Європейський Союз

До інституцій Європейського Союзу у сфері безпеки харчування необхідно віднести перш за все Європейську Комісію, яка володіє правом нормотворчої ініціативи. Європейська Комісія є органом незалежних експертів, незалежність яких гарантується установчими договорами.

Рада Європейського Союзу — головний орган ухвалювання рішень в ЄС. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо — загалом 9 конфігурацій Ради. Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС і політичних рушіїв того чи іншого особливого питання. Деякі конфігурації Ради збираються раз на місяць; інші — раз на півроку. Попри те, що склад Ради міністрів змінюється, це єдина інституція.

Керівництво в Раді здійснює країна-президент, яка змінюється щопівроку (див. Президентство Союзу). Над підготуванням рішень Ради працюють близько 250 робочих груп і комітетів; вони виконують технічну роботу і передають документи в Комітет постійних представників, який здійснює політичну підготовку рішень. Організаційну роботу виконує генеральний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ради. Рішення в Раді ухвалюються голосуванням міністрів з держав—членів. Залежно від питання, що розглядається, застосовується один з трьох видів голосування: проста більшість (для процедурних питань); кваліфікована більшість (коли кожна країна має визначену «вагу» голосу) — застосовується за розгляду питань внутрішнього ринку, економічних справ і торгівлі; одностайне рішення — застосовується, зокрема, за розгляду питань про вступ нових членів, оподаткування, проблем СЗБП і правосуддя та внутрішніх справ.

Європейський Парламент — асамблея представників його майже 500-мільйонного населення.

Суд Європейських Спільнот був однією з перших інституцій Спільноти, заснованих Паризьким договором 1951 року. Римський договір 1957 року зобов’язав його наглядати за виконанням усіх європейських договорів. До складу Суду ЄС входять по одному судді від кожної держави—члена (після останнього розширення — 25), яким допомагають вісім генеральних адвокатів. Суддів і адвокатів призначають за загальної згоди держав— членів на шестирічний термін. Суд може засідати в палатах або збиратися на пленарні засідання для розгляду особливо важливих чи складних справ та на вимогу держав— членів. Він виконує дві основні функції: перевіряє на відповідність договорам документи, видані європейськими інституціями та урядами; тлумачить право Спільноти на запит національних судів.

Європейський соціально-економічний комітет — дорадчий орган Європейського Союзу, який було створено 1958 року згідно з Договором про заснування Європейської Спільноти, щоб забезпечити представництво інтересів різних економічних і соціальних груп. Комітет складається з 317 членів; їх призначає Рада на 4 роки за рекомендацією національних урядів. Члени Комітету належать до таких категорій так званого «організованого громадянського суспільства» як роботодавці, профспілкові діячі та представники різних груп інтересів (професійних об’єднань, фермерів, захисників довкілля, споживачів тощо).

Європейська Комісія, Європейський Парламент і Рада несуть відповідальність у сфері управління ризиками. На основі оцінок ризиків, які надаються з боку EFSA та ґрунтуються на інших даних, вони можуть колективно та індивідуально приймати відповідні політичні рішення й надавати необхідні регуляторні інструменти з метою їх запровадження. Комісія виступає в ролі органу, який забезпечує дотримання положень угод Європейського Співтовариства, несе відповідальність за належне дотримання та виконання правових актів Співтовариства щодо безпеки харчових продуктів, здоров’я тварин, здоров’я рослини й умов утримання тварин. Як одна із служб Комісії, Бюро з питань ветеринарії та харчової продукції (FVO) відіграє важливу роль у виконанні цього завдання. Місія FVO включає: просування ефективних систем контролю у галузі безпеки й якості харчових продуктів, здоров’я тварин та рослин; проведення аналізів на відповідність вимогам ЄС щодо безпеки й якості харчових продуктів, нормам законодавства щодо здоров’я тварин та рослин, яке діє в межах Європейського Союзу та в третіх країнах, які здійснюють експорт в ЄС; сприяння формуванню політики ЄС у сфері безпеки й якості харчових продуктів, захисту здоров’я тварин та рослин; повідомлення усіх зацікавлених сторін щодо результатів оцінок.

Регламентом (ЄС) № 178/2002 Європейського Парламенту і Ради від 28 січня 2002 року було створено Європейський орган з Безпеки харчових продуктів ((European Food Safety Authority, далі — EFSA). У Регламенті визначено, що EFSA надає наукові консультації, наукову та технічну підтримку законодавству Співтовариства та політикам у всіх сферах, які мають безпосередній або опосередкований вплив на безпеку харчових продуктів і кормів для тварин.

