Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ).
Предметом цього злочину є: 1) інформація про фінансові операції, що підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, що подається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу; 2) завідомо недостовірна інформація про такі операції.
Об'єктивну сторону злочину характеризують: 1) повторне неподання інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу; 2) повторне подання цьому органу завідомо недостовірної інформації про такі операції.
Неподання інформації про відповідні фінансові операції виражається в бездіяльності.
Обов'язок подання такої інформації передбачено статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. і стосується фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, а також інших операцій, щодо яких установлено під час проведення внутрішнього фінансового моніторингу, що вони можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, от-риманих злочинним шляхом.Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує вісімдесят тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну вісімдесяти тисячам гривень, і має одну або більше ознак, визначених статтею 11 вищевказаного Закону.
Внутрішнім фінансовим моніторингом є моніторинг, здійснюваний суб'єктами первинного фінансового моніторингу (банками, страховими і фінансовими установами, ігорними закладами й іншими юридичними особами, які здійснюють фінансові операції) щодо фінансових операцій, які мають одну або більше ознак, визначених статтею 12 того ж Закону.
Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом.
Порядок подання зазначеної інформації встановлюється відповідно Національним банком України - для банків, і Кабінетом Міністрів України - для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
Злочин вважається закінченим із моменту повторного неподання відповідної інформації або з моменту повторного подання завідомо недостовірної інформації.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, який при поданні вищевказаної інформації характеризується усвідомленням винним її недостовірності.
Суб'єкт злочину — особа, на яку законом покладено обов'язок подання вищезазначеної інформації, а також особа, відповідальна за достовірність такої інформації.
У частині 2 ст. 2091 передбачено самостійний склад злочину.
Об'єктивна сторона злочину виражається в незаконному розголошенні у будь-якому вигляді інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Під розголошенням інформації слід розуміти протиправний її розголос будь-яким способом: повідомлення в бесіді, показ документів тощо.
Злочин вважається закінченим із моменту, коли ці відомості були повідомлені хоча б одній сторонній особі.Суб'єктивна сторона злочину - умисел.
Суб'єкт злочину — особа, якій зазначена вище інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю. Це, зокрема, керівники і працівники суб'єктів первинного фінансового моніторингу, спеціально уповноваженого органу з питань фінансового моніторингу й інших органів виконавчої влади, правоохоронних органів та ін.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 2091 — штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 2091 - штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.