<<
>>

Досвід вивчення становлення професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу

Метою дослідження є розкриття складових та детермінант ідентичності як умови компетентності вихователя дошкіль- ного навчального закладу.

Дослідження проводилось на базі дошкільних навчальних закладів Київської області (Васильківський район).

Загаль- ний об’єм виборки складає 60 осіб (за статєвою приналеж- ністю — жінки). З метою проведення порівняльного аналізу особливостей сформованості професійної ідентичності вихо- вателей з різним педагогічним стажем до вибірки досліджу- ваних були включені групи педагогів: 1 група — зі стажем 0-7 років, 2 група — стажем від 12 до 18 років, 3 група — стажем від 22 до 35 років.

Аналіз робіт, присвячених вивченню професійної ідентич- ності (П. Бергер, Т. Лукман, Д. Сьюпер, Л. Тайлер та ін.), до- зволив визначити методи дослідження, що можуть фіксувати характеристики професійних «Я — образів». А враховуючи те, що у структуру професійної ідентичності входять усвідомлені і неусвідомлені компоненти, необхідним елементом діагнос- тики є підстави вважати проективний метод.

У нашому дослідженні проективний метод використову- ється у вигляді методики вільних описів у варіанті самозвіту, оскільки саме цей метод дає можливість прослідкувати особ- ливості самоопису та проаналізувати продукти самосвідомо- сті.

Учасникам дослідження пропонувалося описати себе за трьома ключовими позиціями:

– уявлення про своє ідеальне професійне «Я»;

– уявлення про своє реальне професійне «Я»;

– уявлення про якості, що несумісні з професію вихова- теля.

З метою вивчення видів ідентичності, що включені у струк- туру самосвідомості педагогів та вивчення їх змістовних ха- рактеристик було використано тест наближений до проек- тивних методик дослідження особистості «Хто Я?» (М. Кун, Т. Макпартленд, 1954) [19] у варіанті обробки Л. Ф. Бурлачу- ка, С. М. Морозова [5].

Теоретичною основою методики є концепція М.

Куна, згі- дно основних її постулатів, сутність особистості можна ви- значити через відповіді на питання «Хто я такий?», звернені до самого себе. За інструкцією тесту досліджуваному про- понувалось протягом 12 хвилин дати якомога більше різних відповідей на питання «Хто Я?» Адже це питання логічно пов’язане з характеристиками власного сприйняття людиною себе, тобто з її образом «Я». Відповідаючи на це питання, лю- дина вказує не тільки соціальні ролі, але і характеристики-ви- значення, з якими вона себе співвідносить, ідентифікує, тобто вона описує ті риси, які, на її думку, пов’язані з нею. Наявність у самоописах індивідуальних характеристик говорить про те, наскільки людина усвідомлює і приймає свою унікальність (показники рефлексивної, комунікативної, фізичної, матері- альної, діяльної ідентичності).

У процесі вивчення професійної ідентичності було встано- влено, що структура самосвідомості педагогів включає декі- лька видів ідентичності: соціальну ідентичність (професійне

«Я», сімейне «Я», статево-рольове «Я»), особистісну ідентич- ність (фізичне «Я», позитивно характеризуємо «Я», грома- дянську ідентичність):

– сімейна ідентичність — 24 %;

– професійна ідентичність — 25 %;

– особистісна ідентичність — 26 %;

– статево-рольова ідентичність — 16 %;

– громадянська ідентичність — 8 %;

– часткова ідентичність — 2 %.

Треба зазначити, що за результатами дослідження стриж- неве місце у структурі ідентичності вихователів займає сімей-

на ідентичність (24 %), скоріш за все, це пояснюється тим, що 100 % респондентів є жінками, для яких функції виховання ді- тей і турбота про сім’ю є основною («я — мама, дбайлива, лю- бляча», «чудова сестра», «дочка», «щаслива мама», «люблю свою сім’ю», «я дочка своєї мами», «кохана дружина», «хочу більше уваги приділяти своїм дітям», «хочу, щоб мої діти були найкращими», «мрію про щасливе майбутнє своїх дітей», «я жінка своєму чоловікові», «несу відповідальність за своїх ді- тей», «я найулюбленіша мама», «дуже люблю свого сина»,

«безмежно люблю і поважаю свою маму», «я — турботлива дочка», «улюблена дочка та онука», «чоловік — моя розрада, опора, найкращий друг», «я — любляча мати», «я — хазяйка дому», «хочу, щоб діти жили краще, ніж ми».