Місія EFSA включає також надання: наукових консультацій, науково-технічної підтримки щодо харчування людей, у світлі законодавства Співтовариства, і, на запит Комісії, допомогу щодо повідомлення питань з харчування в рамках програми здоров’я Співтовариства; наукових висновків з інших питань, що стосуються здоров’я тварин, і здоров’я рослин; наукових висновків щодо інших товарів, крім харчових продуктів і кормів для тварин, що відносяться до генетично модифікованих організмів, як визначено у Директиві 2001/18/ЄС, та без шкоди встановлених нею процедур.

EFSA повинен надавати наукові висновки, які є науковою основою для розробки та ухвалення Співтовариством заходів у сферах, що належать до його місії.

EFSA повинен виконувати свої завдання в умовах, які дають йому можливість функціонування у якості контрольного органу, через його незалежність, науково-технічну якість його висновків які він надає та інформації, що він поширює, прозорості його процедур і методів роботи, а також його ретельності у виконанні поставлених перед ним завдань. Він діє у тісній співпраці з компетентними органами держав—членів, що виконують подібні завдання.

EFSA, Комісія та держави—члени повинні співпрацювати для сприяння ефективному зв’язку між оцінкою ризику, керуванню ризиком та функціями з повідомлення про ризик.

Держави—члени співпрацюють з EFSA для забезпечення виконання ним його місії.

EFSA має наступні завдання: надавати установам Співтовариства та державам—членам найкращі можливі наукові висновки у всіх випадках, передбачених законодавством Співтовариства, і з будь-яких питань в межах його компетенції; сприяти та координувати розробку уніфікованих методологій оцінки ризику в сферах, що належать до його місії; надавати наукову та технічну підтримку Комісії в сферах, що належать до його місії, і, якщо цього вимагають, тлумачення та розгляд висновків щодо оцінки ризику; доручати проведення наукових досліджень, необхідних для виконання ним своєї місії; здійснювати пошук, збирання, зіставлення, аналіз і підведення підсумків наукових і технічних даних в сферах, що належать до його місії; вживати дії з визначення та охарактеризування ризиків, що виникають в сферах, що належать до його місії; створити систему мереж організацій, що діють у сферах, що належать до його місії, і відповідати за їхню роботу; надавати наукову та технічну допомогу, на запит Комісії, у процедурах керування кризами, що впроваджені Комісією, з огляду на безпеку харчових продуктів і кормів для тварин; надавати наукову й технічну допомогу, на запит Комісії, з огляду на розширення співпраці між Співтовариством, державами кандидатами на членство, міжнародними організаціями і третіми країнами в сферах, що належать до його місії; забезпечувати отримання громадськістю і зацікавленими сторонами швидкої, надійної, об’єктивну та вичерпної інформації в сферах, що належать до його місії; незалежно висловлювати свої власні висновки та орієнтації у питаннях, що належать до його місії; виконувати будь-які інші завдання, поставлені перед ним Комісією, у межах його місії.

До складу EFSA входять Рада правління; Виконавчий директор і його персонал, Дорадчий форум; Науковий комітет і Наукові ради

До складу Ради правління входять 14 членів, призначені Радою за погодженням з Європейським Парламентом, зі списку осіб, складеного Комісією, що включає значно більшу кількість кандидатів, ніж кількість членів, яких буде призначено, і представник Комісії. Чотири члени повинні мати досвід роботи в організаціях, що представляють інтереси споживачів та інших сторін в харчовому ланцюгу. Список, укладений Комісією, із відповідними документами направляється Європейському Парламенту. Якнайскоріше Європейський Парламент, впродовж трьох місяців, представляє свою думку на розгляд Ради, яка потім призначатиме членів ради правління. Призначення членів ради правління здійснюється таким чином, щоб забезпечити високі стандарти компетенції, широкий діапазон відповідної практики та, згідно з ними, найширше географічне поширення діяльності EFSA в межах Союзу. Строк повноважень членів становить чотири роки та може бути продовжений один раз. Проте, для половини членів строк першого мандата становить шість років.

Рада правління ухвалює внутрішні правила EFSA за пропозицією виконавчого директора. Ці правила повинні бути оприлюднені. Рада правління обирає одного з своїх членів на посаду Голови на дворічний строк, що може бути подовжений, ухвалює свої власні процедурні правила. Якщо не передбачене інше, Рада правління діє більшістю своїх членів.

