8. Загальнi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу

Пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу визначенi в законi. Вони подiляються на загальнi (ст. 40 КЗпП) та додатковi (ст.

Загальними вважають такi пiдстави, що поширюються на всiх працiвникiв пiдпри§мств, незалежно вiд форм власностi i галузi народного господарства. До них вiднесенi змiни в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiя, реорганiзацiя або пере

профiлювання пiдпри§мства, скорочення чисельностi або штату працiвникiв; виявлення невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньоє квалiфiкацiє або стану здоров'я, якi перешкоджають продовженню даноє роботи; с

истематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку, якщо до працiвника ранiше застосовувались заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення; пр

огул (в тому числi вiдсутнiсть на роботi бiльше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасовоє непрацездатностi, не враховуючи вiдпустки по вагiтностi i род

ах, якщо законодавством не встановлений тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певному захворюваннi; поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу; поява на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсич

ного сп'янiння; вчинення за мiсцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноє сили, чи постановою органу, до компетенцiє якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського

впливу.

Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу застосовуються лише щодо окремих категорiй працiвникiв, а саме: керiвникiв пiдпри§мств (фiлiалiв, представництв, вiддiлень та iнших вiдокремлених пiд

роздiлiв), єх заступникiв, головних бухгалтерiв пiдпри§мств, єх заступникiв, а також службових осiб митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присво§но персональнi звання, i службових осiб державноє контрольно-ревiзiйноє служби та органiв

державного контролю за цiнами у випадках одно-

251

Роздiл VIII.

разового грубого порушення трудових обов'язкiв; винних дiй працiвника, який безпосередньо обслугову§ грошовi або товарнi цiнностi, якщо цi дiє дають пiдстави для втрати довiр'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; вчинення працiвни

ком, який викону§ виховнi функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даноє роботи.

Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом у зв'зку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi

лiквiдацi§ю, реорганiзацi§ю або перепрофiлюванням пiдпри§мства, скороченням чисельностi або штату працiвникiв.

Про звiльнення з роботи у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi працiвник персонально попереджу§ться не пiзнiше нiж за два мiсяцi.

Таке попередження власник або уповноважений орган мо-ясуть зробити лише тодi, коли на пiдпри§мствi в дiйсностi § змiни В органiзацiє виробництва i працi, пiдпри§мство лiквiду§ться, реорганiзу§ться або перепрофiлю§ться, скорочу§ться чисельнiсть або шт

ат працiвникiв. Якщо в дiйсностi змiн в органiзацiє виробництва i працi, реорганiзацiє пiдпри§мства, скорочення чи-. Сельностi або штату не було, тим бiльше коли на посаду звiльненого прийнято працiвника або посада залиша§ться вакантною, у власника а

бо уповноваженого ним органу нема§ пiдстав нi для попередження працiвника, нi для його звiльнення.

Реорганiзацiя пiдпри§мства або його перепрофiлювання може бути пiдставою для звiльнення працiвника лише у разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв. Не припиня§ дiє трудового договору також змiна пiдпорядкованостi пiдпри§мства (ч. 2 та 3 ст.

36 КЗпП).

Одночасно з попередженням про звiльнення у зв'язку iз змiнамк в органiзацiє виробництва i працi власник або уповноважений ним орган пропону§ працiвниковi iншу роботу на даному ж пiдпри§мствi. В разi вiдсутностi роботи за вiдповiдною професi§ю чи спец

iальнiстю, а також вiдмови працiвника вiд переведення на iншу роботу на тому ж пiдпри§мствi працiвник за своєм розсудом зверта§ться за допомогою в органiзацiю по працевлаштуванню або працевлаштову§ться самостiйно.

Власник або уповноважений ним орган, незалежно вiд форм власностi пiдпри§мства, повiдомля§ державну службу зайнятостi

252

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

про наступне вивiльнення працiвникiв не пiзнiше нiж за два мiсяцi до вивiльнення в письмовiй формi, вказуючи пiдстави i строки вивiльнення, найменування професiй, спецiальностей, квалiфiкацiй, розмiр оплати працi.

Звiльнення внаслiдок скорочення чисельностi або штату працiвникiв можливе як при фактичному скороченнi обсягу робiт, що дозволя§ зменшити кiлькiсть працiвникiв, так i при проведеннi рiзних технiчних i органiзацiйних заходiв, якi дозволяють скоротити

чисельнiсть працiвникiв, хоча обсяг працi залиша§ться незмiнним або навiть збiльшу§ться.

Такими технiчними й органiзацiйними заходами, якi дозволяють скоротити чисельнiсть або штат працiвникiв, § механiзацiя, особливо автоматизацiя, виробничих процесiв; запровадження у встановленому порядку бiльш прогресивних норм працi (в тому числi нор

м обслуговування або нормативiв чисельностi робiтникiв i службовцiв); розвиток багатоверстатного обслуговування, сумiщення професiй i посад; проведення атестацiє робочих мiсць; широкий розвиток бригадноє форми органiзацiє i стимулювання працi; здiйсн

ення рiзних заходiв за планами науковоє органiзацiє працi тощо.

В ходi атестацiє, наприклад, аналiзу§ться вiдповiднiсть кожного робочого мiсця сучасним вимогам технiки, технологiє, органiзацiє i охорони працi.

вдосконалення яких визнано недоцiльним.

