§5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення
Криміналістичне дослідження зовнішніх ознак та їхніх джерел здійснюється з метою розшуку безвісти пропалих осіб, злочинців, які переховуються, встановлення осіб по невпізнаних трупах, ідентифікації людини, створення автоматизованих банків даних, організації оперативних та криміналістичних обліків.
Матеріальні джерела, які повністю відображають зовнішній вигляд людини або окремі її частини, зустрічаються рідко через ряд причин. У практичній діяльності відомий випадок, коли переслідуваний злочинець стрибнув з балкона другого поверху, приземлюючись, він упав обличчям на фунт свіжоскопаної клумби. При огляді місця події на клумбі був виявлений об'ємний слід від обличчя з чітким відображенням його елементів. За виготовленим гіпсовим зліпком була проведена портретно-криміналістична експертиза.
Сліди зовнішніх ознак інколи бувають невидимими або мало видимими. Це не тільки сліди рук, шкіряного покриву обличчя на полірованих предметах, а й сліди загальної будови тіла. Так, якщо труп лежав на підлозі, в постелі, а потім був перенесений, то на підлозі, постільній білизні утворюється невидимий слід-ложе трупа, який відображає деякі загальні ознаки зовнішності. Для виявлення таких слідів використовують люмінесцентні, термографічні методи, наприклад, метод люмінолу. Попередньо готується водний розчин люмінолу (0,1 г і 5 г кальцинованої соди на 5 л). Потім у розчин добавляють 10 мл 3 % розчину перекису водню. Перед початком пошуку слідів, наприклад, ложа трупа, слідів рук, босих ніг, кімнату потрібно затемнити. Розчин люмінолу, розпилюючи, наносять на предмети (пульверизатор, пилосос, насос для сприскування садових дерев). Біологічна речовина слідів вступає в хімічну реакцію і внаслідок хімілюмінесценції виникає яскраве світіння. Світіння добре видно в затемненому приміщенні, його можна фотографувати. Так можна виявити малопомітні сліди закривавлених рук на предметах, яких торкався злочинець, і таким чином встановити маршрут його руху.
Сліди крові будуть помітні навіть у раковині, відрі з водою, де мились руки, сміттєвій ямі, куди зливалась вода зі слідами крові.Найчастіше як матеріальні джерела інформації про зовнішність людини використовуються фотографії, кіноплівки, відеограми, голограми, а також кісткові останки. За фотографією слідчий сам може скласти словесний портрет-орієнтировку для розшуку, заповнити картку обліку або зробити запит в АіДС, що побудована на ознаках зовнішності.
Людські останки як матеріальні сліди несуть інформацію про зовнішній вигляд людини, його біологічну сутність. Для отримання такої інформації призначається судово-медична або портретно- криміналістична експертиза.
За збереженим черепом з допомогою методу С. А. Бурова можна провести ідентифікацію особи, якщо є фотографія, зроблена за її життя, а з допомогою методу М. М. Герасимова виготовити скульптурний портрет і використати його для розшуку пропалого.
Найпоширенішими джерелами інформації про зовнішність людини є люди (злочинець, потерпілий, свідок), ідеальні відображення яких зафіксовані в процесуальних і непроцесуальних документах (кримінальних справах, особових справах, картках кримінальних обліків, АІДС, АБД, документах різного довідкового обліку. В таких джерелах зберігаються демографічні дані, а також відображені деякі ознаки зовнішності (зріст, вага, група крові). Якщо в документах є фотографії,— то майже всі ознаки будови обличчя можна визначити.
У криміналістиці відомі такі методи відтворення і закріплення ідеальних слідів пам'яті в документах як процесуальних, так і непро- цесуальних: а) опис; б) малювання; в) композиція з допомогою фо- тографій; г) композиція з допомогою підсумовування малюнків. Це технічні прийоми матеріалізації слідів пам'яті. Характерним при одержанні інформації з особового джерела є добровільне волевиявлення розкрити суб'єктивний образ для оточуючих. Тут недопустимі технічні засоби або тактичні прийоми, які пов'язані з насильством або катуванням людини.
Опис являє фіксацію результатів вербального спілкування з джерелом інформації про ознаки образу людини, який зберігається в його пам'яті, для складання словесного портрета.