Рада правління проводить засідання за пропозицією Голови або на вимогу не менше однієї третини її членів.

Рада правління забезпечує виконання EFSA своїх завдань покладених на нього та місії, згідно з вимогами, що встановлені цим Регламентом.

Кожного року до 31 січня Рада правління ухвалює програму дій EFSA на наступний рік. Вона також ухвалює довгострокову програму, що може бути змінена. Рада правління забезпечує відповідність цих програм законодавству Співтовариства і пріоритетам його політики в сфері безпеки харчових продуктів.

Кожного року до 30 березня Рада правління затверджує загальний звіт про діяльність EFSA за попередній рік.

Рада правління після консультацій з Комісією ухвалює фінансові правила, що застосовуються до EFSA. Вони не можуть відступати від Регламенту Комісії (ЄС, Євратом) № 2343/2002 від 19 листопада 2002 року про рамковий Фінансовий Регламент для органів, зазначених у Статті 185 Регламенту Ради (ЄС, Євратом) № 1605/2002 про Фінансовий Регламент, що застосовується до загального бюджету Європейських Співтовариств, якщо тільки такий відступ особливо необхідний для функціонування EFSA і Комісія дала на це згоду.

Виконавчий директор бере участь у засіданнях ради правління без права голосу і веде Секретаріат. Рада правління запрошує Голову Наукового комітету відвідувати свої засідання без права голосу.

Виконавчий директор призначається на посаду Радою правління з числа кандидатів, запропонованих Комісією, після оголошення відкритого конкурсу, опублікованого в Офіційному віснику Європейських Співтовариств та інших виданнях, як пропозиція про висловлення зацікавленості в обійманні посади на п’ятирічний строк, що може бути подовжений. До призначення кандидат, якого висунула Рада правління, виступає перед Європейським Парламентом із заявою та відповідає на запитання його членів. Виконавчий директор може бути звільнений з посади більшістю ради правління.

Виконавчий директор є законним представником EFSA і відповідає за повсякденне управління EFSA; розробку пропозиції щодо програм дій EFSA проводячи консультації з Комісією; виконання програм дій і рішень, ухвалених Радою правління; надання відповідної наукової, технічної та адміністративної допомоги Науковому комітету та науковим радам; забезпечення виконання EFSA своїх завдань, відповідно до вимог їх користувачів, зокрема з урахуванням адекватності наданих послуг і витраченого часу; підготовку проекту звіту про передбачувані доходи і витрати та виконання бюджету EFSA; всі питання, пов’язані з персоналом; встановлення і підтримку контактів з Європейським Парламентом, та за забезпечення регулярного діалогу з відповідними комітетами.

Кожного року виконавчий директор подає раді правління на схвалення: проект загального звіту, що охоплює всю діяльність EFSA за попередній рік; проекти програм дій. Виконавчий директор, після ухвалення Радою правління, направляє програми дій Європейському Парламенту, Раді, Комісії, а також державам—членам, а також забезпечує їх опублікування.

Виконавчий директор, після ухвалення Радою правління до 15 червня направляє загальний звіт EFSA Європейському Парламенту, Раді, Комісії, Рахунковій Палаті, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів, а також забезпечує його опублікування.

Виконавчий директор щорічно надає бюджетному органу всю інформацію про результати процедури оцінки.

Дорадчий форум складається з представників компетентних органів держав—членів, що виконують завдання аналогічні завданням EFSA. Кожна держава—член призначає одного представника. Представників можуть заміщувати заступники, призначені водночас. Члени Дорадчого форуму не можуть бути членами ради правління.

Дорадчий форум консультує Виконавчого директора у виконання ним своїх обов’язків у рамках цього Регламенту, зокрема у розробці пропозиції про програму дій EFSA. Виконавчий директор також звертається до Дорадчого форуму за порадою про розподіл пріоритетів серед запитів на наукові висновки.

Дорадчий форум є механізмом обміну інформацією про потенційні ризики і створення банку даних. Він повинен забезпечувати тісне співробітництво між EFSA і компетентними органами держав—членів зокрема з таких питань: уникнення дублювання наукових досліджень EFSA та у державах—членах, сприяння розвитку Європейської мережі організацій, що працюють в сфері компетенції EFSA; якщо EFSA або держава—член виявляє потенційний ризик.

Головує у Дорадчому форумі Виконавчий директор. Засідання форуму проводяться регулярно на пропозицію Голови або за вимогою не менше однієї третини його членів і не рідше за чотири рази на рік. Його операційні процедури визначається внутрішніми правилами EFSA і оприлюднюються.

