<<
>>

ГРОМАДСЬКО-АКТИВНА ШКОЛА – ОСЕРЕДОК РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Т.Г. Стукалова

науковий співробітник

Сум ОІППО

В усьому світі позитивні зміни починаються з виявлення проблеми дуже пристрасними та мужніми людьми, й тоді жага змін знаходить своє відображення у конкретних справах.

Це спостереження, безперечно, прийняте й до становлення громадсько-активних шкіл.

Відомий громадський діяч і вчений Ларрі Е. Деккер сказав: « Завдання всіх майбутніх діячів руху громадсько-активних шкіл – це знайти кращі способи розкриття потенціалу в дітях, їхніх сім?ях і всіх членах громади. Є неминучий зв’язок між тим, що відбувається вдома й на вулиці. Наша відповідальність – це намагатися знайти спосіб зробити цей зв'язок позитивним». Дійсно, сьогодні сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, а й виховання соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце вжитті. Саме у школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватись у безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже у шкільному віці формується громадській світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадської позиції. Мікро середовище всередині школи необхідно сполучити з реального дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального, життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, система виховання громадянина не тільки у школі, а й поза її межами.

Тому у 2007 рік було вирішено оголосити роком « Розвитку якості громадсько-активної школи» . Громадсько-активні школи, які б відмінності між ними не існували в економічній чи соціальній сферах, мають спільну філософію. Такі школи ґрунтуються на демократичному ідеалі поваги до кожної людини та її прав на участь у справах громади, що стосується загального добра.

Програма має на межі досягнення активної участі всіх і вирішення проблем, які існують у спільноті. Така програма характеризується адаптацією до потреб, що змінюються постійним пошуком відповідних шляхів досягнення спільних цілей та ретельного оцінкою результатів діяльності.

Модель ГАШ представляє школі і місцевої громаді можливість стати активними учасниками в справах освіти, в розширенні її доступності, зростанні ефективності й відповідальності школи в справі громадського навчання та виховання дітей, батьків, всієї громади, щоб на базі школи, мікрорайону, села почалось становлення й розвиток українського громадянського суспільства, основану на конкретних діях в інтересах людей.

Модель ГАШ дозволяє загальноосвітньому навчальному закладу стати громадсько-активним без збитку для його основних функцій в якості муніципального загальноосвітнього закладу.

В основі моделі ГАШ лежить як передовий західний досвід роботи, зорієнтований на потреби громади, так і збереження традицій радянської школи й звернення до історії української освіти в тій її частині, коли активно створювались земські ради.

Що ж таке громадсько-активна школа?

Громадсько-активна школа – це школа, яка ставить за мету не тільки освітянські послуги для учнів, але й розвиток громади, залучення батьків і жителів до вирішення соціальних й інших проблем, які стоять як перед школою, так і перед громадою. Це така школа, яка прагне стати не тільки загальноосвітнім закладом, але й культурним, громадсько-ресурсним центром мікрорайону, міста, села.

Для того, щоб все згадане вище здійснити, необхідно перебудувати систему діяльності свого загальноосвітнього навчального закладу певним чином.

Всі процеси, які проходять в рамках наших закладів, ми поділяємо на три напрямки: Демократизація, Волонтерство і Партнерство.

Школи наповнюють ці компоненти змістом своєї діяльності, розробляють три програми, що доповнюють одна одну.

Демократизація – складає основу для розвитку двох інших компонентів моделі ГАШ. Для розвитку демократичного суспільства, що відповідає потребам усіх громадян, необхідно, шоб наступне покоління виросло активними громадянами .

Саме тому, роботу потрібно починати зі школи. «Демократизація» - це демократизація школи, демократизація уроку і можливість для членів громади отримувати освіту продовж усього життя.

Волонтерство - суть цього компоненту полягає у створенні організованої системи, яка перетворює волонтерство у невід`ємну частину шкільного життя, яка включає на лише учнів, а й учителів, батьків, інших членів громади. Ця система сприяє тому, щоб людина стала активним членом своєї громади, щоб учні-волонтери ставали дорослими – волонтерами. Батьки, учителі та інші члени громади, які залучені до волонтерських акцій, стають зразком того, що присвячувати свій час тому, що для вас є дорогим і значущим, - це природна і необхідна частина життя у демократичному суспільстві.

Взаємовигідне партнерство школа – громада.

