§4. Сліди вогнепальної зброї і механізм Їх утворення

Застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочинів призводить до численних слідів на місці події. Сліди зброї різноманітні і залежать від багатьох факторів: моделі зброї; використовуваних боєприпасів; умов учинення злочину; дій, які виконує суб'єкт для приховування слідів злочину.

Сліди зброї — це, насамперед, сліди-предмети: залишені зброя, боєприпаси, різні речі (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, в якому зберігалась зброя (тканина, папір, дерево)).

Сліди-предмети — це патрони з осічкою, гільзи, дріб, пижі, прокладки, незгорілі порошинки, сліди кіпті.

Сліди зброї, по-друге, це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предметами середовища (оточення): пробоїни, вм'ятини, зруйновані предмети (скляні, керамічні), зрештою, це сліди на тілі людини, розриви, кіпоть на тканинах (поясок обтирання), укорінені порошинки, опіки тощо.

Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (куля, дріб), перешкодах (предмети, тіло людини), тілі того, хто стріляв і потерпілого (на руках, обличчі, одязі). Тому при огляді місця події саме ці джерела інформації заслуговують на особливу увагу, проводити огляд і дослідження їх потрібно із залученням спеціаліста. Вид слідів, особливості їх розміщення допоможуть розв'язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того, фіксація їх забезпечить успішне проведення судово-балістичної та інших судових експертиз. Нижче розглядатимуться сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення згідно з етапами пострілу: заряджанням, пострілом і екстрагуванням гільзи.

Механізм утворення слідів при заряджанні зброї. При заряджанні неавтоматичної зброї патрон вручну вставляють у патронник, потім замикають ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. При заряджанні автоматичної зброї затвор, рухаючись уперед, натикається на патрон, який знаходиться в магазині, і досилає його в патронник, при цьому на краю денця гільзи може утворитися слід досилювача, характерний для АК і АКС.

зачіп викидача заскочить в кільцеву проточку і залишить слід ковзання на ребрі денця гільзи (мал. 63). Рух затвора зупиниться, патронник виявиться закритим, а зброя — зарядженою.

Утворення слідів зброї на гільзі при пострілі. При натисканні на спусковий крючок ударник з бойком зривається з бойового зводу і, рухаючись уперед, натискається на капсуль, утворюючи на ньому об'ємний слід тиску, який за своєю формою схожий на форму бойка. При ударі бойка капсуль загоряється і підпалює пороховий заряд. В патроннику виникає великий тиск порохових газів, під дією яких снаряд отримує кінетичну Мал. 63 енергію і виштовхується із ствола, а гільза з такою ж силою притискується до затвору і на її денці утворюються сліди тиску, які називаються слідами переднього зрізу затвору (патронного упору). Оскільки метал капсуля значно тонший денця і більш м'який, тому сліди переднього зрізу затвора утворюються насамперед на капсулі навколо сліду бойка.

Практично слід бойка і слід переднього зрізу затвора залишаються на гільзах, відстріляних із будь-якої зброї як заводської, так і атипічної.

Утворення слідів при екстрагуванні гільзи. Процедура пострілу триває мить і за цей час затвор набуває моменту руху і, переборюючи стан спокою, починає рухатись назад. Зачіп викидача, який удержує гільзу в чашечці (вінчику) затвора, витягує гільзу і разом з нею відходить назад. При русі гільзи в патроннику на її стінках можуть утворюватися сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках (мал. 63).

Сліди патронника мають форму паралельних трас, розміщених на циліндричній частині гільзи, ближче до її денця.

Як тільки гільза залишить патронник, вона натикається на відбивач, одержує обертовий момент і викидається.

На снарядах (куля, дріб) залишаються сліди каналу ствола зброї. Під тиском газів снаряд, рухаючись по стволу, ковзає по його стінках і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів нарізів (виступів між канавками — нарізами) і сліди граней нарізів. Механізм утворення їх такий. Куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно і при вході в нарізи на ній залишаються первинні сліди нарізів, які розміщені паралельно осі кулі у вигляді боріздок і валиків. При подальшому русі куля повторює напрямки нарізів, отримує обертовий рух і на її поверхні залишаються сліди граней нарізів і полів у вигляді нахилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, які в'ються вверх зліва направо. Ширина полів і нарізів може бути визначена за їхніми слідами на циліндричній частині кулі. Ці сліди називаються повторними слідами каналу ствола (мал. 64).

У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на дробу і спеціальних кулях. У дробовому заряді не всі дробинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а тільки окремими точками. В цих точках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок поверхні на сферичній частині дробин. На дробу, розміщеного всередині заряда, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблення від контакту з сусідніми дробинками. Такі сліди називають контактними полями (мал. 64). Останні часом можна зустріти на поверхні пижа або ж картонної прокладки.

Сліди на гільзах і снарядах атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки атипічна зброя, як правило, не- нарізна, неавтоматична, не має відкидача. Якщо ж атипічна зброя, наприклад, обріз, виготовлений із заводської зброї, то механізм утворення і види слідів на кулях і гільзах залишаються такими ж, як і для зброї, з якої виготовлений атипічний екземпляр. Щодо саморобної зброї, яка найчастіше виготовляється під 5,6 мм малокаліберний патрон, то все залежить від якості виготовлення. В деяких саморобних пістолетах-кулеметах є всі деталі, які дозволяють автоматично перезаряджати зброю і вести автоматичну стрільбу.

Сліди контакту снаряда з перешкодою. При зіткненні з перешкодою снаряд, володіючи кінетичною енергією, може утворити:

об'ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір), або ненаскрізний (сліпий) отвір. Навколо пробоїни є сліди кіпті, незгорілі порошинки (при близькому пострілі), на стінках кульового каналу можуть бути сліди металізації, як правило, невидимі, а на еластичних тканинах по краях отвору — поясок обтирання у вигляді частинок змазки, металу снаряда.

Сліди кіпті є не лише на поверхні "цілі", але й на інших об'єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме на тілі і одязі особи, яка стріляла, і осіб, які були присутні при цьому. Особливо це важливо для встановлення факту: чи стріляли в живу людину або в мертве тіло.