Великi можливостi для скорочення чисельностi робiтникiв закладенi в бригаднiй формi органiзацiє i стимулювання працi. Загальнi збори бригади мають право виносити рiшення про виконання встановленого обсягу роботи з меншою чисельнiстю i в зв'язку з цим

надавати власнику або уповноваженому ним органу пропозицiє щодо виведення iз складу бригади окремих робiтникiв.

Скорочення чисельностi або штату працiвникiв повинно проводитись з метою якiсного полiпшення складу кадрiв. Тому власник або уповноважений ним орган при вирiшеннi питання про вивiльнення працiвникiв у першу чергу повинен враховувати єх дiлову квалiфi

кацiю. Закон не дав визначення поняття дiловоє квалiфiкацiє. Стаття 42 КЗпП лише зазнача§, що при скороченнi чисельностi або штату працiвникiв переважне право на залишення на роботi нада§ться працiвникам з бiльш високою квалiфiкацi§ю i продуктивнiстю

працi.

253

VIII. Трудовий договiр

При рiвних умовах продуктивностi працi i квалiфiкацiє пе-iвага у залишеннi на роботi нада§ться: сiмейним - при наяв-|ностi двох i бiльше утриманцiв; особам, в сiм'є яких нема§ iнших |ярацiвникiв з самостiйним заробiтком; працiвникам з трива-|лим безп

ерервним стажем роботи на даному пiдпри§мствi; пра-ИВЙвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва; учасни-iКАМ бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поши-iрю§ться чиннiсть Закону Украєни <Про статус ветеранiв вiйни, | гарантiє єх соц

iального захисту>; винахiдникам i рацiоналiзато-|оам; працiвникам, якi дiстали на цьому пiдпри§мствi трудове | калiцтво або професiйне захворювання; працiвникам з числа iосiб, депортованих з Украєни, на протязi п'яти рокiв з часу |вовернення на постi

йне мiсце проживання до Украєни; працi-|якикам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строковоє служ-|^и та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, ЬЯротягом двох рокiв з дня звiльнення зi служби.

надаватися й iншим 'iйтегорiям працiвникiв.

| т> При розiрваннi трудового договору в зв'язку iз змiнами в Е Органiзацiє виробництва i працi, скороченням чисельностi i штату i Працiвнику виплачу§ться вихiдна допомога у розмiрi середньо-! мiсячного заробiтку.

(^ ' За умови ре§страцiє працiвника в службi зайнятостi як та-кого, що шука§ роботу, не пiзнiше семи календарних днiв пiсля звiльнення йому гаранту§ться: надання статусу безробiтного, ! якщо протягом семи днiв йому не буде запропоновано пiдходя-1 щоє

роботи; право на одержання допомоги по безробiттю у | розмiрi 100 вiдсоткiв середньоє заробiтноє плати за останнiм i мiсцем роботи протягом 60 календарних днiв, 75 вiдсоткiв - г протягом 90 календарних днiв i 50 вiдсоткiв - протягом на-i ступних 210

календарних днiв, але не бiльше середньоє заробi-; тноє плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдноє галузi за минулий мiсяць, i не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноє заробiтноє плати; збереження на ! новому мiсцi робо

ти на весь перiод професiйного перенавчання з вiдривом вiд виробництва середньоє заробiтноє плати за попереднiм мiсцем роботи; право на достроковий вихiд на пенсiю за пiвтора роки до встановленого законодавством строку осiб передпенсiйного вiку, якi

мають встановлений законодавством про пенсiйне забезпечення необхiдний загальний трудовий стаж, у тому числi на пiльгових умовах.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

У разi, коли вивiльнений працiвник без поважних причин сво§часно не заре§струвався у державнiй службi зайнятостi як такий, що шука§ роботу, вiн втрача§ вказанi вище пiльги. Допомога по безробiттю такому працiвнику може бути призначена на загальних пi

дставах.

Державним службовцям, якi звiльнюються у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiє, реорганiзацiє чи перепрофiлювання державноє установи, скорочення чисельностi або штату працiвникiв, гаранту§ться право на достроко

вий вихiд на пенсiю на пiдставi Закону Украєни <Про пенсiйне забезпечення>, а також на пенсiю, передбачену ст.

числi стажу державноє служби не менш 10 рокiв за пiвтора роки до встановленого законодавством строку.

Вивiльненим державним службовцям виплачу§ться грошова допомога в розмiрi 10 мiсячних посадових окладiв, якщо вони досягай граничного вiку перебування на державнiй службi i звiльняються з цi§є посади. При звiльненнi державних службовцiв за цi§ю пiдста

вою до досягнення ними граничного вiку перебування на державнiй службi виплата грошовоє допомоги у розмiрi 10 мiсячних посадових окладiв не проводиться.

Вiдповiдно до статтi 42' КЗпП працiвник, з яким розiрвано трудовий договiр у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiє, реорганiзацiє чи перепрофiлювання пiдпри§мства, скорочення чисельностi або штату працiвникiв,

протягом одного року ма§ право на укладення трудового договору в разi повторного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган здiйсню§ прийняття на роботу працiвникiв аналогiчноє квалiфiкацiє.

Переважне право на укладення трудового договору у разi повторного прийняття на роботу працiвникiв нада§ться особам, якi мають право на залишення на роботi при вивiльненнi працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi та в iнших в

ипадках, передбачених колективним договором. Умови вiдновлення соцiально-побутових пiльг для цих працiвникiв також визначаються колективним договором.