Слідчий пропонує суб'єкту добровільно розказати про ознаки і особливості людини, яку він бачив і запам'ятав. Для опису ознак зовнішності необхідно дотримуватись стандартної термінології словесного портрета. Якщо джерело називає ознаку неправильно (зуби, як "стіна", підстрижений під "горщик"), то слід назвати ознаку правильно, а в деяких випадках навести суб'єкту приклад з реєстру "Типи і елементи зовнішності". Останній доцільно використовувати як асоційовані зразки для відтворення забутого.Малювання — це графічне відтворення суб'єктивного образу, який зберігається в пам'яті джерела. Малювання як засіб матеріалізації сліду пам'яті є тактичним прийомом, який використовують в слідчих діях для отримання інформації від людей. Тут можливе просування двома шляхами: 1) графічне відтворення — малювання безпосередньо джерелом і 2) графічне відтворення — малювання спеціалістом зі слів джерела.
Малювання безпосередньо джерелом — явище рідкісне і можливе, якщо останній володіє навиками малювання і може відтворити мислений образ людини, яку він запам'ятав. Безпосереднє малювання суб'єктивного образу джерелом проводиться під час допиту. Слідчий спочатку детально з'ясовує психічний стан особи, умови і обставини сприйняття. Далі, які елементи зовнішності джерело інформації запам'ятав точно, а щодо яких виникли складнощі у відповідях, яка їхня форма та розташування. При цьому можна використовувати малюнки з посібників про ознаки зовнішності. Потім джерелу пропонують намалювати портрет. При недостатніх художніх даних можна обмежитися зображенням хоча б контура у профіль. Також можливе графічне зображення окремих примітних ознак, татуїровок, шрамів тощо.
Малювання спеціалістом зі слів джерела найбільш поширений і надійний спосіб відтворення і матеріального закріплення ідеального відображення. Даний спосіб реалізує слідчий в процесі допиту джерела (потерпілого, свідка-очевидця), або опитування при проведенні оперативно-розшукових заходів. Тактика виготовлення мальованого портрета спеціалістом така.
Допитуючи свідка, слідчий відразу з'ясовує обставини і умови сприйняття, переконується, що джерело погоджується добровільно розкрити свій слід пам'яті і розповісти про суб'єктивний образ людини, яку він бачив. Потім йому пропонується детально розповісти про ознаки зовнішності, які він запам'ятав, під час цієї процедури можна, щоб він показав на зразках фотографій або знайшов їх в альбомі зовнішніх ознак особи.Спеціаліст теж присутній і, як правило, перебуває в сусідній кімнаті з відкритими дверима або в цьому ж кабінеті за шторкою. Він чує розповідь допитуваного, але не бачить його, і зі слів останнього малює відтворюваний джерелом суб'єктивний образ. Отже, образ реального об'єкта (людини) при малюванні спеціалістом два рази піддається суб'єктивній трансформації: один раз джерелом, другий раз — спеціалістом. Тому мальовані портрети називають
суб’єктивними. Вони не тотожні, тільки подібні до реального вигляду розшукуваної людини. В процесі виготовлення мальованого портрета існує можливість його доопрацювати для того, щоб після закінчення роботи показати готовий портрет допитуваному і з'ясувати, які ознаки передані неправильно і що ще потрібно домалювати. Після зауважень і рекомендацій спеціаліст робить відповідні зміни. При цьому треба мати. на увазі, щоб внесені зміни не тільки поліпшували подібність оригіналу, а і навпаки, зменшували ступінь подібності. Особливо це потрібно пам'ятати при складанні мальованого портрета зі слів декількох джерел. Тут рекомендується з кожним джерелом вести бесіди окремо і з'ясовувати: як він сприймав, чи правильно називає ознаки. Спеціаліст малює індивідуальний ескіз, який оцінюється джерелом. Потім на основі ескізів декількох джерел спеціаліст малює підсумковий портрет, який показує джерелам для оцінки його подібності до реального образу.
Також можлива методика колективного складання портрета. Слідчим запрошуються всі джерела (свідки, потерпілі). Він допитує кожного окремо, а спеціаліст в цей час малює портрет, наприклад, у сусідній кімнаті, до якої відчинені двері.
Готовий портрет слідчий показує одночасно всім джерелам, останні оцінюють його подібність (схожість) і різницю (відмінність, неоднаковість), а спеціаліст виправляє і уточнює. При цьому потрібно будувати роботу так, щоб всі учасники дійшли одного висновку: про ступінь схожості з оригіналом.Таким чином, ще 1960 р. зі слів дев'ятьох потерпілих був виготовлений мальований портрет насильника, з допомогою якого його було встановлено і затримано (мал. 24).
