15.3.2. Регулювання безпек и харчової продукції в Співтоваристві

Відносини, пов'язані з безпекою харчової продукції, у законо- давстві Співтовариства врегульовані низкою нормативних актів4, їх можна охарактеризувати як детальний опис вимог до процесу

1 Див.: Директив а Ради Міністрів про відповідальність за дефектн у продукцію від 25 липн я 1985 p.

2 Див.: Справа С-127/04 , Declan O'Byrne v. Sanofi Pasteur (2006) EC R 1-1313.

3 Див.: Справа С-203/99 ,  Veedfald v. Aarus Amtskommune (2001) EC R 1-3569.

4  Наприклад , див.: Директив а 2000/13 Європейськог о Парламенту та Ради Міністрів про пакування , презентацію та рекламу продуктів харчування, призна - чених для продажу від 20 березн я  2000 p. (O.J. 2000 L109).

виготовленн я  продуктів 1 ,  безпек и  складови х  продукту 2 ,  д о певних продуктів3. Серед особливих  норм слід назвати застосу- вання встановлених стандартів до сільськогосподарських продук- тів4 і до кормів для тварин5 . Регламенти та директив и Співтова- риства з цих питань охоплюють всю сферу (галузь), скажімо, пов'язан у із харчовими барвниками , регулюючи загальні питан - ня, а формулюванн я технічних стандартів покладено на спе- ціалізовані органи зі стандартизації (наприклад , Європейськи й комітет зі стандартизації).

Основні принцип и безпеки харчової продукції у Співтова- ристві закріплено у Регламенті 178/2002.  Щодо харчової продук- ції встановлено такі вимоги: тільки безпечні харчові продукти можуть бути розмішені на Спільному ринк у Співтовариства; держави-член и Є С повинн і здійснювати аналіз ризикі в   про- дукції, шо включає оцінку (наукове консультування та аналіз інформації), управління (регулювання та контроль), взаємодію (швидки й обмін інформацією) ; орган з безпеки продовольства (Європейськ а агенція з питань безпеки продуктів харчування) має здійснювати наукове консультування та підтримку, обмін інформацією .

Важливими для права Співтовариства щодо безпеки харчових продуктів є норм и про інформацію , пов'язано ю із здоров'я м (Регламен т  1924/2006)6.  Право м  Співтовариств а  передбачен о створенн я спеціального Реєстру, причому інформаці я про хар- чову продукцію має містити тільки ті формулювання ,  що їх використан о у законодавстві.

1  Наприклад , див.: Регламент 178/2002 Європейськог о Парламенту та Ради Міністрів, шо встановлює загальні принцип и та вимоги до продуктів харчуван- ня, Європейськи й орган з продовольства та процедурні питанн я у цій сфері від

28 січня 2002 p. (O.J. 2002 L31).

2   Наприклад , див.: Директив а 95/2 Європейськог о Парламент у та Ради Мі- ністрів пр о харчові добавк и окрі м барвникі в та підсолоджувачів від 20 лютого

1995 p. (O.J. 1995 L61).

3 Наприклад , див.: Директив а Ради Міністрів 2001/112  про фруктові сок и та подібні харчові продукти від 20 грудня 2001 p. (O.J. 2002 L 10); Директив а Ради Міністрів 2001/114 про сухе молок о від 20 грудня 2001 p. (O.J. 2002 L15).

4  Див.: Регламент Ради Міністрів 2081/92 від 14 липн я 1992 р. про захист географічних позначен ь та позначен ь походження сільськогосподарської про- дукції (O.J. 1992 L208).

5 Див.: Регламент Ради Міністрів 2082/92 від 14 липн я 1992 р. про спеціальні сертифікат и для сільськогосподарської продукції (O.J. 1992 L208).

6  Див.: Регламент 1924/2006 від 20 грудня 2006 р. Європейськог о Парламенту та  Ради  Міністрів про твердженн я  на етикетка х та упаковка х продовольчи х продуктів (O.J. 2006 L404).

256

Жорстк і умови застосовуються до характеристик на кшталт "низький вміст жиру", "продукт, багатий на  протеїни" чи  "вміст цукру". Тільки  ті харчові товари, що відповідають  визначеним загальноєвропейськи м  стандартам якості ,  зможуть супровод - жуватися подібно ю інформацією .  Такі  відомості не повинн і вводити споживача в оману, бути двозначними , неправдивими та давати привід для сумнівів щодо безпек и та властивостей інших продуктів, заохочувати до їх надмірног о споживання .

Відповідні вимоги висунуто щодо тверджень про позитив - ни й вплив певних продуктів на попередженн я захворювань чи підтримку здоровог о способ у життя. Такі твердженн я мають пройти  відповідну наукову перевірку: спеціальн у експертиз у (процедуру отриманн я дозволу), яка оцінюватиме їх легітим- ність. Забороняєтьс я інформаці я про те, що невживанн я про - дукту буде шкідливим для здоров'я , що ефективність продукту рекомендован о лікарем або іншим професіонало м тощо.

