<<
>>

Типи професійної мотивації

Адекватний тип. Ціннісні орієнтації і пов'язані з ними мотиви вступу до юридичного вищого навчального закладу цілком узгоджуються з реальною, суспільно значущою поведінкою особистості.
В абітурієнта виявляється виражена мотивація "на діло", тобто на боротьбу зі злочинністю, захист інтересів громадян. Така спрямованість, як правило, повинна поєднуватися з високим інтелектом, правовою ерудицією, загальною культурою, достатньо ясним уявленням про майбутню професійну діяльність. Людей цього типу відрізняє уміння аналізувати детективну літературу з правового погляду.

Ситуативний тип. У цьому разі на вибір професії вирішальний вплив справляють матеріальні міркування, престиж професії, її роман-

тична спрямованість. Прагнення поступити до юридичного вузу у таких людей обумовлено випадковими факторами (прагнення престижного становища в суспільстві без вираженого інтересу до самої спеціальності, вибір професії під впливом якогось її представника, а також батьків або інших родичів). Ситуативний тип мотивації, як правило, пов'язаний із тенденцією до розчарування в своїй діяльності, незадоволеністю нею і як наслідок — формального ставлення до своїх обов'язків.

Конформістський тип. Вибір професії відбувається під тиском референтної групи, норми якої для людини є головним регулятором поведінки. Цей варіант мотивації стосується осіб, які працюють у правоохоронних органах на технічних посадах, дітей, батьки яких є представниками юридичних професій. До конформістського типу відноситься також мотив прагнення не відставати від ровесників, будь-що одержати вищу освіту.

Поряд із конформістськими тенденціями в абітурієнтів цієї групи може мати місце й адекватна мотивація, тому до них варто підходити індивідуально.

Компенсаторний тип. Ця мотивація трапляється в абітурієнтів, що обирають юридичну професію як галузь діяльності, де є можливість змінити себе (перебороти в собі непевність, тривожність, переживання особистої неспроможності і т. п.). Можливі два варіанти розвитку особистості абітурієнта з компенсаторним типом мотивації:

а) робота зі спеціальності не дає очікуваних результатів, а навпаки, збільшує переживання своєї неспроможності, сприяє виникненню емоційних стресів;

б) відбувається гіперкомпенсація слабких сторін особистості, формується надмірна тенденція до домінування, а часом — до прояву жорстокості, що призводить до серйозних професійних помилок.

Кримінальний тип. Хоча цей тип мотивації трапляється серед абітурієнтів украй рідко, він потребує безумовного виявлення. Особи з таким типом мотивації прагнуть використовувати юридичну освіту в своїх цілях, що характеризується антисоціальною спрямованістю. Їм властива безпринципність, схильність до авантюри, нечесність і т. п.

Зазначені типи професійної мотивації вступу до юридичних вузів можуть трапляться в різноманітних поєднаннях, бо поведінка людини завжди є полімотивованою.

<< | >>
Источник: Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. і переробл. — К.: МАУП,2004. — 436 с.. 2004

Еще по теме Типи професійної мотивації:

  1. 24.Методики Елерса діагностики мотивації до успіху та мотивації уникнення неудач
  2. мотивації до уникнення невдач
  3. Проблема професійної ідентичності
  4. Адмiнiстративно-делiктна ситуацiя та її роль у формуваннi мотивації протиправної поведiнки
  5. До розгляду структури концепції професійної ідентичності
  6. Норми професійної етики
  7. 57. Учбова діяльність – провідна для психічного розвитку молодшого школяра; динаміка мотивації учіння.
  8. Типи конфліктів
  9. Модель професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу
  10. Право залишатися у випадку припинення професійної діяльності
  11. 62. Економічного зростання: типи і фактори.
  12. 2. Способи та типи правового регулювання.
  13. 78. Правила професійної етики адвоката у провідних країнах світу
  14. Термінологічні та методологічні аспекти аналізу професійної ідентичності у зарубіжній психології
  15. Стадії розвитку професійної ідентичності психотерапевта
  16. 21. Структура власності: типи, види, форми.
  17. Досвід вивчення становлення професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу