<<
>>

ОБРЯДИ І СВЯТА

І жерці-брахмани з їх храмовими і домашніми ритуалами, і наполовину освічені сільські чарівники-знахарі з їх заклинаннями- мантрами однаково вписуються в ту величезну синкретичну систему, якою є індуїзм.

Важливі елементи цієї всеохоплюючої системи - численні і захоплюючі обряди і свята. На думку деяких дослідників, саме сукупність ритуалів і обрядів і робить індійця індусом. Помітна частина ритуальних обрядів припадає на святкові дні і пам’ятні дати, коли святкові зібрання, процесії на честь того чи іншого божества, масові паломництва до «святих» місць або грандіозні ритуально- драматичні дії зачаровують мільйони людей. Свята й обряди стають всезагальними подіями першочері ового значення. Саме в такі святкові дні всенародних свят і масових паломництв відчувається та сила індуїзму, яка фундаментує (інтегрує) в єдину релігійно-культурну спільність людей, котрі належать до різних мас та каст і розмовляють різними мовами.

Крім свят на честь Рами і Крішни (Рама-ліла, Крішна-ліла, холі), варто згадати і таке як Друга-Пуджа - свято світильників, які засвічують на честь богині щастя Лакшмі. Інше свято - на честь богині мудрості Сарае ваті і на честь покровителя божества і торгівлі Ганаші. Свято на честь Шиви відзначається щомісячно в ніч нового місяця, але особливо святково і з барабанним стуком, часом з еротичними танцями - у весняні місяці, коли від доброти бога плодючості так багато чого залежить.

Значне місце серед загальноіндійських свят займає велике паломництво Кумбхамела - святкування на честь стародавніх богів і амігри, напою безсмертя, який добував його після проходження океану. Син бога Індри ніс посуд з амітрою. Потім Кумбху брав його і опускав на землю кілька разів, коли, рятуючись від переслідування демонів, він приземлявся на землю, щоб відпочити. Місця, яких торкався Кумбха, вважаються священними. Головні з них - Прага, де раз на десять років здійснюються повні (раз на шість часткові) обряди.

На ці святкові обряди з усіх кінців Індії збираються мільйони паломників, які проводять тут ледь не цілий місяць. Головний момент обряду - обмивання в священних водах Гангу. Тут можна зустріти і аскетів, монахів, йогів і оголених дигамбарів. Майже вся Індія у вигляді її різних представників вважає своїм обов’язком, особливо в дні повної Кумохамели, раз на дванадцять років відвідати Прагу і залишити там свої приношення. Спеціальна каста брахманів- панга спеціалізується на обслуговуванні паломників, які для ритуального обмивання повинні були ретельно побриті (жодної волосинки, навіть до вій і брів). Спеціальні служителі стежать за порядком і сумлінно охороняють права брахманів, які вираховують плату з паломників.

Отже, таким чином в Індії щорічно відмічають сотні свят. Ось найголовніші з них:

Холі. Воно відзначається в лютому-березні. Це свято весни і розквітаючої природи.

Дівалі, або Діпавалі. На це свято прийнято змащувати своє тіло дорогими ароматними маслами ще до світанку. Триває п’ять днів.

Дакара, або Дурга-пуджа. Починається в першу ніч вересня і триває десять днів. Дакара присвячується богині Деві. В Делі і на півночі Індії це свято присвячується легендарному Рамі.

1 анаша чатуртхі відбувається у серпні-вересні і присвячується народженню слоноголового бога Ганаші.

Шіваратрі ще називають ніччю Шіви. Воно відбувається у лютому-березні.

Рама-навамі - це день народження сьомого втілення Вішну - легендарного царевича Рами. Це свято триває вісім днів. І всі ці дні читається і тлумачиться великий індійський епос.

Ракш-пурніма (липень-серпень) - на берегах річок, озер здійснювалися церемонії обмивання. Як жертву в річку кидали кокосові горіхи.

Васанта Панчамі (кінець січня початок лютого) присвячується богині Сарасваті, яка є покровителькою науки, мистецтва і культури.