Таким чином, саме наявність батьківських рис у виховате- ля, котрий, богато в чому і виконує функції батьків, є профе- сійно значущими і входять до структури професійної самосві- домості.

Статева ідентичність посідає особливе місце у самосвідомо- сті опитаних. Частина респондентів (82 %) безпосередньо по- значає свою стать: «кохана жінка», «сильна жінка», «я — жін- ка», «красива приваблива жінка», «жінка — любляча і люби- ма», «я кохаю і кохана».

Частина опитаних (18 %) вказує на свою статеву принале- жність опосередковано за допомогою соціальних ролей, закін- чення слів: «приваблива», «розумна», «освічена». Наявність і прямого, і непрямого емоційно-позитивного позначення статі говорить про достатню сформованість позитивної статевої іден- тичності. Вони підкреслюють прийняття своєї привабливості як представника статі, що характерне для всіх опитаних (100 %). Усвідомлення своєї гендерної приналежності та позитивне став- лення до своєї статі входить до змісту професійної самосвідомо- сті вихователів і є необхідною особистісною якістю для успіш- ної професійної діяльності саме в системі дошкільної освіти. Адже у всіх педагогів можна виділити виражену гендерну спе- цифіку, пов’язану з пріоритетністю саме жіночих якостей при

роботі з дітьми (бажання працювати з дітьми, любов до дітей, задоволення, що отримується від педагогічної діяльності).

Досвід вивчення ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу дозволяє виділити особистісну ідентич- ність, яка займає значне місце у структурі самосвідомості опитаних нами (26 % висловлювань). Тобто вихователі іден- тифікують себе як особистість, усвідомлюють та приймають особливості прояву свого «Я» у почуттях, діях.

В особистісних ідентифікаційних характеристиках опита- них значне місце займає сфера інтимно-особистісних відно- син. Вони ідентифікують себе через членство групи друзів: «я добрий друг», «люблю друзів», «намагаюсь бути потрібною»,

«у мене вірні друзі», «люблю товариство добрих, веселих лю- дей», «люблю свій колектив», «люблю своїх друзів», «ціную своїх друзів», «люблю людей».

Також опитані позитивно оці- нюють свою здатність до взаємодії з людьми: «люблю спілку- ватися з людьми», «вмію знайти спільну мову з людьми», «я комунікабельна», «намагаюсь бути душею компанії» тощо (з матеріалів опитування). Висловлювання опитаних свідчать про їх розвинуту комунікабельність. За даними досліджень, комунікабельність педагога є значним потенціалом, який ви- значає тривалість здіснення цієї соціальної ролі та є здатністю зберігати професійність навіть в умовах, що сприяють профе- сійному вигоранню. Комунікативна активність вихователя розповсюджується не тільки на дітей, адже, крім спілкування з дітьми, вихователю, відповідно до його професійних функ- цій і завдань, доводиться також спілкуватися з їхніми батька- ми та родичами, помічником вихователя, фахівцями іншого профілю, адміністрацією ДНЗ тощо.

Професійна самосвідомість у стуктурі ідентичності педаго- гів представлена у 82 % всіх опитаних. Вона складає 23 % у за- гальній стуктурі ідентичності: вагомість її варіює у залежності від педагогічного стажу: у групі вихователів зі стажем від 0 до 7 років профідентичність складає 19 %; в групі виховате- лів зі стажем 12-20 років — 25 %, у групі зі стажем 20-35 років

— 31 %. Респонденти ідентифікують себе як професіоналів: «я педагог», «щаслива людина, тому що маю роботу, яку люблю

— вихователя», «працюю у садочку», «людина, яка виховує, навчає, несе відповідальність за дітей у садочку», «Я — вихо- ватель», «я люблю свою роботу», «хочу віддаватись роботі»,

«мені подобається моя професія», «я сумлінний працівник»,

«на роботі я завжди самовіддана» (з матеріалів дослідження).