Партнерство означає встановлення і розвиток взаємовигідних відносин між школою, вчителями, учнями, членами громади і спонсорами для спільного вирішення загальних проблем. Сторони мають добре розуміти ситуацію, бути інформованими і чітко усвідомлювати користь для суспільства – для того, щоб сприяти активному й енергійному поліпшенню соціальних та освітніх структур. Партнерство на базі школи – це можливість поліпшити імідж школи, можливість залучити додаткові людські і матеріальні ресурси для підтримки школи, для задоволення потреб і інтересів громади. Партнерства створюють соціальний капітал, поліпшують взаєморозуміння, довіру і взаємодію між представниками різних секторів громади. Відповідно, вони служать зміцненню демократії.

В рамках кожної програми визначається мета, виробляються технології й з’являється цілісна система роботи всього загальноосвітнього закладу.

Модель, яка стала основою руху ГАШ в Україні, визначає громадсько- активну школу як будь яку школу, де:

увага приділяється роботі з місцевою громадою, працівниками школи та мешканцями;

школа сприяє вільному обміну думками, визначає місцеві потреби та бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також забезпечує зворотній зв’язок, що стосується цих дій, з боку громади.

Навчання впродовж усього життя – це організований процес, який дозволяє людям будь-якого віку отримувати доступ до якомога ширшого спектру освітніх послуг, щоб полегшити для них процес планування власним життям і надати можливість поінформованого вибору в майбутньому.

Розвиток громади – це процес, де місцеві відомства, місцева влада та освітні заклади спільно працюють над створенням та реалізацією проектів, спрямованих на поліпшення життя громади.

Дуже важливо, щоб уся громада мала можливість участі у розробці таких проектів, визначаючи спільні цілі та погодившись із завданням.

Причини успіху моделі громадсько-активної школи:

• Ідея громадсько-активної школи не є для України запозиченою. Здавна школа була нарівні з церквою центром соціального та культурного життя місцевих громад.

• Ідею ГАШ реалізують учителі. За своєю природою це громадсько-активні люди, орієнтовані на волонтерську діяльність і спроможні до багатьох звершень в ім’я надихаючої ідеї.

• Реформа освіти здійснюється не в Міністерстві освіти, а в конкретних школах. Рух ГАШ успішний, оскільки він йде знизу, а не насаджується зверху.

• Для директора школи приваблива ідея партнерських відносин: ми можемо тепер не просити, а пропонувати співробітництво.

• ГАШ забезпечує участь дитини в житті великої спільноти й успішну соціалізацію.

• Сила трьох компонентів програми (демократизація школи, партнерство, волонтерство) полягає у їх практичній спрямованості.

• Ще одна цінність моделі ГАШ – її адаптивність. І маленька сільська школа, і величезна школа мегаполіса можуть знайти свій власний варіант розвитку за моделлю ГАШ.

<< | >>
Источник: В.Ф. Живодьор. МЕНЕДЖМЕНТ ЗА УМОВ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ІННОВАЦІЙ: ВИКЛИКИ, РЕФОРМИ, ДОСЯГНЕННЯ. У 2 ч. – Ч 1.. 2007

Еще по теме ГРОМАДСЬКО-АКТИВНА ШКОЛА – ОСЕРЕДОК РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА:

  1. 2. Особливості політичного розвитку. Соціально-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза.
  2. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348).
  3. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
  4. Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослуж- бовцеві
  5. Громадська безпека та громадський порядок
  6. 73.Оцінка проблеми дитини; процеси розвитку як фон для психологічних проблем у дітей; нормальна траєкторія розвитку.
  7. 26. Критерії визначення періодів розвитку. Поняття соціальної ситуації розвитку.
  8. 27. Неокантианство: физиологическое неокантианство, Магбургская школа, Баденская школа.
  9. 8. Философия в системе античной культуры. Космоцентризм античной философии. Милетская школа. Эфесская школа.
  10. § 1. Громадянське суспільство і держава
  11. § 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
  12. § 2. Злочини проти громадського порядку
  13. Злочини проти громадського порядку
  14. § 1. Поняття і види злочинів проти громадського порядку та моральності
  15. § 5. Види правотворчості громадянського суспільства
  16. § 2. Політична система суспільства І держава
  17. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
  18. 12. Посягання на життя державного чи громадського діяча.