Розділ XII ВИКУП ТА ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ВИКУП АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Стаття 66. Викуп акціонерним товариством розміщених

ним цінних паперів

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій.

1) порядок викупу, що включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;

2) строк викупу;

3) ціна викупу (або порядок її визначення);

4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).

Строк викупу включає строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк сплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року. Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.

Ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.

Товариство зобов’язане придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.

Правочини щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеного в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни, вказаної в такому рішенні, є нікчемними.

2. У разі якщо загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 осіб приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом

не менше ніж 30-денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.

Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою.

3. Викуплені акціонерним товариством акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів. Товариство повинно протягом року з моменту викупу продати викуплені товариством акції або анулювати їх відповідно до рішення загальних зборів, яким було передбачено викуп товариством власних акцій.

Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.

Правочини щодо переходу права власності на викуплені товариством акції, вчинені з порушенням вимог цієї частини, є нікчемними.

4. Акціонерне товариство має право за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів, якщо це передбачено статутом товариства та проспектом емісії таких цінних паперів.

Якщо в ст. 65 Закону ПАТ передбачається обов’язковий викуп у акціонерів акцій особою (особами, що діють спільно), яка набула контрольний пакет акцій товариства, то коментована стаття закріплює загальні положення щодо викупу AT емітованих ним акцій, зокрема:

а) право товариства викупити акції або інші цінні папери товариства за згодою їх власників у разі наявності додаткових умов (щодо акцій — відповідного рішення 33 та закріпленого в статуті AT порядку реалізації акціонером такого права; щодо інших цінних паперів — відповідного рішення HP, що приймається у разі якщо можливість такого викупу передбачена статутом і проспектом емісії таких цінних паперів);

б) більш ґрунтовне регулювання відносин, пов’язаних з викупом акцій (частини 1—3 коментованої статті), ніж тих, що стосуються інших цінних паперів AT (лише лаконічна ч. 4 коментованої статті);

в) ключові вимоги щодо викупу акцій:

-— зміст рішення 33 про викуп акцій має містити положення стосовно: порядку викупу, що встановлює максимальну кіль-

кість, тип та/або клас акцій, які викуповуються; строку викупу (включає строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій і строк сплати їх вартості і не може перевищувати одного року); ціни викупу або порядку її визначення (така ціна не може бути меншою за ринкову вартість акцій, визначену відповідно до ст.

— можливість прийняття 33 рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою (у такому разі рішення загальних зборів має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції, та кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються у цих акціонерів;

— безвідкличність пропозиції акціонера про продаж акцій товариству, поданої у відповідь на пропозицію товариства викупити у такого акціонера акції (тобто акціонер не може відкликати свою пропозицію навіть у разі якщо встановлений строк для її подання ще не закінчився);

— обов’язок AT придбати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні 33;

— необхідність дотримання товариством вимог щодо викуплених акцій, встановлених ч. З коментованої статті (такі акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів; крім того, AT повинно протягом року з моменту викупу продати викуплені товариством акції або анулювати їх відповідно до рішення 33, яким було передбачено викуп товариством власних акцій; ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до ч. З ст. 8 Закону ПАТ);

— визнання законом (абз. З ч. З коментованої статті) нікчемними праеочиніе: 1) щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинених протягом зазначеного в рішення 33 строку, але за за іншою ціною, ніж та, що визначена у рішенні 33 (абз. 6 ч. 1 коментованої статті); 2) щодо переходу права власності на викуплені акції від товариства до інших осіб з порушенням вимог ч. З коментованої статті стосовно строку продажу (має бути здійснений протягом року з моменту викупу у акціонерів акцій) та ціни продажу (не може бути меншою, ніж визначена відповідно до ст.

ду на встановлення його недійсності законом і, відповідно, — не потребує визнання його недійсним судом.

Стаття 67. Обмеження на викуп акціонерним товариством

акцій

1. Акціонерне товариство не мас права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;

2) товариство є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій;

3) власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.

2. Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.

Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.

З метою захисту інтересів кредиторів товариства, попередження неплатоспроможності AT і, відповідно, — підтримання його майнової бази не нижче вимог, встановлених законом (частини 2 і 3 ст. 14 Закону ПАТ), коментована стаття встановлює обмеження щодо реалізації товариством закріпленого в ст. 67 права на викуп емітованих ним акцій.

Обмеження стосуються:

— заборони приймати рішення про викуп акцій за наявності передбачених в ч. 1 коментованої статті обставин, зокрема, якщо: 1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до ст. 68 Закону ПАТ); 2) товариство є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій; 3) власний капітал товариства є меншим, ніж сума його СК, РК та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу;

— закріпленої в ч.

ти викуп розміщених ним простих акцій — до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями та привілейованих акцій — до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів (йдеться про випадки наявності в AT двох і більше класів привілейованих акцій, що передбачають різну черговість виплати дивідендів);

— заборони приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків СК (тобто відбудеться істотне зменшення фактичної майнової бази товариства без зменшення СК товариства, що загрожує інтересам кредиторів, оскільки в такому разі вони не зможуть реалізувати передбачені ст. 16 Закону ПАТ механізми захисту їх інтересів).

Прийняття рішення про викуп товариством акцій з порушенням вимог коментованої статті може бути оскаржено в судовому порядку, зокрема, акціонерами — власниками привілейованих акцій товариства (якщо у разі такого викупу вони втрачають можливість реалізації свого права на отримання дивідендів); акціонерами, які втрачають можливість отримання плати за акції, які зобов’язане викупити товариство відповідно до ст. 68 Закону ПАТ; 3) кредиторами товариства (якщо в результаті такого викупу зменшуються/втрачаються їх можливості отримати від товариства виконання зобов’язань перед кредиторами).