Громадяни похилого вiку вiдповiдно до ст. 11 Закону Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Украєнi> мають право на працю нарiвнi з iншими громадянами.

Роздiл VIII. Трудовий договiр

Це право додатково гаранту§ться державними програмами зайнятостi населення. Тому забороненi вiдмова у прийняттi на роботу i звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу з мотивiв досягнення пенсiйного вiку.

Громадянами похилого вiку визначаються: чоловiки - у вiцi 60 рокiв, жiнки - у вiцi 55 рокiв i старше, а також особи, яким до досягнення загального пенсiйного вiку залишилось не бiльше як пiвтора роки.

Щодо державних службовцiв встановлений граничний вiк перебування на службi: для чоловiкiв - 60 рокiв, для жiнок - 55 рокiв.

Мiнiстрiв Украєни може подовжити термiн перебування на державнiй службi, але не бiльше як на п'ять рокiв.

У виняткових випадках пiсля закiнчення цього термiну державнi службовцi можуть бути залишенi на державнiй службi лише на посадах радникiв або консультантiв за рiшенням керiвника вiдповiдного державного органу.

Чинним законодавством про працю передбачена можливiсть розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу при виявленiй невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi.

Пункт 2 ст. 40 КЗпП передбача§ двi причини такоє невiдповiдностi: недостатня квалiфiкацiя або стан здоров'я, якi перешкоджають продовженню даноє роботи. Цi причини § об'§ктивними, тобто такими, що не залежать вiд волi працiвника, тому вони не можуть

бути поставленi йому за провину.

Недостатня квалiфiкацiя або стан здоров'я працiвника повиннi бути такими, що перешкоджають працiвнику продовжувати дану роботу. Тому вiдсутнiсть, наприклад, диплому про освiту, якщо вiдповiдно до закону наявнiсть спецiальноє освiти не § обов'язковою

умовою при укладеннi трудового договору, або визнання працiвника iнвалiдом не можуть бути пiдставою для його звiльнення, якщо вiн належним чином викону§ своє службовi обов'язки i за висновком медичноє установи виконувана робота йому не противопоказан

а.

Однак у випадках, коли вiдповiдно до законодавства виконання певноє роботи допуска§ться пiсля одержання у встановленому порядку спецiальних прав, позбавлення цих прав може бути пiдставою для звiльнення працiвника за мотивами невiдпо-

256

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

БiДНОСТi займанiй посадi або виконуванiй роботi. Наприклад, позбавлення водiя прав на водiння автомашини може бути пiдставою для його звiльнення з роботи, якщо вiдсутня можливiсть переведення його на iншу роботу'.

Недостатня квалiфiкацiя працiвника може виражатися у вiдсутностi в нього необхiдних знань i навикiв, що виключа§ можливiсть нормального виконання обов'язкiв по конкретнiй посадi або роботi, i пiдтверджу§ться об'§ктивними даними про те, що працiвник н

е викону§ i не може виконувати тих функцiй, що покладенi на нього за трудовим договором.

Для доведення невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi необхiдно керуватися щодо робiтникiв - тарифно-квалiфiкацiйними довiдниками, щодо службовцiв - квалiфiкацiйними довiдниками єх посад. Такi довiдники визначають загальнi в

имоги, що ставляться до даноє категорiє працiвникiв. Недопустимо звiльнення за невiдповiднiстю осiб, якi не мають достатнього досвiду виконання дорученоє єм роботи в зв'язку з нетривалим стажем єх роботи. Для молодi, яка прийшла на виробництво вперше

, молодих спецiалiстiв, направлених на роботу пiсля закiнчення навчальних закладiв, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити умови для набуття необхiдного виробничого досвiду.

У деяких випадках для встановлення вiдповiдностi працiвникiв займаним посадам може проводитись атестацiя. Такiй атестацiє пiдлягають працiвники науково-дослiдних, проектних, проектно-конструкторських i технологiчних органiзацiй, керiвнi, iнженерно-те

хнiчнi працiвники i спецiалiсти на пiдпри§мствах промисловостi, будiвництва, сiльського господарства, транспорту i зв'язку.

Атестуються також педагогiчнi працiвники. За результатами єх атестацiє визнача§ться вiдповiднiсть зайнятiй посадi, вирiшу§ться питання щодо квалiфiкацiє, категорiє.

Див.: Рад. право.1968. № 10. С. 99.

Роздiл VIII. Трудовий договiр

257

дiти ефективними методами, формами органiзацiє навчально-виховного процесу, забезпечувати високу результативнiсть, якiсть сво§є працi. Учитель ма§ вiдзначатись загальною культурою, моральними якостями, що слугують прикладом для наслiдування. Стаж пед

агогiчноє роботи ма§ бути не менше восьми рокiв.

Визначення фахового рiвня, прийняття рiшення про встановлення при проходженнi атестацiє вiдповiдноє категорiє належить до повноважень атестацiйноє комiсiє за мiсцем роботи. Встановленi квалiфiкацiйнi категорiє, педагогiчнi звання, якщо вони не пiдтве

рдженi або незмiннi протягом п'яти рокiв, втрачають цiннiсть.