Джанташтамі організовується на честь народження Крішни - восьмого втілення великого Вішну.

10.3.1. Страви і піст

Вегетаріанство не поширене по всіх містах.

Але всі індуси вегетаріанці. Деякі вживають баранину, однак дуже рідко можна зустріти того, хто впоживає м’ясо корови. Члени касти Праджапаті, гуджарські ремісники споживають м’ясо, але, наприклад, у літаку вони попросять принести вегетаріанську їжу, щоб уникнути небезпеки О ' І П ГГГЧПІІІІТТЧ«, А Гтґчт'іікгч» «ІТ » «Г...«W..п,,., —

-».w *«* inuj. 2 (іішімі і -ai iruviri iviM i fi univi ri in/AJ' vn i¥iw/i\_y io

і в гостях у друзів-індусів. Існують вегетаріанці, які не споживають цибулю і часник. Інколи стримують себе від споживання харчів червоного кольору, наприклад, від буряка, моркви, гарбуза і червоного вина: червоний колір - це колір крові. Такі групи як ISKCON або прихильники Сатьї Саї Баби - вегетаріанці. Це може бути пов’язане з переконанням, що м’ясо пробуджує сексуальну пристрасть і гнів, і також можливо через те, що дихання, з допомогою якого виконуються священні ман гри із Вед, не має бути отруєне.

Час від часу індуси постять, наприклад, на святкуванні народження Рами і Крішни, звичайно під час посту («врат» або «барат» на Пенджабі) уникають лише строго визначеної страви. До цього входять страви з рисом, пшениці, пшоном і бобовими, однак із будь- яких правил є виняіки. Коли особливі молитви підносяться Шірді СаїБабі (попереднє втілення СатьїСаї Баби) жінки можуть їсти суміш бобових, рису, шпинату і більше нічого. До складу дозволених страв входять молоко, арахіс і топлене масло (гхі). Високий вміст білка в багатьох вегетаріанських або пісних стравах означає, що такий режим харчування жодним чином не загрожує здоров’ю. Деякі індуси, приїжджаючи в інші країни, наприклад Англію, сприймають ідею їсти м’ясо, однак повертаючись до індійських ірадицій харчування, не відчувають погіршення здоров’я. Брати асоціюються з визначеними групами: щочетверга можна постити з Саї Бабою, щоп’ятниці - з послідовниками Сантоші. Особливий пенджабський піст Корва Чауї продовжується чотирнадцять днів перед Дівалі. Індуські жінки, а інколи і дочки сикхів дотримуються його заради добробуту і благополуччя своїх чоловіків і постять від світанку до сходу місяця. Було б перебільшенням сказати, що індуські жінки завжди постять, але вони роблять це досить часто. Індуси, перейняті ритуальною чистотою, беруть із собою їжу, особливо коли відправляються в поїздку чи на роботу, не ризикуючи купувати їжу в їдальні чи буфеті.

Звичайно багато індусів роблять це не просто з міркувань гігієни або через те, що віддають перевагу домашній їжі.

10.3.

<< | >>
Источник: Ларіонова В.К.. Історія національних (етнічних) релігій. Навчальний посібник-Івано-Франківськ: Видавець І.Я.Третяк,2010.-388 с.. 2010

Еще по теме ОБРЯДИ І СВЯТА:

  1. 8.3.2. Релігійні свята
  2. Свята і молитви зороастризму
  3. Свята корчма і конскрипційний похід, 1911. p.
  4. 14.7. СВЯТА І ЄВРЕЙСЬКИЙ КАЛЕНДАР
  5. Перший обхід свята свободи, 1849.
  6. ПОГРЕБАЛЬНЫЙ ОБРЯД ПРУССОВ, СКАЛЬВОВ И ЛАМАТОВ В УШ-ХП вв.
  7. „Домашние обряды"
  8. § 2. Распространение обряда обезвреживания в могильниках Окско- Сурского междуречья
  9. Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
  10. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180).
  11. 14.8.1. Обряди протягом життя
  12. § 1. Основные черты и динамика развития обряда вторичного захоронения
  13. Происхождение специфических черт поздне- триполъского погребального обряда