EFSA надає технічну та транспортну підтримку, необхідну Дорадчому форуму, і веде Секретаріат на його засіданнях. Представники департаментів Комісії можуть брати участь у роботі Дорадчого форуму. Виконавчий директор може запрошувати представників Європейського Парламенту та інших відповідних органів.

Науковий комітет і постійні Наукові ради несуть відповідальність за надання наукових висновків EFSA, кожний у сфері своєї компетенції, і мають можливість, якщо необхідно, проводити відкриті слухання. Науковий комітет відповідає за загальну координацію, необхідну для забезпечення послідовності процедури надання наукового висновку, зокрема відносно ухвалення робочих процедур і гармонізації робочих методів. Він надає висновки в багатосекто- рних питаннях, що відносяться до сфері компетенції більш ніж однієї Наукової ради, та і з питань, що не відносяться до сфері компетенції жодної з Наукових рад. Якщо необхідно, і особливо у випадку питань, які не відносяться до сфері компетенції жодної з Наукових рад, Науковий комітет створює робочі групи. У таких випадках, надаючи наукові висновки Комітет спирається на експертну оцінку таких робочих груп.

Науковий комітет складається з Голів Наукових рад і шести незалежних експертів, які не входять до складу жодної Наукової ради.

Науковий комітет і Наукові ради обирають зі своїх членів Голову і двох заступників голови. Науковий комітет і Наукові ради діють більшості своїх членів. Думки меншості повинні бути документально зафіксовані. Для участі в засіданнях Наукового комітету, Наукових рад та їх робочих групах призначаються представники департаментів Комісії. Якщо їх запрошують, вони можуть надавати допомогу щодо роз’яснення та інформування, але не впливати на обговорення. Процедури роботи та співпраці Наукового комітету і Наукових рад встановлюються внутрішніми правилами EFSA. Ці процедури стосуються, зокрема: часу, протягом якого член, може безперервно працювати в Науковому комітеті або Науковій раді; кількості членів у кожній Науковій раді; процедури відшкодування витрат членів Наукового комітету і Наукових рад; способу яким надаються завдання і запити на наукові висновки Науковому комітету і Науковій раді; створення і організація робочих груп Наукового комітету і Наукових рад та можливості залучення зовнішніх експертів до тих робочих груп; можливості запрошення на засідання Наукового комітету і Наукових рад спостерігачів; можливості проведення відкритих слухань.

EFSA надає науковий висновок на запит Комісії, щодо будь-якого питання в межах його завдання, і у всіх випадках, якщо законодавство Співтовариства передбачає проведення консультацій з EFSA; за його власною ініціативою, у питаннях, що виникають за виконання ним своїх завдань.

Європейський Парламент або держава—член можуть вимагати від EFSA надати науковий висновок у питаннях, що виникають у виконанні ним своїх завдань. Вказані запити повинні супроводжуватись загальною інформацією про питання, що має бути подано на розгляд та інтереси Співтовариства у цьому питанні.

Внутрішні правила EFSA визначають вимоги щодо представлення, обґрунтування і публікації наукового висновку.

EFSA має бути пильним, для того, щоб встановити ще на ранньому етапі будь-яке джерело відмінностей між власними науковими висновками і науковими висновками, що надані іншими органами, які виконують подібні завдання. Якщо EFSA встановлює джерело відмінностей, він звертається до відповідного органу, щоб забезпечити обмін всією доречною науковою інформацією, та з метою виявлення можливих спірних наукових питань. Якщо суттєві відмінності у наукових питаннях були встановлені, і відповідний орган є агенцією Співтовариства або одним з Наукових комітетів — Комісія та відповідний орган будуть зобов’язані співробітничати, з метою вирішення таких відмінностей або підготовки спільного документу, який пояснюватиме спірні наукові питання і визначатиме відповідні неточності у даних. Цей документ має бути оприлюднений. Якщо суттєві відмінності у наукових питаннях були встановлені і відповідний орган є органом держави—члена, EFSA і національний орган будуть зобов’язані співробітничати, з метою вирішення таких відмінностей або підготовки спільного документу який пояснюватиме спірні наукові питання і визначатиме відповідні неточності у даних. Цей документ має бути оприлюднений.

