ВІД ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДО ПОТЕНЦІАЛУ УПРАВЛІНСЬКОГО – ПРОГНОЗНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЖЛИВОСТЕЙ КРАЇНИ, РЕГІОНУ, ПІДПРИЄМСТВА
В.С. Давидова
здобувач
СНУ ім. В.Даля м. Луганськ
Останні півтора — два десятиріччя управлінської науки пройшли під двома прапорами: "інновації" і "людські ресурси". Цей час характеризує ускладнення зовнішнього організаційного середовища, різке зростання темпів його змін і посилювання конкуренції на світових ринках.
Все це зажадало пошуку прихованих резервів і нових шляхів підвищення ефективності. Зі всіх організаційних ресурсів саме "людський ресурс" або "людський потенціал" став ресурсом, що приховує найбільші резерви для підвищення ефективності функціонування сучасної організації. Вдосконалення виробничих, інформаційних і управлінських технологій, а також глобальна переоцінка індивідуальних і загальнолюдських цінностей дозволили найбільш близько підійти до рішення центральної проблеми людства: подоланню суперечності між людиною і організацією. Адаптивна організація припускає негайне реагування. Але відомо, що найефективнішим реагуванням з мінімальним тимчасовим «зазором» або навіть випередженням є зміна, заснована на передбаченні і вірному прогнозі, властивому, як відомо, тільки живим організмам. Подальша логіка розвитку концепції організаційної поведінки почала все більше реалізовуватися на «полі» органічних або навіть психологічних моделей і властивостей ? освітнього рівня, креативности, цілеполагання, комунікації.В умовах ринкових відносин ефективна діяльність підприємств дозволяє їм довготривало і стабільно функціонувати, виробляти всі необхідні споживачам і суспільству товари і послуги. Стабільність в першу чергу залежить від певного рівня управлінського потенціалу керівників, здатних грамотно визначити потреби ринку, організувати відповідно до них виробництво товарів і послуг, створити сприятливі умови для високопродуктивної роботи свого персоналу, що забезпечує необхідну якість продукції.
Вкладення засобів в людські ресурси а саме в розвиток управлінського потенціалу стають довгостроковим чинником конкурентоспроможності та як наслідок адаптації до змін.
Проблеми розвитку як людського так і управлінського потенціалу стають все більш актуальними і вимагають активізації їх рішення. Автором розробки методології аналізу розвитку людського потенціалу був видатний вчений Махбуб уль-Хака. Він стояв біля витоків підготовки світових докладів про розвиток людини, публікованих в Програмі розвитку ООН починаючи з 1990 року. Також розглядали проблеми розвитку людського потенціалу Іванов Ю. Н. і Біктімірова З. З. [1]. Згідно з цими вченими особовий потенціал окремої людини співвідноситися з його можливостями в майбутньому щось зробити. Вектор грядущого розвитку не тільки будь-якої організації а і країни в цілому визначається її людським потенціалом. Відповідно людський потенціал служить деякою прогнозною характеристикою можливостей країни, регіону або спільності людей реалізувати свої інтереси, досягти своїх цілей. Концепція стійкого розвитку людського потенціалу приходить на зміну традиційним для Заходу теоріям економічного зростання. Це диктує необхідність визначення принципово нових цілей розвитку людства в умовах наростання процесів загальної глобалізації.Японці розвинули і успішно застосовують модель «людського потенціалу», згідно якої на перший план висувається ідея про те, що людям потрібна можливість застосовувати і розвивати свої здібності, одержуючи від цього задоволення.
Концепція «людського потенціалу» на вітчизняних підприємствах повинна захищати такі умови праці, в яких здібності працівника заохочуються до розвитку, і надавати особливу увагу розвитку у працівників прагнення до самоврядування і самоконтролю.
Необхідно, нарешті, визнати, що соціальна політика повинна будуватися не з людини, а для людини. Україна, на шляху до такого розвитку.
Показник людського потенціалу (незалежно від складових його), треба розглядати як терези, на яких слід зважувати різні політичні, економічні і соціальні акти. Наприклад, коли на владних рівнях ухвалюють яке-небудь рішення, то його можна оцінювати з погляду того, в яку сторону — підвищення або, навпаки, зниження або навіть знищення людського потенціалу — воно працює.
Це цілком гуманістичний індикатор, що конкретизує багато суперечливих доводів щодо суспільної корисності, економічної або соціальної доцільності, благо народу і т.п. Не так істотно, що поняття людський потенціал ще залишається елементом політичної лексики. Саме в реальному політичному контексті воно зможе набути властивостей реального індикатора соціально-економічного, політичного і культурного розвитку. Але щоб стати таким, в понятті людський потенціал повинно бути зафіксовано власний зміст, що відрізняє його від особового потенціалу людини.Якщо поняття людський потенціал цілеспрямовано не служить для оцінки суспільно-політичних рішень і дій, воно втрачає значення. Звичайно, хотілося б, щоб поняття людський потенціал було самостійним і самодостатнім, не прив'язаним жорстко до інструментів державної політики. Гадаємо, що цю самодостатність поняттю людський потенціал ще належить виробити.
Література:
Биктимирова З. З. Развитие человеческого потенциала в России: проблемы регионального измерения // Вопросы статистики, №2, 2001г. с.28-31
Еще по теме ВІД ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДО ПОТЕНЦІАЛУ УПРАВЛІНСЬКОГО – ПРОГНОЗНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЖЛИВОСТЕЙ КРАЇНИ, РЕГІОНУ, ПІДПРИЄМСТВА:
- 21. Формування стратегічного потенціалу підприємства.
- 19. Формування стратегічного потенціалу підприємства.
- 20. "Географія" злочинності. Порівняльна характеристика злочинності в різних регіонах країни.
- Економічна сутність та призначення фінансового потенціалу територіальних громад
- Механізм формування та реалізації фінансового потенціалу територіальних громад
- Можливості місцевого самоврядування у формуванні та реалізації фінансового потенціалу територіальних громад
- Діагностика результативності формування та реалізації фінансового потенціалу територіальних громад
- 3.1. Потенційні можливості нарощення фінансового потенціалу територіальних громад
- ПОТЕНЦІАЛ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
- ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ – МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ АДЕКВАТНОСТІ ТЕМПАМИ ЗМІН
- Єгоричева С.Б.. Формування та реалізація фінансового потенціалу територіальних громад : монографія / С. Б. Єгоричева, О. В. Тимошенко. - Полтава: ПУЕТ,2014. - 221 с., 2014
- 13. Розміри санітарно-захисних зон залежно від класу підприємств.
- 56. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Порядок звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- ЗЛ. Характеристика продукту/послуги, що експортує підприємство
- Вільний рух капіталів між країнами — членами і країнами — нечленами ЄС
- 10. Класи шкідливих підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.