Композиція з допомогою фотографій започаткована у 60-ті роки і являє собою ось таку процедуру. В процесі допиту джерелу пред'являють серію звичайних фотографій і пропонують йому вибрати ті з них, на яких яка-небудь з ознак зовнішності схожа (подібна) на запам'ятовані ознаки. Слідчий або спеціаліст, який
Мал. 24
присутній при допиті, вирізує з фотографій вказані і відібрані ознаки зовнішності і наклеює їх на аркуші паперу. Таким чином складається портрет. Прогалини
між ознаками ретушуються. Так складений портрет дістав назву фоторобот. Для виготовлення
суб'єктивних портретів з
допомогою методу фоторобота
були сконструйовані спеціальні пристрої, наприклад, ПКП-2, лінійний фоторобот, планшетний, дисковий. Але вони не здобули високого визнання через низьку якість складених портретів і малу подібність їх до оригіналу.
Композиція з допомогою підсумовування малюнків найефективний спосіб відтворення і закріплення ідеальних відображень. Сутність складення суб'єктивного портрета полягає в тому, що джерело під час допиту вибирає з мальованих елементів зовнішності ті, які він запам'ятав як схожі, а спеціаліст з них конструює портрет.
Мальовані елементи — це типові ознаки зовнішності осіб, які проживають на території країн співдружності. Ознаки ці виконані графічно в одному масштабі, на прозорому матеріалі (плівці) і систематизовані за системою словесного портрета. Розпочинаючи композицію, джерелу показують мальовані елементи-ознаки зовнішності, які розміщені в альбомі-реєстрі.
Джерело порівнює їх з якою-небудь запам'ятованою ознакою і сповіщає про це спеціаліста. Цю ознаку знаходять у магазині-каталозі. Відібрані таким чином елементи (плівки) з зображенням ознак зовнішності суміщують один з одним шляхом зіставлення та накладення і розглядають на світло, переміщуючи плівки одна відносно іншої, так можна змінити форму і розміщення ознак (підняти, опустити, перемістити вправо, вліво).Для складання композиційних портретів за даною методикою сконструйовані спеціальні пристосування, наприклад, "ідентифікаційний комплект малюнків-2", прилад "Портрет", "Каштан".
Прилад "ІКМ-2" складається з альбома-реєстру мальованих ознак зовнішності, магазину малюнків ознак зовнішності на прозорій плівці, демонстраційної касети і штанги з фотоапаратом.
Процедура використання І KM-портрету така. Джерелу пропонують під час допиту або опитування по черзі знаходити в реєстрі-альбомі схожі ознаки зовнішності, починаючи з зачіски, овалу обличчя та ін. Оператор відбирає аналогічні ознаки на плівці, вилучає їх з магазину і вставляє в демонстраційну касету. Зібраний портрет показують джерелу, останній оцінює його як схожий на того суб'єкта, образ якого він запам'ятав. Зібраний портрет фотографують і використовують як орієнтировку для розшуку.
У Києві невідомий убив сторожа ТЕЦ, заволодів його карабіном, з якого застрілив водія таксі і тяжко поранив пасажирку. На захопленому автомобілі він поїхав у місто, по дорозі убив працівника ДАІ, який намагався зупинити злочинця. Все це відбувалось о другій годині ночі. Очевидцем того, як злочинець стріляв у працівника ДАІ, виявився військовослужбовець, який їхав йому назустріч. Через тиждень після вчиненого свідок був встановлений, і з його слів був складений композиційний портрет на приладі ІКМ-портрет. Незважаючи на несприятливі умови (ніч і короткий час для спостереження), за свідченням очевидця було виготовлено портрет і злочинця затримано.
Зараз, крім ІКМ-портрет, використовуються імпортні пристрої для композиції, наприклад, японський "Поліпроектор", який являє собою блок декількох фільмоскопів (мал. 25), з допомогою яких де- 162
монструють на екрані мальовані ознаки зовнішності. З появою комп'ютерів розроблені програми композиції суб'єктивних портретів як спеціалістом зі слів джерела, так і самим джерелом.
Мал. 25
У пам'ять комп'ютера вводять елементи ознак зовнішності з альбому- реєстру системи ІКМ-портрет. При складанні портрета джерело самостійно проектує на екран мальовані ознаки, вибирає схожі і конструює портрет, якщо він володіє прийомами поводження з комп'ютером. Складений портрет може бути терміново розмноженим (мал. 26).