Професійна ідентичність, за нашим припущенням, може виступати як семантична близькість конструктів «Я як фа- хівець» (уявлення про те, який я професіонал), «Ідеальний вихователь» (ідеальний образ), «Вихователь-невдаха» (нега- тивний образ). Виходячи з цього, учасникам дослідження про- понувалось описати себе за трьома ключовими позиціями:

• уявлення про своє реальне професійне «Я»;

• уявлення про своє ідеальне професійне «Я»;

• уявлення про якості, які несумісні з професією вихова- теля.

Ідеальне професійне «Я» — це зразок, ідеал, яким повинен бути професіонал. Він упорядковується і диференціюється засвоєнням професійних нормативів і стереотипів. Це ком- плекс гіпотетичних уявлень про типового представника даної професії, гідного називатися професіоналом.

У результаті аналізу одержаних даних виділено та про- ранжовано найбільш значущі якості ідеального вихователя. Приводимо їх у відповідності із займаними позиціями та їх вагою:

1. Добрий, людяний, лояльний — 91 %

2. Вихований, інтелігентний, делікатний — 73 %

3. Інтелектуально розвинутий, розумний, допитливий, освічений — 73 %

4. Комунікабельний — 64 %

5. Чесний, справедливий — 54 %

6. Врівноважений, спокійний, адекватний — 45 %

7. Творча особистість — 45 %

8. Вимогливий, послідовний, організований — 36 %

9. Турботливий, дбайливий — 27 %

10. Розуміє настрій та внутрішній світ дитини, вміє вста- новити контакт з дітьми — 27 %

11. Любить свою роботу — 18 %

12. Трудолюбивий — 18 %

13. Впевнений, поважаю себе — 18 %

14. Гнучкий у підборі виховних впливів — 9 %

15. Красивий — 18 %

16. Вміє зацікавити дітей — 9 %

17. З почуттям гумору — 9 %

18. Енергійний, жвавий — 9 %

19. Артистичний — 9 %

20. Сильний — 9 %

21. Молодий — 9 %

22. Оптиміст — 9 %

Отже, позиція «Ідеальний вихователь» характеризується досліджуваними через якості, що притаманні, на думку респон- дентів, професіоналові, і включають в себе як власне особистісні характеристики, так і професійно значущі якості. Їх комплекс складає образ ідеального вихователя для даної групи опитаних. Як бачимо, найбільш значущими для представників усіх груп опитаних є характеристики, що відображують альтруїстичні цінності, традиційно домінуючих для фахівців соціономічних професій, які є водночас і відображенням певних особистісних рис та установок, і сутністю професії, і мотиватором до актив- ної професійної діяльності, що знаходить вияв у зростаючій професійності суджень вихователів-майстрів про сутність спе- цифіки, пов’язаній з даним профілем діяльності.

Уточнює і доповнює образ ідеального вихователя образ

«Вихователя — невдахи». Для того, щоб відповісти собі на за- питання «Яким я повинен бути? Ким я повинен бути? Яким я є? Ким я є?» необхідно також знайти відповідь на запитан- ня «Яким я не повинен (не можу) бути? Яким я не є? Ким я не є?»

