучення їх з ринку, якщо є підстави для підозри, що, незважаючи на таку відповідність, харчові продукти небезпечні. За відсутності особливих положень Співтовариства, вважається, що харчові продукти безпечні, якщо вони відповідають особливим положенням національного законодавства про харчові продукти держави—члена, на території якої ці харчові продукти продаються, якщо такі положення розробляються та застосовуються без шкоди Договору, зокрема його Статтям 28 і 30.

Що стосується питань безпеки продовольчої сировини, то поняття «сировина», відповідно до положень ст. 2 Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 852/2004 від 29 квітня 2004 року про гігієну харчових продуктів, означає продукти виробництва сировини включаючи рослинні продукти, сільськогосподарські, продукти мисливства і рибальства. Виробництво сировини, а також пов’язані з цим дії, а саме: перевезення, місце зберігання і виготовлення харчових продуктів на місці виробництва, якщо це не суттєво змінює їх природу; перевезення живих тварин, якщо це необхідно для досягнення цілей вказаного Регламенту; і у випадку продуктів рослинного походження, рибних продуктів і продуктів з диких звірів, природа яких не є суттєво зміненою, транспортні операції по доставці сировини від місця виробництва до підприємства, мають здійснюватися відповідно до певних вимог, основними з яких є наступні.

По мірі можливості, оператори ринку харчових продуктів повинні гарантувати, що сировина захищена від забруднення, враховуючи будь-яке оброблення, якому підлягає сировина пізніше. Однак, ці обов’язки оператори ринку харчових продуктів повинні виконувати відповідно до національних положень законодавства або положень законодавства Співтовариства, які відносяться до контролю ризиків на виробництві сировини і пов’ язаних дій, включа- ють:заходи з контролю забруднення, яке надходить з повітря, землі, води, пасовища, міндоб- рив, ветеринарних лікарських засобів, продуктів захисту рослин і біоцидів, та місця зберігання, перевезення і викидання відходів; і заходи пов’язані з здоров’ям і добробутом тварин і здоров’ям рослин, що застосовують для здоров’я людини, включаючи програми моніторингу та контролю зоонозів і зоонозних агентів.

Оператори ринку харчових продуктів розводячи, полюючи або ловлячи звірів або виробляючи сировину тваринного походження повинні вживати необхідні заходи, такі як: зберігати будь-які обладнання, які застосовуються у виробництві сировини та пов’язаних дій, включаючи обладнання, які застосовуються в місцях зберігання і приготування харчових продуктів, у чистоті, і якщо необхідно після миття належним чином їх продезінфікувати; зберігати у чистоті приміщення, контейнери, ящики, транспортні засоби, посуд і за необхідності після миття, належним чином їх продезинфікувати; по мірі важливості забезпечити чистоту звірів, які підлягають забиттю, і за необхідності чистоту при приготування тварин; використання питної води або чистої води для запобігання забрудненню; забезпечити, щоб особи, які здійснюють виробництво харчових продуктів були здоровими і проходили відповідну підготовку; по мірі важливості запобігти проникненню тварин і комах, які є причиною розповсюдження забруднення; зберігати та вивозити залишки і небезпечні речовини для запобігання розповсюдженню забруднення; запобігати проникненню і поширенню заразних хвороб, які передаються людині через їжу, вживаючи запобіжні заходи проти появи нових звірів і доповідаючи компетентному органу про можливі появи таких хвороб; враховувати результати будь-якого відповідного аналізу зробленого на прикладах взятих з тварин або інших прикладах що являють важливість для людського здоров’я; та належним чином використовувати харчові добавки і ветеринарні лікарські засоби, як цього вимагає дане законодавство.

Оператори ринку харчових продуктів виробляючи або збираючи рослинні продукти мають застосовувати відповідні заходи, такі як: підтримувати чистоту і, якщо необхідно після миття, продезинфікувати, відповідні приміщення, обладнання, контейнери, ящики, транспортні засоби, посуд; для забезпечення чистоти рослинних продуктів дотримуватись гігієни виробництва, транспортних засобів та приміщень для зберігання; використання питної води або чистої води для запобігання забрудненню; забезпечити, щоб особи, які здійснюють виробництво харчових продуктів були здоровими і проходили відповідну підготовку; по мірі важливості запобігти проникненню тварин і комах, які є причиною розповсюдження забруднення; зберігати та вивозити залишки і небезпечні речовини для запобігання забруднення; враховувати результати будь-якого відповідного аналізу зробленого на прикладах взятих з рослин або інших прикладах що являють важливість для людського здоров’я; і правильно здійснювати захист рослинних продуктів і біоцидів, як цього вимагає дане законодавство. Крім того, оператори ринку харчових продуктів вживають відповідні лікувальні заходи після того як були проінформовані про проблеми під час офіційного контролю.

Оператори ринку харчових продуктів підтримують і зберігають документи, що відносяться до заходів, які вжитті для контролю ризиків за певний період, відповідно до сфери діяльності і розміру харчового підприємства. Оператори ринку харчових продуктів повинні надавати необхідну інформацію, яка міститься в звітах, компетентному органу і, операторам ринку харчових продуктів що отримують таку продукцію. На них покладено обов’язок зберігати звіти щодо: природи і походження корму для тварин; ветеринарних медичних продуктів або інших лікувальних засобів призначених для тварин, термін застосування і припинення; розповсюдження хвороб що можуть вплинути на безпеку продуктів тваринного походження; результати всіх аналізів тваринних або інших зразків для діагностичних цілей, що є важливими для здоров’я людини; і будь- які важливі звіти з перевірок здійснених на тваринах або продуктів тваринного походження.

Оператори ринку харчових продуктів виробляючи або збираючи рослинні продукти, зокрема, зберігають звіти щодо: використання всіх заходів захисту рослинних продуктів і біоци- дів; будь-яких розведень домашніх тварин або хвороб, що можуть вплинути на безпеку продуктів рослинного походження; і результатів всіх зразків аналізів з рослин або інших зразків, що є важливими для здоров’я людини.

Операторам ринку харчових продуктів надається допомога ветеринарів, агрономів, спеціалістів у сфері сільського господарства.

Національні вказівки і вказівки Співтовариства містять вказівки щодо належної практики гігієни для контролю за ризиками під час виробництва сировини і пов’язаних дій. Вказівки до належної практики гігієни містять необхідну інформацію з ризиків що можуть виникнути під час виробництва сировини та пов’язаних дій та дій по контролю за ризиками, включаючи відповідні заходи встановлені в законодавстві і програмах Співтовариства і національному законодавстві. Приклади таких ризиків та заходів можуть включати: контроль за такими забруднювачами як мі- котоксини, тяжкі метали і радіоактивні матеріали; використання води, органічних відходів і добрив; правильне і відповідне використання захисту рослинних продуктів і біоцидів і їх відстежен- ня; правильне і відповідне використання ветеринарних медичних продуктів і кормових добавок та їх відстеження; виготовлення, зберігання, використання і відстеження корму; належне розпорядження мертвими тваринами, відходами і сміттям; заходи безпеки для попередження інфекційних хвороб, які передаються до людей через продукти харчування, та інші заходи про які повідомляються компетентному органу; процедури, звичаї і методи щодо забезпечення виробництва, приготування, упакування, збереження і перевезення харчових продуктів відповідно до вимог гігієни, включаючи ефективне очищення і профілактику; заходи які відносяться до миття звірів перед їх забиттям і приготуванням; заходи по збереженню звіту.