Подібні заходи було введено  щодо вітамінізованих харчових продуктів1 .  Запроваджен о перелік вітамінів та мінералів, які дозволен о використовувати в харчовій промисловості, а  тако ж мінімальні та максимальні рівні  наявності таких речовин у хар- чових  продуктах.

Для належної безпеки харчової продукції передбачено тако ж норм и щод о   матеріалів і   предметів , як і   можут ь вступати у взаємодію із продовольством2 , оскільк и така взаємодія може прям о  або опосередкован о спричинит и шкідливі трансформаці ї у харчових продуктах. Базовий принци п у регулюванні цього питанн я — такі матеріали та предмети повинн і бути вироблені відповідн о до "чесної виробничо ї практики " з урахування м нормальних або передбачуваних умов користування, за  яки х їх взаємодія з продовольством не буде шкодит и здоров' ю люди - ни чи викликат и небажані зміни у продовольчому продукті або погіршувати його характеристики. Існують також окремі правила

1 Див.: Регламент 1925/2006 від 20 грудня 2006 р. Європейськог о Парламент у та Ради Міністрів про вітамінізовані  харчові продукти (O.J.

2 Див.: Директива Ради Міністрів 89/109 про матеріали і предмети, які можуть вступати у взаємодію із продовольством від 21 грудня 1989 р. (О.J  1989 L40).

25 7

щодо таких видів матеріалів, як кераміка, целюлоза, пластик3 , які включають списк и дозволених субстанцій, стандарти достат- ньої якості, ліміти взаємодії матеріалів і продуктів.

Вимогою до маркування матеріалів та  предметів, які можуть вступати  у взаємодію із продовольством є, зокрема,  те, що на упаковці повинн а бути позначк а "призначено для харчування", а також позначені місце виробництва та реквізити виробник а або продавця , спеціальні умови використання .

Пряма залежність встановлюється між домішками , інгредієн- тами та власне харчовими продуктами. Оскільки перші додають- ся з технологічною метою під час виробництва, приготування та збереженн я продовольчих товарів, вон и  не розглядаються як продукти харчування .  Разом з тим , існуючі норм и з цих питань2  спільні у одному — можуть бути використані лиш е ті інгредієнти ,  домішки ,  як і  прям о дозволен і законодавством . Більшість складових таких продуктів мають бути використані тільки у обмежені й кількості у певних продуктах харчування. Дл я того, щоб домішки , складові стали "легітимними" для ви - робництва ,  повинн і бути обгрунтовані технічна необхідність, відсутність шкоди здоров' ю людини ,  корист ь для споживача. Якщ о кількісні ліміти для домішо к  не встановлені, орієнтиро м повинн і бути  норм и  "чесної виробнично ї практики" , дотри - манн я яких є необхідним для досягненн я технологічного ефекту.

Законодавство Співтовариства встановлює стандарти безпеки окремих видів продуктів: швидкого заморожування , фруктових соків, какао, кави тощо. Окрем о врегульовано порядок  відсте- женн я і маркування генетично модифікованих організмів (ГМО), харчових продуктів і кормів, виготовлених із ГМО, контрол ю продуктів, що містять ГМО (Регламент  1829/2003)3. Основн і заход и у цьом у напрям і — це  вимог и до супроводжуючи х продукт документів та до реклами.

1 Див.: Директив а Ради Міністрів 84/500 про кераміку від 15 жовтн я 1984 р. (O.J. 1984 L277); Директив а 93/10 Європейсько ї Комісії про целюлозн у обгортку від 15 березня 1993 p. (O.J. 1993 L93); Директив а 2002/72 Європейсько ї Комісії пр о пласти к від 6 липн я  2002 p. (O.J. 2002 L220).

2 Див.: Директив а Ради Міністрів 89/107 про харчові домішк и від  21 грудня

1988 p. (O.J.  1989 L40); Директив а Ради Міністрів 94/3 5 про підсолоджувачі

(O.J. 1994 L237).

3  Див.: Регламент 1829/2003 від 22 вересня 2003 р. Європейськог о Парламен - ту та Ради Міністрів про генетично модифікован і харчові продукти та корм и (O.J. 2003 L268).

258

Продукція  з ГМО   не повинн а вводити споживач а в оману, зашкоджувати здоров'ю людини, тварин та природному сере- довищу, за своїм  складом відрізнятися від традиційних продук- тів.  При   розміщенн і  на ринк у продуктів,  які  виготовлені  з ГМО, у письмовій формі споживачеві має бути надана така інформація: зазначення кожного інгредієнта продукту, що ви- готовлений з ГМО; зазначення кожного компонента продукту чи домішки, що виготовлені з ГМО; зазначення того, що продукт виготовлений з ГМО, якщ о він не має переліку інгредієнтів.

У Співтоваристві діє інформаційна система з базою  даних про ГМО, без  реєстрації у якій продукт не можна розміщувати на Спільному ринку Співтовариства  (реєстрація   здійснюється у спеціально уповноваженому органі)1 . Діють також правила щодо розміщення у  магазинах продовольчих товарів, виробле- них з ГМО, на полицях, окремих від продуктів, вироблених традиційним  шляхом*.