2. Пiдстави i умови матерiальноє вiдповiдальностi за трудовим правом

Загальнi пiдстави i умови матерiальноє вiдповiдальностi визначенi ст. 130 КЗпП. На вiдмiну вiд цивiльного права, що також визнача§ умови майновоє вiдповiдальностi, трудове право видiля§ з цих умов пiдставу матерiальноє вiдповiдальностi - пряму дiйсну

шкоду.

Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. № 14 <Про судову практику в справах про вiдшкодування шкоди, заподiяноє пiдпри§мствам, установам, органiзацiям єх працiвниками> роз'яснив, що пiд прямою дiйсною шкодою слiд розумiти втр

ату, погiршення або зниження цiнностi май-

Роздiл ХШ. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 423

на, необхiднiсть для пiдпри§мства провести витрати на вiдновлення, придбання майна чи iнших цiнностей або провести зайвi, тобто викликанi внаслiдок порушення працiвником трудових обов'язкiв, грошовi виплати.

До прямоє дiйсноє шкоди можуть бути також вiднесенi й суми незаконно нарахованоє заробiтноє плати i премiє, вартiсть пального й мастил, сировини, напiвфабрикатiв та iнших матерiальних цiнностей, безпiдставно списаних у зв'язку з викривленням даних пр

о обсяг робiт.

Неодержання пiдпри§мством прибутку, який планувався i очiкувався, у зв'язку з неправомiрними дiями працiвника прямоє шкоди на створю§, тому нема§ пiдстав для притягнення його до матерiальноє вiдповiдальностi. Це упущена вигода, а не пряма шкода. Цим

моментом матерiальна вiдповiдальнiсть за трудовим правом вiдрiзня§ться вiд майновоє вiдповiдальностi за цивiльним правом, яким передбачена вiдповiдальнiсть i за неодержанi прибутки. Не можуть включатися до шкоди, що пiдляга§ вiдшкодуванню, неодержанi

або списанi в доход держави прибутки з пiдстав, пов'язаних з неналежним виконанням працiвником трудових обов'язкiв, так само як i iншi неодержанi прибутки.

Шкода повинна бути такою, що реально настала для пiдпри§мства.

астильних матерiалiв, електроенергiє, необхiднiсть найму i використання технiки iнших пiдпри§мств.

Встановлення прямоє дiйсноє шкоди досить часто виклика§ ускладнення. Так, водiй автобуса Р. пiсля закiнчення змiни пiшов до каси здавати вирученi вiд продажу квиткiв грошi. При поверненнi до автобуса вiн виявив, що з кабiни зникла його сумка з квитка

ми на суму 230 грн. На цю суму до нього й було заявлено позов. Районний суд позов задовольнив повнiстю, стягнувши зазначену суму з шофера на користь автопiдпри§м-ства. Судова колегiя в цивiльних справах обласного суду скасувала рiшення районного суду

i в позовi до Р. вiдмовила, посилаючись на те, що автопiдпри§мству не заподiяна дiйсна шкода. Судова колегiя визнала, що районний суд не мав пiдстав для покладення на Р. матерiальноє вiдповiдальностi, оскiльки

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

424

автопiдпри§мству не заподiяна пряма дiйсна шкода. Автобуснi квитки не становлять собою матерiальних цiнностей, оскiльки вони повиннi бути реалiзованими. А для цього необхiдно ще перевозити пасажирiв, експлуатувати транспорт, нести витрати по заробiтн

iй платi. Не будучи реалiзованими, квитки становлять собою лише папiр з нанесеними на ньому певними типографськими знаками.

Пряма дiйсна шкода § саме пiдставою, що зумовлю§ перевiрку умов можливостi настання матерiальноє вiдповiдальностi працiвника. За наявностi шкоди для настання матерiальноє вiдповiдальностi необхiднi ще три умови: протиправна поведiнка працiвника, прич

инний зв'язок мiж протиправною поведiнкою працiвника i результатом у виглядi шкоди, що настала, i вина працiвника.

Протиправними вважаються такi дiє чи бездiяльнiсть працiвника, якi становлять порушення норм поведiнки, встановленi законодавством, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, посадовими iнструкцiями, наказами i розпорядженнями власника або уповнова

женого ним органу.

Племум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р.

вника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в якiй конкретно обстановцi заподiяно шкоду; чи були створенi умови, якi забезпечували б схороннiсть матерiальних цiнностей i нормальну роботу з ними. Якщо шкоду заподiяно декiлькома працiв

никами, необхiдно визначити, якi конкретно порушення трудових обов'язкiв допустив кожен працiвник.

