3.3. Впровадження системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві

Практична реалізація системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи здійснюється через механізм її впровадження на підприємстві. Його основним призначенням є забезпечення оператив­ного включення в загальний цикл управління системи для вирішення проблеми передбачення кризової ситуації та пошуку оптимального варіанта виходу з неї.

Механізм впровадження системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи має організаційну та функціональну складову. Перша пов’язана із визначенням місця системи в загальній структурі управління, безпосередніх виконавців та розподілом функцій між ними.

Адаптація системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві не вимагає структурної перебудови його управ­ління. При наявності налагодженого контролінгу вона може реалізо­вувати контроль за кризовими процесами як одну з його функцій. У цілому для впровадження на підприємстві системи раннього вияв­лення та подолання фінансової кризи необхідно створити робочу групу спеціалістів по формуванню антикризової програми. Оптималь­ним її складом є поєднання власних кадрів, що мають категоріальне розуміння специфіки роботи підприємства в регіональній та галузевій інфраструктурі, функціональних особливостях управління фінансами, персоналом, технологіями, інформаційними потоками тощо, зі спе­ціалістами, залученими зі сторони, які мають профільну санаційну кваліфікацію та володіють методологією ефективного вирішення проблем в умовах кризи та невизначеності. Найбільш прийнятним статусом такої групи, на нашу думку, є постійно діючий консуль­таційний орган при апараті управління суб’єкта господарювання. Обов’язковими критеріями відбору спеціалістів антикризового управління мають бути: досвід практичної діяльності, характер освіти та соціально-психологічний стиль управління.

У кількісно-професійному складі консультаційного органу доціль­ним є поєднання досвіду фінансиста, який здійснюватиме збір та обробку інформації, двох спеціалістів з маркетингових та виробничих питань та одного фахівця з проблем антикризового управління, які братимуть участь у виробленні антикризової програми.

Загальна послідовність реалізації системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи має охоплювати всі її функціональні етапи (див. рис. 1.9). Підпорядковуючи механізм впровадження систе­ми на підприємстві вирішенню її задач, виділимо п’ять функціо­нальних блоків роботи: три аналітичні (ІІ, ІІІ, V) і два логічно-прак­тичні (І та ІV) (рис. 3.5).

Перший блок запропонованої структурно-логічної схеми функціо­нування системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи передбачає збір інформації для проведення комплексної діагностики фінансової кризи. За досліджуваний період у визначеному інтервалі (поквартально або по півріччям, або по роках) збираються форми бухгалтерської і статистичної звітності, а саме: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про фінансові резуль­тати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б), звіт про основні показники діяльності підприємства (форма № 1-підпри­ємництво), а також аналітичні дані щодо залежалих товарно-мате­ріальних цінностей, суми і терміну непогашення кредиторської заборгованості.

Рис. 3.5. Загальна структурно-логічна схема функціонування системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві

У другому блоці визначається доцільність проведення антикри­зових заходів шляхом:

1) прогнозування банкрутства підприємства на основі виведених економіко-математичних моделей 2.1–2.5 щодо визначення коефі­цієнта автономії. За його величиною здійснюється вибір між двома альтернативами – відсутність чи наявність банкрутства – для уточ­нення мети діяльності підприємства – стале економічне зростання чи виживання.

2) діагностики фінансової кризи, а саме кількісної та якісної харак­теристики її параметрів. Перша з них передбачає постійне відстеження кризових проявів, що дозволяє своєчасно ідентифікувати ранні прояви кризових процесів чи їх поглиблення. Такий моніторинг проводиться на підставі розробленої для кожного з видів фінансової кризи системи критеріїв оцінки глибини їх розвитку, викладеної в додатках Б–Д.

Для кількісної оцінки кожного окремого виду фінансової кризи оформлюється таблиця в розрізі послідовно взятих періодів (квар­талів, років), у формі, наведеній у додатку Ж. У графі «відмітка» проставляється знак «+», якщо розраховане значення показника задовольняє умові, якщо ні, тоді «–». Вважаються пройденими всі стадії, які передують встановленій стадії. В такий спосіб формується база для якісної оцінки фінансової кризи.

Якісна параметрична характеристика фінансової кризи передбачає визначення глибини та швидкості її розвитку.

Ідентифікація глибини розвитку чи етапу локалізації фінансової кризи (стадії та фази) проводиться на підставі узагальнення висновків щодо глибини окремих видів кризових процесів з використанням таблиць 3.1 і 3.2. Результати оформлюються в таблиці за формою, наведеною у додатку З. У кожній клітинці на перетині періоду та форми кризи записується її стадія. Якщо розвиток певної форми кризи не розпочався проставляється знак «Х».

Нагадаємо, що досягнутий кризою рівень глибини характери­зується виконанням усіх п’яти умов, визначених для її оцінки. Трансформація кризового процесу продовжується на розвинутій глибині, за якою слідує започаткований рівень кризового процесу. Зауважимо, що по окремо взятому критерію виконаними вважаються всі умови, які передують сформованій стадії у досліджуваному періоді.

Оцінка швидкості проходження фінансової кризи здійснюється графічним способом, як показано на рисунку 3.3: на вісі абсцис позначаються фази фінансової кризи, по вісі ординат – період.

Третій блок передбачає формування антикризової програми шляхом:

1) вибору санаційної стратегії в залежності від етапу життєвого циклу підприємства (див. табл. 3.3);

2) визначення тактики поведінки підприємства у кризовому становищі за двома характеристиками: глибиною фінансової кризи та обраним видом санаційної стратегії (див. табл. 3.3);

3) формування індивідуального каталогу оздоровчих заходів залежно від обраної тактики з урахуванням першопричин виникнення кризи. Для цього необхідно, по-перше, виявити кризові чинники. Оцінка взаємозв’язків факторів і зон їх ураження проводиться з використанням переліку типових причинно-наслідкових зв’язків розвитку фінансової кризи, викладених у таблиці 1.1. Він може бути розширений або звужений в умовах певної кризової ситуації на підприємстві. По-друге, з використанням додатку Е сформувати набір адекватних заходів щодо подолання фінансової кризи.

Четвертий блок – це впровадження виробленої антикризової програми. Він носить переважно управлінський характер і здійс­нюється шляхом прийняття управлінських рішень щодо усунення (попередження) фінансової кризи на підприємстві. Для цього групою спеціалістів, що підготовила антикризові заходи, визначаються виконавці з дотриманням принципу відповідності їх кваліфікації рівню складності та компетентності поставлених перед ними завдань; передбачаються джерела забезпечення останніх необхідними і достатніми ресурсами для їх реалізації.

До п’ятого блоку механізму впровадження системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві входить:

– перевірка ефективності реалізації антикризових заходів через повернення до кількісної параметричної характеристики фінансової кризи в другому блоці з метою визначення стадій окремих кризових процесів та характеристики загального перебігу фінансової кризи;

– перевірка дієвості функціонування системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи на підприємстві через повторне прогнозування банкрутства, яке передбачене у другому блоці (див.

За змістом механізм впровадження системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи є комплексом організаційних, інформа­ційних, методичних та управлінських процедур, призначених для розробки дієвої антикризової програми, що відповідає інтересам як самого підприємства, так і безпосереднього оточення. Слід підкрес­лити тісний взаємозв’язок між блоками механізму впровадження системи: кожен наступний є логічним продовженням у дослідженнях попереднього. В результаті досягається найбільш цілісне вивчення кризової ситуації та особливостей реагування на неї. Гнучкість системи раннього виявлення та подолання фінансової кризи доводить високий рівень її адаптивності, а циклічний характер робить процес її функціонування мобільним і безперервним.