§7. Сліди холодної зброї і використання їх для одержання інформації про подію злочину і злочинця

Холодна зброя — це зброя активного захисту і нападу в рукопашному бою. Використання злочинцями холодної зброї в злочинній діяльності найрозповсюдженіше порівняно з іншими засобами вчинення злочину.

Холодна зброя — це спеціальний пристрій, призначений для багаторазового застосування для ураження людини або звіра, і

являє собою відносно міцний, повністю або частково твердий з достатньо зручною рукояткою

предмет, який діє на пошкоджене тіло своєю поверхнею в результаті удару і який наноситься безпосередньо зусиллям мускулів людини (за В. С. Ахановим).

Класифікація холодної зброї будується на різних основах. Так, за місцем виготовлення розпізнають

зарубіжну і вітчизняну, а за способом — заводську, кустарну і саморобну. Заводська зброя виготовляється згідно з державними

стандартами або технічними умовами для певних цілей, (мал. 69). За цільовим призначенням холодну

зброю розрізняють бойову, мисливську і спортивну. Крім того, існує так звана національна холодна зброя, яка виготовляється заводським способом.

Саморобна зброя виділяється примітивністю виготовлення, інколи це які-небудь предмети, наприклад, напилок, шабер, викрутка, які переробляють шляхом спеціального загострення, спрощення форми — зменшення довжини, вдосконалення рукоятки та ін.

Щодо конструкції, то холодна зброя існує така: клинкова (ножі, кинджали, кортики, штики, шаблі та ін.), ударно-роздроблююча (кастет, булава, дубинка, биток, пернач, шестипір, палиця, кистень) і комбінована, яка в одному пристрої вміщує елементи клинкової, ударно-роздроблюючої зброї, а інколи і вогнепальної.

Сліди холодної зброї на дереві, металі, пластмасах, гумі, шкірі та інших матеріалах є слідами тиску, ковзання, розрубу, проколу, а часом й розпилу.

слідоутворення нерідко змінюють форму та інші ознаки.

Наприклад, у слідах розрубу і розрізу не відображаються всі ознаки леза знаряддя. Тому ідентифікація холодної зброї за слідами ковзання (розрубу і розрізу) на м'яких тканинах — явище надто рідке. Якщо сліди розміщені на хрящах або кістках, то

ідентифікація можлива для встановлення, яким саме знаряддям розчленований труп.

Яку ж інформацію несе в собі слід холодної зброї? Величина пошкодження і форма країв рани свідчать про вид зброї: рубаюча, колюча, ударно-роздроблююча. Форма колотої рани характеризує переріз зброї, а глибина і розміри "сліпого" ранового каналу відбивають будову клинка. Тому необхідно під час огляду доручати спеціалісту судовому медику виготовляти полімерний зліпок (паста К., Сіеласт) раневого каналу, який буде моделлю клинка застосованої зброї.

Цілком природно, що, маючи такий зліпок, неважко скласти орієнтировку для розшуку холодної зброї. Певна річ, зліпки виготовляють тільки з ран на трупах і його органах, тканини яких значно краще відображають порівняно з іншими м'якими тканинами. Зліпки з органів потрібно доручати експертам

виготовляти під час експертизи.

Ушкодження на тілі людини та інших матеріальних предметах несуть інформацію про якісні властивості зброї. На тканині і

матеріалі одягу залишаються сліди металізації, забруднення — частки фарби, іржі. Так, при дослідженні перелому зводу черепа тупим предметом, потрібно завжди дослідити головний убір, на тканині якого можливо знайдуться мікрочастки застосованої зброї (знаряддя).

До слідів застосування холодної зброї інколи відносять сліди крові, різних виділень на одязі потерпілого і злочинця. Таке тлумачення слідів холодної зброї не зовсім точне, оскільки сліди мають інше походження.

Розшук особи, яка застосовувала холодну зброю, провадиться на основі комплексу слідів, залишених на місці події, в тому числі і слідів, які могли залишитись на злочинці. Проте, чи відносити їх до слідів холодної зброї,— питання спірне. При виявленні холодної зброї на місці події або ж при обшуку треба мати на увазі, що на ній є сліди власника і сліди застосування, тобто інформація про те, кому належала зброя, її походження, спосіб виготовлення та ін. Тому зброю з усіма подробицями описують, називають всі її частини, маркировочні позначення, де і які мікрочастки виявлені. Цілком природно, передусім виявляють сліди рук, сліди крові і різних забруднень. При виявленні піхов (чохлів), в яких зберігалась холодна зброя, проводиться ототожнення цілого за його

частинами — чи зберігався ніж в даному чохлі? Особливу увагу треба звертати на дослідження внутрішньої поверхні піхов, де можуть бути частки крові, волокна тканини одягу. При експертизі колото-різаних ушкоджень досліджують не лише холодну зброю і пошкодження на тілі, але і взаємне розташування пошкоджень на одязі, тому надсилання останньої на експертизу обов'язкове.

Одним із складних досліджень холодної зброї є визначення мускульного зусилля, необхідного для нанесення конкретного пошкодження. Так, механічні пошкодження зброї — згиб, злам клинка свідчать про неабияку фізичну силу злочинця. Особливості розчленування та розташування ран на важливих для життя ділянках тіла інколи свідчать про знання злочинцем анатомії людини.

На поверхні ударно-роздроблюючої зброї особливо уважно слід шукати мікрочастки тканин, забруднень, які знаходяться у кишенях одягу злочинця, де зберігався кастет, надолонник, бита тощо. Встановлення їх походження сприяє цілеспрямованому розшуку злочинця і розслідування злочину взагалі.