Рiшення атестацiйноє комiсiє § також пiдставою для звiльнення працiвника з роботи у порядку, встановленому законодавством (п. 4 ст. 54 Закону Украєни <Про освiту> в редакцiє вiд 23 березня 1996 р.).

Правила внутрiшнього трудового розпорядку, а також iншi нормативнi акти не передбачають обов'язковоє присутностi працiвника, який пiдляга§ атестацiє, на засiданнi атестацiйноє комiсiє, тому застосування до нього дисциплiнарного стягнення суд визна§ н

езаконним'.

Висновок атестацiйноє комiсiє про квалiфiкацiю працiвника § одним з доказiв його вiдповiдностi займанiй посадi чи виконуванiй роботi. Цей висновок пiдляга§ перевiрцi та оцiнцi судом у випадку спору в сукупностi з iншими доказами. Тому суд може i не п

огодитись з цi§ю оцiнкою, якщо iншi достовiрнi докази про роботу працiвника пiдтверджують помилковiсть висновкiв атестацiйноє комiсiє2.

Невiдповiднiсть займанiй посадi або виконуванiй роботi за станом здоров'я може бути пiдставою для звiльнення при наявностi повноє або частково постiйноє, але не тимчасовоє, втрати Ярацездатностi. Однак така часткова втрата працiвником пра-квцостi сам

а по собi не може бути пiдставою для звiльнен-

К Вiдповiднiстю, якщо працiвник належним чином вико-єрудовi обов'язки.

Вирушення працiвником трудовоє дисциплiни внаслiдок ЙОГО захворювання може бути пiдставою для звiльнення з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу саме

' Див.: Рад. право. 1986. № 4. С. 89.

2 Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1985. № 53. С. 31. 9 к*

258

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

у зв'язку з невiдповiднiстю займанiй посадi або виконуванiй роботi, але не за порушення трудовоє дисциплiни'.

Якщо за виконуваною роботою працiвник перiодично повинен проходити медичний огляд, вiдмова працiвника вiд такого огляду не може слугувати причиною звiльнення його з роботи за невiдповiднiстю його роботi. Такi дiє працiвника повиннi розглядатись як по

рушення трудовоє дисциплiни, за якi власник або уповноважений ним орган ма§ право притягнути його до дисциплiнарноє вiдповiдальностi аж до звiльнення2.

Звiльнення з роботи у зв'язку з виявленою невiдповiднiстю може мати мiсце лише за умови, як що власник або уповноважений ним орган вживав заходи для переведення, але працiвник вiдмовився вiд переведення на iншу роботу, або власник чи уповноважений ни

м орган не мав можливостi перевести працiвника за його згодою на iншу роботу на тому ж пiдпри§мствi. При цьому працiвник не може бути звiльнений з роботи в разi вiдмови вiд переведення на iншу роботу, що викликано зниженням працездатностi, якщо ця ро

бота не вiдповiда§ трудовiй рекомендацiє лiкувального закладу.

При розiрваннi трудового договору в зв'язку з невiдповiднiстю працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi працiвнику виплачу§ться вихiдна допомога у розмiрi середнього мiсячного заробiтку.

Наявнiсть нормативних актiв щодо атестацiє певних категорiй працiвникiв не виключа§ можливостi розiрвання трудового договору з працiвником цих категорiй за п. 2 ст. 40 КЗпП i без єє проведення, якщо фактичними даними пiдтверджу§ться, що внаслiдок нед

остатньоє квалiфiкацiє працiвник не може належним чинном виконувати покладенi на нього трудовi обов'язки.

Пiдставою для звiльнення працiвника з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу за п. З ст. 40 КЗпП може бути систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами в

нутрiшнього трудового розпорядку, якщо до нього ранiше застосувались заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення.

На вiдмiну вiд виявленоє невiдповiдностi працiвника, що § об'§ктивною нездатнiстю до виконання трудових обов'язкiв,

Див.: Там же. 1981. № 38. С. 16. Див.: Рад. право. 1974. № 9. С. 108.

259

Роздiл VIII. Трудовий договiр

невиконання працiвником своєх обов'язкiв § обставиною, що може бути поставлена йому за

систематичне суб'§ктивною провину.

Для звiльнення працiвника за порушення трудовоє дисциплiни необхiдно, щоб вiн вчинив конкретний дисциплiнарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язкiв, щоб невиконання або неналежне виконання обов'язкiв було

протиправним та виновним, носило систематичний характер, за попереднi порушення трудовоє дисциплiни до працiвника застосувались заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення з додержанням порядку єх застосування, але це не дало позитивних наслiдкi

в, тому подальше залишення такого працiвника на роботi суперечить iнтересам виробництва.

Систематичним порушенням трудовоє дисциплiни вважа§ться порушення, вчинене працiвником, який i ранiше порушував трудову дисциплiну, за що притягувався до дисциплiнарноє та громадськоє вiдповiдальностi, i порушив єє знову. Одноразове порушення трудово

є дисциплiни працiвником не може бути пiдставою для звiльнення його з роботи, за винятком керiвних працiвникiв, якi можуть бути звiльненi за одноразове грубе порушення трудових обов'язкiв.

