ПОТЕНЦІАЛ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

С.М. Луценко

старший викладач

Сумський ОІППО

Сучасні умови розвитку України, яким притаманні поглиблення демократизації, спрямованість на європейську інтеграцію, інформатизація всіх сфер життєдіяльності людини, потребують існування ефективних та результативних механізмів державного управління.

Державне регулювання інвестиційної діяльності криє в собі управління державними інвестиціями, визначення умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками. Регулювання здійснюється через: систему оподаткування; державні норми та стандарти; антимонопольні та інші заходи.

Для удосконалення державного управління інвестиційною діяльністю в Україні визначені основні положення інвестиційної політики держави у Постанові Кабінету Міністрів України від 01.07.1996р. № 384, якою затверджено «Концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки» та в Указі Президента України «Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні» від 11.06.1996р. Що ж стосується формування програм перспективного планування розвитку інвестиційної діяльності, то згідно з Указом Президента України від 18.08.1999р. № 1004/99 було визначено головні напрями інвестиційної політики. Це насамперед збільшення обсягів інвестицій і підвищення їх ефективності за рахунок розв’язання таких першочергових завдань: уточнення пріоритетних напрямів залучення інвестицій і підвищення їх ефективності використання державних інвестиційних ресурсів, надання державної підтримки суб’єктам господарювання, запровадження механізмів стимулювання довгострокового кредитування виробництва комерційними банками, удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності та інше.

Діяльність іноземних інвесторів на території України регулюється Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.1992р. №2198-ХІІ, Декретом Кабінету Міністрів «Про режим іноземного інвестування» від 20.05.1993р. № 55-93, Законами України «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну», «Про правовий статус іноземців», «Про захист іноземних інвестицій в Україні» від 10.09.1991р. № 1540а-ХІІ. Цими нормативно-правовими актами визначені норми-принципи (основи) державної політики стосовно іноземних інвестицій.

Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» та Законом України «Про режим іноземного інвестування». Відповідно до закону спеціальний режим інвестиційної діяльності може бути встановлений на територіях спеціальних (вільних) економічних зон. Створення таких зон є одним із елементів інвестиційної політики, що надає можливість на основі збільшення надходжень інвестицій, у тому числі іноземних, до окремих регіонів України сприяти прискоренню соціально-економічного розвитку цих територій, поліпшенню використання природно-господарського потенціалу, залученню і впровадженню нових технологій, насиченню внутрішнього ринку високоякісною продукцією тощо.

Важливими правовими документами, які регулюють взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди «Про сприяння та взаємний захист інвестицій». Такі угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту їх на території іншої держави. Вони підписані вже з 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

З метою підтримки розробки та реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв’язків Указам Президента України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні.

З 29 червня 2005 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і охорони України "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" та від 28 жовтня 2005 року "Про заходи щодо утворення гарантій та підвищення ефективності захисту прав власності в Україні".

Отже, до переваг українського інвестиційного законодавства можна віднести:

Оподаткування підприємств з іноземним капіталом здійснюється в національному режимі.

Практично не існує обмежень на розмір іноземних інвестицій.

Створено сприятливі умови для репатріації капіталів та переказу прибутків.

Однак іноземні інвестори вважають основною негативною ознакою інвестиційного клімату в економіці України політичну нестабільність, пріоритетні напрями розвитку економічної політики, нестабільну законодавчу базу з питань іноземного інвестування.

Ефективна юридична система, що ґрунтується на фундаментальних принципах приватної власності та ринкової економіки, надає могутнього стимулу для капіталовкладень і, навпаки, неефективне правове оточення відвертає інвесторів. Привабливе правове оточення повинно відповідати умовам: приватні інвестори, як іноземні, так і внутрішні, мають бути впевнені, що їх інвестиції надійно захищені добре розвинутою системою законів; інвестори повинні бути переконані, що закони впроваджуються в життя: найбільш досконале законодавство не має ніякої цінності, якщо не втілюється в практиці; інвестори потребують стабільності та передбаченості системи юриспруденції. Постійні зміни в законодавстві серйозно підривають довіру інвесторів.