Протиправна поведiнка може бути вираженою як дiя, що заборонена законом, або як бездiяльнiсть, коли працiвник був зобов'язаний вчинити певнi дiє внаслiдок своєх трудових обов'язкiв, але не вчинив єх. Тобто протиправна поведiнка працiвника може проявл

ятись у двох формах: протиправноє дiє або протиправноє бездiяльностi.

Законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть не пов'язу§ протиправну поведiнку працiвника з порушенням конкретних правил, якi б були закрiпленi в нормативних актах. Тому це можуть бути конкретнi обов'язки, передбаченi правилами внут-

Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiч трудових правовiдносин 425

рiшнього трудового розпорядку, а також обов'язки, взятi на себе працiвниками, трудовим колективом в трудових договорах, контрактах, колективному договорi.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 130 КЗпП на працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiє нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержанi пiдпри§мством прибутки, за шкоду, заподiяну працiвником,

що перебував у станi крайньоє необхiдностi.

Нормальний виробничо-господарський ризик повинен погоджуватись з тi§ю метою, для якоє його застосовують; бажаний результат не може бути досягнутий звичайними, неризи-кованими дiями; можливiсть шкiдливих наслiдкiв при нормальному ризику завжди повинна

бути ймовiрною. Там, де йдеться про свiдоме заподiяння шкоди, виправданий ризик вiдсутнiй.

Стан крайньоє необхiдностi виключа§ протиправну поведiнку працiвника. Дiє визнаються вчиненими у станi крайньоє необхiдностi, коли вони вжитi для усунення загрози суспiльним iнтересам, майну пiдпри§мства, правам особи або iнших громадян, якщо загроза

за даних обставин не могла бути вiдвернена iншими засобами i якщо заподiяна шкода § значно меншою, нiж та, яку вiдвернено.

Безспiрним пiдтвердженням протиправностi дiй чи бездiяльностi працiвника, який заподiяв матерiальну шкоду, § притягнення його за це до кримiнальноє, адмiнiстративноє чи дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Але матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покла

дена на працiвника не тiльки у випадках, коли його притягнуто до iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi. Тому вiдмова в порушеннi кримiнальноє справи, адмiнiстративного провадження, а також непритягнення працiвника до дисциплiнарноє вiдповiдальностi

не свiдчить про вiдсутнiсть умов для притягнення його до матерiальноє вiдповiдальностi.

Протиправна дiя чи бездiяльнiсть працiвника створю§ умову покладення на нього матерiальноє вiдповiдальностi лише тодi, коли шкода настала не тiльки пiсля протиправних дiй чи бездiяльностi, але й була заподiяна саме ними. Мiж дiями чи бездiяльнiстю пр

ацiвника i наслiдками, що настали у виглядi прямоє дiйсноє шкоди, повинен бути причинний зв'язок Тому

426

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

причинний зв'язок § другою умовою для покладення на працiвника матерiальноє вiдповiдальностi. За вiдсутностi причинного зв'язку мiж протиправними дiями i протиправною бездiяльнiстю i наслiдкам, що настали, працiвник не може бути притягнений до матерi

альноє вiдповiдальностi.

Протиправна поведiнка працiвника i причинний зв'язок § об'§ктивними умовами матерiальноє вiдповiдальностi, тобто такими умовами, що не залежать вiд волi працiвника. Тому § неправильними твердження, що у працiвника § протиправна поведiнка або вiн § ви

нним.

Якщо будь-якi виновнi дiє чи виновна бездiяльнiсть працiвника, що викликали заподiяння шкоди майну, будуть одночасно i протиправними, то далеко не всi протиправнi дiє чи бездiяльнiсть будуть виновними.

Розрiзняють двi форми вини: умисел i необережнiсть. Умисел може бути прямим i побiчним, необережнiсть виража§ться у недбалостi i самовпевненостi. Залежно вiд форми вини законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть встановлю§ в окремих випадках рiзн

i види вiдповiдальностi: обмежену чи повну.

Вiдповiдно до ст. 138 КЗпП обов'язок доказування наявностi умов для притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi поклада§ться на власника або уповноважений ним орган. Вiдсутнiсть пiдстави чи хоча б однi§є з умов матерiальноє вiдповiдальнос

тi виключа§ можливiсть притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi.

Чинне законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв встановлю§ три види матерiальноє вiдповiдальностi робiтникiв i службовцiв: обмежену, повну i пiдвищену.