Позиція «Професіонал — невдаха» характеризується дослі- джуваними через якості, що ідентифікуються ними як непри- пустимі для професії вихователя. Вони складають комплекс рис особистості та поведінки, що є забороненими у професії. На рівні Я-концепції це усвідомлюється як рефлексивно об- ґрунтовані обмеження на власні професійні дії. За даними обмеженнями приховується не лише локус контролю, профе- сійна відповідальність, але і можливість для професійного са- мовдосконалення. Наводимо комплекс забороненої поведін- ки вихователя для даної групи опитаних у відповідності із за- йманими позиціями:

1. Злий, мстивий — 98 %

2. Інтелектуально обмежений, неграмотний, неосвічений, тупий — 98 %

3. Не любить дітей — 81 %

4. Не вміє організувати ні себе, ні дітей — 73 %

5. Неврівноважений, нестриманий, нервовий — 64 %

6. Черствий, байдужий — 36 %

7. Корисний, любить гроші — 36 %

8. Невпевнений — 36 %

9. Має завищену самооцінку — 36 %

10. Несправедливий — 18 %

11. Невихований — 18 %

12. Неуважний — 16 %

13. Невимогливий — 16 %

14. Погано розвинута інтуїція — 16 %

15. Здатний підняти на дитину руку — 16 %

Роль «Я — професіонал» характеризується опитаними низкою професійно значущих та загальнолюдських якостей, загалом «психологічний портрет» є цілком позитивним. Бі- льшість якостей, з якими ідентифікують себе опитані, прита- манні ідеальному вихователю. Розглянемо уявлення про себе як професіонала вихователів з різним педагогічним стажем роботи.

Вихователі із педагогічним стажем від 0 до 7 років.

Вихователі даної групи ідентифікують себе з основними характеристиками ідеального вихователя: «люблю дітей»,

«добра», «комунікабельна», «творча», «люблю свою роботу». Професійна ідентичність педагогів представлена в основному позитивними особистісними характеристиками, що наближує їх образ «Я — професіонал» до образу «Я — ідеальна». Нега- тивні якості, наприклад, «сором’язлива», «нерішуча», «не маю досвіду, тому в багатьох речах я недосвідчена» займають лише 2 % в ідентифікаційних характеристиках, що свідчить про не- достатньо адекватну оцінку себе як професіонала, завищену самооцінку опитаних.

Значне місце у структурі ідентичності вихователів даної групи займає матеріальна перспектива, яка включає бажання покращення свого добробуту: «хочу одержувати більше гро- шей за свій труд», «хочу жити в достатку».

Позитивним є прагнення більшості опитаних цієї групи до саморозвитку: «люблю пізнавати щось нове», «хочу стати більш досконалою», «ризикуючи іду впевнено до мети», «по- стійно працюю над вдосконаленням свого фахового рівня». Таку позитивну мотивацію до навчання, самовдосконалення саму по собі можна розглядати як формування професійної ідентичності.

Отже, професійну ідентичність педагогів даної групи можна характеризувати як відкриту нестабільну ідентичність. Для них характерна відкритість до нового в собі та оточенні, схільність до самозмін. Такі люди ще не остаточно самовизначились у про- фесійному плані, не цілком відчувають цілісність своєї особис- тості, ймовірно, що вони перебувають у пошуку, триває процес формування нової ідентичності на тлі існуючої.

Вихователі із педагогічним стажем від 12 до 18 років.

Позиція «Я — професіонал» характеризується педагогами даної групи низкою професійно значущих та загальнолюдсь- ких якостей. Вихователі позиціонують себе з основними яко- стями ідеального вихователя, надаючи особливого значення вмінню вихователя встановлювати взаєморозуміння з дітьми,

їхніми батьками, його відповідальності, справедливості, чес- ності. Рівень диференційованості ідентичності високий, що свідчить про розвинуту рефлексію опитаних. Серед негативно оцінюваних якостей — «не завжди відповідальна», «занадто самокритична», «сором’язлива», «нервова», «не завжди врів- новажена», «не повністю досконала». Співвідношення пози- тивних та негативних оцінок себе свідчить про адекватність самооцінки опитаних та високий рівень самооцінки більшості представників даної групи, що передбачає впевненість у собі, високий рівень соціальної компетентності і самоконтролю. Аналіз використаних респондентами якостей для характе- ристики ролі «Я — професіонал» дозволяє зробити висновок про достатній рівень критичності та реалістичності в оцінці вихователями себе теперішнього, бажання ідентифікувати себе з еталоном, образом ідеального вихователя. Так, важли- во, що вихователі, ідентифікуючи себе з еталоном, образом ідеального вихователя, висувають завдання, напрямки свого професійного та особистісного саморозвитку: «хочу бути ро- зумнішою», «хочу розвиватися», «намагаюсь бути справедли- вою», «хочу бути більш досконалою у професії», «сподіваюсь стати більш розкомплексованою», «намагаюсь бути хорошою вихователькою», «сподіваюсь стати більш адекватною», «на- магаюсь, щоб кожне заняття з дітьми було їм цікаве, несло щось нове».

