<<
>>

§ 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною

Особливу увагу, з точки зору правового регулювання, привертають здійснювані суб'єктами зовнішньоекономічних правовідносин операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

Адже здійснення вказаних операцій є легальним шляхом зменшення оподатковуваної бази, мінімізації податкових затрат.

Закон України від 15 вересня 1995 року «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» визначає операцію з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах як операцію з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальниць-

375

кою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом і її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої продукції замовнику.

Під давальницькою сировиною розуміють сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукції належить замовнику.

Готова продукція — це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева в контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена в країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконавця або в іншій країні. У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція.

Виконавцем у даному договорі виступає суб'єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною, замовником — суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції;

Під час розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати з доставки цієї сировини до виконавця.

<< | >>
Источник: В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. Господарське право України. За редакцією В. М. Гайворонського і В. П. Жушмана. Харків «Право» 2005. 2005

Еще по теме § 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною:

  1. 120. Зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною
  2. Розмежування правового регулювання питань безпеки та якості харчових продуктів та продовольчої сировини в законодавстві ЄС
  3. 12.4. Правове регулювання лізингових операцій
  4. § 5. Правове регулювання експортно-імпортних операцій
  5. § 4. Правове регулювання договірної (контрактної) форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
  6. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213).
  7. Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
  8. Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій
  9. 10. Перешкоди здійсненню операцій з перестрахування через страхового посередника, коли перестраховик є нерезидентом
  10. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізму правового регулювання
  11. ГЛАВА 12. Правове регулювання як особлива форма соціального регулювання
  12. § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
  13. ДИРЕКТИВА РАДИ 89/592/ЕЕС від 13 листопада 1989 року щодо узгодження регулювання внутрішніх (інсайдерських) операцій*
  14. 1. Поняття механізму правового регулювання та його відмінність від правового впливу.
  15. Б. Правова форма торгових операцій:
  16. § 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
  17. Ефективність правового регулювання