Стаття 68. Обов’язковий викуп акціонерним товариством

акцій на вимогу акціонерів

1. Кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

2. Кожний акціонер — власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства,

3. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов’язане викупити належні акціонерові акції.

4. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Коментована стаття закріплює специфічне право акціонера, яке в корпоративному праві США отримало назву «право акціонера на незгоду»[5], а в українському законодавстві до набуття чинності Законом ПАТ передбачалося (в дещо зміненій версії) лише приватизаційним законодавством (ст. 145 Державної програми приватизації [40]) та Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств [60] (п. 1.7 Загальних положень). Суть цього права полягає в наданні можливості акціонеру, який не згоден з прийняттям вищим органом AT рішень з питань стратегічного {для акціонера та/або товариства) плану, які можуть негативно позначитися на законних інтересах акціонера, вимагати викупу товариством належних акціонеру акцій.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті таким правом наділяються власники простих і власники привілейованих акцій. При цьому спільним є зміст права (вимагати здійснення обов’язкового викупу AT належних акціонеру голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у 33 і голосував проти прийняття ними визначених у Законі ПАТ рішень). Для акціонерів — власників простих акцій перелік таких рішень закріплено в абз. 2 ч. 1 коментованої статті (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміна його типу з публічного на приватне; вчинення товариством значного правочину; зміна розміру статутного капіталу), для акціонерів — власників привілейованих акцій — в ч. 2 коментованої статті (внесення змін до статуту AT, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації AT; розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації AT). Порядок реалізації цього права передбачається в наступній статті Закону ПАТ.

Закріпленому в частинах 1 і 2 праву акціонера вимагати викупу належних йому акцій відповідає передбачений ч. З коментованої статті обов’язок AT викупити належні акціонерові акції. При цьому Закон ПАТ обумовлює можливість реалізації акціонером зазначеного права та відповідний обов’язок AT необхідністю: а) участі акціонера (з відповідною реєстрацією) у 33, у порядок денний яких включено питання, що дає право на незгоду;

б) голосування акціонера проти прийняття такого рішення;

в) подання відповідної вимоги протягом встановленого строку.

Відмова AT у здійсненні обов’язкового викупу акцій у передбачених коментованою статтею випадках або залишення вимоги акціонера про такий викуп акцій без розгляду протягом встановленого в ст. 69 Закону ПАТ строку дають підстави для звернення акціонера до суду за захистом свого права, яке порушено товариством.

Питання переліку акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій, вирішується ч. З коментованої статті таким чином: цей перелік складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в 33, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.Отже, акціонер може реалізувати своє право на викуп товариством належних йому акцій лише у разі якщо: 1) він включений до реєстру акціонерів, які мають право участі в 33; 2) зареєструвався для участі в 33, у порядку денного яких було питання, з котрим пов’язується таке право; 3) голосував проти прийняття рішення з цього питання; 4) подав протягом встановленого строку вимогу про викуп належних йому акцій.

Щодо переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в 33, див. коментар до ст. 40.

Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги

обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій

1. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.

Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

2. Протягом ЗО днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та І або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.

3. Протягом ЗО днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Встановлений коментованою статею порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій у разі прийняття 33 рішення, з яким пов’язуються виникнення та можливість реалізації такого права (далі — право обов'язкового викупу) стосується:

1) ціни викупу: вона не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість (визначається відповідно до вимог ст. 8 Закону ПАТ) і має розраховуватися станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання 33, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій (тобто така вартість визначається заздалегідь і має бути повідомлена акціонерам, які залежно від цього можуть вирішувати питання стосовно доцільності реалізації зазначеного права; хоча Закон ПАТ не містить положень щодо обов’язкового повідомлення акціонерів про вартість викупу акцій, але AT має забезпечити акціонерам можливість ознайомлення з документами про визначення ринкової вартості акцій, оскільки це пов’язано з прийняттям відповідного рішення 33, — ст. 36 Закону ПАТ);

2) механізму реалізації акціонером свого права вимагати ви-

купу товариством нплгжних йому (акціонеру) акцій (після його іктатиііноі'о голосування щодо рішення, з яким пов’язується прано оСкт’язконого викупу): незгідний з таким рішенням акціонер повинен подалі товариству протягом встановленої о строку (ЗО дній після прийняття 33 рішення, що стало пі доганою для вимоги обов'язкового викупу акцій) письмову вимогу, в якій мають бути зазначені його (акціонера) прізвище/на йме купання, місце прожиікшия/місце знаходження, кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає;

3) на підставі такої вимоги (у разі її подання відповідно до встановленого порядку) товариство має укласти з акціонером у письмовій формі договір про обов’язковий викуп товариством належних акціонеру акцій і протягом ЗО днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство мас здійснити сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, які належать акціонеру; при цьому оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони у вищезазначені строки не дійшли згоди стосовно іншої форми оплати (наприклад продукцією, що вироблена товариством і становить інтерес для акціонера) .

Незгідний акціонер, який дотримався вимог статей 68 і 69 Закону ПАТ, вправі звернутися до суду за захистом свого права обов’язкового викупу належних йому акцій у разі відмови товариства оплатити такі акції, зволіканні з оплатою акцій, недотримання товариством ціни викупу чи форми оплати акцій.