Майже всі (96 %) педагоги говорять про задоволеність сво- єю професією: «мені подобається моя професія», «я люблю свою роботу», «люблю свій колектив», «я щаслива», «я хочу віддаватись роботі».

В ідентифікаційних характеристиках опитаних представ- лена потреба в отримані нових знань, прагнення змінюва- тись, розвиватись: «хочу стати більш досконалою», «хочу розвиватися», «хочу бути добріше», «хочу частіше відвіду- вати оперу, театри, концерти». Перспективна ідентичність опитаних включає бажання покращення свого добробуту:

«хочу жити в достатку», «хочу одержувати більше грошей за свій труд».

Прагнення до самовдосконалення та професійного зрос- тання свідчить про відкритість ідентичності вихователів даної групи.

Вихователі із педагогічним стажем від 22 до 35 років.

За співвідношенням соціальних ролей та індивідуальних характеристик у самоописах педагогів даної групи можна го- ворити, що опитані мають чітке уявлення про свої соціальні ролі і приймають свої індивідуальні характеристики. Струк- тура ідентичності представників даної групи найбільш дифе- ренційована у порівнянні з групами вихователів, які мають меньший педагогічний стаж роботи, що свідчить про високий рівень усвідомленості себе та рівень розвитку рефлексії.

Педагоги-«майстри» позитивно сприймають себе, добре усвідомлюють особисті потреб, можливості, професійні інте- реси та цінності, мають чітко окреслені професійний і життє- вий плани, прагнуть досягти ідеального образу професійного

«Я».

Ціннісна прихільність педагогів даної групи до своєї про- фесійної спільноти, задоволеність своєю роботою та життям загалом, що є одним із показників розвитку професійної іден- тичності, знаходить вияв у таких ідентифікаціях: «люблю свою роботу», «люблю свій колектив», «мені подобається моя професія, «люблю життя», «щаслива».

Ідентифікаційні характеристики професіоналів даної гру- пи супроводжує почуття професійної ідентичності, яке пере- живається як позитивне ставлення індивіда до професії, як бажання працювати в даних умовах і за даною спеціальністю, як прагнення до оптимального виконання професіональної діяльность. Впевненість, яку отримує фахівець, відчуваючи власну ефективність, дозволяє йому більш гармонійно іден- тифікувати себе як професіонала, відчувати свою причетність до професійної спільноти через її підтримку та позитивну оцінку.

Досвідчені педагоги прагнуть ідентифікуватися з етало- нами професійно привабливих образів: здатністю до співро- бітництва, альтруїзму, великодушності: «чуйна до людського горя людина», «люблю людей», «живу для когось», «намага- юсь бути потрібною людям», «люблю допомогати», «безкори- сна», «хороший порадник».

Інтегрованою метою проведення тренінгу «Подорож у по- шуках професійної ідентичності» є сприяння опимізації ста- новлення професійної ідентичності вихователя ДНЗ.

Завдання тренінгу умовно можна поділити на 3 групи:

– завдання самодослідження, самодіагностики та усвідо- млення;

– завдання формування, навчання та тренування;

– завдання перевірки, експериментування та самооціню- вання.

Перша група об’єднує в собі завдання, які спрямовані на са- модослідження учасниками власних уявлень про професію, професійно значущі якості особистості, шляхи професійного самовдосконалення та розвитку, а також рівня сформованості професійної ідентичності та її характеру. Передбачаються та- кож процедури самодіагностики і самоаналізу з метою глиб- шого усвідомлення власної причетності до професії, особисті- сних характеристик — вимогам професії.