Таким чином, для визначення систематичностi виновного невиконання трудових обов'язкiв ма§ значення не сам факт дисциплiнарного проступку, а застосування до працiвника за цей проступок заходiв дисциплiнарного чи громадського стягнення, а не впливу. Пi

д впливом слiд розумiти громадську оцiнку дiй працiвника: проведення з ним бесiди, стаття в стiннiй газетi, критичний виступ на зборах тощо. Стягнення ж § заходом, передбаченим правовою нормою або статутом громадськоє органiзацiє.

Власник або уповноважений ним орган може звiльнити працiвника i за повторне порушення трудовоє дисциплiни за умо-що це порушення було iстотним. Тому при вирiшеннi спо-

ПрО поновлення на роботi за цi§ю пiдставою суд повинен у

вму рiшеннi навести переконливi докази про те, наскiльки iстотним було це повторне невиконання службових обов'язкiв i чи серйозно могло воно вплинути на виробничу дiяльнiсть пiдпри§мства, а також у зв'язку з чим суд дiйшов висновку, що цi§ю особою до

пущено невиконання службових обов'язкiв'.

Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1980. № 35. С. 26.

260

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Заходи дисциплiнарного стягнення, до яких ст. 147 КЗпП вiдносить догану i звiльнення, не охоплю§ всiх форм впливу з метою забезпечення дисциплiни працi. До заходiв впливу з метою забезпечення дисциплiни працi вiдносяться також позбавлення працiвника

премiальноє винагороди, передбаченоє системою оплати працi, винагороди за пiдсумками роботи пiдпри§мства за рiк, процентних надбавок за вислугу рокiв, одноразовоє винагороди за вислугу рокiв тощо. Цi заходи не вiднесенi до дисциплiнарних, тому вони н

е можуть враховуватися при вирiшеннi питання про розiрвання трудового договору.

Звiльнення можливе лише за проступок, допущений пiсля застосування до працiвника заходiв дисциплiнарного чи громадського стягнення, що не втратили чинностi. Вiдповiдно до ст. 151 КЗпП якщо протягом року з дня накладення дисциплiнарного стягнення прац

iвника не було пiддано новому дисциплiнарному стягненню i до того ж вiн проявив себе як сумлiнний працiвник, то вiн вважа§ться таким, що не мав дисциплiнарного стягнення, або стягнення може бути зняте достроково, до закiнчення одного року.

Громадським стягненням вважа§ться стягнення за невиконання трудових обов'язкiв, що застосованi до працiвника трудовим колективом, товариським судом, громадською органiзацi§ю вiдповiдно до положень i статутiв, що визначають єх дiяльнiсть. Беруться до

уваги лише тi громадськi стягнення, з дня накладення яких i до видання наказу про звiльнення минуло не бiльше одного року, якщо вони не знятi достроково.

В разi виникнення спору щодо правильностi застосування стягнень за порушення трудовоє дисциплiни цей спiр може розглядатись органами по розгляду трудових спорiв, а при вирiшенi спору щодо правильностi звiльнення з роботи - безпосередньо районним судо

м. Питання про правильнiсть застосування заходiв громадського стягнення вирiшу§ться в установленому для них порядку оскарження, а не судом. Якщо правильнiсть накладення стягнення виклика§ сумнiв, суд ставить перед вiдповiдним органом питання про пере

вiрку обгрунтованостi його накладення.

До звiльнення працiвника з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язкiв власник або уповноважений ним орган зобов'язаний витребувати вiд порушника трудовоє дисциплiни пояснення в письмовiй формi.

261

Роздiл VIII. Трудовий договiр

Вiдмова працiвника дати пояснення може бути зафiксована у вiдповiдному актi.

За кожне порушення трудовоє дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення. Але за це порушення працiвник може бути притягнутий до усiх видiв юридичноє вiдповiдальностi: кримiнальноє, адмiнiстративноє, матерiальноє i дисциплiнарно

є, звичайно, за наявностi для цього пiдстав. Не перешкоджа§ накладенню дисциплiнарного стягнення позбавлення працiвника повнiстю або частково премiє, винагороди за пiдсумками роботи пiдпри§мства за рiк, процентноє надбавки за вислугу рокiв, оскiльки

цi заходи, про що вже зазначалося, не § дисциплiнарними стягненнями.

Право застосування дисциплiнарних стягнень належить органу, якому дано право прийняття на роботу даного працiвника. Це прийняття на роботу може здiйснюватись також обранням, затвердженням або призначенням на посаду.

В наказi про звiльнення працiвника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний навести конкретнi факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов'язкiв з боку працiвника.

Оскiльки розiрвання трудового договору за систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв § вадом дисциплiнарного стягнення, воно може бути застосоване лише з дотриманням строкiв, що встановленi для накладення дисциплiнарних стягн

ень. Будь-яке дисциплiнарне стягнення, в тому числi звiльнення з роботи за цi§ю пiдставою, застосову§ться адмiнiстрацi§ю пiдпри§мтсва безпосередньо за вияменням проступку, але не пiзнiше одного мiсця з дня його ММiАМОМ> не рахуючи часу вивiльнення пр

ацiвника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебуванням його у вiдпустцi. Звiльнення взагалi не може бути здiйснено, якщо з дня вчинення проступку минуло бiльше шести мiсяцiв. Обчислення строку проводиться з дня фактичного припин

ення ЙШОВих вiдносин. Якщо наказ чи розпорядження виданi в ус-^дВювлений для застосування стягнення строк, однак працiв-нмк фактично продовжував роботу i по закiнченнi строку, в зв'язку з чим трудовi вiдносини припинилися пiсля спливу строку, то таке

звiльнення працiвника § неправильним.

До дисциплiнарних зтягнень вiдноситься також звiльнення з роботи за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП).

262

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Прогулом без поважних причин визна§ться вiдсутнiсть працiвника на роботi протягом робочого дня. До прогулу прирiвню§ться вiдсутнiсть працiвника без поважних причин на роботi бiльше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

Прогул без поважних причин проявля§ться в залишеннi роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу в установленому порядку про розiрвання трудового договору, якщо такий договiр укладено на невизначений строк; залишеннi роботи до закiн

чення строку попередження без згоди власника або уповноваженого ним органу; залишеннi без поважних причин особою, яка уклала строковий трудовий договiр, роботи до закiнчення строку трудового договору; самовiльному залишеннi молодим спецiалiстом до за

кiнчення строку обов'язкового вiдпрацювання роботи, на яку його було направлено по закiнченнi вiдповiдного навчального закладу; самовiльному залишеннi роботи без поважних причин до спливу строку обов'язкового вiдпрацювання молодим робiтником, який за

кiнчив навчальний заклад системи професiйно-технiчноє освiти; вiдмовi без поважних причин приступити до роботи при зниженнi розряду за грубе порушення технологiчноє дисциплiни та iншi серйознi порушення, що спричинили погiршення якостi продукцiє.

Однак не може бути квалiфiкована як прогул вiдмова працiвника вiд виконання роботи, на яку вiн був переведений всупереч чинному законодавству про працю, незгода його продовжувати роботу в нових умовах у зв'язку iз змiнами умов працi:

систем i розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, що викликанi змiнами в органiзацiє виробництва i працi.

Працiвник, який вiдмовився вiд переведення на легшу роботу, котроє вiн потребу§ за станом здоров'я вiдповiдно до медичного висновку, не може бути звiльнений за прогул без поважних причин.

Вiдсутнiсть працiвника на роботi з причин, що § поважними, не може вважатись прогулом i призводити до розiрвання трудового договору. Законодавство про працю не мiстить перелiку причин вiдсутностi на роботi, якi необхiдно вважати поважними. У кожному

окремому випадку єх наявнiсть або вiдсутнiсть визнача§ться власником або уповноваженим ним органом. Правильнiсть такого визначення перевiря§ться судом при розглядi спору про поновлення працiвника на роботi.

263

Роздiл VIII. Трудовий договiр.

Поважними причинами судова i профспiлкова практика визна§ хворобу працiвника, навiть за вiдсутностi у нього лiкарняного листка про тимчасову непрацездатнiсть; запiзнення на роботу через аварiє чи простоє на транспортi; надання роботи особам, якi пост

раждали вiд нещасних випадкiв або аварiй тощо. Так, Верховний Суд Украєни по однiй iз справ зазначив, що звiльнення працiвника за прогул не може вважатись обгрунтованим, якщо невихiд на роботу пов'язаний з поганим станом здоров'я, що перешкоджа§ прод

овженню роботи. Трудовий договiр у даному випадку маже бути розiрваний на пiдставi невiдповiдностi працiвника займанiй посадi".

Невихiд на роботу в зв'язку з перебуванням в медичному витверезнику визна§ться прогулом без поважних причин.

Використання працiвником без дозволу власника або уповноваженого ним органу вiдпустки не в установлений графiком час суди також визнають прогулом без поважних причин2.

Звiльнення працiвника з роботи може мати мiсце за однократний випадок прогулу без поважних причин. Але таке звiльнення § правом, а не обов'язком власника або уповноваженого ним органу. Тому в разi прогулу без поважних причин власник або уповноважений

ним орган ма§ право застосувати до працiвника стягнення, повнiстю або частково позбавити його премiє та iнших виплат, передбачених на цьому пiдпри§мствi, передати питання про притягнення працiвника до вiдповiдальностi на розгляд трудового колективу

або його органу.

Звiльнення за прогул § дисциплiнарним стягненням, тому при його проведеннi повиннi бути дотриманi порядок i строки накладення дисциплiнарних стягнень.

При визначеннi часу, коли про дисциплiнарний проступок працiвника стало вiдомо службовiй особi, яка користу§ться правом прийому на роботу i звiльнення, слiд виходити з часу, коли про цей проступок стало вiдомо безпосередньому начальнику працiвника, н

априклад майстру, начальнику цеху та iн.

При звiльненнi за прогул (як i при iншому дисциплiнарному звiльненнi) трудовi вiдносини вважаються припиненими з першого дня невиходу на роботу, якщо працiвник до часу видання наказу не працював.

Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий договiр до закiнчення строку його дiє може бути

i Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1972. № 5. С. 19. 2 Див.: Рад. право. 1980. № 2. С. 85.

264

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

розiрваний власником пiдпри§мства, або уповноваженим ним органом у разi нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасовоє непрацездатностi, не вра-. ховуючи вiдпустки по вагiтностi i родах, якщо законодавством не вс

тановлений бiльш тривалий строк збереження мiсця роботи або посади при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи або посади зберiга§ться до вiдновленн

я чи встановлення iнвалiдностi.

За особами, якi тимчасово втратили працездатнiсть внаслiдок захворювання на туберкульоз, мiсце роботи або посада зберiга§ться протягом 12 мiсяцiв.

Звiльнення за п. 5 ст. 40 КЗпП можливе у разi втрати працiвником працездатностi понад чотирьох мiсяцiв пiдряд. Якщо працездатнiсть трива§ менш нiж чотири мiсяцi, але з перервами, хоч i короткочасними, пiдстав для звiльнення працiвника з роботи нема§.

Не можна звiльняти працiвника за тривалу непрацездатнiсть i тодi, коли працiвник приступив до роботи пiсля хвороби, хоч би вiн до цього був непрацездатним бiльш як чотири мiсяцi.

Пункт 5 ст. 40 КЗпП да§ право власнику або уповноваженому ним органу звiльнити працiвника, який тривалий час хворi§, але не зобов'язу§ його до цього. У кожному конкретному випадку, враховуючи досвiд, квалiфiкацiю i безперервний стаж роботи на даному

пiдпри§мствi працiвника, що хворi§, а також можливiсть його видужання найближчим часом, власник або уповноважений ним орган може зберегти за ним мiсце роботи або посаду на строк i бiльший вiд чотирьох мiсяцiв, якщо це не порушу§ нормальноє роботи пiд

при§мства.

До вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi працiвнику, навiть звiльненому в зв'язку з тривалою непрацездатнiстю, виплачу§ться допомога по тимчасовiй непрацездатностi за попереднiм мiсцем роботи.

Працiвник, направлений на лiкування вiд алкоголiзму в психоневрологiчну лiкарню системи Мiнiстерства охорони здоров'я, у разi тривалого лiкування може бути звiльнений з роботи за п.5 ст. 40 КЗпП1.

При здiйсненнi трудових правовiдносин може виникнути ситуацiя, коли звiльнений з роботи працiвник поновлю§ться ви-

Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1980, № 36. С. 59.

265

Роздiл VIII. Трудовий договiр

щою органiзацi§ю або органом по розгляду трудових спорiв. На робоче мiсце, що звiльнилося, прийнято нового працiвника, у зв'язку з чим на одному робочому мiсцi фактично числиться дво§ працiвникiв.

При поновленнi на роботi працiвника, якiй ранiше виконував цю роботу, новоприйнятий працiвник, незалежно вiд того, на невизначений чи на певний строк укладено з ним трудовий договiр, може бути звiльнений власником або уповноваженим ним органом на пiд

ставi п.6 ст. 40 КЗпП.

Але таке звiльнення може мати мiсце лише за умови, що звiльнений працiвник поновлю§ться на роботi рiшенням суду або вищого в порядку пiдлеглостi органу. Пiдляга§ також поновленню на роботi працiвник, що звiльня§ться з вiйськовоє служби за станом здор

ов'я або сiмейними обставинами протягом трьох мiсяцiв з дня призову чи зарахування на вiйськову службу, не враховуючи часу проєзду до мiсця постiйного проживання (ч. 2 п. 5 ст. 26 Закону Украєни вiд 25 березня 1992 р. <Про загальний вiйськовий обов'я

зок i вiйськову службу>).

Верховний Суд Украєни в однiй iз справ, вказавши, що у випадку, коли трудовий договiр був припинений на пiдставi постанови суду про направлення особи в лiкувально-трудовий профiлакторiй для примусового лiкування, а пiзнiше ця постанова була скасована

в порядку нагляду i при новому розглядi справи пiдстав для примусового лiкування встановлено не було, питання про надання роботи цiй особi повинне вирiшуватись в порядку працевлаштування1.

Звiльнення у разi поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу, допуска§ться, коли неможливе переведення новоприйнятого працiвника за його згодою на iншу роботу. Якщо власник або уповноважений ним орган не вжив заходiв до переведе

ння працiвника, що звiльню§ться, розiрвання трудового договору за даною пiдставою буде неправильним.

Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1977. № 23. С.

266

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

дувального вироку або винесення постанови про припинення кримiнальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочину, за вiдсутнiстю в дiях складу злочину або за недоведенiстю вчинення злочину громадянином.

Розiрвання трудового договору з новоприйнятим працiвником можливе за умови, що працiвник, який ранiше виконував цю роботу, саме поновлю§ться на роботi. Чинним законодавством передбаченi випадки, коли працiвниковi пiсля закiнчення виконання певних обо

в'язкiв повинна бути надана попередня робота. Так, вiдповiдно до ст. 118 КЗпП працiвникам, звiльненим з роботи у зв'язку з обранням єх на виборнi посади у державних органах, наприклад у Радi народних депутатiв, а також профспiлкових, кооперативних ор

ганах, нада§ться пiсля закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за єє вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота (посада) на тому самому чи, за згодою працiвника, на iншому пiдпри§мствi.

Пiд рiвноцiнною роботою (посадою) слiд розумiти таку роботу (посаду), яка вiдповiда§ попереднiй роботi за обсягом пiльг, що надаються у зв'язку з єє виконанням, та переваг у межах робочого часу i часу вiдпочинку, соцiального страхування, соцiально-ку

льтурного та житлово-побутового обслуговування.

Якщо посада, яку займав працiвник, обраний на посаду в державних органах, зайнята iншим постiйним працiвником, працiвник пiдляга§ працевлаштуванню на рiвноцiннiй посадi. У разi невиконання цього обов'язку власником або упоноваже-ним ним органом працi

вник може звернутися до суду з позовом, але не про поновлення на роботi, а з вимогою про укладення трудового договору.

Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 6 листопада 1992 р. роз'яснив, що при обгрунтованостi такого позову суд своєм рiшенням зобов'язу§ власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договiр з особою з дня єє звернення до суду з приво

ду прийняття на роботу.

Якщо внаслiдок вiдмови у прийняттi на роботу або несво§часного укладення трудового договору працiвник мав вимушений прогул, за час цього прогулу йому повинна бути виплачена заробiтна плата.

Поява працiвника на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння да§ право власнику або упов-

267

Роздiл VIII. Трудовий договiр

новаженому ним органу звiльнити такого працiвника з роботи на пiдставi п. 7 ст. 40 КЗпП. В такому станi працiвник не може критично оцiнювати своє дiє, втрачаються почуття дозволеного i вiдповiдальностi, виника§ загроза створення аварiйноє ситуацiє та

травматизму. Працiвник фактично втрача§ можливiсть належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.

Звiльнення працiвника за цi§ю пiдставою може мати мiсце незалежно вiд того, у який перiод робочого часу вiн появився на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння: на початку роботи, протягом робочого дня чи при його за

кiнченнi. Сам факт появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння § порушенням трудовоє дисциплiни, незалежно вiд настання чи вiдсутностi шкiдливих наслiдкiв.

Власник або уповноважений ним орган повинен не допускати до роботи працiвника, що появився в станi сп'янiння, протягом цього дня або змiни. Однак пiдставою для звiльнення у даному випадку § не вiдсторонення працiвника вiд роботи, а саме поява на робо

тi в станi сп'янiння. Тому власник або уповноважений ним орган ма§ право розiрвати трудовий договiр з працiвником незалежно вiд того, чи був вiн вiдсторонений вiд роботи, чи працював у станi алкогольного або токсичного сп'янiння всю змiну.

Перебування працiвника в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння може встановлюватись як на пiдставi медичного висновку, так i на пiдставах iнших видiв доказiв, передбачених ст. 27 ЦПК.

Звiльнення за появу на роботi в станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння застосову§ться до працiвника незалежно вiд того, чи притягався вiн ранiше до дисциплiнарноє вiдповiдальностi та чи вживались до нього заходи громадського стягнен

ня. Власник або уповноважений ним орган ма§ право звiльнити працiвника за цi§ю пiдставою й при одноразовому порушеннi трудовоє дисциплiни, дотримуючись при цьо-'му порядку i строкiв накладення дисциплiнарних стягнень.

Пунктом 8 ст. 40 КЗпП передбачено право власника або уповноваженого ним органу розiрвати трудовий договiр з працiвником у випадку вчинення за мiсцем роботи розкрадання, в тому числi дрiбного, майна власника, встановленого вироком суду, що набрав зако

нноє сили, чи постановою органу, до ком-

268

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

петенцп якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу. Таке звiльнення можливе незалежно вiд того, чи застосовувались до працiвника ранiше заходи дисциплiнарного стягнення, у робочий чи неробочий ча

с вчинено розкрадання.

Пленум Верховного Суду Украєни в п. 26 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> роз'яснив, що за змiстом п. 8 ст. 40 КЗпП до вказаних у цiй нормi випадкiв вчинення розкрадання майна власника вiдноситься як

розкрадання його в органiзацiє, з якою працiвник перебува§ в трудових вiдносинах, так i розкрадання його в органiзацiє, в якiй вiн виконував роботу внаслiдок даних трудових вiдносин.

Факт розкрадання майна, таким чином, може бути встановлений вироком суду, що набрав чинностi. Цим вироком працiвник не обов'язково повинен бути засуджений до такоє мiри покарання, що перешкоджа§ йому виконувати обумовлену роботу, як це передбачено п.

7 ст. 36 КЗпП. Мiра покарання не ма§ значення для вирiшення питання про звiльнення працiвника. Вирок пiдтверджу§ факт вчинення працiвником крадiжки, i саме наявнiсть цього факту § пiдставою для розiрвання трудового договору.

Пiдтвердженням факту крадiжки можуть бути також постанова компетентного органу про накладення за це адмiнiстративного стягнення, рiшення трудового колективу та його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє при застосуваннi заходiв грома

дського впливу за встановлений факт розкрадання майна.

Оголошення цеховим комiтетом профспiлки догани за вчинення дрiбноє крадiжки може потягнути за собою звiльнення працiвника на пiдставi п. 8 ст. 40 КЗпП Украєни'.

При розглядi спору про поновлення на роботi при звiльненнi за цi§ю пiдставою суд ма§ право дати оцiнку висновкам трудового колективу, його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє про вчинення працiвником розкрадання, якщо цi висновки,

на думку суду, суперечать закону або встановленим обставинам.

Звiльнення з роботи за розкрадання державного або громадського майна може мати мiсце з додержанням загальних

Див.: Рад. право. 1991. № 1. С. 81.

269

Роздiл VIII. Трудовий договiр

правил про порядок накладення дисциплiнарних стягнень. При цьому трудовий договiр може бути розiрваний з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу протягом мiсяця вiд дня набрання вироком суду чинностi, вiд дня винесення постанови органом, до

компетенцiє якого входить накладення адмiнiстративного стягнення, а не вiд дня розкрадання працiвником майна[.