<<
>>

До розгляду структури концепції професійної ідентичності

Елементами професійної ідентичності: потреби, інтереси, установки, переконання та інші структурні характеристики особистості, які реалізуються в процесі становлення профе- сіонала.

Професійна ідентичність виступає системним утворенням, а її формування відбувається на основі розгортання когнітив- них, мотиваційних, ціннісних механізмів. Перетворення ін-

дивіда у професіонала розглядається як процес формування суб’єкта становлення професійного шляху.

Інтегративний характер професійної ідентичності є осно- вою адаптації особистості у професійній сфері.

Разом із рівнем професіоналізму, навичками та уміннями в структуру професійної ідентичності входять комунікативні здібності, сформованість емоційно-вольової сфери, діалогіч- ність, акмеологічна орієнтованість особистості, цілеспрямо- ваність, рішучість. У структурі професійної ідентичності ви- діляють когнітивні, мотиваційні та ціннісні компоненти, де когнітивна складова планово об’єднується із мотиваційною, оскільки особистість професіонала має спочатку засвоїти пев- ні норми певної професійної групи, а вже потім — реалізувати їх у взаємодії.

У ролі механізму формування професійної Я-концепції виступає професійна самоідентифікація. В той же час вона виступає як результат професійного становлення особисто- сті-фахівця. Оскільки найбільш дієвим є ставлення людини до себе як до суб’єкта професійного вибору.

Професійне становлення, під час якого здійснюється пере- творення суб’єкта навчання професії на професіонала, супро- воджується зміною уявлень людини про себе як про професі- онала і призводить до набуття професійної ідентичності.

Професійна ідентичність є, з одного боку, результатом за- своєння індивідом нових професійно-функціональних ролей, а з другого, необхідними вимогами до успішної професійної діяльності.

Процес становлення професійної ідентичності для фахів- ців різних професій має єдину логіку та структуру, але кожна спеціальність (гуманітарна, технічна) має свої особливості, специфіку формування та підсумкові результати, які й харак- теризують конкретну професійну ідентичність.

Отже, можна зробити висновок, що проблема професій- ної ідентичності представника професій соціонічного типу в епоху соціально-економічних трансформацій суспіль-

ства ще не знайшла достатнього відображення як в теорії, так і в практиці психології.

Особистісно орієнтований підхід у річищі теорій ідентич- ності спрямовує пошуки шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, використання чинників ста- новлення професійної ідентичності.

Реалізація акмеологічного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-представників соціонічних професій сприятиме формуванню гармонійної особистості професіонала, який взмозі застосувати в єдності отримані те- оретичні знання, практичні уміння та навички, соціальні нор- ми у процесі професійної взаємодії. Використання можливо- стей діалогічного підходу в процесі формування професійної ідентичності забезпечуватиме необхідні умови для створення діалогічного простору у майбутній професійній діяльності.

На основі проведеного аналізу стану розроблення пробле- ми професійної ідентичності можна виділити такі підходи у вивчені цього феномену: філософський, біхівіористський, психоаналітичний, символічний інтеракціонізм, когнітивний, екзистенціально-гуманістичний, культурологічний, соціоло- гічний, акмеологічний, які є не взаємовиключаючими, а взає- модоповнюючими.

<< | >>
Источник: В. Л. Зливкова. Становлення ідентичності фахівця : [монографія]; за ред. В. Л. Зливкова. — К.-Кі- ровоград : Імекс-ЛТД,2014. — 260 с.. 2014

Еще по теме До розгляду структури концепції професійної ідентичності:

  1. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психокоррекция - Психологическая диагностика - Психологическая подготовка - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология личности - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Семейная психология - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -