Європейська конституціоналізація
Ніццький саміт ознаменував завершення вузькоміжурядо- вого періоду перегляду інституційної системи. Невдоволеність тим підходом до інтеграції, який відтепер сприймається як “деспотичний”, і зростання недовіри до “нерозпізнаного політичного об’єкта”, яким є Європейське Співтовариство, спонукають до пошуків демократичнішого й відкритого до національних парламентів і громадянського суспільства нового шляху, яким пішов Конвент.
Наступний Конвент, що має підготувати саміт 2004 року (або 2003 року в разі перенесення на ближчий термін міжурядової конференції) буде відкритим також і для країн-кандидатів. Ця відкритість є, між іншим, фактором ускладнення, адже, чимало країн-кандидатів виявляють досить прохолодне ставлення до інституційних питань74. Власне через це, однак, і необхідно долучити їх до діяльності Конвенту. Одною з основних проблем розширеного Союзу стане саме інтеграція нових держав-членів до “культури” переговорів і союзної логіки. Отже, стає очевидною необхідність педагогічного підходу до “союзного співжиття”, навіть якщо він не зможе гарантувати сам по собі більшої співпраці майбутніх членів Євросоюзу.Зокрема, спрощення угоди дає можливість роз’єднати її на дві частини, перша з яких стосувалася б загальних принципів, прав і фундаментальних свобод та інституцій і стала б чимось дуже схожим на конституцію (хоча й тут могли б робитися окремі модифікації змісту), яка сприяла б кращому розумінню і сприйняттю системи європейською громадською думкою.
Конституціоналізація Євросоюзу важлива не стільки як мета, скільки як програма реформи, що мала б зумовити ефективніше й демократичніше функціонування системи, щораз більше змушеної керувати різноманітністю й диференційованістю.
Таким чином, наступна угода могла б справді стати “конституційною”, тобто такою, що усунула б теперішній інституційний хаос Євросоюзу та реструктурувала б інституції, сприяючи водночас і політизації системи, та дозволила б краще організувати субсидіарну співпрацю між різними рівнями врядування в системі Євросоюзу80. Очевидно, що національні конституції залишилися б важливими точками відліку в конституційній та адміністративній системі з двох рівнів, організованих на основі принципу “кооперативної субсидіарності”.
Європейська конституція означала б також більшу сакралізацію системи, яка через постійне оновлення зараз не сприймається належно громадською думкою. Слід зазначити, що відносна мобільність притаманна всякій системі з федеративними тенденціями, і європейська комунітарна система навряд чи може “кристалізуватися” раз і назавжди81.Укласти європейську конституцію означає, серед іншого, визначити основу владних повноважень Євросоюзу, краще розподілити повноваження та функції в горизонтальному плані між інституціями Співтовариства та у вертикальному плані між Єв- росоюзом і державами-членами; це означає розвинути й розширити концепцію європейського громадянства, поширити її на всіх легальних резидентів на території Євросоюзу, а не лише на тих, хто має громадянство однієї з держав-членів, використовуючи таким чином об’єднану Європу як потужний фактор інтеграції іммігрантів з-поза меж ЄС; це означає запровадити політичну ієрархію між цілями Євросоюзу та юридичну ієрархію між нормами ЄС; це означає кодифікувати ті опрацьовані Судом ЄС принципи, які зумовлюють специфічність системи, як-от принцип верховенства права Співтовариства або принцип прямої дії.
Еще по теме Європейська конституціоналізація:
- 9.3. Проблеми інтеграції іммігрантів у європейське суспільство: загальне і особливе у міграційно-правової політиці європейських держав
- 3. Європейське економічне співтовариство та Європейський Союз у системі міжнародних економічних від-носин
- Розділ 4 Інтернаціоналізація конституційного права та конституціоналізація міжнародного правопорядку в умовах міждержавних інтеграційних процесів: категорійно-понятійний апарат забезпечення
- Європейський Центральний Банк і Європейська система центральних банків
- Інституції Європейського Союзу
- 2.3. Європейський Парламент
- Європейський Союз (ЄС).
- 2.7. Європейська Рада
- 61. Європейська соціальна хартія
- 2.2. Європейська Комісія
- Європейська Рада
- 4. Європейська правова система
- Європейський Союз
- Наближення правопорядків у країнах Європейського Союзу
- 2.2. Наближення правопорядків у країнах Європейського Союзу