Комісія може вимагати від EFSA надати науково-технічну допомогу в будь-якій сфері його діяльності. Завдання з надання науково-технічної допомоги складається з наукової чи технічної роботи, що включає впровадження загальновизнаних наукових або технічних принципів, що не вимагають наукової оцінки Науковим Комітетом або Науковою Комісією. Такі завдання можуть включати, зокрема, допомогу Комісії у встановленні чи оцінці технічних критеріїв, а також допомогу Комісії у розробці технічних настанов.

Якщо Комісія подає запит EFSA про науково-технічну допомогу, вона визначає в угоді з EFSA, строки впродовж яких завдання має бути виконано.

EFSA доручає проведення наукових досліджень, які є необхідними для виконання ним своїх завдань, використовуючи найкращі, доступні, незалежні наукові засоби. Такі дослідження повинні доручатись відкритим і прозорим способом. EFSA прагне уникнути дублювання дослідницьких програм держав—членів або Співтовариства шляхом належної координації. EFSA повідомляє Європейський Парламент, Комісію і Держав—членів про результати своїх наукових досліджень.

EFSA повинен шукати, збирати, співставляти, аналізувати і підсумовувати відповідні науково-технічні дані у сферах своєї діяльності. Це зокрема включає збирання даних, що стосуються: споживання харчових продуктів і наявності ризиків пов’язаних зі споживанням харчових продуктів для осіб; частотність виникнення і поширеності біологічного ризику; забруднювачів у харчових продуктах і кормах для тварин; залишків речовин. Для цього EFSA працює у тісній співпраці з усіма організаціями, що діють в сфері збирання даних, включаючи органи країн-кандидатів на членство, третіх країн або міжнародні організації. Держави—чле- ни вживають необхідні заходи, щоб надати EFSA, зібрані ними дані в зазначених сферах.

EFSA надсилає державам—членам і Комісії відповідні рекомендації, що можуть удосконалити технічну порівнянність даних, що він отримує і аналізує, з метою сприяння їх консолідації на рівні Співтовариства. Він повинен направляти результати своєї роботи в сфері збирання даних Європейському Парламенту, Комісії і державам—членам.

EFSA встановлює процедури моніторингу для систематичного пошуку, збору, співстав- лення і аналізу інформації та даних з огляду на виявлення ризиків в сфері своєї діяльності. Якщо EFSA має інформацію, що дає підстави для підозри у виникненні ризику, він запитує додаткову інформацію у держав—членів, інших агенцій Співтовариства і Комісії. Держави— члени, відповідні агенції Співтовариства і Комісія повинні якнайшвидше відповісти, і направити будь-яку доречну інформації, яку вони мають. EFSA використовує всю інформацію, яку він отримує для виявлення виникнення ризику.

EFSA направляє оцінку і зібрану інформацію про виникнення ризику Європейському Парламенту, Комісії і державам—членам.

Щоб дозволити йому виконувати свої завдання з моніторингу ризиків для здоров’я і ризиків пов’язаних з харчовими продуктами якнайбільш ефективно, EFSA є одержувачем будь- яких повідомлень, відправлених через систему швидкого реагування. EFSA аналізує зміст такого повідомлення з метою надання Комісії і державам—членам будь-якої інформації, що є необхідною для аналізу ризику.

EFSA сприяє мережі європейських організації, що діють у сферах діяльності EFSA. Метою такої мережі є, зокрема, сприяння системі наукової співпраці, шляхом координації дій, обміну інформацією, розробки і впровадження спільних проектів, обміну експертними даними і кращими практиками, в межах сфери діяльності EFSA.

Рада правління, діючи на пропозицію виконавчого директора, укладає список, що буде опублікований, компетентних організацій, що призначені державами—членами, і які можуть допомагати EFSA у його діяльності, або в окремому порядку, або в рамках мережі. EFSA може доручати цим організаціям певні завдання, зокрема, підготовчу роботу щодо наукових висновків, науково-технічної допомоги, збирання даних і виявлення ризиків, що виникають. Деякі з цих завдань можуть отримувати фінансову підтримку.

EFSA повинен забезпечити здійснення своєї діяльності з високим рівнем прозорості. Зокрема, він оприлюднює без зволікань: порядок денний і протоколи засідань Наукового комітету і Наукових рад; висновки Наукового комітету і Наукових рад негайно після їх ухвалення, думка меншості завжди включаються; інформацію на якій ґрунтуються його висновки; щорічні декларації інтересів, що зроблені членами ради правління, виконавчим директором, членами Дорадчого форуму, членами Наукового комітету і Наукових рад, а також декларації інтересів зроблені стосовно питань на порядку денному засідань; результати своїх наукових досліджень; річний звіт про свою діяльність; Запити від Європейського парламенту, Комісії чи Держави—члена щодо надання наукових висновків, які було відхилено або до яких було внесено зміни та обґрунтування такого відхилення або таких змін.

Засідання ради правління проводять відкрито для громадськості, крім випадків, коли рада, діючи на пропозицію виконавчого директора, вирішує інакше, щодо особливих адміністративних питань на порядку денному, але може дозволити представникам споживачів або інших зацікавлених сторін спостерігати за певними діяльностями EFSA.

EFSA встановлює власні внутрішні правила, практичні методи впровадження правил прозорості.

Шляхом відступу від попередніх положень, EFSA не розголошує третім сторонам конфіденційну інформацію, яку він отримує і відносно якої вимагається дотримання конфіденційності коли це є обґрунтованим, за винятком інформації, яка має бути оприлюднена, якщо цього вимагають обставини для потреб захисту здоров’я людей. Члени ради правління, виконавчий директор, члени Наукового комітету і Наукових рад, а також позаштатні експерти, що беруть участь у робочих групах, члени Дорадчого форуму та персонал EFSA, навіть після закінчення строку своїх повноважень, зобов’язані зберігати конфіденційність, відповідно до Статті 287 Договору.

Результати наукових висновків, надані EFSA, що стосуються передбачуваних впливів на здоров’я в жодному разі не залишаються конфіденційними.

EFSA встановлює власні внутрішні правила, практичні методи впровадження правил конфіденційності.

EFSA повідомляє за власною ініціативою, в сфері своєї діяльності, без шкоди компетенції Комісії повідомляти свої рішення, власні рішення щодо керування ризиками. EFSA забезпечує, що громадськість та інші зацікавлені сторони швидко отримують об’єктивну, надійну і легкозрозумілу інформацію, зокрема, стосовно його роботи. Для досягнення цих завдань, EFSA розробляє і розповсюджує інформаційні матеріали для широкого загалу.

EFSA діє у тісній співпраці з Комісією і державами—членами, щоб сприяти необхідній послідовності у процесі повідомлення про ризики.

EFSA публікує всі надані ним висновки відповідно до статті 38 Регламенту.

EFSA забезпечує належну співпрацю з компетентними органами у державах—членах та з іншими зацікавленими сторонами, з огляду на інформаційних кампаній для громадськості.

Рішення прийняті EFSA відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС) № 1049/2003 можуть бути предметом скарги, яка подається Омбудсмену або розгляду Судом, згідно з вимогами встановленими у Статтях 195 і 230 Договору про ЄС, відповідно.

EFSA встановлює тісні контакти з представниками споживачів, представниками виробників та будь-якими іншими зацікавленими сторонами.

EFSA є юридичною особою. В усіх Державах—членах він користується найширшими правами, що гарантовані законодавством юридичним особам. Зокрема, він може купувати і розпоряджатись рухомим і нерухомим майном та ініціювати судове провадження. Протокол щодо привілеїв та імунітету Європейських Співтовариств застосовується до EFSA.

Договірна відповідальність EFSA визначається законодавством, що застосовується до відповідного договору. Суд Європейських Співтовариств має юрисдикцію виносити рішення стосовно будь-якого положення про арбітраж, яке міститься в укладеному EFSA договорі. У випадку недоговірної відповідальності, EFSA, відповідно до загальних принципів законодавств держав—членів, відшкодовує будь-які збитки, що завдані ним або його посадовими особами підчас виконання ними своїх службових обов’язків. Суд має юрисдикцію у вирішенні будь-якого спору стосовно відшкодування таких збитків. Особиста відповідальність посадових осіб перед EFSA визначається відповідними положеннями, що застосовуються до персоналу EFSA.

Персонал EFSA підпадає під дію правил і регламентів, що застосовуються до службовців та інших членів особового складу Європейських Співтовариств. Стосовно свого персоналу, EFSA здійснює повноваження, які покладені на орган, який має право призначати службовців на посади.

EFSA є відкритим до участі країн, що уклали угоди з Європейським Співтовариством, на підставі яких, вони ухвалили або застосували законодавство Співтовариства в сфері, що охоплена цим Регламентом. Згідно з відповідними положеннями тих угод, встановлені правила, що визначають характер, ступінь і спосіб в який ті країни братимуть участь в роботі EFSA, вклю- чаючи положення, стосовно участі в мережах, якими управляє EFSA, включення до списку компетентних організацій, яким може бути довірено EFSA виконання певних завдань, а також положення щодо фінансових внесків і персоналу.