Друга група завдань включає в себе різноманітні тренінгові акції, вправи, ігри та ін., що покликані формувати професійну ідентичність через навчання та тренування професійно важ- ливих умінь та навичок, розвиток уявлень про власне місце у професійній площині, відпрацювання навичок функціону- вання в ній розв’язання гіпотетичних рольових конфліктів тощо.

Третя група завдань забезпечує можливості для перевірки у безпечному форматі (рольові ігри, процедури самооціню- вання та сприймання зворотнього зв’язку інших учасників групи) ступеня розвитку власної професійної ідентичності,

лояльності до професії, готовності до практичного функціо- нування у професійній ролі.

Програма тренінгу «Подорож у пошуках професійної іден- тичності» загалом та її завдання зокрема співвідноситься із психодіагностичними, психокорекційними процесами, із про- цесом професійної підготовки, із психотерапією, самовдоско- наленням та готовністю до професійної діяльності.

Ведучим данного соціально-психологічного тренінгу може бути професійних психолог із досвідом практичної роботи за фахом і проведення тренінгів.

Функції ведучого: організаційна, мотивуюча, інформацій- на, стимулююча, корекційна.

Очікувані результати: очікуються, що участь у тренінговій групі оптимізує й стимулює процес становлення професійної ідентичності.

Зміст програми соціально-психологічного тренінгу «Подо- рож у пошуках професійної ідентичності».

Заняття № 1

Мета: знайомство учасників; створити психологічні умови для ефективної роботи тренінгової групи, сприятливу емоцій- ну атмосферу прийняття і довіри у спілкуванні; ознайомити учасників з основними принципами тренінгу та правилами роботи групи, ввести групові норми; ознайомити учасників з програмою занять, зорієнтувати на обрану тематику; залучи- ти до активної участі в роботі тренінгової групи.

Зміст заняття: вступ, введення тренінгових імен, знайом- ство, «Життєве кредо», «Балакучий м’яч», «Познайомтесь — вихователь», завершальне слово тренера.

Заняття № 2

Мета: ввести поняття «професійна ідентичність»; розкри- ти важливість формування професійної ідентичності, взаємо- зв’язок професійної ідентичності та кар’єрного успіху; моти- вувати учасників тренінгу до цілеспрямованої роботи задля успішного віднайдення професійної ідентичності.

Зміст заняття: привітання учасників, мозковий штурм на тему «Що таке професійна ідентичність»; теоретичний блок, «Поняття кар’єри», «Казковий герой».

Заняття № 3

Мета: створити умови для аналізу існуючого в суспільній свідомості та окремо у самосвідомості кожного учасника уза- гальненого (частостереотипного) образу вихователя ДНЗ та дослідити його вплив на процес формування професійної іден- тичності.

Зміст заняття: вступний шерінг, «Готель», «Ревізія ресур- сів», завершальний шерінг «Тут і зараз».

Заняття № 4

Мета: ввести поняття «професійно значущі якості особи- стості» та створити комфортні умови для самодослідження ступеня їх сформованості учасниками; працювати над розвит- ком емпатійності, сенситивності.

Зміст заняття: теоретичний блок, мозковий штурм, «Лоте- рея», шерінг, заключне слово тренера.

Заняття № 5

Мета: продовжувати роботу над розвитком комунікатив- них умінь і навичок, емпатійності та сенситивності у спілку- ванні, уміння слухати і розуміти співрозмовника, відчувати його настрій та стан.

Зміст заняття: вступне слово тренера, «Говоримо цифра- ми», «За скляною стіною», «Передай почуття», «Малюємо власні почуття», робота в парах, спрямована на відпрацюван- ня навичок емпатійного слухання, заключний шерінг.

Заняття № 6

Мета: дослідити ступінь сформованості професійної іден- тичності на рівні власних уявлень про професію, професійну роль, внутрішню сутність та зміст професійних завдань; роз- винути навички професійної самопрезинтації.

