Інституції Європейського Союзу

Європейський Парламент Рада Європейського Союзу Європейська Комісія Суд Європейського Союзу Суд Аудиторів

Європейський Центральний Банк Комітет з економічних та соціальних питань Комітет регіонів

Європейський Інвестиційний Банк Європейський Омбудсмен Агенції Європейського Союзу

Європейський Союз побудований за інституційною системою, яка є винятковою в

світі.

Держави-члени ЄС делегують суверенне право на вирішення певних справ незалежним інституціям, які представляють інтереси Союзу в цілому, його країн та його громадян. Європейська комісія традиційно опікується інтересами Європейського Союзу в цілому, пильнує за дотриманням договорів та оберігає інтереси Співтовариства. Рада Європейського Союзу (Рада міністрів) є головною інституцією, що ухвалює рішення. Вона складається з міністрів держав-членів, відповідальних за ту ділянку політики, яка обговорюється на певному засіданні: зовнішні відносини, сільське господарство, промисловість, транспорт, охорона довкілля. Європейський Парламент напряму обирається громадянами. Вибори до Європейського Парламенту проводяться шляхом прямого загального голосування кожні п'ять років. Перші вибори відбулися в 1979 р. Парламент складається з 732 представників народів держав - членів ЄС. У його структурі представлено більше 100 політичних партій і рухів, діє 8 політичних фракцій і груп, 27 постійних комітетів. Демократія та верховенство закону є наріжними каменями структури Європейського Союзу.

"Інституційний трикутник", що утворюється Європейською Комісією, Радою ЄС та Європейським Парламентом доповнюється ще двома інституціями - Судом Європейського Союзу та Судом Аудиторів, а також п’ятьма іншими європейськими органами. На додаток було засновано ще 13 спеціалізованих агенцій, які займаються, зокрема, технічними, науковими та питаннями управління.