§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

(ст. 357).

Закон встановлює кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.

Об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері обігу і використання офіційних та окремих приватних документів.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одної з таких дій: а) викрадення; б) привласнення; в) вимагання; г) заволодіння шляхом шахрайства; ґ) заволодіння шляхом зловживання особи своїм службовим становищем; д) знищення; є) пошкодження; є) приховування.

Ч. З ст. 357 передбачає самостійний склад злочину, об'єктивна сторона якого характеризується незаконним заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом незалежно від способу.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років. У разі заволодіння документами, штампами, печатками шляхом зловживання службовим становищем суб'єктом злочину може бути лише службова особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Злочини протії авторитету органів державної влади ... 241

ного ч. 1 ст. 357 то обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мотив — корисливий або інші особисті інтереси. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 є:

спричинення порушення роботи підприємства, установи чи організації;

злочин вчинено щодо особливо важливих документів, шта мпів, печаток (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 357 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 357 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 357 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358).

Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. Посвідчення — це документ, який містить відомості про володільця і офіційно посвідчує особу та її правовий статус.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б однієї з таких дій: а) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою; б) збут підробленого документа;

в) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку;

г) збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358). Ч. З ст. 358 містить окремий склад злочину, об'єктивна сторона якого полягає у використання завідомо підробленого докумен та.

16 — 4-673

242 Глава 29.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 358, вважається закінченим з моменту вчинення однієї з дій, що складають його об'єктивну сторону.

Використання завідомо підробленого документа є закінченим злочином з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним.

Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. З ст. 358.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів — отримати права або звільнитись від обов'язків.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 358 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 358 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 358 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 359)

Об'єктом злочину є охоронювані законом суспільні відносини у сфері використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації і дотримання конституційних прав людини і громадянина, а також законних інтересів юридичних осіб.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному використанні спеціальних технічних засобів — приладів, пристроїв, апаратури, що спеціально створені, перероблені або пристосовані для негласного отримання інформації (тобто, без відома осіб, до яких ці засоби застосовуються).

Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Злочини у сфері використання електронно-обчнслювальннх машнн ... 243

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

вчинення злочину повторно;

вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;

вчинення злочину організованою групою;

заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 359 — штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 359 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.