Зміст занять: вступне слово тренера, «Хто ти такий», «Ви- правдання», завершальний шерінг.

Заняття № 7

Мета: формування цілісного та узагальненого уявлен- ня про профідентичність, оцінка ступеня сформованості та перспектив розвитку власної профідентичності учасників групи.

Зміст заняття: вступне слово тренера, «Моя метафора»,

«Мозаїка профідентичності», «Чарівна крамниця», підсумко- ве слово тренера.

Заняття № 8

Мета: створити умови для здобуття досвіду професійної та соціальної впевненості у собі, правильності власних рішень та дій; розвинути здатність до формулювання своїх поглядів, ви- раження особистих і професійних цінностей та установок.

Зміст заняття: вступне слово тренера, «Коридор просвіт- лення», «лист до історичної особи», підсумковий шерінг.

Заняття № 9

Мета: забезпечити учасникам тренінгу позитивне підкріп- лення, впевненість у власних силах, мотивацію до продовжен- ня професійного розвитку; підвести підсумки роботи групи, отримати зворотній зв’язок; підсумок роботи тренінгової гру- пи.

Зміст заняття: вступне слово тренера, висловлювання уча- сників про власний досвід роботи у групі, прощання учасни- ків, заповнення анкет.

У структурі ідентичності педагогів саме цієї групи предста- влена громадянська ідентичність. Респонденти ідентифіку- ють себе як «патріота своєї країни», «громадянина України». У них зростає інтерес до екзистенційних проблем та проблем спілкування. Це, ймовірно, пов’язано з актуалізацією осо- бистісного аспекту ідентичності. Відчувають спрямованість на осмислення власного життя, сприймають власну супереч- ливість та іноді неадекватність. Для них професія і робота

— потужне джерело і важлива складова загальної ідентично- сті. Представникам даної групи притаманна закрита стабільна ідентичність.

<< | >>
Источник: В. Л. Зливкова. Становлення ідентичності фахівця : [монографія]; за ред. В. Л. Зливкова. — К.-Кі- ровоград : Імекс-ЛТД,2014. — 260 с.. 2014

Еще по теме Досвід вивчення становлення професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу:

  1. Модель професійної ідентичності вихователя дошкільного навчального закладу
  2. Проблема професійної ідентичності
  3. До розгляду структури концепції професійної ідентичності
  4. Стадії розвитку професійної ідентичності психотерапевта
  5. Термінологічні та методологічні аспекти аналізу професійної ідентичності у зарубіжній психології
  6. «ШКАЛА ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ»
  7. Діалого-культурологічні детермінанти професійної ідентичності та самоідентифікації сучасної особи
  8. Розділ VII. ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
  9. Розділ VI. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕСТРУКТУРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИКЛАДАЧА МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН
  10. Розділ 4. ДІАЛОГО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ СУБ’ЄКТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. Розділ I. РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У КОНТЕКСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
  12. С. В. Леонов, Η. Г. Пігуль, І. М. Боярко та ін.. Управління фінансами акціонерних товариств [Текст] : навчальний посібник / Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” ; [С. В. Леонов, Η. Г. Пігуль, І. М. Боярко та ін.]. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2013. - 305 с., 2013
  13. Економіка добробуту: навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни І Н. О. Степаненко, В. О. Степаненко. - Х. : Вид. ХНЕУ,2013. - 156 с., 2013
  14. В. Л. Зливкова. Становлення ідентичності фахівця : [монографія]; за ред. В. Л. Зливкова. — К.-Кі- ровоград : Імекс-ЛТД,2014. — 260 с., 2014
  15. 50. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів
  16. Тема 4.3. Дошкільний вік: особливості його розвитку
  17. 20.Фактори ризику в постановці діагнозу для дітей дошкільного віку у консультативно- корекційній роботі.
  18. До історії дослідження проблеми ідентичності
  19. 20. Незаконне поміщення у психіатричний заклад.
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психокоррекция - Психологическая диагностика - Психологическая подготовка - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология личности - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Семейная психология - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -